Рогівка при новоутвореннях найчастіше вражається вторинно, при локалізації пухлин в лімбі внаслідок їх проростання в рогівку з лімбу або судинного тракту ока.
Симптоми орбітальних новоутворень – диплопія, постійний набряк верхньої повіки, болі в орбіті, прогресуючий екзофтальм, сльозотеча, стиснення судинно-нервового пучка в орбіті, неможливість змикання повік, кератопатія, набряк або атрофія зорового нерва.
Лускоподібно-клітинний рак – найчастіше пухлина виявляється у осіб старше 50 років, може розташовуватися в будь-якій ділянці кон’юнктиви. Починається з гіперемії та потовщення кон’юнктиви, може мати вигляд папіломатозного вузла біло-рожевого...
Симптоми орбітальних новоутворень – проптоз або зміщення очного яблука в протилежному напрямку відносно пухлини; наявність пухлини при пальпації, обмеження рухів ока, набряк диску зорового нерва, складки судинної оболонки;
Рогівка при новоутвореннях найчастіше вражається вторинно внаслідок проростання пухлин з лімбу або судинного тракту ока.
Невус (доброякісна меланома хоріоїдеї) має вигляд пласкої плями сіро-аспидного кольору розміром від 1/4 до 3/4 діаметра диску зорового нерва з чіткими або розмитими межами, округлої або овальної форми; сітківка над новоутворенням...
Ангіоідні смуги, отвір, зморщення макули, дегенерація Кунта-Юніуса, друзи, стареча дегенерація макули.
Атрофія очного яблука – зменшення ока у розмірах з деформацією або без деформації ока. Клінічні прояви атрофії ока різноманітні й проявляються у вигляді рубцевих змін оболонок ока та заломлюючих середовищ, патологією судинного тракту та сітківки.
Постувеальна вторинна глаукома має ознаки як відкритокутової, так і закритокутової глаукоми внаслідок поширення запального процесу на дренажну систему ока при кератитах, склеритах та увеїтах.
Епітеліальна дистрофія. Дифузні сірі плями, великі або малі кісти, тонкі ламані лінії на епітелії рогівки, які добре видно при ретроілюмінації або в широкому промені щілинної лампи, скерованому збоку.
Дакріоцистит (Dacriocystitis acuta) – гостре запалення слізного мішка (флегмона). Обструкція носослізного протоку. Гематогенна дисемінація або поширення інфекції з синусів або інших прилеглих вогнищ (дакріоцистит у дітей, халазіон), травма.
Дакріоцистит – хронічне запалення слізного мішка. Обструкція носослізного протоку. Незапальна припухлість у місці слізного мішка. Хворі скаржаться на сльозотечу, виділення гною із слізних точок при натисканні на ділянку слізного мішка.
Зниження гостроти зору з корекцією. Блідість диску зорового нерва зі скроневого боку, задня стафілома, входження судин сітківки в носову частину екскавації диску, пігментні дефекти макули, пляма Фукса.
Дакріоаденіт – гостре запалення слізної залози. Причиною захворювання є епідемічний паротит (свинка), інфекційний мононуклеоз, Herpes zoster, грип, кір, скарлатина, гонорея, саркоїдоз тощо. Захворювання супроводжується підвищенням температури тіла.
Дакріоаденіт хронічний – хронічний набряк (можливо – почервоніння) зовнішньої третини повіки з проптозом або без нього та зміщенням очного яблука медіально та вниз, обмеження рухів ока.
Анізометропія – різна клінічна рефракція обох очей. Якщо різниця рефракції складає більше 2,0 дптр, можливе порушення бінокулярного зору і розвиток амбліопії та косоокості.
За виглядом рани повік поділяють на різані, рвані та колоті. За характером рани бувають не наскрізні та наскрізні: без ураження вільного краю і з ураженням вільного краю, в тому числі з частковим або повним відривом повіки.
Регматогенне відшарування сітківки (підняття сітківки) – сітківка переміщується при рухах ока і має вигляд зморщеної, помітні пігментні клітини в передній частині склистого тіла.
Гладке бульозне оранжево-коричневе підняття сітківки та судинної оболонки, яке може поширитися на всю окружність периферії з дольчастою конфігурацією, зубчастий край може бути видимий без депресії склери.
Herpes zoster (оперізуючий лишай) проявляється у вигляді болючого везикулярного дерматиту з гіпостезією або анестезією шкіри внаслідок ураження n. ophthalmicus.
Гіперметропія – далекозорість. Хворий бачить і близько, і далеко. Нечіткість зображення око компенсує напруженням акомодації.