Вторинна катаракта розвивається після екстракції катаракти на факічних та артифакічних очах внаслідок розростання субкапсулярного епітелію кришталика, який залишився в екваторіальній зоні кришталикової сумки.
Гематома ретробульбарна – крововилив у ретробульбарний простір. Причини: контузії орбіти, пошкодження судин при ретробульбарній анестезії, патологічний стан судинної стінки та системи згортання крові.
Herpes zoster (оперізуючий лишай) проявляється у вигляді болючого везикулярного дерматиту з гіпостезією або анестезією шкіри внаслідок ураження n. ophthalmicus.
Гіперметропія – далекозорість. Хворий бачить і близько, і далеко. Нечіткість зображення око компенсує напруженням акомодації.
Гіпотонія – низький внутрішньоочний тиск (Ро 8-6 і менше мм рт. ст.). Можливий безсимптомний перебіг, або ж хворий скаржиться на біль у оці, зниження зору.
Постувеальна вторинна глаукома має ознаки як відкритокутової, так і закритокутової глаукоми внаслідок поширення запального процесу на дренажну систему ока при кератитах, склеритах та увеїтах.
Гіфема – кров у передній камері (горизонтальний рівень крові або згусток); при гоніоскопії КПК частково або повністю закритий згустком крові, спостерігається імбібіція трабекули форменими елементами крові, підвищення внутрішньоочного тиску.
Неоваскулярна глаукома має ознаки як відкритокутової, так і закритокутової глаукоми, а також циклічний перебіг.
Дакріоаденіт хронічний – хронічний набряк (можливо – почервоніння) зовнішньої третини повіки з проптозом або без нього та зміщенням очного яблука медіально та вниз, обмеження рухів ока.
Дакріоаденіт – гостре запалення слізної залози. Причиною захворювання є епідемічний паротит (свинка), інфекційний мононуклеоз, Herpes zoster, грип, кір, скарлатина, гонорея, саркоїдоз тощо. Захворювання супроводжується підвищенням температури тіла.
Дакріопс (Dacryops) – однокамерна ретенційна кіста, зустрічається у пальпебральній частині слізної залози. Утворюється кіста внаслідок заростання вивідних протоків залози. Еластична пухлина в ділянці зовнішнього кута ока на верхньої повіці.
Дакріоцистит (Dacriocystitis acuta) – гостре запалення слізного мішка (флегмона). Обструкція носослізного протоку. Гематогенна дисемінація або поширення інфекції з синусів або інших прилеглих вогнищ (дакріоцистит у дітей, халазіон), травма.
Дакріоцистит – хронічне запалення слізного мішка. Обструкція носослізного протоку. Незапальна припухлість у місці слізного мішка. Хворі скаржаться на сльозотечу, виділення гною із слізних точок при натисканні на ділянку слізного мішка.
Зниження гостроти зору з корекцією. Блідість диску зорового нерва зі скроневого боку, задня стафілома, входження судин сітківки в носову частину екскавації диску, пігментні дефекти макули, пляма Фукса.
Атрофія очного яблука – зменшення ока у розмірах з деформацією або без деформації ока. Клінічні прояви атрофії ока різноманітні й проявляються у вигляді рубцевих змін оболонок ока та заломлюючих середовищ, патологією судинного тракту та сітківки.
Ангіоідні смуги, отвір, зморщення макули, дегенерація Кунта-Юніуса, друзи, стареча дегенерація макули.
Кальцинована дегенерація поверхневої рогівки вражає шар Боумена. Процес починається з периферії з прозорої зони біля лімбу.
Дерматози повік найчастіше є артефіціальними дерматитами, які розвиваються внаслідок різноманітного подразнення шкіри механічними, фізичними, хімічними та світловими факторами.
Епітеліальна дистрофія. Дифузні сірі плями, великі або малі кісти, тонкі ламані лінії на епітелії рогівки, які добре видно при ретроілюмінації або в широкому промені щілинної лампи, скерованому збоку.
Дермоїд (дермоліпома) відноситься до вад розвитку (хорістоми), з’являється в перші місяці життя; це овально-кругла пухлина білувато-жовтого кольору, найчастіше локалізується біля зовнішнього або нижньозовнішнього лімбу.
Папілома (акантоепітеліома, плоскоклітинна папілома) має вигляд сосочкового новоутворення циліндричної форми; вона м’яка, брудно-жовтого або сірого кольору.