- Головна
- /
- Статті
Статті
- Категорії статей
- Інвалідність
- Інфекційні захворювання
- Акушерство, гінекологія, репродуктивна медицина
- Алергія
- Варікоз
- Гастроентерологія
- Гепатологія
- Головний біль
- Депресія. Психотерапія
- Дерматокосметологія
- Дитяча і підліткова гінекологія
- Дитяче харчування
- Ендокринологія. Цукровий діабет
- Кардіологія
- Мамологія
- Надлишкова вага. Дієти
- Неврологія
- Онкологія
- Отоларингологія
- Офтальмологія
- Проктологія
- Пульмонологія, фтизіатрія
- Стоматологія. Захворювання порожнини рота
- Травматологія і ортопедія
- Урологія і нефрологія
- Школа здоров'я
- Щеплення
Дифузний токсичний зоб (ДТЗ) (тиреотоксикоз, Базедова хвороба) – системний мультиорганний аутоімунний розлад, зумовлений підвищеним вмістом тиреоїдних гормонів (вільного тироксину та трийодтироніну) у крові та дифузним збільшенням щитоподібної залози.
Тиреотоксична криза може бути викликана різними причинами, найчастішими з яких є проведення резекції ЩЗ на тлі некомпенсованого ДТЗ.
Вузловий і багатовузловий зоб – збірне клінічне поняття, яке об’єднує всі утворення щитоподібної залози, що мають різні морфологічні характеристики.
Протягом останніх років спостерігається тенденція до зростання показників захворюваності на новоутворення щитоподібної залози серед дітей та підлітків. За характером росту та клінічного перебігу виділяють доброякісні та злоякісні...
Рак щитоподібної залози – злоякісне новоутворення щитоподібної залози епітеліального походження. Починаючи з 1990 р. серед осіб дитячого і підліткового віку відзначено ріст частоти папілярного раку щитоподібної залози.
Термін «гіпопаратиреоз» вживається стосовно різноманітних станів, що характеризуються зниженням деяких або всіх ефектів паратгормону, кінцевим результатом якого, у нелікованому стані, є гіпокальціємія.
Первинний гіперпаратиреоз – хронічне ендокринно-обмінне захворювання, патобіохімічною основою якого є порушення фосфорно-кальцієвого обміну, яке виникає внаслідок надлишкової продукції паратиреоїдного гормону.
ЦД 1 типу (інсулінзалежний ЦД) – хронічне ендокринно-обмінне захворювання, зумовлене абсолютною недостатністю інсуліну внаслідок поєднаного впливу різних ендогенних та екзогенних чинників.
Діабетична нефропатія – специфічне ураження судин нирок при цукровому діабеті, що супроводжується формуванням вузликового або дифузного гломерулосклерозу.
Діабетична нейропатія – ураження периферичної нервової системи у хворих на ЦД. У дітей, залежно від методу дослідження, виявляється у 5-50% хворих.
Діабетична хайропатія, або синдром діабетичної руки чи синдром обмеженої рухомості суглобів є одним з найчастіших ускладнень ЦД у дітей та підлітків.
Діабетична ретинопатія – мікроангіопатія судин сітківки ока при цукровому діабеті, що призводить до зниження зору, а в термінальній стадії – до повної втрати зору. Часто спостерігається у дітей підліткового віку.
Діабетична ангіопатія – це генералізоване ураження судин, як дрібного калібру (мікроангіопатія), так і судин середнього та великого калібру (макроангіопатія).
Ліпоїдний некробіоз – рідкісне ураження шкіри з утворенням бляшки неправильної форми, з фестончастими краями, приграничною інфільтрацією шкіри по периферії та центральною атрофічною ділянкою на передній поверхні гомілки.
Цукровий діабет типу 2 – порушення вуглеводного обміну, яке обумовлено інсулінорезистентністю та відносною інсуліновою недостатністю або з переважно секреторним дефектом та резистентністю до інсуліну. Сьогодні у спеціалістів не викликає сумніву той..
Вроджена дисфункція кори наднирників – група гетерогенних спадкових захворювань, в основі яких лежить первинне порушення стероїдогенезу в кірковій речовині наднирникових залоз.
Пухлини коркового шару наднирників у дітей відносяться до рідкісної та досить тяжкої патології у структурі дитячої ендокринології.
Феохромоцитома – пухлина, яка походить з клітин хроматофінної тканини та секретує велику кількість біологічно активних речовин – катехоламінів (адреналін, норадреналін, дофамін).
Недостатність надниркових залоз (гіпокортицизм) – симпатокомплекс, зумовлений зниженням секреції гормонів кори наднирників.
Інтерсексуалізм об’єднує групу вроджених, різних за етіологією та патогенезом, захворювань репродуктивної системи, при яких спостерігається невідповідність одного або деяких компонентів, які визначають стать пацієнта.
Гіпогонадизм – поліетіологічне захворювання, в основі якого лежить відсутність або зниження здатності статевих залоз продукувати адекватну кількість статевих гормонів.