Діабетична нейропатія

Діабетична нейропатія (ДНП) – ураження периферичної нервової системи у хворих на ЦД. У дітей, залежно від методу дослідження, виявляється у 5-50% хворих.

МКХ-10: Е10.4, Е11.4

Общая информация

Патогенез

Патогенез ДНП ще до кінця не вивчений. Вважають, що основним чинником в розвитку ДНП виступає підвищення рівня неферментативного глікованого білку на тлі гіперглікемії, що призводить до порушення функціонального стану багатьох морфологічних структур. У патогенезі розвитку діабетичної нейропатії беруть участь також метаболічні, судинні, імунні чинники, недостатність нейрогормонального чинника зростання, оксидативний стрес та інше. Навіть досягши задовільної метаболічної компенсації захворювання, не вдається припинити розвиток нейропатії, у зв’язку з чим проводиться активний пошук патогенетичних методів її профілактики і лікування.

Клиническая картина

Частота розвитку синдромів ураження нервової системи підвищується з віком та довгою тривалістю ЦД. Однією з частих проявів ДНП у дітей та підлітків є гостра енцефалопатія (може бути на тлі кетоацидозу, гіпоглікемії) або первинно-церебральна.

Неврологічні симптоми у дітей та підлітків зустрічаються, залежно від тривалості ЦД, з різною частотою: головний біль, запаморочення, диплопія (подвоєння в очах), м’язова слабкість, астенія, утруднення при ходьбі, парестезії, гіпоестезії, гіперальгезії, гіперпатії, неврозоподібні стани, психічні розлади.

Діагностика

Велике значення для діагностики ДНП має правильний збір скарг та анамнезу, що дозволяє не тільки виявити ознаки ДНП, а й визначити характер порушень.

Неврологічний огляд хворого:

• визначення пропріоцептивної чутливості (пасивне згинання п’ястково-фалангових та гомілковостопних суглобів, оцінка ахілового рефлексу);
• дослідження вібраційної чутливості (з допомогою камертону за 8-бальною шкалою);
• визначення тактильної чутливості (за допомогою монофіламентів);
• оцінка температурної чутливості (прикладання до шкіри по черзі предметів з високою та низькою температурою);
• електронейроміографія (застосовується для діагностики складніших випадків ДНП).

Диагностика

Велике значення для діагностики ДНП має правильний збір скарг та анамнезу, що дозволяє не тільки виявити ознаки ДНП, а й визначити характер порушень.

Неврологічний огляд хворого:

• визначення пропріоцептивної чутливості (пасивне згинання п’ястково-фалангових та гомілковостопних суглобів, оцінка ахілового рефлексу);
• дослідження вібраційної чутливості (з допомогою камертону за 8-бальною шкалою);
• визначення тактильної чутливості (за допомогою монофіламентів);
• оцінка температурної чутливості (прикладання до шкіри по черзі предметів з високою та низькою температурою);
• електронейроміографія (застосовується для діагностики складніших випадків ДНП).

Лечение

1. Дотримання дієти.
2. Адекватна інсулінотерапія.
3. Сірковмісні препарати (альфа-ліпоєва кислота по 600 мг в/в крапельно 1 раз на добу, курс – 10 днів; унітіол 5% в/м 1 раз на добу, № 10).
4. Нейротропні препарати групи В: В₆, В₁₂, В₁ (мільгама по 100 мг 1-2 рази на день протягом 4-6 тижнів.
5. Ноотропні препарати (прамірацетам по 1 таблетці 2-3 рази на добу, 4-6 тижнів).
6. Седативні препарати (сухий екстракт трави звіробою по 1-2 таблетці на добу) та інші препарати рослинного походження.
7. Симптоматична терапія ДН з урахуванням локалізації процесу.

Санаторно-курортне лікування в спеціальних відділеннях санаторіїв для хворих на ЦД: «Березовий гай» (м. Миргород), «Янтар» (м. Трускавець).

Профілактика

Рання діагностика ЦД, адекватна інсулінотерапія, ретельний самоконтроль.

Юридические аспекты

Попереднє узгодження з пацієнтом та його батьками методів обстеження та плану лікувальних заходів.