Протягом останніх років спостерігається тенденція до зростання показників захворюваності на новоутворення щитоподібної залози серед дітей та підлітків.
За характером росту та клінічного перебігу виділяють доброякісні та злоякісні пухлини.
МКХ-10: D34
Фолікулярна аденома щитоподібної залози – доброякісна пухлина щитоподібної залози, що розвивається з фолікулярного епітелію. Це доволі поширене захворювання. За даними деяких авторів, виявляється у 3-4% населення. В структурі доброякісної хірургічної тиреоїдної патології у дітей та підлітків фолікулярна аденома щитоподібної залози займає друге місце після вузлового зобу, що складає 30% випадків. У дівчаток вона зустрічається частіше, ніж у хлопчиків.
Токсична аденома щитоподібної залози – доброякісна пухлина, що продукує надмірну кількість тиреоїдних гормонів і подібна за своїм перебігом до клініки тиреотоксикозу. Токсична аденома у дітей та підлітків зустрічається рідко.
Причини розвитку токсичної аденоми щитоподібної залози вивчені недостатньо. Токсичні аденоми з’являються частіше у мешканців йододефіцитного регіону.
Токсична аденома щитоподібної залози характеризується автономною надлишковою секрецією тиреоїдних гормонів (переважно – трийодтироніну, Т3), незалежно від секреції ТТГ, що призводить до розвитку тиреотоксикозу.
Центральний вплив на утворення гормонів у щитоподібній залозі за цього захворювання відсутній, що підтверджується нормальним чи зниженим рівнем тиреотропіну. Надлишкова автономна продукція аденомою тиреоїдних гормонів призводить до пригнічення продукції тиреотропіну гіпофізом. Це супроводжується зниженням активності тканини ЩЗ, що оточує аденому.
Загальновизнаним є той факт, що для розвитку тиреотоксичної аденоми та її автономної діяльності потрібно від 3 до 8 років.
На передній поверхні шиї в ділянці щитоподібної залози виявляють вузол округлої форми з чіткими контурами та гладенькою поверхнею, рухливий при ковтанні.
Виділяють функціонально неактивну та функціонально активну (токсичну) аденому щитоподібної залози.
Токсична аденома зазвичай має фолікулярну будову і продукує велику кількість тиреоїдних гормонів, що призводить до виникнення ознак тиреотоксикозу. Надмірна секреція цих гормонів призводить до пригнічення секреції ТТГ та гіпоплазії тканини залози (поза вузлом).
При функціонально неактивних аденомах, які не поглинають радіоактивний йод, на сканограмі виявляють «холодні» вузли. Клінічно спостерігається стан еутиреозу. У деяких випадках можливий крововилив в аденому, що супроводжується різким збільшенням її розмірів і болем у щитоподібній залозі. Необхідно пам’ятати про можливість наявності злоякісних елементів в аденомі, особливо якщо на сканограмі виявлено «холодний» вузол.
Доброякісні аденоми щитоподібної залози – це невеликі за розміром вузли, зазвичай поодинокі. Аденоми обов’язково інкапсульовані й не інфільтрують оточуючу тиреоїдну тканину. Ці аденоми щитоподібної залози ростуть повільно. Токсична аденома локалізується частіше в одній долі, рідше – у перешийку.
Діти та підлітки з активною токсичною аденомою скаржаться на загальну і м’язову слабкість, відчуття жару, серцебиття. Тиреотоксикоз при токсичній аденомі ЩЗ може бути різним – від легкого до вираженого. При вираженому тиреотоксикозі у хворих спостерігається помітне схуднення, тахікардія, тремор пальців рук, м’язова слабкість, підвищене потовиділення, плаксивість, субфебрильна температура. Ніколи не буває екзофтальму, але може бути порушення конвергенції очей – симптом Мебіуса, а іноді – симптом Грефе.
Клініка токсичної аденоми нагадує клінічну картину нейроциркуляторної дистонії.
Першочерговим у діагностиці є пальпаторне виявлення вузлового утворення в ЩЗ. У подальшому для уточнення діагнозу використовують УЗД ЩЗ. Обов’язковим є виконання тонкоголкової пункційної біопсії та дослідження пунктату. Визначають у крові рівні вільного тироксину, тиреотропіну та тиреоїдстимулюючі антитіла.
Приклад формулювання діагнозу
Токсична аденома щитоподібної залози.
Диференційну діагностику потрібно виконувати із злоякісними пухлинами ЩЗ (фолікулярною карциномою та фолікулярним варіантом папілярної карциноми), кістами, тиреотоксикозом.
При фолікулярній аденомі застосовують тиреоїдні препарати з диференціально-діагностичною метою. При фолікулярній аденомі ЩЗ не спостерігається помітного зменшення вузлів.
При токсичній аденомі ЩЗ призначають тиреостатичні препарати (тіамазол). Комплексна терапія складається з призначення тиреостатиків та β-адреноблокаторів (анаприлін, атенолол), які нормалізують вегетативні порушення. Тривале лікування тиреотоксичної аденоми не проводять, оскільки це може стимулювати ріст пухлини.
Показаннями до оперативного лікування є:
Важливою є профілактика вірусних інфекцій. За можливості слід уникати впливу на організм хімічних мутагенів (формаліну, нітратів, нітритів, цитостатиків).
Рекомендації щодо подальшого, у разі потреби, надання медичної допомоги хворому
Після хірургічного видалення аденоми дитина або підліток потребує диспансерного нагляду ендокринолога 1 раз на місяць протягом 6 місяців, в подальшому – 2 рази на рік.
При цьому вимірюють АТ, пульс, температуру, виконують клінічні аналізи крові, сечі, визначають рівень трийодтироніну, вільного тироксину, тиреотропіну.
Перед проведенням діагностичних та лікувальних процедур потрібно отримати згоду батьків або офіційного опікуна дитини.