Ендокринологія. Цукровий діабет
- Категорії статей
- Інвалідність
- Інфекційні захворювання
- Акушерство, гінекологія, репродуктивна медицина
- Алергія
- Варікоз
- Гастроентерологія
- Гепатологія
- Головний біль
- Депресія. Психотерапія
- Дерматокосметологія
- Дитяча і підліткова гінекологія
- Дитяче харчування
- Ендокринологія. Цукровий діабет
- Кардіологія
- Мамологія
- Надлишкова вага. Дієти
- Неврологія
- Онкологія
- Отоларингологія
- Офтальмологія
- Проктологія
- Пульмонологія, фтизіатрія
- Стоматологія. Захворювання порожнини рота
- Травматологія і ортопедія
- Урологія і нефрологія
- Школа здоров'я
- Щеплення
Вузловий і багатовузловий зоб – збірне клінічне поняття, яке об’єднує всі утворення щитоподібної залози, що мають різні морфологічні характеристики.
Протягом останніх років спостерігається тенденція до зростання показників захворюваності на новоутворення щитоподібної залози серед дітей та підлітків. За характером росту та клінічного перебігу виділяють доброякісні та злоякісні...
Діабетична нефропатія – специфічне ураження судин нирок при цукровому діабеті, що супроводжується формуванням вузликового або дифузного гломерулосклерозу.
Сегодня ведущей в лечении СД 2 типа является группа препаратов – производных сульфонилмочевины.
Вегетативні порушення – одна з актуальних проблем сучасної медицини. Практично відсутні захворювання, у розвитку та перебігу яких не відігравала б роль вегетативна нервова система.
Подагра, по-видимому, самая старая болезнь среди описанных в медицине. Именно Гиппократ в V веке до н. э. назвал подагрой (от podos – стопа + agra – капкан, ловушка) приступы острых болей в стопе.
За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, епідеміологія є основною дисципліною для вивчення потреб населення в службах охорони здоров’я, для оцінки проведених ними профілактичних і лікувальних заходів.
Термін «гіпопаратиреоз» вживається стосовно різноманітних станів, що характеризуються зниженням деяких або всіх ефектів паратгормону, кінцевим результатом якого, у нелікованому стані, є гіпокальціємія.
Діабетична ангіопатія – це генералізоване ураження судин, як дрібного калібру (мікроангіопатія), так і судин середнього та великого калібру (макроангіопатія).
Як складова частина метаболічного синдрому і переддіабетичного стану дисліпідемія при ЦД 2 типу часто наявна вже на час діагностики діабету.
В последние годы проблема сердечно-сосудистой патологии у больных сахарным диабетом 2 типа превратилась в одну из актуальнейших в общественном здравоохранении.
Как метаболический синдром, так и сахарный диабет – проблемы, которые встречаются в практике врача любой специальности.
Бурное развитие представлений о метаболическом синдроме в последнее время обусловлено что только многофакторная профилактика сердечно-сосудистых заболеваний может существенно влиять на прогноз жизни конкретного больного.
Згідно з даними світової статистики нестача йоду – найчастіша причина уражень головного мозку і порушень психічного розвитку, яких можна уникнути.
Ліпоїдний некробіоз – рідкісне ураження шкіри з утворенням бляшки неправильної форми, з фестончастими краями, приграничною інфільтрацією шкіри по периферії та центральною атрофічною ділянкою на передній поверхні гомілки.
Діабетична ретинопатія – мікроангіопатія судин сітківки ока при цукровому діабеті, що призводить до зниження зору, а в термінальній стадії – до повної втрати зору. Часто спостерігається у дітей підліткового віку.
Діабетична нейропатія – ураження периферичної нервової системи у хворих на ЦД. У дітей, залежно від методу дослідження, виявляється у 5-50% хворих.
Гострий тиреоїдит – гостре запалення щитоподібної залози. Гострий тиреоїдит складає 1-2% від усієї патології щитоподібної залози.
Протягом останнього десятиліття в клінічній практиці широко застосовуються радіоімунологічні методи визначення в плазмі крові тиреотропного гормону гіпофіза.
Гіпотиреоз – синдром, що розвивається в результаті патологічного зниження функціональної активності щитоподібної залози.
Гіпофізарний гігантизм – нейроендокринне захворювання, викликане хронічною надлишковою секрецією ГР у осіб з незакінченим фізіологічним ростом.