Инфекционный мононуклеоз

Общая информация
Інфекційний мононуклеоз – захворювання, що викликається вірусом Эпштейна-Барр, характеризуєтся лихоманкою, генералізованою лімфаденопатією, тонзилітом, збільшенням печінки і селезінки, характерними змінами гемограми, може мати хронічний перебіг.

В25-В34 Інші вірусні хвороби
В27 Інфекційний мононуклеоз
В27.0 Мононуклеоз, спричинений гамма-герпетичним вірусом
Мононуклеоз, спричинений вірусом Епштейна-Барр
В27.1 Цитомегаловірусний мононуклеоз
В27.8 Інший інфекційний мононуклеоз
В27.9 Інфекційний мононуклеоз, неуточнений

Клиническая картина

Клінічні критерії:

інкубаційний період триває в середньому 4-6 тижнів;
початок гострий;
гарячка неправильного типу, температура тіла з першого дня хвороби звичайно фебрильна, може тривати від 3 днів до 3 тижнів;
тонзиліт, фарингіт, біль у горлі;
генералізована лімфаденопатія;
гепатоспленомегалія;
екзантема (може бути короподібна чи скарлатиноподібна, уртикарна, геморагічна);
закладання носа, утруднення носового дихання;
головний біль, слабкість, кволість, міалгії, артралгії.

Диагностика

Параклінічні дослідження:

загальний аналіз крові (лейкоцитоз, лімфомоноцитоз, прискорення ШЗЕ, атипові мононуклеари);
виявлення гетерофільних антитіл у сироватці крові;
серологічні реакції (матеріал – кров, спинномозкова рідина) – виявлення VCA IgM, EA IgM;
виявлення антигенів EBV методом PCR у крові, спинномозковій рідині, слині, лімфатичній тканині.

Лечение

При всіх формах:

режим – обмеження фізичного навантаження;
дієта – виключення гострих, смажених страв;
симптоматична терапія (жарознижувальні засоби – парацетамол, ібупрофен);
антигістамінні препарати.

При тяжких формах:

кортикостероїди (1-2 мг/кг/добу за преднізолоном) – 3-5 днів.

При приєднанні вторинної бактеріальної флори:

антибактеріальні препарати: цефалоспорини – цефалексин, цефуроксим, цефазолін; макроліди: еритроміцин, кларитроміцин, азитроміцин (проти- показаний ампіцилін та його аналоги).

При тяжких та ускладнених формах захворювання:

етіотропна терапія: ацикловір внутрішньовенно в дозі 10 мг/кг маси тіла кожні 8 годин, курс лікування – 10-21 день. Іншими препаратами для етіотропної терапії є ганцикловір, фоскарнет, інозин пранобекс.

Ускладнення

Гематологічні (аутоімунна гемолітична анемія, тромбоцитопенічна пурпура) – лікування проводиться згідно з відповідним протоколом лікування.
З боку серцево-судинної системи (міокардит, перикардит, васкуліти) – лікування проводиться згідно з відповідним протоколом лікування.
З боку сечовидільної системи (інтерстиціальний нефрит, гломерулонефрит) – лікування проводиться згідно з відповідним протоколом лікування.
Гепатит – лікування проводиться згідно з відповідним протоколом лікування.
Пневмонія – лікування проводиться згідно з відповідним протоколом лікування.
Артрит – лікування проводиться згідно з відповідним протоколом лікування.
Панкреатит – лікування проводиться згідно з відповідним протоколом лікування.
Розрив селезінки.

Затверджено наказом МОЗ України від 09.07.2004 р. № 354