Геморой виявляється у 12-15 % населення, а його питома вага серед інших захворювань прямої кишки досягає 41-42 %. Залежно від важкості проявів, виділяють чотири ступеня захворювання (від внутрішніх гемороїдальних вузлів, які не пролабують за
М. П. Захараш, д. м. н., професор, завідувач кафедри факультетської хірургії № 1, головний колопроктолог МОЗ України, Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, м. Київ
Геморой виявляється у 12-15 % населення, а його питома вага серед інших захворювань прямої кишки досягає 41-42 %.
Залежно від важкості проявів, виділяють чотири ступеня захворювання (від внутрішніх гемороїдальних вузлів, які не пролабують за межі анального отвору навіть при акті дефекації, — І ступінь — до пролабуючих вузлів великих розмірів, які самостійно не вправляються в анальний канал, — IV ступінь).
Серед ускладнень геморою найбільш поширеною є кровотеча, яка відмічається в 50-52 % хворих. Окремо виділяється одне з найбільш важких за клінічним перебігом ускладнень — гострий тромбоз гемороїдальних вузлів, яке в клінічній практиці нерідко називають гострим гемороєм. Гострим тромбозом гемороїдальних вузлів може ускладнюватися хронічний геморой будь-якого ступеня важкості (частіше — ІІІ-ІV ступеня). За клінічним перебігом також розрізняють гострий тромбоз гемороїдальних вузлів I-IV ступеня (IV ступінь має незворотний характер і супроводжується некрозом вузла).
Консервативна терапія при гострому геморої не забезпечує повного одужання. Вона передбачає проведення загального й місцевого лікування, яке спрямоване на ліквідацію больового синдрому, тромбозу та запальних змін у гемороїдальних вузлах, кровотечі. З метою знеболення при гострому тромбозі гемороїдальних вен застосовують ненаркотичні анальгетики та місцеві комбіновані препарати у вигляді свічок, мазей (Постерізан форте, Ультрапрокт, Проктоседіл, Прокто-Глівенол, Ауробін, Реліф, Гінкор Прокто та інші). Виражену протизапальну дію мають водорозчинні мазі — Левоміколь, Левосін та інші.
Особливе місце в лікуванні гострого тромбозу гемороїдальних вузлів належить антикоагулянтній місцевій терапії. Для загального й місцевого лікування гострого тромбозу гемороїдальних вузлів одним з найбільш ефективних препаратів цієї групи слід вважати препарат Гепатромбін Г виробництва фірми «ХЕМОФАРМ» (Югославія). Це комплексний препарат, що містить полідоканол, гепарин, преднізолон і специфічну жирову основу. Він випускається у вигляді мазі в тубах — 20 г, свічок — № 30 в упаковці.
Полідоканол — місцевий анестетик і судинний склерозант, завдячуючи якому значно зменшується больовий синдром, свербіж шкіри, зникають такі симптоми, як спазм анального сфінктера та кровотеча.
Гепарин — прямий антикоагулянт, який, зменшуючи прояви тромбозу гемороїдальних вузлів, їх набряку, сприяє ліквідації запального процесу. Його антиексудативний ефект обумовлений зниженням проникності капілярів, поліпшенням циркуляції крові в них, наслідком чого є антитромботична і фібринолітична дія препарату. Як антикоагулянт гепарин покращує капілярний кровообіг і зменшує стабілізацію мікротромбів в поверхневій зоні, сприяє розсмоктуванню гематом. У випадку тромбозу, який вже розвився, гепарин може інгібувати подальшу коагуляцію, інактивуючи тромбін та блокуючи перетворення фібриногену у фібрин. У той же час він не виявляє фібринолітичної активності й не розчиняє тромб, який вже існує.
Преднізолон — системний глюкокортикоїд, якому притаманна виражена протизапальна дія, внаслідок чого зменшуються запальна інфільтрація гемороїдальних вузлів, їх набряк, мацерація, біль. При місцевому застосуванні преднізолон зменшує прояви ексудації, він також сприяє відновленню шкірного та слизового бар’єрів. Преднізолон зменшує свербіж і забезпечує знеболювальну дію в поверхневих шарах шкіри та слизової завдяки блокуванню медіаторів запалення. При його застосуванні зменшується набряк, розсмоктуються запальні інфільтрати, спостерігається зменшення інтенсивності проліферативних і гіперергічних реакцій.
Жирова термостабільна основа зменшує мацерацію гемороїдальних вузлів і аноректальної зони. Ефективна як при зовнішньому застосуванні, так і при введенні у вигляді свічок у пряму кишку. Вона створює захисну плівку з великою адгезивною здатністю, яка захищає від дії зовнішніх факторів і водночас протидіє втраті вологи в ділянці тіла, яку покриває.
Враховуючи багатокомпонентність препарату, показаннями до його застосування є:
При тромбозі внутрішніх гемороїдальних вузлів застосовується мазь, яка вводиться 2-3 рази на день у пряму кишку за допомогою доданого до туба наконечника або свічки 2-3 рази на день після дефекації. При зовнішньому тромбозі гемороїдальних вен показано застосування мазі.
У післяопераційному періоді при анальних тріщинах, екземі, свербежу аноректальної зони з метою знеболення й ліквідації запальних змін у зоні виконання оперативного втручання, свербежу перевагу слід віддавати застосуванню препарату у вигляді мазі.
При застосуванні препарату з перших днів значно зменшується, а через 5-6 днів зникає больовий синдром на відміну від інших аналогічних препаратів за цей же період припиняється кровотеча.
Протипоказаннями до застосування Гепатомбіну Г є вірусні, грибкові, туберкульозні та інші специфічні інфекційні процеси в аноректальній зоні, порушення осідання крові зі схильністю до кровотеч, перший триместр вагітності.
Серед побічних ефектів слід визначити алергічні реакції на полідоканол, які зустрічаються в 0,01-0,05 % випадків.
Сумарна оцінка ефективності Гепатромбіну Г в порівнянні з іншими аналогічними препаратами найвища. За результатами проведених досліджень препарат Гепатромбін Г є препаратом вибору місцевої терапії гострого тромбозу гемороїдальних вузлів, тріщин прямої кишки, екземи і свербежу аноректальної зони, а також в забезпеченні оптимального перебігу раннього періоду у хворих, які перенесли гемороїдектомію.