Клинический опыт применения препарата Цинабсин в лечении синуситов (укр)

В оториноларингологічній практиці одну з найпоширеніших груп захворювань становлять синуїти. Близько 30% хворих від числа загальної кількості в структурі ЛОР-захворювань — це пацієнти із гострими та хронічними синуїтами. На синуїти хворіє майже

В оториноларингологічній практиці одну з найпоширеніших груп захворювань становлять синуїти. Близько 30% хворих від числа загальної кількості в структурі ЛОР-захворювань — це пацієнти із гострими та хронічними синуїтами. На синуїти хворіє майже 15% населення і в 30% випадків ці захворювання вчасно не діагностуються. Їх кількість невпинно зростає, що пов’язано з погіршенням екологічної обстановки, послабленням місцевого і загального імунітету людини, збільшенням алергічних проявів, розвитком антибіотикорезистентних штамів мікроорганізмів. Від нормального функціонування навколоносових пазух залежить стан нижніх дихальних шляхів, серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту та інших органів і систем. Синуїти нерідко можуть призводити до розвитку орбітальних та інтракраніальних ускладнень, а клінічні прояви цих захворювань — утруднення носового дихання, виділення з носа, головний біль — суттєво знижують якість життя хворого. Існуючі традиційні методи лікування, що міцно увійшли в оториноларингологічну практику, не в змозі задовольнити хворих і лікарів своїми функціональними результатами. Подальший розвиток ринології став можливим лише після впровадження нових медичних технологій.

Широкий арсенал медикаментозних засобів не завжди сприяє ефективному лікуванню риносинуїтів. До того ж останнім часом відмічаються зміни в етіології захворювань носа і навколоносових пазух, виявляються збудники захворювань, що характеризуються стійкістю до традиційно використовуваних антибіотиків.

Риногенні синуїти становлять близько 80%, одонтогенні — 15% і лише 5% мають гематогенне, лімфогенне або травматичне походження. Співвідношення між гострими і хронічними синуїтами становить 5:1, хоча спостерігається тенденція до збільшення хронічних форм синуїтів.

На жаль, велика кількість пацієнтів при виникненні синуїту до лікарів не звертається, питання лікування вирішує самостійно або користується сумнівними порадами. Одні з них при виникненні перших ознак застуди (нездужання, підвищення температури тіла, головний біль, нежить) застосовують антибіотики. При цьому термін лікування та дози не витримуються, що нерідко призводить до розвитку алергічних реакцій, дисбактеріозу, формуванню антибіотикорезистентних штамів мікроорганізмів. Інші хворі починають широко застосовувати судинозвужуючі краплі або спреї для носа. Спочатку це приводить до суттєвого покращення стану носового дихання, у подальшому — виникає звикання, медикаментозна залежність та перехід гострої форми захворювання в хронічну.

Рання і точна діагностика та надання переваги консервативним лікувальним методикам — такі сучасні концепції щодо риносинуїтів. Але діагностувати синуїт — це ще не значить вирішити проблему: необхідно якомога раніше розпочати його комплексне лікування. Ефективним воно може бути тільки тоді, коли діятиме на всі ланцюги патологічного процесу. Традиційно в таких випадках застосовується комплекс препаратів етіотропної, патогенетичної та симптоматичної дії. З цією метою використовуються медикаменти різних груп, проте більшість препаратів діють не на весь спектр проявів синуїтів, окремі ланки патогенезу залишаються недоторканими, тому ефект від такого лікування може бути лише частковим.

Риногенні синуїти характеризуються поліетіологічністю та поліморфізмом клінічних проявів. У більшості випадків вони виникають на фоні гострої респіраторної вірусної інфекції з порушенням місцевого та загального імунітету, порушенням реологічних властивостей носового секрету, мукоциліарного транспорту, явищами набряку слизової оболонки та погіршенням дренажних властивостей навколоносових пазух. Тому для успішного лікування синуїту потрібен всебічний вплив на всі ланки патологічного процесу.

Найбільш універсальним комплексним препаратом, дія якого охоплює всі ланки патогенезу та весь симптомокомплекс запального процесу навколоносових пазух, є Цинабсин. Склад препарату підібрано таким чином, щоб кожен його інгредієнт сприяв позитивному впливу всієї комбінації на перебіг захворювання.

Цинабсин виробляється відповідно до вимог належної виробничої практики GМP і апробований у відкритих мультицентрових клінічних дослідженнях з урахуванням принципів належної клінічної практики GCP.

Нас зацікавили дані літератури, які вказували на великі можливості використання препарату Цинабсин у лікуванні риносинуїтів. У зв’язку з великим рівнем захворюваності на різні форми синуїтів ми вирішили власноручно проаналізувати ефективність та безпечність використання цього препарату.

Ефективність та безпечність використання препарату Цинабсин була досліджена у 168 хворих з гострими і у 42 з хронічними формами синуїтів віком від 12 років. Серед гострих форм у 47 пацієнтів діагностовано катаральну або серозну форму синуїту, у 121 — гнійну. Усі пацієнти з хронічними формами синуїту мали ознаки гнійного процесу навколоносових пазух. Про характер ураження навколоносових пазух судили на основі даних анамнезу та перебігу захворювання, клінічної картини, ендоскопічного, рентгенологічного, в окремих випадках — ультразвукового, термографічного та інших досліджень.

Ураження верхньощелепної пазухи відзначено у 138 (81%) хворих з гострими і 31 (73,8%) з хронічними синуїтами, з них двобічне запалення зустрічалося відповідно у 34 (14,2%) та 11 (26%) хворих. Гемісинуїт діагностовано у 20 (12%) хворих на гострий і 9 (21,4%) на хронічний синуїт, пансинуїт — у 12 (7,1%) і 2 (4,8%) хворих відповідно.

Про результати проведеного лікування судили на основі суб’єктивних та об’єктивних критеріїв. Суб’єктивні критерії: головний біль, болі в ділянці навколоносових пазух, закладеність носа, відчуття утруднення при носовому диханні, слизові або гнійні виділення з носа, загальний стан. Об’єктивні критерії: дані оптичної ендоскопії носа, стан носового дихання (за даними ринопневмометрії), показники мукоциліарного кліренсу порожнини носа.

Для кількісної оцінки ефективності лікування застосували бальну систему суб’єктивних та об’єктивних ознак. Сумарна кількість балів при максимальних клінічних проявах усіх досліджуваних показників захворювання дорівнювала 28. Усі суб’єктивні ознаки, залежно від інтенсивності їх проявів, становили від 0 до 4 балів. Наприклад, кількість балів, що характеризують головний біль, залежить від його інтенсивності, тривалості, розповсюдженості. Сума балів ендоскопічного дослідження включає такі ознаки: гіперемія слизової оболонки порожнини носа, її набряк, наявність виділень у середньому носовому ході, їх характер, затікання ексудату в носоглотку. Стан носового дихання досліджувався на стороні ураження при однобічному і з обох боків — при двобічному запальному процесі.

Комплексну бальну оцінку стану пацієнтів проводили безпосередньо перед початком лікування, після 1-ї, 3-ї, 7-ї та 14-ї доби лікування (табл. 1, 2).

У переважній більшості випадків позитивний ефект від використання Цинабсину спостерігався при гострих формах синуїту вже на 3-тю добу дослідження, при хронічних рецидивуючих формах — на 7-му добу.

Рентгенологічні дослідження були одними з головних критеріїв діагностики синуїту. В окремих випадках для уточнення діагнозу проводилася комп’ютерна томографія навколоносових пазух. У динаміці рентгенографія не проводилась, повторювалися лише ультразвукове або термографічне обстеження. В усіх випадках, коли лікування з використанням Цинабсину не приводило до суттєвого покращення стану пацієнта протягом 7 діб, хворі проходили додаткове ретельне обстеження стану навколоносових пазух (комп’ютерна томографія). У 3 пацієнтів було виявлено кістозні утворення верхньощелепних пазух, у 4 випадках — анатомічні аномалії остеомеатального комплексу, що в подальшому вимагали проведення ендоназальних ендоскопічних оперативних втручань.

При гострих формах синуїтів відмічалася більш енергійна динаміка позитивних змін у порівнянні з хронічними. Близько 94% хворих з гострими формами синуїтів на 14-ту добу не мали скарг і за об’єктивними ознаками не мали даних про риносинуїт (на 7-му добу такі пацієнти становили 64%). При хронічних формах синуїтів ці показники становили відповідно 52% (на 7-му добу — 26%). Для остаточного одужання курс лікування хронічного синуїту повинен бути значно тривалішим. Методи лікування таких хворих повинні вирішуватись індивідуально, у залежності від його форми та локалізації запального процесу. Такі хворі підлягають ретельному контролю оториноларинголога для своєчасного виявлення осіб, що потребують оперативного лікування.

Протягом усього періоду дослідження ефективності використання препарату Цинабсин у жодного з хворих не спостерігалось алергічних реакцій та інших побічних ефектів при його застосуванні як у монотерапії, так і в комплексі з іншими препаратами, що безумовно свідчить про високий профіль безпеки застосування цього препарату. У разі необхідності, препарат варто комбінувати із засобами етіотропної терапії.

Високий терапевтичний ефект, добра його переносимість, зручність застосування, практична відсутність побічних ефектів дозволяють рекомендувати Цинабсин для профілактики й лікування різних форм синуїтів.

Література

1. Гаращенко Т.И. Комплексные гомеопатические препараты в лечении воспалительных заболеваний ЛОР-органов // Русский медицинский журнал, 2002.
2. Гладуш Ю.И., Тышко Ф.А., Скицюк С.В. Синуиты. Клиническое руководство в таблицах и схемах, 56 с.
3. Пискунов Г., Тимен Г., Хегер М. Гомеопатическое лечение острого синусита / Отчет о мультицентровом, проспективном, неконтролируемом outcomes-исследовании. 13 с.
4. Тимен Г.Э., Борзенко И.А. Лечение больных острым и хроническим синуитами Циннабсином // Журнал вушних, носових і горлових хвороб, 1999, №5 (додаток №1), с. 143-145.
5. Тышко Ф.А., Гладуш Ю.И., Горбунов Э.Н., Телегина Н.А. Опыт лечения больных острыми синуитами // Журнал вушних, носових і горлових хвороб, 2001, №3 (додаток), с. 174-175.

Рис. 1. Динаміка об’єктивних показників при гострому синуїті на фоні застосування Цинабсину
Рис. 2. Динаміка об’єктивних показників при хронічному синуїті на фоні застосування Цинабсину
Рис. 3. Динаміка сумарної оцінки важкості симптомів при різних формах синуїтів на фоні лікування Цинабсином

Читайте также

Растительные препараты в лечении ЛОР-патологии Принципы лечения острого среднего отита в современных условиях Лечение сахарного диабета у больных с хирургической патологией Оптимальный выбор антибиотика при рецидивирующих заболеваниях ЛОР-органов у детей