Особливості корекції раціонів дітей із захворюваннями органів шлунково-кишкового тракту

Раціональне харчування має велике значення для здоров'я дітей. Воно є єдиним джерелом усіх життєво важливих живильних речовин (нутрієнтів) та енергії – білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінералів та мікроелементів, які забезпечують нормальний...

Білки – головна складова частина всіх клітин та тканин організму, які в процесі життєдіяльності постійно оновлюються. В організмі вони виконують цілий ряд складних функцій – пластичну, каталітичну, гормональну, транспортну, а також беруть участь у формуванні специфічного та неспецифічного імунітету [6, 8].
Дитячий організм, що інтенсивно росте, практично не має резерву білків і тому при захворюваннях, особливо хронічних, або при несприятливих умовах харчування, використовує власні «запаси» організму. З часом вони швидко вичерпуються, що призводить до негативного азотистого балансу, гіпо- та дистрофії, полідефіцитної анемії, порушення імунного статусу [4, 8]. У зв'язку з цим білки не можуть бути замінені ніякими іншими харчовими інгредієнтами та повинні кожен день надходити з їжею в достатній кількості.
Серед різноманітних продуктів, потрібних дітям для повноцінного, раціонального харчування велике значення мають молоко та молочні продукти, сир та вироби з нього. Це пов'язано з їхньою високою харчовою цінністю та біодоступністю білка під час травлення. Вони є одним з основних джерел високоякісного білка, що легко засвоюється; мають у своєму складі повний набір незамінних амінокислот, необхідних для синтезу власних білків організму та багатьох інших біологічно активних речовин.
Ця група продуктів відіграє виключно важливу роль у забезпеченні дітей не тільки повноцінним молочним білком, а також кальцієм та рядом вітамінів, головним чином вітаміном В₂ (рибофлавіном), які добре засвоюються організмом [4]. При щоденному використанні молока і сиру в кількостях, рекомендованих дітям та підліткам, вони здатні забезпечити добову фізіологічну потребу в кальції на 50-60%, а в рибофлавіні – на 40-45% [6].
Одним із важливих есенціальних нутрієнтів є кальцій. Він відіграє ключову роль у реалізації багатьох фізіологічних процесів організму: мінералізації кісткової тканини, діяльності м'язів, у тому числі м'язів серця, підтримці гемостазу тощо [2]. Дефіцит кальцію в харчуванні призводить до недостатності його відкладення в кістках, зубах, унаслідок чого порушуються їх формування та міцність. У дітей перших двох років життя одним із початкових проявів дефіциту кальцію в організмі є рахіт [1]. У старших дітей та підлітків перебіг кальційдефіцитних станів у багатьох випадках є латентним. Особливо ці стани поширені серед дітей, які погано харчуються, часто хворіють та мають хронічні захворювання різної етіології. У цих групах, поряд з аліментарною (екзогенною) недостатністю кальцію, відбуваються ендогенні втрати його [3, 7].
Для поповнення дефіциту кальцію та підтримання його концентрації в крові на життєво важливому рівні виникає іммобілізація мікроелементу з кісток та зубів, що призводить до розвитку остеопенії та остеопорозу. В результаті, у таких дітей часто спостерігається поширений карієс, деформація хребта, крихкість кісток та інші серйозні порушення [3, 7, 8]. Більше того, сучасними дослідженнями доведено, що недостатнє забезпечення кальцієм у дитинстві може проявлятися у вигляді остеопорозу багато років потому – у зрілому або навіть похилому віці [2, 3, 8].
Потреба в кальції у дітей раннього, дошкільного або шкільного віку достатньо висока, вона становить 800-1200 мг/добу. Цю кількість досить важко забезпечити одним продуктом харчування та використанням препаратів кальцію, тому що більшість із них (крім лактату кальцію) погано розчинюються та засвоюються в середовищі шлунково-кишкового тракту [5].
Рибофлавін та вітамін В2 являють собою основу цілого ряду так званих флавінових коферментів – флавінмононуклеотиду (ФМН) і флавінаденіндинуклеотиду (ФАД), фізіологічна роль яких проявляється в багатогранних функціях, що відіграють ключову роль у процесах біологічного окиснення й регуляції багатьох видів обміну (білкового, вуглеводного, енергетичного) [4, 6]. Особливо слід підкреслити вплив рибофлавіну на внутрішньочеревний розвиток плоду, а також стан трофічних процесів та ріст дітей у всі періоди дитинства. Аліментарна недостатність рибофлавіну веде до серйозних порушень здоров'я з характерними клінічними проявами: ураження шкіри (себорея), ротової порожнини (ангулярний стоматит, хейлоз, глосит), очей (блефарит, кон'юнктивіт, інтерстиціальний кератоз), анемії. При недостатності білка в раціоні різко знижується вміст рибофлавіну в крові, що вказує на тісний зв'язок з білковим обміном. Добова потреба дітей дошкільного віку в цьому вітаміні складає 0,9-1,3 мг [4]. Важливими функціями вітаміну В₂ є його висока антиоксидантна активність та участь, поряд із вітаміном А, в побудові зорової пурпури ока. Для нормального засвоєння вітаміну В₂ також необхідний достатній вміст білка в їжі.
Сир та сирні вироби широко використовуються в дитячому харчуванні як концентроване джерело молочного білка та кальцію, а також рибофлавіну. Вони є продуктами щоденного споживання [5, 6]. Аналіз харчової та енергетичної цінності різних видів сирів вітчизняного виробництва свідчить, що в основній масі ці продукти висококалорійні, з досить високим вмістом білка та жиру, але з невисоким або помірно підвищеним вмістом кальцію (у сирі – 100-164 мг/100 г, а в цільному молоці – 120 мг/100 мл). У рекомендаціях щодо харчування дітей завжди враховується, що високий вміст білка та жиру заважає засвоєнню кальцію, а в лікувальному харчуванні, особливо у дітей з порушеннями травних процесів та при інших захворюваннях (наприклад, при нирковій патології) такі продукти протипоказані.
Серед різних видів сирів значний інтерес для дитячого харчування представляє сирок «Растішка». Він виготовляється компанією «Данон» (Франція) у багатьох країнах світу (у тому числі на заводах Росії та Польщі) із пастеризованого знежиреного молока «резервуарним» способом. Використовується мезофільна молочнокисла стрептококова закваска в присутності сичужного ферменту. Сирок «Растішка» містить помірну кількість білка (6,1-6,8 г/100 г) та знижений вміст жиру (2,8-4,0 г/100 г). Додавання в продукт фруктового пюре (персик/груша, лісові ягоди, полуниця, абрикос, яблуко, банан та ін.) поліпшує органолептичні якості та помірно збільшує вміст легкозасвоюваних вуглеводів, в основному фруктози (16,0-16,6 г/100 г), за рахунок чого вирівнюється енергетична цінність продукту (120-140 ккал/100 г).
Поряд з цим важливою цінністю сира «Растішка» є підвищений вміст в ньому кальцію (200 мг/ 100 г), що значно вище (на 25-50%) порівняно з іншими видами сирів. Джерелом додаткового вмісту кальцію в сирі «Растішка» є цитрат кальцію, який вводиться до його складу з фруктовим пюре. Сумарний вміст кальцію в рекомендованих кількостях сиру «Растішка» на 20-30% задовольняє фізіологічну добову потребу в кальції у дітей віком від 2 до 6 років, що еквівалентно прийому 0,5 таблеток глюконата кальцію.
Сирок «Растішка» розфасовано в стаканчики з полістиролу об'ємом 50 мг (по 4 штуки в упаковці), що дозволяє дозувати їх за потребою з урахуванням віку. Продукт не містить консервантів та штучних барвників. Тривалість його зберігання забезпечується за рахунок високої якості молока та високоякісних комп'ютерних технологій виробництва з використанням «лінії холоду».
В Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН України проведено роботу, метою якої стало вивчення клінічної ефективності сиру «Растішка» та можливість його використання як продукту лікувально-профілактичного харчування здорових та хворих дітей з захворюваннями шлунково-кишкового тракту та аліментарнозалежними станами (гіпотрофія І ст., рахіт, полігіповітаміноз), яким необхідні продукти харчування зі збалансованим вмістом білка, кальцію та вітаміну В₂.
Під спостереженням знаходилось 35 дітей віком від 2 до 6 років, з них 15 були практично здорові (I група), а у 20 дітей (II група) виявлені шлунково-кишкові захворювання в стадії неповної ремісії (ентероколіт – у 9 дітей, дискінезія жовчовивідних шляхів – у 7, диспанкреатизм – у 4). Усі діти віком від 2 до 6 років отримували по 100 г сиру (два рази на день по 50 г) протягом 4-х тижнів.
Проведене дослідження показало, що переносимість сиру «Растішка» у всіх здорових дітей була доброю, відмов від прийому не було, смакові властивості продукту діти оцінили як «добре» та «смачно». Явищ харчової непереносимості, метеоризму, кишкових колік, диспептичних розладів не спостерігалось. Шкіра та слизова оболонка у всіх дітей протягом всього періоду спостереження залишались чистими.
Обстеження дітей II групи показало, що незважаючи на відносно задовільне загальне самопочуття та відсутність явних скарг з боку травної системи, у 12 з 20 дітей цієї групи був зниженим апетит, у 18 дітей відмічались епізодичні симптоми харчового дискомфорту (метеоризм, коліки, розріджені або спастичного характеру випорожнення). Під час огляду у 9 дітей було відмічено клінічні ознаки кальцієвої недостатності у вигляді рахітичних деформацій грудної клітки, кінцівок, карієс різного ступеня вираженості; у 7 дітей виявлено анемію, себорею, ангулярний стоматит, хейлоз, що розцінювались як ознаки гіповітамінозу В₂. У всіх дітей II групи при бактеріологічному обстеженні фекалій діагностовано кишковий дисбактеріоз I-II ст. Починаючи з 10-12-го дня прийому сиру «Растішка» у переважної кількості дітей зменшились болі при пальпації живота та поступово почали зменшуватись такі кишкові симптоми, як поліфекалія, метеоризм, розріджені або спастичного характеру випорожнення.
Зацікавив вплив сиру «Растішка» на стан дітей з диспанкреатизмом та ацетонемічним синдромом, у раціоні яких традиційно обмежується кількість жирів. У динаміці спостереження за цими дітьми не було відмічено погіршення самопочуття, нудоти, блювоти, розрідження випорожнення. В аналізах сечі не визначали ацетону, у копрологічних дослідженнях не посилювалась аміло- і стеаторея. У 5 з 7 дітей з клінічними симптомами В₂- гіповітамінозу зменшились себорея й ангулярний стоматит, хейлоз, глосит, а у 6 дітей з дефіцитною анемією (Hb – 90-100 г/л) до кінця спостереження рівень гемоглобіну підвищився до нормальних показників.
Об'єктивними критеріями поліпшення соматичного статусу дітей були поліпшення та нормалізація апетиту, які відмічались до кінця перших двох тижнів від початку введення сиру «Растішка» у раціон харчування, а також позитивна динаміка маси тіла до кінця терміну спостереження у 29 (82,8%) дітей.
Вміст кальцію в крові дітей обох груп, які отримували сир «Растішка», залишався в межах норми як до, так і в кінці спостереження, що свідчить про стабільне підтримання рівня кальцію в крові, як одного з важливих умов гомеостазу. Також важливо відмітити, що включення сиру «Растішка» у дієту дітей із супутною дисметаболічною нефропатією не збільшувало гіпероксалатурію та не знижувало рН сечі порівняно з вихідними показниками. При визначенні рН копрофільтрату встановлено, що у здорових дітей цей показник коливався у межах 6,1-7,0. У 6 дітей з ентеритом і проксимальним колітом відмічався зсув рН у бік помірного закиснення (рН 5,5-6,0), що свідчило про наявність бродильної диспепсії з розвитком мальабсорбції жовчних кислот.
Відповідно до правил дієтології ці діти потребували збільшення в раціоні білка, обмеження рослинної їжі та жирів, а наявність у більшості з них дисахаридазної недостатності потребувала обмеження вуглеводів. Включення до раціону сиру «Растішка», до складу якого входять фруктові вуглеводи (фруктоза, пектин) та обмежена кількість жирів, характеризувалось поліпшенням клінічних показників та супроводжувалось тенденцією до зсуву рН копрофільтрату в лужний бік. При такій дієті хвора дитина отримувала також і харчове задоволення, якого була позбавлена тривалий час у зв'язку з обмеженням у раціоні цукру.
У 8 дітей з гнилісною диспепсією (рН = - 7,7-8,5) після включення до раціону сиру «Растішка» відмічався чіткий позитивний клінічний ефект – зменшення метеоризму, больового синдрому, нормалізація моторики шлунково-кишкового тракту та нормалізація рН калу. Це свідчило, що введення до раціону цих дітей фруктових вуглеводів і пектину, які входять до складу «Растішки», приводить до часткового закиснення внутрішньокишкового середовища.
Усе вищевикладене сприяло проліферації біфідо- та лактофлори в кишечнику, що й було відмічено в дослідженні (рис.).
Таким чином, результати комплексу клінічних, мікробіологічних та біохімічних досліджень показали, що сир «Растішка» здійснює чіткий позитивний вплив на нутритивний статус, функціональний стан системи травлення, мікроекологічні і метаболічні процеси дітей із захворюваннями органів шлунково-кишкового тракту.
Сир «Растішка» є білковим продуктом, що легко засвоюється, з гарним смаком і ніжною гомогенною консистенцією, збагачений кальцієм і природними фруктоолігосахаридами. Його можна рекомендувати для широкого використання в харчуванні здорових і хворих дітей дошкільного та шкільного віку в якості продукту функціонального та лікувально- профілактичного харчування.

Література
1. Лукьянова Е.М., Антипкин Ю.Г., Омельченко Л.И. Рахит и рахитоподобные заболевания у детей // Доктор.-2002.-№3.-с.9-15.
2. Маличенко С.Б. Роль кальция и витамина Д в развитии патологии сердечно-сосудистой и костной системы у пожилых // Лечащий врач.-2000.-№5.-с.17-21.
3. Насонов Л.Н. Роль кальция, витамина Д и тиазидных диуретиков в профилактике и лечении остеопороза // Российский медицинский журнал.-1997.-Т.5, №15.- с.34-37.
4. Отт В.Д. Вітаміни і хвороби вітамінної недостатності // У кн. Медицина дитинства. - Київ, Здоров'я - 1994. - с.78-85.
5. Отт В.Д. Харчування здорових дітей у різні вікові періоди // У кн. Медицина дитинства. - Київ, Здоров'я - 1994. - с.150-186.
6. Химический состав пищевых продуктов: Справочные таблицы содержания основных пищевых веществ и энергетической ценности пищевых продуктов / Под редакцией А.А. Покровского.-М., «Пищевая промышленность».- 1976.-226 с.
7. Consensus Development conference: Diagnosis, prophylaxis and treatment of osteoporosis // American Jounal of Medicine.-1993.- v.94.- p. 646-650.
8. Gupta S., Fass D., Potential of immunosuppressive effect of cyclosporin by 1 alfa, 25- dihydroxyvitamin D3 // Cellular immunology. - 1989. - v.121. - p. 290-297.