Вплив препарату Вітам на стан імунітету, антирадикального та антиперекисного захисту в дітей молодшого шкільного віку

Поліфакторність сучасних екологічних, медико-біологічних та соціально-економічних негативних впливів ставить високі вимоги до адаптаційних можливостей дитячого організму. Особливо це стосується дітей молодшого шкільного віку, коли зміни в соціальному статусі школяра співпадають з віковою перебудовою фізіологічних систем організму.

Статистика свідчить, що 20% київських дітей дошкільного віку мають хронічні патології, 66% першокласників – функціональні або органічні захворювання. Загальна захворюваність дітей за останні 10 років збільшилася на 50%.
За період навчання в школі частішає перехід гострих хвороб у хронічні, що раніше було характерним лише для дорослих [1, 2]. Значно зросла кількість дітей, що мають граничні стани та належать до групи підвищеного медико-соціального ризику.

Як показали наші дослідження [3, 4], найбільш ранні дизметаболічні зсуви відбиваються у змінах нейровегетативної регуляції, що зумовлює характер адаптивних реакцій, тобто можливість виникнення та перебіг соматичних захворювань. Підвищені навантаження на органи та системи дитячого організму, які беруть участь в адаптаційних механізмах, як правило потребують підвищеної кількості мікроелементів та вітамінів для реалізації біологічного ефекту шляхом активації металовміщуючих ферментів (Cu-церулоплазмін, Zn- карбоангідраза, Mn-аргіназа тощо), а ендогенний біосинтез більшості вітамінів не може забезпечити потреби зростаючого організму. До того ж, надходження їх з продуктами харчування в сучасному суспільстві у 70-90% випадків вкрай недостатнє [5].
Саме тому увагу привертає вітчизняний препарат Вітам, створений в Інституті фармакології та токсикології АМН України, який випускає ЗАО «Київський вітамінний завод» згідно з вимогами системи якості стандарту ISO 9001 версії 2001 року, застосування якого в педіатрії вивчено недостатньо. Кожна капсула препарату містить 5 мг тіаміну хлориду; 2,5 мг рибофлавіну; 20 мг нікотинаміду; 20 мг кальцію пантотенату; 2,5 мг піридоксину гідрохлориду; 41,2 мг мефенамінової кислоти; заліза (ІІІ) – 1,45 мг; цинку (ІІ) – 1,70 мг; марганцю (ІІ) – 0,40 мг; міді (ІІ) – 0,37 мг; кобальту (ІІ) – 0,035 мг; хрому (ІІІ) – 0,03 мг.
На базі Інституту педіатрії, акушерства і гінекології АМН України проведено дослідження стану імунної системи, перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту, а також ензимного спектру крові, де беруть участь металовміщуючі ферменти. Обстежено 20 дітей молодшого шкільного віку в процесі навчання в школі наприкінці учбового року. Діти одержували Вітам за рекомендацією розробника в дозі 1 капсула на день протягом місяця. Ефективність препарату оцінювалася на підставі динаміки клінічного стану та результатів лабораторних даних (визначення кількості лімфоцитів з антигенними детермінантами CD₄⁺, CD₈⁺, CD₃⁺, CD₁₉⁺ методом імуноцитохімічного аналізу; функціональна активність нейтрофілів та стан окислювального гомеостазу – за вмістом у сироватці крові малонового діальдегіду та тесту відновлення нітроблакитного тетразолію; клітинний метаболізм – за активністю супероксиддисмутази, каталази, сукцинатдегідрогенази, лактатдегідрогенази, гліцерофосфатдегідрогенази, кислої та лужної фосфатази). Рівні γ-інтерферону визначали імуноферментним методом за допомогою набору реактивів ProCon JF-gamma. У якості індуктора використовували ФГА. Кількість трансферіну – за допомогою тест-набору фірми «BioSystem», Іспанія.
Як показали проведені дослідження, 65,3% учнів наприкінці учбового року мають ознаки дезадаптаційного синдрому, в якому за клінічною картиною превалюють астенічні, соматовегетативні або гіпердинамічні реакції (45,4%, 32,2% та 35,3% відповідно). Вони були виражені помірно, але мали затяжний характер. Динаміка клінічних симптомів наведена в таблиці 1.
Як видно з таблиці 1, у переважної більшості дітей зменшилися суб'єктивні скарги, які характеризують нейровегетативні порушення, підвищилися працездатність та ступінь концентрації мозкових процесів, пов'язаних з розумовою діяльністю під час навчання в школі. За даними проведеного анкетування виявилось, що 80% здорових дітей мають недостатньо збалансоване харчування за вітаміно-мінеральним складом. Враховуючи, що реалізація дії мікроелементів відбувається через роботу багатьох ферментів, у яких метали є основою активних центрів, а в літературі існують роботи, які свідчать про зміну активності мікроелементнозалежних ферментів при дефіциті мікроелементів [6], є всі підстави розглядати ферменти як біохімічні індикатори мікроелементного статусу організму. Дані стану деяких металовміщуючих ензимів наведені в таблиці 2.
Як видно з таблиці 2, має місце виражена адаптогенна дія Вітаму, бо Zn-, Cu- та Mn-залежні ензими забезпечують не лише процеси захисту клітин від оксидантного стресу, а й беруть участь у безпосередньо детоксикуючих процесах (нейтралізації аміаку, каталізі окисно- відновних реакцій). У цьому плані інтерес викликає підвищення рівня каталази, яка містить 4 атоми заліза на одну молекулу ензима [7]. Трьохвалентне залізо, що міститься у Вітамі, покриває потребу в ньому не лише для трансферину, який переносить виключно Fe₃⁺, а не Fe₂⁺ і активність якого достовірно підвищується, а й може використовуватись організмом в інших процесах, не пов'язаних з анемією. Крім того, лігандні комплекси трьохвалентного заліза стабілізують геном, а адекватне засвоєння Fe потребує йону міді. Тому біологічні ефекти мікроелементів найбільш повно реалізуються лише при комплексному вживанні та ретельному підборі їх спектра, що, на нашу думку, відповідає складу препарату Вітам. Враховуючи клінічні ознаки психоемоційного стресу, які спостерігаються практично у всіх учнів наприкінці учбового року, саме направленість впливу на процеси метаболізму сприяє підвищенню рівня адаптації. Говорячи про дію мікроелементної складової Вітаму, не можна не відзначити його вітамінний комплекс, у якому рибофлавін виступає синергістом цинку, а той, у свою чергу, є необхідним для метаболізму тіаміну. Аналогічні взаємовідношення існують також для холекальциферолу, який регулює ниркову екскрецію не лише кальцію, а й марганцю, магнію, цинку. До складу вітаміну В₁₂ входить група кобальтвміщуючих корриноїдів, які беруть участь у реакціях трансметилювання. Таким чином, наші дослідження підтверджують думку N.I. Ward [6], що фундаментальні біохімічні механізми впливу мікроелементів та вітамінів на процеси метаболізму складні та багатогранні, а їх порушення виникають як від дефіциту, так і від порушень мікроелементного гомеостаза.
Оригінальною особливістю препарату Вітам, на відміну від багатьох інших вітамінних та мікроелементних препаратів, є наявність у ньому 41,2 мг мефенамінової кислоти, що в порівнянні з разовою лікувальною дозою в педіатрії (250 мг) можна розглядати як дозу гомеопатичну. Фармакологічні властивості мефенамінової кислоти відомі та вивчені досить давно [8]. У терапевтичних дозах вона має анальгезуючий, протизапальний, антипіретичний ефект. У малих дозах побічні ефекти мефенамінової кислоти нівелюються, а на перший план виступає її імуномоделююча дія. Саме це спонукало нас до вивчення впливу Вітаму на імунний статус дитячого організму. Результати досліджень наведені в таблицях 3 та 4.
Як видно з таблиці 3, на початку дослідження спостерігалась активація процесів перикисного окиснення ліпідів (ПОЛ), які є продуцентами токсичних для організму вільних радикалів. У 50% дітей рівень малонового діальдегіда (МДА), одного з кінцевих продуктів ПОЛ, був підвищений і нормалізувався під впливом Вітаму. Під впливом Вітаму помітно активуються процеси системи антиоксидантного захисту (АОЗ), енергетичні мітохондріальні процеси тканинного дихання. Про це свідчить підвищення рівня активності парних мітохондріальних ферментів (СДГ та ГФДГ), нормалізація рівня ЛДГ. Тобто аеробний тип клітинного дихання починає превалювати над гліколізом, що свідчить про адекватність адаптаційних процесів під впливом препарату. Цю думку підтверджує і направленість змін активності МДА, антиоксидантних ферментів крові (СОД та КАТ) під впливом Вітаму.

Підвищення рівня МДА як маркера
ПОЛ викликає відповідне зростання рівнів СОД та КАТ як маркерів системи антиоксидантного захисту. Після курсу Вітаму завдяки стимуляції системи АОЗ рівень МДА помітно знижується. Підвищення активності кислої фосфатази (КФ) нейтрофілів, яке ми спостерігали у 81% дітей на початку дослідження, на нашу думку, може бути пов'язане з активацією остеобластів в період активного росту в дітей даного віку. Вплив Вітаму на ці показники ми розцінюємо як стабілізуючий.
Зміни метаболічних процесів імунокомпетентних клітин крові не можуть не впливати на клітинну та гуморальну ланки імунної системи. Тому великий інтерес представляють дані імунного статусу в дітей, що знаходились під спостереженням. Як видно з таблиці 4, імунний статус в обстежених дітей на початку і наприкінці дослідження відрізняється. Хоча більшість показників не виходять за межі норми, під впливом Вітаму досягається більш оптимальний баланс імунної системи. По-перше, стимулюється продукція як Т-, так і В-лімфоцитів при збереженні показника їх співвідношення на стабільному рівні. По-друге, зменшується супресорний вплив та зростає хелперний, що означає підвищення реактивності імунної системи, тобто більш високий ступінь її адаптації до антигенних навантажень за рахунок активації процесів клітинної диференціації. В умовах сезонних спалахів ГРВІ Вітам є препаратом вибору для масової профілактики в дитячих колективах. На цю користь також свідчать отримані нами дані відносно рівня γ-інтерферону. Під впливом Вітаму відбувається значне підвищення кількості стимульованого інтерферону з одночасним зниженням рівнів спонтанного та сироваткового. Це свідчить, з імунобіологічної точки зору, що Вітам не лише стимулює продукцію ендогенного γ-інтерферону, а й підсилює експресію клітинних рецепторів, зв'язуючих інтерферон. Розглядаючи ці процеси, ми відмітили, що зростання його кількості спостерігалося лише у тих дітей, у яких вихідний рівень був нижче середнього по групі. І навпаки, у дітей з рівнем спонтанного інтерферону вищим за середній по групі, відбувалося його зниження. Вітам має не лише імуноіндукторну, а й імуномодулюючу дію, що вигідно відрізняє його від інших аналогічних препаратів.
Таким чином, результати проведеного дослідження впливу препарату Вітам, виробництва ЗАО «Київський вітамінний завод», на стан імунітету, антирадикального та антиперекисного захисту в дітей молодшого шкільного віку дозволяють зробити наступні висновки.
1. У процесі систематичного навчання у дітей молодшого шкільного віку розвивається дезадаптаційний синдром, провідну роль у якому відіграють соматовегетативні, гіпердинамічні та астенічні прояви.
2. Для процесів дезадаптації у дітей молодшого шкільного віку типовим є дисбаланс систем оксидантного та протиоксидантного захисту, що зумовлює доцільність медикаментозної корекції таких розладів.
3. Препарат Вітам має виражені гемопоетичні, метаболічні, протиоксидантні та імуномодулюючі властивості і в застосованих дозах сприяє не лише нормалізації порушень вищезазначених систем, а й підвищує адаптаційні можливості дітей молодшого шкільного віку в процесі систематичного навчання.
4. В сучасних умовах корекція мікроелементного статусу дитячого організму лише харчовим шляхом не може вважатися оптимальною, а потребує сполучення дієтичних заходів із вживанням мікроелементних комплексів. Враховуючи більш високий ступінь біозасвоюваності, безпечності та ефективності координаційних форм мікроелементів для лікування та профілактики дезадаптаційних станів у дітей молодшого шкільного віку доцільно використовувати препарат Вітам.
5. Наявність імуномодулюючих та інтерфероногенних властивостей препарату Вітам дозволяє вважати його препаратом вибору для проведення профілактичних заходів у періоди сезонних спалахів ГРВІ.
6. У жодному випадку застосування препарату Вітам у дітей молодшого шкільного віку ми не спостерігали будь-яких алергічних проявів, токсичної або побічної дії препарату, що дозволяє віднести Вітам до групи високотолерантних вітаміно-мікроелементних препаратів.

Література
1. Моисеенко Р.А. Здоровье детей школьного возраста и первоочередные мероприятия по его улучшению // Здоровье женщины. – 2002. – №3 (11). – С. 55-59.
2. Лук'янова О.М. Наукові аспекти вирішення проблеми зниження дитячої захворюваності в Україні // Журнал АМН України. – 1996. – Т.2. – С. 334-343.
3. Квашніна Л.В., Родіонов В.П., Маковкіна Ю.А., Несвітайлова К.В. // Імунологічний статус здорових дітей молодшого шкільного віку з синдромом дезадаптації до шкільних навантажень та його корекція // Перинатологія та педіатрія. – 2003. – №4. – С. 114.
4. Квашніна Л.В., Родіонов В.П., Маковкіна Ю.А. та ін. До питання покращення процесів адаптації до шкільних навантажень у дітей молодшого шкільного віку з урахуванням стану їхньої вегетативної нервової системи // Перинатологія та педіатрія. – 2003. – №4. – С. 56- 58.
5. Горбачев В.В. Горбачева В.Н. Витамины, микро- и макроэлементы. – Минск.: Книжный дом. – 2002. – 543 с.
6. Ward N.I. Boron levels in human tissues and fluids // Ibid. – 1993. – p. 724-728.
7. Маршалл В.Дж. Клиническая биохимия. Пер. с англ. Под ред. доктора мед. наук Н.И. Новикова. – М. – СПб. – Бином – Невский диалект, 2002. – 383 с.
8. Машковский М.Д. Лекарственные средства. Пособие для врачей. – Харьков. – «Торсинг», 1997. – Т. 1. – С. 175.