Червоний вовчак

Червоний вовчак – аутоімунне захворювання сполучної тканини з неясною етіологією, що виявляється на шкірі еритемою, гіперкератозом і атрофією. За перебігом захворювання виділяють основні форми захворювання: шкірну (дискоїдна, дисемінована, відцентрова еритема Бієтта, глибокий червоний вовчак Капоши-Ірганга) та системну (гостру й підгостру).

МКХ-10: L93

МКХ-10

Клас ХІІ. Хвороби шкіри та підшкірної клітковини (L00-L99)
L80-L99 Інші хвороби шкіри та підшкірної клітковини
L93 Червоний вовчак
L93.0 Дискоїдний червоний вовчак
L93.1 Підгострий шкірний червоний вовчак
L93.2 Інший обмежений червоний вовчак
Вовчак червоний глибокий
Вовчаковий панікуліт

Общая информация

Протокол надання медичної допомоги хворим на червоний вовчак

7.1.16. Модель пацієнта. Код МКХ-10: L93 – Червоний вовчак

Диагностика

Лабораторна діагностика

Обов’язкова

загальний аналіз крові – одноразово (при виявленні будь-яких змін дослідження повторюють);
загальний аналіз сечі;
біохімічний аналіз крові (загальний білок, альбуміни, глобулін, печінкові проби);
дослідження крові на клітини червоного вовчака;
кров на антитіла до ДНК (реактивні та денатуровані);
кров на антитіла до органонеспецифічних і органоспецифічних антигенів;
серологічне дослідження;
флюорографічне дослідження;
кал на яйця глистів.

Інструментальна діагностика

УЗД органів черевної порожнини, нирок;
ЕКГ.

Консультації спеціалістів

терапевт;
офтальмолог;
ревматолог.

Лечение

Лікувально-профілактична допомога здійснюється в спеціалізованих закладах – шкірно-венерологічних диспансерах (районних і міжрайонних, міських, обласних диспансерах), клініках науково-дослідних інститутів та вищих навчальних закладів, в амбулаторно-поліклінічних закладах, що мають шкірно-венерологічні кабінети (наказ МОЗ України № 385 від 28.10.2002).

Профіль відділення – дерматологічний.

Профіль спеціаліста – дерматовенеролог (наказ МОЗ України № 333 від 06.07.2005).

Показання до госпіталізації. Розподіл хворих між поліклінікою та стаціонаром

З метою обстеження, уточнення діагнозу та виключення системного процесу, підбору терапії хворих госпіталізують не менше 2 разів на рік. У період ремісії – диспансерний нагляд у поліклініці районного ШВД.

Лікувальні заходи

Елімінаційні заходи

Виключають інсоляцію, УФО, хворим протипоказана робота, пов'язана з подразнюючими речовинами, у гарячих цехах.

Дієтотерапія

Дієта № 9.

Системна терапія

амінохінолінові препарати (хлорохін, гідроксихлорохін);

Після зникнення клінічних проявів добову дозу амінохінолінового препарату знижують до однієї таблетки, яку приймають щовечора не менше місяця.

препарати, що поліпшують периферичний кровообіг (ксантинолу нікотинат, пентоксифілін);
глюкокортикоїдні засоби для системного застосування (в особливо активних випадках, у комбінації з амінохіноліновими препаратами) (преднізолон, дексаметазон, триамцинолон, пролонговані глюкокортикоїдні препарати з групи бетаметазону);
комплексони (унітіол, димеркаптопропансульфонат натрію);
вітаміни та полівітаміни (групи В, А, Е, С, РР);
гепатопротектори (ессенціальні фосфоліпіди, тіотріазолін).

Зовнішнє лікування

Має допоміжне значення.

нефторовані глюкокортикоїдні креми й мазі, що містять мометазону фуроат, метилпреднізолону ацепонат, гідрокортизону-17-бутират;
фотозахисні засоби (сонцезахисний фактор (SPF) – 60-100) рівномірно наносять на відкриті ділянки тіла перед виходом на вулицю, оновлюють аплікацію кожні 2 години.

Тривалість лікування

Дискоїдний червоний вовчак – стаціонарно 20-25 днів.

Дисемінований червоний вовчак – стаціонарно 25-30 днів.

Очікувані результати лікування

Зникнення еритеми, зменшення фолікулярного гіперкератозу, відсутність появи нових осередків.

Санітарно-гігієнічні, реабілітаційні заходи та диспансеризація

При досягненні клінічної ремісії або покращення пацієнти підлягають диспансерному нагляду 1 раз на 6 місяців. Під час огляду звертається увага на дотримання рекомендацій, наданих при виписці зі стаціонару, регулярність обстеження суміжними спеціалістами (терапевтом, офтальмологом, ревматологом); адекватність режиму праці та відпочинку; усунення чинників, що провокують погіршення стану (інсоляція, хронічні осередки інфекції, гострі респіраторно-вірусні інфекції, стреси, переохолодження тощо). Шкіра потребує постійного догляду, що включає креми або мазі, які, за необхідності, містять кортикостероїди, судинозміцнюючі, пом'якшуючі засоби. Обов'язкове використання фотозахисних кремів на відкриті ділянки шкіри. При водних процедурах слід застосовувати нейтральні або кислі мила.