Дерматофітія пахова

Дерматофітія пахова – грибкове ураження гладкої шкіри пахово-стегнових складок, міжпальцевих складок стоп, рідко – нігтів, зумовлене Epidermophyton floccosum. Характеризується наявністю в пахово-стегнових складках плям запального характеру, чітко обмежених, котрі зливаються між собою, з периферичним валиком, що складається з пухирців та дрібних лусочок.

МКХ-10: В35.6

МКХ-10

Клас І. Деякі інфекційні та паразитарні хвороби (А00-В99)
В35-В49 Мікози
В35 Дерматофітії
В35.6 Дерматофітія пахова
Свербець Дгобі
Пахвинний дерматомікоз
Пахвинна епідермофітія

Общая информация

Протокол надання медичної допомоги хворим на пахову дерматофітію 7.1.1.6. Модель пацієнта. Код МКХ-10: В 35.6 – Дерматофітія пахова

Диагностика

Лабораторна діагностика

• клінічний аналіз крові (за необхідності дослідження повторюють 1 раз на 10 днів);
• аналіз сечі (2 рази);
• біохімічні дослідження функції печінки (1 раз на 10 днів при використанні препаратів системної дії);
• мікроскопічне дослідження патологічного матеріалу (зішкряби з шкіри) на гриби (встановлення діагнозу та контроль над виліковуваністю);
• культуральне дослідження (1 раз, за необхідності – повторно).

Лечение

Лікувально-профілактична допомога здійснюється в спеціалізованих закладах – шкірно-венерологічних диспансерах (районних і міжрайонних, міських, обласних диспансерах), клініках науково-дослідних інститутів та вищих навчальних закладів, в амбулаторно-поліклінічних закладах, що мають шкірно-венерологічні кабінети (наказ МОЗ України № 385 від 28.10.2002).

Профіль відділення – дерматологічний.

Профіль спеціаліста – дерматовенеролог (наказ МОЗ України № 333 від 06.07.2005).

Показання до госпіталізації. Розподіл хворих між поліклінікою та стаціонаром

Екзематизовані форми пахової епідермофітії.

Лікувальні заходи

Дієтотерапія

Дієта № 15. При екзематизованих формах – дієта № 9.

Системна терапія

При проявах екзематизації призначаються:

• антигістамінні препарати,
• гіпосенсибілізуючі засоби.

Зовнішня терапія

• на осередки ураження – примочування (0,25% розчин нітрату срібла, фурацилін 1:5000, перманганат калію 1:10000),
• анілінові барвники (1-2% розчин йоду),
• зовнішні протигрибкові засоби, що містять кетоконазол, тербінафін, оксиконазол, міконазол, комбінований препарат, що містить кетоконазол та саліцилову кислоту, похідні хлорнітрофенолу, ундециленової кислоти.

Тактика ведення при неефективності лікування

За відсутності ефекту лікування змінюють зовнішню антимікотичну терапію, призначають системну терапію: тербінафін 250 мг 1 раз на добу протягом 2-6 тижнів або ітраконазол 100 мг 1 раз на добу протягом 15 днів.

Тривалість лікування

Стаціонарно або амбулаторно – до 20 днів.

Очікувані результати лікування

Розв’язання клінічних проявів, негативний результат мікроскопічного дослідження на гриби.

Санітарно-гігієнічні, реабілітаційні заходи та диспансеризація

Санітарно-гігієнічні заходи включають як загальні, так й індивідуальні.

До загальних заходів належить

• дезінфекція у громадських місцях (басейни, бані, сауни, спортивні заклади, промислові підприємства тощо). Дезінфекція проводиться хлорвмісними дезінфектантами;
• санітарно-просвітницька робота.

До індивідуальних заходів відносять:

• гігієнічний догляд за шкірою;
• кип’ятіння білизни, рушників з наступним прасуванням;
• наявність власного рушника.

З метою підвищення резистентності організму вживання загальнозміцнюючих препаратів.