Ардуан инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: піпекуронію бромід (pipecuronium bromide);

3α,17β-діацетокси-2β,16β-біс(4',4'-диметилпіперазин-1'-іл)-5α-андростану дибромід;

основні фізико-хімічні властивості: ліофілізат білого або майже білого кольору;

розчинник: безбарвний та прозорий розчин;

склад: 1 флакон містить 4 мг піпекуронію броміду;

допоміжні речовини: манітол;

1 мл розчинника містить 9 мг натрію хлориду;

допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Ліофілізат для розчину для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Міорелаксанти з периферичним механізмом дії.

Код АТС М03АС06.

Фармакологічні властивості. Піпекуронію бромід є недеполяризуючим нервово-м’язовим блокатором тривалої дії. За рахунок компетитивного зв’язку з нікотин-чутливими рецепторами ацетилхоліну, розташованими в моторних закінченнях поперечно - смугастих м’язових волокон, блокує передачу сигналу від нервових закінчень до м’язових волокон. Його антидотами є інгібітори ацетилхолінестерази (наприклад, неостигмін, піридостигмін, ендрофоній). На відміну від деполяризуючих міорелаксантів (наприклад, сукцинілхолін), піпекуронію бромід не спричиняє м’язової фасцикуляції. Піпекуронію бромід не чинить гормональної дії.

Навіть у дозах, що у декілька разів перевищують його ефективну дозу, необхідну для 90 % зниження м’язової контрактильності (ЕD90), не має гангліоблокуючої, ваголітичної та симпатоміметичної активності.

За даними досліджень, при збалансованій анестезії дози ЕD50 і ЕD90 піпекуронію броміду становлять 0,03 і 0,05 мг/кг маси тіла, відповідно.

Доза, що становить 0,05 мг/кг маси тіла, забезпечує 40-50-хвилинну м’язову релаксацію під час різних операцій.

Максимальна дія піпекуронію броміду залежить від дози і настає через 1,5-5 хв. Ефект розвивається швидше за все при дозах, що становлять 0,07-0,08 мг/кг маси тіла. Подальше збільшення дози скорочує час, необхідний для розвитку дії та істотно продовжує дію препарату.

Фармакокінетика. При внутрішньовенному введенні початковий об’єм розподілу (Vdc) становить: 110 мл/кг ваги тіла; об’єм розподілу у фазі насичення (Vdss) - 300±78 мл/кг; плазмовий кліренс (Cl) - 2,4±0,5 мл/хв/кг; середній час напіввиведення (t1/2) - 121±45 хв; середній час присутності (МRT) - 140 хв.

При повторному введенні підтримуючих доз кумулятивний ефект несуттєвий, якщо в момент відновлення 25 % вихідної контрактильності використані дози 0,01-0,02 мг/кг.

75 % препарату виводиться в незмінному стані переважно нирками, 56 % за перші 24 год, а інша кількість - у формі 3-дезацетил-піпекуронію. За даними доклінічних досліджень, печінка також бере участь в елімінації піпекуронію.

Показання для застосування. Міорелаксація на фоні загальної анестезії для полегшення ендотрахеальної інтубації та проведення хірургічних втручань, що вимагають більш ніж 20-30-хвилинну міорелаксацію.

Спосіб застосування та дози. Як і у випадках з іншими нервово-м’язовими блокаторами, дозу Ардуану підбирають для кожного хворого індивідуально, з урахуванням типу анестезії, передбачуваної тривалості хірургічного втручання, можливих взаємодій з іншими лікарськими препаратами, які використовуються до або під час анестезії, супутніх захворювань і загального стану хворого. Рекомендується застосовувати стимулятор периферичних нервів для забезпечення контролю нервово-м’язового блоку.

Застосовують препарат внутрішньовенно. Безпосередньо перед введенням 4 мг сухої речовини препарату розчиняють розчинником, що додається - 0,9 % розчином натрію хлориду.

Дози, що рекомендуються, для дорослих:

-                    початкова доза для інтубації і наступного хірургічного втручання: 0,06-0,08 мг/кг маси тіла, забезпечує умови для інтубації протягом 150-180 сек, при цьому тривалість м’язової релаксації 60-90 хв.;

-                    початкова доза для міорелаксації при інкубації з використанням сукцинілхоліну: 0,05 мг/кг маси тіла, забезпечує 30-60-хвилинну міорелаксацію;

-                    підтримуюча доза: 0,01-0,02 мг/кг маси тіла, забезпечує 30-60-хвилинну міорелаксацію під час хірургічної операції;

-                    пацієнтам з порушеннями функції нирок не рекомендується застосовувати дози, що перевищують 0,04 мг/кг маси тіла.

Застосування у дітей:

У разі комбінованого наркозу початкова доза Ардуану для дітей віком від 1 до 14 років становить 0,08-0,09 мг/кг.

Для новонароджених та дітей віком до 1 року рекомендуються нижчі дози – 0,04-0,06 мг/кг.

Зазначені дози препарату забезпечують релаксацію при 25-35 - хвилинному хірургічному втручанні. При необхідності подовження міорелаксації ще на 25-35 хвилин препарат вводять повторно у дозі, що становить 1/3 від початкової дози.

Можливе подовження часу дії препарату в наступних випадках:

-                    надлишкова вага тіла, ожиріння (при підборі дози слід виходити з ідеальної ваги тіла);

-                    одночасне застосування інгаляційних анестетиків (дозу Ардуану можна зменшити);

-                    під час інтубації із сукцинілхоліном (Ардуан вводять після зникнення клінічних ознак дії сукцинілхоліну. Як і у випадку з іншими недеполяризируючими міорелаксантами, введення Ардуану після деполяризируючого міорелаксанту може скоротити час, необхідний для настання міорелаксації, і збільшити тривалість максимального ефекту).

Припинення ефекту: при 80-85 % блокаді, виміряної за допомогою стимулятора периферичних нервових волокон, або при частковій блокаді, визначеній за клінічними ознаками, застосування атропіну (дорослим в дозі 0,5-1,25 мг) у комбінації з неостигміном (дорослим в дозі 1-3 мг) або галантаміном (дорослим в дозі 10-30 мг) припиняє міорелаксуючу дію Ардуану.

Побічна дія. Брадикардія, зниження артеріального тиску (особливо якщо під час наркозу використовували галотан або фентаніл); рідко - алергічні реакції (шкірний висип, кропив’янка).

Протипоказання. Відома підвищена чутливість до інгредієнтів препарату (до піпекуронію або до брому). Міастенія. Період вагітності.

Передозування. У випадку передозування або тривалого нервово-м’язового блоку штучну вентиляцію легенів продовжують до відновлення спонтанного дихання. На початку відновлення спонтанного дихання як антидот вводять інгібітор ацетилхолінестерази (наприклад, неостигмін, піридостигмін, ендрофоній) у відповідній дозі. До відновлення задовільного спонтанного дихання слід проводити ретельний контроль дихальної функції.

Особливості застосування. Ардуан слід застосовувати винятково в умовах спеціалізованого стаціонару в присутності фахівця та при наявності апаратури для проведення ендотрахеальної інтубації, штучної вентиляції легенів, кисневої терапії і препаратів антагоністів.

У медичній літературі описані випадки анафілактичної і анафілактоїдної реакцій при застосуванні міорелаксантів. Незважаючи на відсутність повідомлень про подібну дію Ардуану, препарат слід застосовувати винятково в умовах, що дозволяють негайно приступити до лікування таких станів. Ардуан не викликає вивільнення гістаміну.

Дози Ардуану, що викликають міорелаксацію, не мають істотного кардіоваскулярного ефекту і, на відміну від деяких анестетиків, практично не викликають брадикардію, обумовлену вагусним рефлексом.

З огляду на вищевикладене застосування і дозування ваголітичних препаратів з метою премедикації підлягає ретельній попередній оцінці; слід також врахувати стимулюючий вплив на вагус інших лікарських препаратів, які використовують одночасно, і тип операції.

З метою запобігання відносному передозуванню препарату й забезпечення відповідного контролю за відновленням м’язової активності рекомендується застосовувати стимулятор периферичних нервів.

Необхідно з особливою обережністю вводити препарат пацієнтам з алергією на інші міорелаксанти в анамнезі через можливу перехресну алергію.

На фармакокінетику і/або міорелаксуючий ефект Ардуану можуть впливати наступні фактори:

Ниркова недостатність продовжує дію і час так званого «повернення» хворого.

Нервово-м’язові захворювання: Ардуан призначають з обережністю через можливе у таких випадках як посилення, так і послаблення дії препарату.

Захворювання печінки: застосування Ардуану можливе винятково у випадках, коли очікувана користь перевищує можливу шкоду.

Злоякісна гіпертермія: ні в ході досліджень Ардуану, ні в клінічній практиці злоякісну гіпертермію не спостерігали. У зв’язку з тим, що міорелаксант ніколи не застосовують без інших лікарських препаратів, а також, оскільки цей синдром може розвинутися і у відсутності відомих провокуючих факторів, лікар повинен знати ранні ознаки синдрому, методи його діагностики і лікування.

Інші: перед початком анестезії необхідно компенсувати наявні водно-електролітні розлади і порушення рН крові.

Гіпотермія може пролонгувати дію препарату.

Гіпокаліємія, дигіталізація, прийом діуретиків, гіпермагніємія, гіпокальціємія (трансфузія), дегідратація, ацидоз, гіпопротеїнемія, гіперкапнія, кахексія можуть сприяти посиленню і продовженню дії Ардуану.

Подібно іншим міорелаксантам Ардуан може частково знижувати тромбопластиновий і протромбіновий час.

Необхідно застосовувати винятково свіжоприготовлений розчин.

Змішування Ардуану з інфузійними розчинами не рекомендується.

Застосування в період вагітності і годування груддю. Дані, достатні для доказу нешкідливості Ардуану для вагітних і плода, відсутні. Невідомо, чи проникає препарат у грудне молоко.

Кесарів розтин.

Застосування Ардуану під час операції кесарева розтину не змінює показники шкали Апгар, м’язовий тонус і кардіоваскулярну адаптацію новонародженого. Через плаценту проникає лише мінімальна кількість активної речовини препарату і виявляється в крові пуповини.

У вагітних, яким для лікування токсикозу застосовували солі магнію, що підсилюють нервово-м’язову блокаду, припинення міорелаксуючого ефекту лікарським шляхом може виявитися недостатнім. У таких випадках обов’язково застосовують стимулятор периферичних нервів.

Вплив препарату на здатність керувати автотранспортом та працювати зі складними механізмами. У перші 24 год після припинення міорелаксуючої дії Ардуану не рекомендується керувати автомобілем та іншими механізмами, робота на яких пов’язана з підвищеним ризиком травматизму.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Лікарські препарати, наведені нижче, здатні впливати на Ардуан:

1. Підсилюють або продовжують дію:

-                    інгаляційні анестетики (галотан, метоксифлуран, діетиловий ефір, енфлуран, ізофлуран, циклопропан);

-                    анестезуючі засоби для внутрішньовенного введення (кетамін, фентаніл, пропанідид, барбітурати, етомідат, γ-гідроксимасляна кислота);

-                    інші недеполяризуючі міорелаксанти, попереднє застосування сукцинілхоліну;

-                    деякі антибіотики і хіміотерапевтичні препарати (аміноглікозиди, поліпептиди, імідазоли, метронідазол);

-                    діуретики, α- і β-блокатори, тіамін, інгібітори МАО, гуанідин, протамін, фенітоїн, антагоністи кальцієвих каналів, солі магнію, лідокаїн для внутрішньовенного введення.

2. Дію послаблюють:

-                    тривале попереднє застосування глюкокортикостероїдів, неостигміну, едрофонію, піридостигміну, норадреналіну, азатіоприну, теофіліну, калію хлориду, натрію хлориду, кальцію хлориду.

3. Дію підсилюють або послабляють:

-                    попереднє застосування деполяризируючих міорелаксантів (залежно від дози, тривалості застосування та індивідуальної чутливості пацієнта).

Умови і терміни зберігання. Зберігати при температурі 2-8°С у захищеному від світла та недоступному для дітей місці.

Термін придатності - 3 роки.