Эсмерон^® инструкция, аналоги и состав

Склад:

діюча речовина: rocuronium bromide (рокуронію бромід);

1 мл розчину містить рокуронію броміду 10 мг;

допоміжні речовини: натрію ацетат, натрію хлорид, оцтова кислота льодяна, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Розчин для внутрішньовенного введення.

Фармакотерапевтична група.

Міорелаксанти з периферичним механізмом дії. Код АТС М03АС09.

Клінічні характеристики.

Показання.

Як додатковий засіб при загальній анестезії для полегшення інтубації трахеї під час звичайної і швидкої послідовної індукції анестезії і для забезпечення релаксації скелетної мускулатури під час хірургічних операцій.

Як допоміжний засіб для полегшення інтубації і проведення штучної вентиляції легенів у відділеннях інтенсивної терапії.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до рокуронію або до бромідів, або до будь-якого іншого компонента препарату.

Спосіб застосування та дози.

Препарат застосовують тільки в умовах стаціонару. Есмерон® вводиться внутрішньовенно як болюсно, так і у вигляді безперервної інфузії. Дозу Есмерон®, як і у разі застосування інших міорелаксантів, потрібно підбирати індивідуально для кожного хворого. При підборі дози слід зважати на метод анестезії і передбачувану тривалість операції, метод седації і очікувану тривалість штучної вентиляції легенів, можливу взаємодію з іншими препаратами, що вводяться одночасно, а також загальний стан хворого.

Для оцінки ефективності нервово-м’язової блокади і відновлення нервово-м’язової провідності рекомендується використовувати відповідну методику нервово-м’язового моніторингу.

Засоби для інгаляційного наркозу підсилюють блокуючу дію препарату Есмерон® на нервово-м'язову передачу. Це посилення може стати клінічно значущим тоді, коли в процесі загальної анестезії концентрація введених інгаляційно речовин в тканинах досягає рівня, достатнього для такої взаємодії. Тому необхідно коригувати дозу препарату шляхом введення щонайменших підтримуючих доз препарату через більші інтервали або ж максимального зниження швидкості інфузії Есмерон® під час тривалих (більше 1 години) процедур, що проводяться із застосуванням інгаляційного наркозу.

Для дорослих пацієнтів такі рекомендації щодо режиму дозування можуть використовуватися як загальна схема при проведенні ендотрахеальної інтубації, для забезпечення м'язової релаксації при операціях різної тривалості, а також для використання у відділенні інтенсивної терапії.

При хірургічних втручаннях

Ендотрахеальна інтубація

Стандартна доза рокуронію броміду для проведення ендотрахеальної інтубації під час звичайної анестезії складає 0,6 мг/кг маси тіла рокуронію броміду, після якої адекватні умови для інтубації трахеї встановлюються приблизно через 60 с майже у всіх пацієнтів.

При проведенні швидкої послідовної індукції анестезії рекомендована доза рокуронію броміду 1 мг/кг маси тіла. В цьому випадку умови для інтубації трахеї розвиваються через 60 с у всіх пацієнтів. При застосуванні рокуронію броміду в дозі 0,6 мг/кг маси тіла для проведення швидкої послідовної індукції анестезії рекомендується проводити інтубацію трахеї пацієнта через 90 с після введення Есмерону®.

Препарат може застосовуватись при проведенні кесарева розтину. Есмерон® не впливає на оцінку за шкалою Апгар, на м’язовий тонус плода або на його кардіореспіраторну адаптацію. Аналізи проб крові з пупкового канатика свідчать про те, що тільки дуже незначні кількості рокуронію броміду проникають через плацентарний бар’єр, що не спричиняє клінічно значущих небажаних ефектів у новонародженого.

При проведенні кесарева розтину, Есмерон® може застосовуватися як складова частина методики швидкої послідовної індукції анестезії якщо не передбачаються труднощі при інтубації і введена достатня доза анестетику або після інтубації із застосуванням сукцинілхоліну. Введення Есмерону® в дозі 0,6 мг/кг маси тіла безпечне для жінок під час пологів із застосуванням кесаревого розтину.

Зауваження 1: дози 1 мг/кг маси тіла досліджувалися при проведенні швидкої послідовної індукції анестезії, але не у пацієнток з кесаревим розтином. Тому для пацієнток цієї групи рекомендована тільки доза 0,6 мг/кг маси тіла.

Зауваження 2: відновлення нервово-м’язової провідності після введення міорелаксантів, може бути уповільненим або бути незадовільним у пацієнтів, які застосовують солі магнію для лікування токсикозу вагітних, оскільки солі магнію підсилюють нервово-м’язовий блок. Тому у таких пацієнтів дози Есмерону® повинні бути понижені і їх необхідно титрувати залежно від м’язової відповіді.

Підвищені дози

Підвищені дози Есмерону® застосовують за необхідності. Відмічено, що введення початкових доз до 2 мг/кг маси тіла при проведенні хірургічних операцій проходило без побічних ефектів з боку серцево-судинної системи. Застосування цих доз рокуронію броміду скорочує період до початку його дії і збільшує тривалість дії (див. «Фармакодинаміка»).

Підтримуючі дози

Рекомендована підтримуюча доза становить 0,15 мг/кг маси тіла; у разі тривалого інгаляційного наркозу її слід зменшити до 0,075 - 0,1 мг/кг маси тіла. Підтримуючі дози краще всього вводити в той момент, коли амплітуда м’язових скорочень відновиться до 25% від контрольного рівня або при появі 2 - 3 відповідей при моніторингу в режимі послідовної чотирирозрядної стимуляції (TOF).

Безперервна інфузія

Якщо рокуронію бромід вводять шляхом безперервної інфузії, рекомендується давати дозу навантаження 0,6 мг/кг маси тіла, а коли нервово-м’язова провідність почне відновлюватися, слід почати інфузійне введення.

Швидкість інфузії слід підібрати так, щоб скоротлива реакція скелетних м’язів знаходилася на рівні 10 % від контрольного рівня або підтримки 1 - 2 відповідей при моніторингу в режимі чотирирозрядної стимуляції (TOF). У дорослих при внутрішньовенній загальній анестезії швидкість інфузії, необхідна для підтримки нервово-м’язового блоку на цьому рівні, становить 0,3 - 0,6 мг/кг/год, а при інгаляційному наркозі – 0,3 - 0,4 мг/кг/год. Рекомендується проводити постійний моніторинг нервово-м’язової провідності, оскільки необхідна швидкість інфузії може бути різною для різних пацієнтів і при різних методах анестезії.

Режим дозування для літніх хворих та для пацієнтів із захворюваннями печінки та/або жовчовивідних шляхів та/або з порушенням ниркової функції.

Стандартна доза Есмерону® для інтубації літніх хворих та пацієнтів із захворюваннями печінки та/або жовчовивідних шляхів та/або з порушенням ниркової функції під час звичайної анестезії становить 0,6 мг/кг маси тіла і рекомендована швидкість інфузії – 0,3 - 0,4 мг/кг/год (див. також «Безперервна інфузія»).

Дозування для хворих з надмірною масою тіла та ожирінням.

При застосуванні препарату хворим із надмірною масою тіла або ожирінням (такими вважаються хворі, маса тіла яких на 30 % і більше перевищує ідеальну) дози слід знижувати з урахуванням ідеальної маси тіла.

Діти

Для немовлят (28 днів - 23 місяці), дітей (2 - 11 років) і підлітків (12 - 18 років) рекомендована доза для інтубації під час звичайної анестезії і підтримуюча доза такі ж, як і для дорослих.

Під час безперервного введення препарату педіатричним пацієнтам швидкість інфузії, за винятком дітей (2 - 11 років), яким можуть знадобитися вищі швидкості інфузії, така ж, як і для дорослих. Для дітей початкові швидкості інфузії рекомендуються такі ж, як і для дорослих і під час процедури вони повинні бути скориговані для підтримки амплітуди м’язових скорочень на рівні 10 % від контрольної амплітуди або для підтримки 1 - 2 відповідей при моніторингу в режимі чотирирозрядної стимуляції (TOF).

Процедури інтенсивної терапії

Ендотрахеальна інтубація

При ендотрахеальній інтубації застосовують ті самі дози, що й при хірургічних втручаннях (див. розділ „Ендотрахеальна інтубація при хірургічних втручаннях”).

Підтримуючі дози

Рекомендується застосовувати початкову дозу навантаження 0,6 мг/кг маси тіла з подальшою безперервною інфузією як тільки ступінь м’язових скорочень відновиться до 10 % від контрольного рівня або буде отримано 1 - 2 відповіді при моніторингу в режимі чотирирозрядної стимуляції.

Дози рокуронію броміду завжди слід титрувати залежно від клінічної відповіді кожного хворого. Рекомендована початкова швидкість інфузії для підтримки нервово-м’язової блокади на рівні 80 - 90 % (1 - 2 відповідей при стимуляції в режимі TOF) у дорослих пацієнтів становить 0,3 - 0,6 мг/кг/год протягом першої години введення, після чого протягом 6 - 12 годин необхідно знижувати швидкість введення, відповідно до індивідуальної реакції хворого. Після цього індивідуальні вимоги щодо дози залишаються відносно постійними.

У контрольованих клінічних дослідженнях була виявлена велика варіабельність між пацієнтами відносно годинної швидкості інфузії, з середнім значенням 0,2 - 0,5 мг/кг/год залежно від причини і ступеня органного(их) порушення(х), супутнього медикаментозного лікування та індивідуальних характеристик хворого. Для забезпечення оптимального контролю кожного хворого наполегливо рекомендується проводити моніторинг нервово-м’язової провідності. Досліджено введення препарату тривалістю до 7 днів.

Есмерон® не рекомендується застосовувати для проведення штучної вентиляції легенів при інтенсивній терапії дітей та хворих літнього віку через відсутність даних з безпеки та ефективності препарату для цих категорій пацієнтів.

Побічні реакції.

Найчастіше спостерігались біль/реакція в місці ін’єкції, зміни основних показників стану організму і збільшення тривалості нервово-м’язового блоку. Найбільш тяжкими побічними діями є «анафілактичні і анафілактоїдні реакції» і пов’язані з ними симптоми. Див. також пояснення в нижченаведеній таблиці.

Система/ орган за класифікацією MedDRA	Частота виникненняа
	Нечасто/рідкоb (<1/100, >1/10 000)	Дуже рідко (<1/10 000)
Порушення з боку імунної системи		Підвищена чутливість Анафілактична реакція Анафілактоїдна реакція Анафілактичний шок Анафілактоїдний шок
Порушення з боку нервової системи		В’ялий параліч
Порушення з боку серця	Тахікардія
Судинні порушення	Артеріальна гіпотензія	Судинний колапс та шок Гіперемія
Дихальні, торакальні та медіастинальні порушення		Бронхоспазм
Порушення, пов’язані з тканинами шкіри та підшкірними тканинами		Ангіневротичний набряк Кропив’янка Висип Еритематозний висип
Скелетно-м’язові порушення та зміни в сполучній тканині		М’язова слабкістьc Стероїдна міопатіяс
Загальні порушення і реакції в місці введення	Препарат не еффективний Знижений ефект препарату/терапевтична відповідь Підвищений ефект препарату/терапевтична відповідь Біль у місці ін’єкції Реакція в місці ін.’єкції	Набряк обличчя
Пошкодження, інтоксикація та ускладнення під час ін’єкцій	Подовження нервово-м’язового блоку Уповільнення відновлення після анестезії	Ускладнення з боку дихальних шляхів після анестезії
MedDRA версія 8.1 а Частоту розраховують на основі повідомлень постмаркетингових досліджень. b Дані постмаркетингових досліджень не дозволяють точно визначити частоту виникнення побічних дій. З цієї причини частота, що повідомляється, була розділена на дві, а не на п’ять категорій. с Після довготривалого застосування в відділенні інтенсивної терапії.

Анафілаксія

Повідомляється (дуже рідко) про виникнення тяжких анафілактичних реакцій у результаті застосування міорелаксантів, включаючи Есмерон®. Анафілактичні/анафілактоїдні реакції: бронхоспазм, серцево-судинні порушення (наприклад, артеріальна гіпотензія, тахікардія, судинний колапс) і зміни з боку шкіри та слизових оболонок (наприклад, ангіоневротичний набряк, кропив’янка). В деяких випадках ці реакції були фатальними. Через можливу тяжкість цих реакцій завжди необхідно враховувати можливість їх виникнення і дотримувати відповідних запобіжних заходів.

Оскільки міорелаксанти можуть спричнити вивільнення гістаміну як локально в місці ін’єкції, так і системно, тому при введенні цих препаратів завжди необхідно враховувати можливе виникнення свербежу й еритематозних реакцій у місці ін’єкції та/або генералізованних реакцій, зумовлених гістаміном (анафілактоїдних) реакцій (див. також анафілактичні реакції вище).

У ході клінічних досліджень спостерігалося тільки незначне збільшення середніх рівнів гістаміну в плазмі після швидкого болюсного введення рокуронію броміду в дозі 0,3 - 0,9 мг/кг маси тіла.

Подовження нервово-м’язового блоку

Найбільш частою побічною реакцією внаслідок застосування міорелаксантів, є подовження періоду їх фармакологічної дії. Ступінь цієї реакції може варіювати від скелетно-м’язової слабкості до глибокого і тривалого паралічу скелетних м’язів, що призводить до дихальної недостатності або апное.

Міопатія

Повідомлялось про міопатію після застосування Есмерону® у комбінації з кортикостероїдами у відділенні інтенсивної терапії (див. розділ «Особливі вказівки»).

Реакції в місці ін’єкції

Під час швидкої послідовної індукції анестезії повідомлялося про відчуття болю при ін’єкції, особливо коли хворий ще знаходиться при свідомості і застосувався пропофол. У клінічних дослідженнях біль при ін’єкції відмічався у 16 % пацієнтів, що піддавалися швидкій послідовній індукції анестезії із застосуванням пропофолу, і менш ніж у 0,5 % пацієнтів, які піддавалися швидкій послідовній індукції анестезії із застосуванням фентанілу та тіопенталу.

Передозування.

Симптоми: тривала релаксація мускулатури.

У разі передозування та тривалої нервово-м’язової блокади хворому необхідно проводити підтримуючу вентиляцію легенів та седативну терапію. Після початку спонтанного відновлення дихання слід ввести в відповідних дозах інгібітор ацетилхолінестерази (наприклад, неостигмін, едрофоній, піридостигмін). Якщо введення інгібітору ацетилхолінестерази не знімає блокуючого ефекту препарату Есмерон®, необхідно продовжувати штучну вентиляцію легень доти, доки не відновиться самостійне дихання. Повторне введення інгібітору ацетилхолінестерази може бути небезпечним.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність.

Відносно рокуронію броміду відсутні клінічні дані про дію препарату під час вагітності.

Дослідження на тваринах не виявили прямої або непрямої шкідливої дії препарату на перебіг вагітності, ембріонального/фетального розвитку, пологів або постнатального розвитку.

Слід з обережністю призначати препарат Есмерон® вагітним жінкам.

Період годування груддю.

На сьогодні не встановлено чи виділяється Есмерон® з грудним молоком жінок.

Есмерон® можна застосовувати для жінок, які годують груддю, тільки в тому випадку, якщо, на думку лікаря, очікувана користь для матері переважає потенційний ризик для дитини

Діти.

Покищо недостатньо даних щодо застосування рокуронію броміду у новонароджених (0 - 1 місяця). Препарат можна застосовувати з 28 дня життя дитини.

Досвід застосування рокуронію броміду для швидкої послідовної індукції анестезії у дітей, обмежений. Тому рокуронію бромід не рекомендований для полегшення проведення інтубації трахеї під час швидкої послідовної індукції анестезії у педіатричних пацієнтів.

Особливості застосування.

Особливі заходи безпеки.

Есмерон® має вводитися пацієнту тільки лікарем з досвідом застосування міорелаксантів або під їх контролем.

Оскільки препарат Есмерон® не містить консерванту, розчин необхідно застосовувати відразу після відкриття флакона.

Якщо Есмерон® вводиться через одну інфузійну систему з іншими лікарськими препаратами, необхідно ретельно промивати систему (0,9 % розчином NaCl) між введенням розчину Есмерон® і препаратами, які з ним не сумісні, а також якщо сумісність не встановлена.

Оскільки Есмерон® спричиняє параліч дихальних м’язів, хворим, які застосовують цей препарат необхідно проводити штучну вентиляцію легенів аж до адекватного відновлення самостійного дихання.

Як і при застосуванні інших міорелаксантів, важливо передбачити можливі труднощі інтубації трахеї, особливо у разі застосування препарату як складової методики швидкої послідовної індукції.

Як у разі застосування інших міорелаксантів, відомо про розвиток залишкової кураризації і після введення препарату Есмерон®. Для того щоб попередити ускладнення, що виникають у результаті залишкової кураризації, рекомендується проводити екстубацію тільки після того, як відновиться нервово-м’язова провідність. Також слід враховувати й інші чинники, які можуть спричиняти залишкову кураризацію після екстубації в післяопераційному періоді (наприклад, лікарська взаємодія або стан хворого). Якщо застосування міорелаксанту не є складовою стандартної клінічної практики, то слід розглянути можливість застосування препаратів, поновлюючих нервово-м’язову провідність, особливо в тих випадках, при яких виникнення залишкової кураризації найімовірніше.

Після введення міорелаксантів можуть виникати анафілактичні реакції. Завжди слід вживати запобіжних заходів, спрямованих на попередження таких реакцій. Запобіжні заходи повинні застосовуватись особливо за наявності анафілактичних реакцій на міорелаксанти в анамнезі, оскільки відомі випадки перехресної алергічної реакції на міорелаксанти.

В цілому, після тривалого застосування міорелаксантів, у хворих, які знаходяться у відділеннях інтенсивної терапії, відмічалася тривала м’язова релаксація. Для запобігання можливому подовженню нервово-м’язового блоку та/або передозуванню необхідно, щоб протягом всього періоду застосування міорелаксантів здійснювався моніторинг нервово-м’язової провідності, а також щоб хворі застосовували адекватне знеболювання і седативні препарати. Міорелаксанти слід вводити в ретельно підібраних дозах відповідно до індивідуальної реакції хворого, причому введення повинне проводитися досвідченим лікарем або під його спостереженням, а також при використанні відповідної методики нервово-м’язового моніторингу.

Регулярно повідомляється про виникнення міопатії після тривалого введення недеполяризуючих міорелаксантів у комбінації з терапією кортикостероїдами у відділенні інтенсивної терапії.

Тому для хворих, які лікуються міорелаксантами і кортикостероїдами, період застосування міорелаксанту повинен бути якомога коротшим. Якщо для інтубації застосовується сукцинілхолін, то введення Есмерону® слід відкласти до клінічного відновлення хворого після нервово-м’язової блокади, спричиненою сукцинілхоліном.

Чинники, які можуть вплинути на фармакокинетіку та/або фармакодинаміку Есмерону®

Захворювання печінки та/або жовчовивідних шляхів і ниркова недостатність

Оскільки рокуронію бромід виводиться з сечею і жовчю, його слід з обережністю застосовувати хворим із клінічно вираженими захворюваннями печінки та/або жовчовивідних шляхів та/або нирковою недостатністю. У таких хворих спостерігалася пролонгація дії при дозах 0,6 мг/кг маси тіла.

Збільшення часу циркуляції

Стани, пов’язані із збільшенням часу циркуляції препарату в крові, такі як серцево-судинні захворювання, літній вік і набряки, що призводить до збільшення об’єму розподілу, можуть сприяти пізнішому початку дії препарату. Тривалість дії може бути також збільшена внаслідок зниженого кліренсу плазми.

Захворювання нервово-м'язової системи

Як і інші міорелаксанти, Есмерон® слід з крайньою обережністю застосовувати пацієнтам із захворюваннями нервово-м’язової системи або пацієнтам, які перенесли поліомієліт, оскільки реакція на м’язові релаксанти може бути в цих випадках істотно змінена. Величина і напрям цих змін можуть бути різними. У хворих з тяжкою міастенією або міастенічним синдромом (синдром Ітона-Ламберта) невеликі дози препарату Есмерон® можуть спричиняти виражений нервово-м’язовий блок, тому дозу Есмерону® слід підбирати відповідно до індивідуальної реакції хворого.

Гіпотермія

При проведенні хірургічних втручань при гіпотермії блокуючий ефект Есмерону® на нервово-м’язову систему посилюється, а тривалість дії збільшується.

Ожиріння

Як і інші міорелаксанти, Есмерон® може виявляти триваліший ефект, а спонтанне відновлення нервово-м’язової провідності після його застосування може бути тривалішим у хворих, які страждають на ожиріння (коли доза розраховується, виходячи з реальної маси тіла).

Опіки

У пацієнтів з опіками може розвиватися резистентність до недеполяризуючих міорелаксантів. Слід проводити підбір ефективної дози методом титрування.

Стани, які можуть підсилити ефект Есмерону®

Гіпокаліємія (наприклад, після тривалого блювання, діареї або лікування діуретиками), гіпермагніємія, гіпокальціємія (після масивних переливань), гіпопротєїнемія, дегідратація, ацидоз, гіперкапнія, кахексія.

У зв’язку з цим перед початком застосування Есмерону® необхідно, по можливості, усунути тяжкі порушення водно-електролітного балансу, зміни рН крові або дегідратацію.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботу з іншими механізмами.

Оскільки препарат Есмерон® застосовують як допоміжний засіб при проведенні загальної анестезії, слід дотримуватися звичайних запобіжних заходів після загальної анестезії для амбулаторних пацієнтів.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Показано, що нижчеперераховані лікарські засоби впливають на силу та/або тривалість дії недеполяризуючих міорелаксантів.

Вплив інших лікарських засобів на Есмерон®

Посилення ефекту:

 - галогенізовані леткі анестетики підсилюють нервово-м’язову блокаду, спричинену Есмероном®. Цей ефект стає помітним тільки при введенні підтримуючих доз (див. «Спосіб застосування і дози»). Відновлення нервово-м’язової провідності за допомогою інгібіторів ацетилхолінестрази може пригнічуватися;

- після інтубації із застосуванням сукцинілхоліну (див. «Спосіб застосування і дози»);

- тривале супутнє застосування кортикостероїдів і Есмерону® у відділенні інтенсивної терапії може призвести до збільшення тривалості нервно-м’язової блокади або до міопатії (див. «Особливості застосування» і «Побічна дія»);

 - препарати інших груп:

антибіотики (аміноглікозиди, лінкозаміди і поліпептидні антибіотики, антибіотики ряду ациламіно-пеніциліну);

діуретики, хінідин і його ізомер хінін, солі магнію, блокатори кальцієвих каналів, солі літію, місцеві анестетики (лідокаїн внутрішньовенно, бупівакаїн епідурально) і гостре введення фенітоїну або β-адреноблокаторів.

Рекураризація відмічалася після постопераційного введення аміноглікозиду, лінкозаміду, поліпептидних і ациламінопеніцилінових антибіотиків, хінідину, хініну і солей магнію.

Зниження ефекту:

- попереднє тривале введення фенітоїну або карбамазепіну;

- інгібітори протеаз (габексат, улінастатін).

Зміна ефекту:

- введення інших недеполяризуючих міорелаксантів у комбінації з препаратом Есмерон® може спричиняти ослаблення або посилення нервово-м’язового блоку, залежно від черговості введення і від застосованого міорелаксанту;

- сукцинілхолін, який вводять після препарату Есмерон®, може підсилювати або ослабляти нервово-м’язовий блок, спричинений препаратом Есмерон®.

Вплив Есмерону® на інші лікарські препарати

Комбінація Есмерону® з лідокаїном може каталізувати дію лідокаїну.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Механізм дії

Есмерон® (рокуронію бромід) – швидкодіючий, середньої тривалості дії, недеполяризуючий міорелаксант, що має всі фармакологічні ефекти, характерні для цього класу препаратів (курареподібних). Він блокує н-холінорецептори скелетного м’яза і перешкоджає деполяризуючій дії ацетилхоліну. Антагоністами цієї дії є інгібітори ацетилхолін естерази, наприклад, неостигмін, ендорфоній і піридостигмін.

Фармакодинамічні ефекти

ЕD90 (доза рокуронію броміду, необхідна для пригнічення на 90 % скоротливої реакції м’яза великого пальця на стимуляцію ліктьового нерва) при внутрішньовенній загальній анестезії становить приблизно 0,3 мг/кг маси тіла. ED95 у немовлят нижче, ніж у дорослих і дітей (0,25; 0,35 і 0,4 мг/кг маси тіла відповідно).

Клінічна тривалість дії (час до спонтанного відновлення скоротливої здатності скелетних м’язів до 25 % від контрольного рівня) при дозі рокуронію броміду 0,6 мг/кг маси тіла становить 30 - 40 хв. Загальна тривалість (час до спонтанного відновлення скоротливої здатності скелетних м’язів до 90% від контрольного рівня) становить 50 хв. Середній час спонтанного відновлення скоротливої здатності від 25 до 75 % контрольного рівня (індекс відновлення) після болюсної дози 0,6 мг/кг маси тіла становить 14 хв.

При нижчих дозуваннях 0,3 - 0,45 мг/кг маси тіла (1 - 1½ х ED90) початок дії настає пізніше і тривалість дії коротша. При високих дозах 2 мг/кг маси тіла клінічна тривалість становить 110 хв. При дозах, що перевищують 3 ´ ED90, умови інтубації істотно не поліпшуються; тривалість дії, проте, збільшується. Дози, що перевищують 4 ´ ED90, не вивчалися.

Інтубація при проведенні звичайної анестезії

Протягом 60 с після внутрішньовенного введення рокуронію броміду 0,6 мг/кг маси тіла (2 ´ ED90 при внутрішньовенній загальній анестезії) практично у всіх хворих досягаються адекватні умови для інтубації, а у 80 % з них умови для інтубації розцінюються як відмінні. Загальне розслаблення скелетної мускулатури, адекватне для будь-яких хірургічних втручань, досягається протягом 2 хв. Після введення розчину у дозі 0,45 мг/кг маси тіла прийнятні умови для інтубації створюються через 90 с.

Швидка послідовна індукція

При швидкій послідовній індукції анестезії із застосуванням пропофолу або фентанілу/тіопенталу адекватні умови для інтубації досягаються через 60 с у 93 % і 96 % пацієнтів відповідно після введення дози рокуронію броміду 1 мг/кг маси тіла. З них у 70 % хворих вони оцінюються як відмінні. Клінічна тривалість дії при цій дозі наближається до 1 години, через цей час нервово-м’язова првідність може бути безпечно відновлена. Після введення дози 0,6 мг/кг маси тіла адекватні умови для інтубації досягаються через 60 с у 81 % і 75 % пацієнтів при проведенні швидкої послідовної індукції анестезії з пропофолом або фентанілом/тіопенталом відповідно.

Особливі популяції пацієнтів

Середній час початку дії рокуронію броміду у немовлят і дітей при інтубаційній дозі 0,6 мг/кг маси тіла дещо коротше, ніж у дорослих. У дітей тривалість релаксації і період відновлення нервово-м’язової провідності мають тенденцію до скорочення порівняно з немовлятами і дорослими.

Тривалість дії підтримуючих доз 0,15 мг/кг маси тіла може бути дещо більше при застосуванні анестезії енфлураном і ізофлураном хворим літнього віку і хворим із захворюваннями печінки та/або нирок (приблизно 20 хв), ніж у хворих без порушення функцій екскреторних органів при внутрішньовенній анестезії (приблизно 13 хв). При багаторазовому введенні підтримуючих доз на рекомендованому рівні кумулятивний ефект (прогресивне збільшення тривалості дії) не спостерігався.

Відділення інтенсивної терапії

У відділенні інтенсивної терапії після безперервної інфузії час відновлення співвідношення величин відповідей на послідовність чотирирозрядної (TOF) стимуляції до 0,7 залежить від рівня блокади в кінці інфузії. Після безперервної інфузії протягом 20 годин або більше середній час (діапазон) між поверненням Т2 у відповідь на TOF-стимуляцію і відновленням TOF – відношення до 0,7 приблизно становить 1,5 (1 - 5) години у хворих без поліорганної недостатності і 4 (1 - 25) години у хворих з поліорганною недостатністю.

Серцево-судинна хірургія

У хворих, яким планується проведення операції на серці, найбільш частими серцево-судинними змінами, що спостерігалися під час розвитку максимального блоку після введення 0,6 - 0,9 мг/кг маси тіла Есмерону®, є слабке і клінічно не виражене збільшення частоти серцевих скорочень – до 9 % і підвищення середнього артеріального тиску – до 16 % від контрольного рівня.

Оборотність нервово-м'язового блоку

Введення інгібіторів ацетилхолінестерази (неостигмін, піридостигмін або едрофоній) при повторній появі Т2 або при перших ознаках клінічного відновлення нейтралізує дію препарату Есмерон®.

Фармакокінетика. Зв’язок з білками плазми – 30 %. Проникає через плацентарний бар’єр.

При внутрішньовенному введенні болюсної дози рокуронію броміду зміна його концентрації в плазмі крові відбувається за три експоненціальні фази. У здорових дорослих середній (95 % довірчий інтервал) період напіввиведення становить 73 (66 - 80) хв, уявний об’єм розподілу у стаціонарних умовах становить 203 (193 - 214) мл/кг маси тіла. Плазмовий кліренс становить 3,7 (3,5 - 3,9) мл/кг/хв.

Метаболізуєтся в печінці з утворенням слабоактивного метаболіту – 17-дезацетилрокуронію.

Рокуроній виводиться з сечею і жовчю. Екскреція з сечею досягає 40 % протягом 12 - 24 годин. Після ін’єкції міченого радіоактивним ізотопом рокуронію броміду, його екскреція становила в середньому 47 % з сечею і 43 % з калом протягом 9 днів. Приблизно 50 % препарату виводиться в незміненому вигляді.

У контрольованих дослідженнях показано, що плазмовий кліренс у пацієнтів літнього віку і у хворих з порушенням функції нирок сповільнений, проте в більшості досліджень спостережувані відмінності не досягали статистичної значущості. Період напіввиведення у хворих із захворюваннями печінки зростає в середньому на 30 хв, кліренс знижується на 1 мл/кг/хв.

У немовлят (вік від 3 місяців до 1 року) уявний об’єм розподілу при стаціонарних умовах збільшений в порівнянні з дорослими і дітьми віком 1 - 8 років. У дітей старшого віку (3 - 8 років) спостерігається тенденція до збільшення кліренсу і скорочення періоду напіввиведення (приблизно 20 хв) в порівнянні з дорослими, дітьми (1 - 8 років) і немовлятами.

При введенні у вигляді безперервної інфузії для полегшення проведення штучної вентиляції легенів протягом 20 годин або довше, середній період напіввиведення і середній уявний об’єм розподілу в рівноважному стані збільшуються.

У контрольованих клінічних дослідженнях була встановлена значна міжіндивідуальна варіабельність показників, пов’язана з різним генезом і ступенем вираженості (полі-) органною недостатністю та індивідуальними характеристиками хворого. У пацієнтів з поліорганною недостатністю середній (± SD) період напіввиведення становив 21,5 (± 3,3) годин уявний об’єм розподілу за стабільного стану – 1,5 (± 0,8) л/кг і плазмовий кліренс – 2,1 (± 0,8) мл/кг/хв.

Фармацевтичні характеристики:

основні фізико-хімічні властивості: прозорий водний розчин від безбарвного до світло-коричневого кольору.

Несумісність.

Встановлено, що Есмерон®не сумісний в одному шприці з такими препаратами: амфотеріцин, амоксицилін, азатіоприн, цефазолін, клоксацилін, дексаметазон, діазепам, еноксимон, еритроміцин, фамотидин, фуросемід, гідрокортизону натрію сукцинат, інсулін, метогекситал, метилпреднізолон, преднізолон, тіопентал, триметоприм і ванкоміцин. Есмерон® не сумісний також з інтраліпідом.

Препарат Есмерон® не можна змішувати з іншими лікарськими засобами, за винятком тих, які вказані нижче.

Сумісність при змішуванні з іншими лікарськими засобами.

Показано, що в номінальних концентраціях 0,5 мг/мл і 2 мг/мл Есмерон® сумісний з 0,9 % розчином натрію хлоридом, 5 % розчином глюкози, 5 % розчином глюкози в 0,9 % розчині натрію хлориду, стерильною водою для ін’єкцій, розчином Рінгера і Гемацелем. Введення повинно починатися відразу ж після змішування і тривати протягом 24 годин. Незастосовані розчини слід вилити.

Термін придатності.

3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в захищеному від світла місці при температурі 2 - 8 °С

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Особливі умови зберігання. Препарат можна зберігати не в холодильнику при температурі до 30 °С не більше 12 тижнів. Після зберігання Есмерону® поза холодильником, його не можна повертати в холодильник для подальшого зберігання.

Після розведення препарату розчинами для інфузій, зазначеними в розділі «Сумісність при змішуванні з іншими лікарськими засобами», хімічна та фізична стабільність при застосуванні була продемонстрована протягом 72 годин при температурі 30 °С. З мікробіологічної точки зору розведений препарат необхідно використати негайно.

Якщо розчин не використано негайно, відповідальним за визначенням періоду зберігання та умов його зберігання до застосування є лікар, який вводить препарат. Цей час не повинен перевищувати 24 годин при температурі 2 - 8 °С за умови, якщо розведення препарату не відбулося без дотримання умов суворої асептики.