Неоворин инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

хімічна назва: кальцієва сіль N-[4-[[(2-аміно-5-форміл-1,4,5,6,7,8-гексагідро-4-оксо-6-птеридиніл)метил]аміно]бензоїл]-L-глутамінової кислоти (у вигляді пентагідрату солі);

основні фізико-хімічні властивості: прозорий жовтуватий розчин;

склад: 1 флакон містить лейковорину (у вигляді лейковорину кальцію) 15 мг або 30 мг (7,5 мг/мл); 50 мг або 100 мг (10 мг/мл);

допоміжні речовини: натрію хлорид, динатрію ЕДТА, вода для ін'єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовуються для усунення токсичних ефектів протипухлинної терапії. Код АТС V03AF03.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Лейковорин діє як антидот відносно антагоніста фолієвої кислоти метотрексату. Він сприяє відновленню метаболізму фолатів, запобігає ушкодженню клітин кісткового мозку, захищає гемопоез і дозволяє використовувати метотрексат у необхідних для хіміотерапії високих дозах. Лейковорин модулює дію деяких цитостатиків, зокрема піримідинового антагоніста 5‑фторурацилу. Активність лейковорину починає проявлятися через 10–20 хвилин після внутрішньом’язового введення і менш ніж через 5 хвилин після внутрішньовенного введення. Захисна дія проявляється лише відносно нормальних клітин і не розповсюджується на клітини пухлини.

Фармакокінетика. Після внутрішньовенного введення метаболізується 66 % препарату, після внутрішньом’язового – 72 %. Період напіввиведення лейковорину після внутрішньовенного та внутрішньом’язового введення становить 6,2 год. Лейковорин виводиться в основному з сечею (80–90 % від введеної дози) у вигляді метаболітів. Приблизно 5–8 % препарату виводиться з калом.

Показання для застосування. З профілактичною метою при застосуванні метотрексату в середніх та високих дозах та як антидот при передозуванні метотрексату.

Паліативна терапія для лікування пухлин шлунково-кишкового тракту, зокрема, колоректальної карциноми, раку молочної залози у стадії прогресування у поєднанні з 5-фторурацилом.

Лікування мегалобластної анемії, що обумовлена дефіцитом фолієвої кислоти.

Спосіб застосування та дози. Препарат застосовують внутрішньом’язово та внутрішньовенно. Дозування і тривалість застосування Неоворину грунтуються на визначенні рівня метотрексату в крові.

При лікуванні високими і надвисокими дозами метотрексату. Як правило, Неоворин призначають дорослим і дітям внутрішньовенно у дозі 6 – 12 мг/м2 поверхні тіла в перші 2 – 4 години, але не пізніше, ніж через 24 години після інфузії метотрексату. Такі ж дози вводяться з інтервалами в 3 - 6 годин протягом наступних 72 годин. Поява серйозних побічних ефектів потребує продовження лікування Неоворином. Кратність введення визначається станом видільної функції нирок при систематичному (мінімум 1 раз на добу) моніторингу рівня креатиніну та метотрексату в крові. Тривалість застосування Неоворину залежить від дози метотрексату та його концентрації в крові. Як правило, при концентрації метотрексату в крові нижче 5*10-8 застосування Неоворину можна припинити.

Після повторного парентерального введення (внутрішньом’язові або внутрішньовенні ін’єкції, внутрішньовенні інфузії) можна перейти до перорального прийому препарату. Завдяки майже повному всмоктуванню Неоворину пероральна доза відповідає парентеральній.

Хоча в нормі всмоктування Неоворину майже повне, у пацієнтів із синдромом мальабсорбції та іншими порушеннями травлення (блювання, нудота тощо) належна кишкова абсорбція не гарантується, і лікування Неоворином слід проводити парентерально.

При лікуванні звичайними дозами метотрексату. Для профілактики запалення слизових оболонок Неоворин вводиться в дозі 3 – 15 мг через 24 – 28 годин після прийому метотрексату. Потім такі ж дози вводяться ще деякий час з чотирьох-, шестигодинними інтервалами.

При лікуванні колоректальної карциноми (з 5-фторурацилом). При лікуванні колоректальної карциноми, раку молочної залози у стадії прогресування використовується схема лікування із застосуванням 5-фторурацилу та Неоворину у високих дозах. Неоворин рекомендовано застосовувати у дозі до 500 мг/м2 щодобово шляхом безперервної інфузії протягом 6 діб кожні 28 діб, починаючи через 24 години після застосування 5-фторурацилу.

Розчин лейковорину для інфузій необхідно готувати ex tempore, використовувати на протязі 12 годин.

Побічна дія. Після введення Неоворину у високих дозах можливі диспептичні розлади і алергічні реакції (кропив’янка, анафілактичний шок). При застосуванні Неоворину разом з цитостатиками, наприклад, 5-фторурацилом, побічні явища можуть посилюватися.

Протипоказання. Гіперчутливість до лейковорину або інших компонентів препарату; перніціозна та інші мегалобластні анемії на фоні дефіциту вітаміну В12; вагітність і лактація.

Відносні протипоказання – схильність до розвитку судомних нападів у дітей, порушення функції нирок.

Передозування. Випадки передозування невідомі.

Особливості застосування. При передозуванні антагоністів фолієвої кислоти лікування Неоворином слід розпочинати якнайшвидше, оскільки ефективність антитоксичної дії препарату при призначенні у пізній строк передозування знижується.

Застосування Неоворину на фоні макроцитарної анемії, викликаної дефіцитом вітаміну В12, може призводити до гематологічної ремісії з одночасним прогресуванням неврологічних розладів.

Застосовувати препарат слід тільки під наглядом лікаря, що має досвід лікування злоякісних пухлин. Не вводити внутрішньоартеріально!

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному прийомі антагоністів фолієвої кислоти (наприклад, триметоприму, клотримазолу, метотрексату) і Неоворину активність антагоністів фолієвої кислоти може знижуватися або й зовсім нейтралізуватися. При одночасному застосуванні з 5-фторурацилом цитотоксична активність останнього підвищується.

Умови та термін зберігання. Зберігати в захищеному від світла місці при температурі 2 – 8°С. Не заморожувати. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності – 2 роки.