Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: menadione, 2,3-дигідро-2-метил-1,4-нафтохінон-2-сульфонат натрію;
основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна або жовтувата рідина;
склад: 1 мл розчину містить менадіону (вікасолу) 0,0095 – 0,0105 г;
допоміжні речовини: натрію бісульфіт або натрію пиросульфіт, 0,1 М розчин кислоти хлористоводневої, вода для ін’єкцій
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Вітамін К та інші гемостатичні засоби.
Код АТС В02В А02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Вікасол (вітамін К) підвищує згортання крові внаслідок посилення синтезу в печінці II, VII, IX i X факторів гемокоагуляції та стабілізації проконвертину.
Фармакокінетика. У крові препарат знаходиться в плазмі у зв’язку з різними фракціями білків крові. Основна кількість препарату накопичується в печінці, селезінці і серцевому м’язі, причому найбільша кількість (понад 60%) виявляється у мітохондріальній фракції і лише 15% – у надосадовій рідині.
Усі природні і синтетичні варіанти вітаміну К в організмі перетворюються у вітамін К2 (2-метил-3-фарнезилгераніл). Найбільш інтенсивно ці перетворення відбуваються в міокарді і скелетних м’язах; у нирках – трохи слабкіше. Метаболіти вітаміну К (моносульфат, фосфат і диглюкуронід – 2-метил-1,4-нафтохінон) виділяються із сечею (до 70% введеної дози).
Показання для застосування. Вікасол призначають при кровоточивості та гіпопротромбінемії зумовлених жовтяницею, при гострих гепатитах, при капілярних і паренхіматозних кровотечах. Після хірургічних втручань і поранень, кровотечах при виразковій хворобі шлунка і 12-палої кишки, виражених симптомах гострої променевої хвороби, тривалих носових і гемороїдальних кровотечах. Препарат призначають профілактично на останньому місяці вагітності для попередження кровоточивості у новонароджених, а також при геморагічних явищах у недоношених дітей, маткових передклімактеричних та ювенільних кровотечах, при спонтанній кровоточивості, підготовці до оперативних втручань, при небезпеці кровотечі в післяопераційний період, легеневих кровотечах, при геморагічних явищах на фоні септичних захворювань. Крім того, показаннями для призначення Вікасолу є кровотечі та гіпопротромбінемії зумовлені передозуванням феніліну, неодикумарину, інших антикоагулянтів - антагоністів вітаміну К.
Спосіб застосування та дози. Розчин Вікасолу вводять внутрішньом’язово.
Препарат застосовують протягом 3 - 4 днів, потім роблять перерву на 4 дні. Після перерви застосування подовжують протягом 3 - 4 днів. Добова доза може бути розділена на 2 - 3 введення.
Добова доза для дорослих для внутрішньом’язового введення 1 мл – 1,5 мл. Вищі дози для дорослих внутрішньом’язово: разова – 1,5 мл, добова – 3 мл.
Перед операціями з високим ризиком паренхіматозних кровотеч введення препарату починають за 2 - 3 дні до операції.
Діти: до 1 року – 0,2 - 0,5 мл; від 1 до 2 років – 0,6 мл; від 3 до 4 років – 0,8 мл; від 5 до 9 років – 1 мл; від 10 до 14 років – доза як для дорослих (1,5 мл). Вища доза для новонароджених становить 0,4 мл/добу.
Побічна дія. Можливі алергічні реакції. Тромбоемболія. Вікасол може викликати локальну склеродермію.
Протипоказання. Вікасол протипоказаний при підвищеному згортанні крові та тромбоемболії.
Передозування. При передозуванні виникає гіпервітаміноз К, що виявляється гіперпротромбінемією, гіпербілірубінемією; в поодиноких випадках, особливо у дітей, розвивається токсикоз, що супроводжується судомами. Терапія симптоматична.
Особливості застосування. З обережністю призначають у період вагітності. Потрібно враховувати, що при застосуванні Вікасолу може мати місце гальмування агрегації тромбоцитів. При гемофілії і тромбоцитопенічній пурпурі препарат неефективний.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Вікасол несумісний з сульфаніламідними препаратами, ПАСК, саліцилатами, оксикумарином. Зменшує або блокує антикоагулянтну дію неодикумарину, феніліну.
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, захищеному від світла місці, при температурі 15-250С. Термін придатності – 2 роки.