Інфекції, що спричинені Сhlamydophila pneumoniе, визначаються як хламідофільні, і викликають передусім уражeння дихальної та серцево-судинної систем. Збудник поширюється повітряно-крапельним шляхом, виділяючись від хворих та носіїв у невеликих кількостях.
Хворіють діти приблизно з 5 років (за даними серологічних ретроспективних обстежень), у підлітковому віці інфікованість значно збільшується.
Для хворих на хламідійну пневмонію дітей молодшого шкільного віку більш властивим є порушення загального стану, наявність бронхообструктивного синдрому.
Клініка пневмонії, спричинена Сhlamydophila pneumoniе, характеризується спочатку тяжким фарингітом, захриплим голосом, лихоманкою, збільшенням шийних лімфатичних вузлів. У старшому віці частіше спостерігається в’ялий початок, помірне та нетривале підвищення температури тіла. Кашель спочатку сухий, непродуктивний, поступово підсилюється і набуває кашлюкоподібного характеру, без реприз, але супроводжується загальним ціанозом, тахіпное, блюванням. Загальний стан дітей погіршується. До кінця тижня кашель стає вологим, з’являється укорочення перкуторного тону та дрібноміхурцеві хрипи. У молодших школярів у разі переважання бронхообструктивного синдрому дрібноміхурцеві хрипи часто відсутні. Звертає увагу невідповідність симптомів пневмонії та маловираженість симптомів інтоксикації.
При рентгенологічному обстеженні множинні дрібнокоміркові інфільтровані тіні на фоні незначного здуття і підсилення малюнка легеневої тканини.
В аналізі крові прискорення ШЗЕ (до 40-60 мм/год) при нормальній кількості лейкоцитів або лейкоцитозі (до 20 х 109/л), підвищений рівень антихламідійних IgM.
Перебіг пневмонії довготривалий, може мати рецидивуючий характер, але прогноз сприятливий. Є дані про спонтанне одужання.
Антибіотикотерапія – макроліди, в окремих випадках фторхінолони.