Октанин Ф 1000 Мо инструкция, аналоги и состав

Показания:	Лікування та профілактика кровотеч у пацієнтів із гемофілією B (вроджений дефіцит фактора IX).
Форма випуска:	Порошок для розчину для ін’єкцій по 1000 МО у флаконах № 1 разом з розчинником по 10 мл (вода для ін'єкцій) у флаконах № 1 та комплектом для розчинення та внутрішньовенного введення
Производитель, страна:	Октафарма Фармацевтика Продуктіонсгес м.б.Х (Виробник, відповідальний за виробництво за повним циклом)/Октафарма (Виробник, відповідальний за виробництво за повним циклом)/Октафарма ГмбХ, Дессау (Виробник (альтернативний), відповідальний за вторинне пакув
Действующее вещества:	1 мл розведеного розчину містить 100 МО фактору IX людини. Вміст загального білку складає не менше 1,6 мг (100 МО).
МНН:	Coagulation factor IX - Фактор коагуляции крови IX
Регистрация:	UA/14330/01/03з 16.04.2015 по 16.04.2020. Приказ 222 від 16.04.2015
Код АТХ:	B Кроветворение и кровь B02 Гемостатические препараты B02B Витамин K и другие гемостатики B02BD Факторы свертывания крови B02BD04 Coagulation factor IX

Склад:

Міжнародна непатентована назва: Human Coagulation Factor IX.

діюча речовина: 1 мл розведеного розчину містить 50 МО, 100 МО фактору IX людини.

Вміст загального білку складає не менше 0,8 мг (50 МО) або 1,6 мг (100 МО).

допоміжні речовини: гепарин (0,05-0,15 МО/МО Фактору IX), натрію хлорид, лізину гідрохлорид, натрію цитрат, аргініну гідрохлорид.

Розчинник: вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Порошок та розчинник для розчину для ін’єкцій у флаконах разом із комплектом для розчинення та внутрішньовенного введення.

Основні фізико-хімічні властивості: білий або блідо-жовтого кольору порошок або крихка маса.

Фармакотерапевтична група. Протигеморагічні засоби: фактор згортання крові IX. Код АТХ В02В D04.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Фактор IX – це одноланцюжковий глікопротеїн з молекулярною масою близько 68000 Дальтонів. Це фактор згортання крові, залежний від вітаміну К, який синтезується у печінці. Фактор IX активується фактором XIa на внутрішньому шляху коагуляції, а також комплексом фактора VII/тканинного фактора на зовнішньому шляху. Активований фактор IX, у поєднанні з активованим фактором VIII, активує фактор X. Активований фактор Х перетворює протромбін на тромбін. Тромбін потім перетворює фібриноген на фібрин і, таким чином, утворюється кров’яний згусток.

Гемофілія B є пов’язаним зі статтю спадковим порушенням згортання крові через зниження рівня фактора IX, що спричиняє профузні кровотечі у суглобах, м’язах та внутрішніх органах, спонтанні або внаслідок випадкових або хірургічних травм. Завдяки замісній терапії рівні фактора IX у плазмі крові зростають, тимчасово заповнюючи дефіцит фактора та зменшуючи схильність до кровотеч.

Педіатрична популяція.

Було проведено дослідження за участю 25 дітей віком до 6 років. З них 6 пацієнтів раніше не лікувалися. Регенерація (відновлення) після введення Октаніну Ф >25 МО/кг маси тіла вивчалася протягом перших 3 місяців лікування та через 12 - 24 місяці. Було обчислене наростаюче відновлення (середнє геометричне ± s.d., одностадійний аналіз, фактична дієвість) і склало (0,8 ± 1,4) та (0,9 ± 1,3) %/МО/кг за перше та друге дослідження відповідно.

Фармакокінетика.

У фармакокінетичному дослідженні Октаніну Ф у 13 пацієнтів з гемофілією В віком від 12 років (середній вік 28 років, діапазон 12-61 рік) були отримані такі результати:

N=13	Медіана	Середнє	SD*	Мінімум	Максимум
Наростаюче відновлення [МО / дл]/ [МО/кг])	1,2	1,3	0,5	0,8	2,4
AUC*norm (МО ´ дл-1 ´ годин ´ МО-1 ´ кг)	32,4	37,7	13,0	24,5	64,0
Період напіввиведення (годин)	27,8	29,1	5,2	22,0	36,8
MRT* (годин)	39,4	40,0	7,3	30,2	51,6
Кліренс (мл ´ годин-1 ´ кг)	3,1	2,9	0,9	1,6	4,1

*AUC = площа під кривою «концентрація – час»

*MRT = середній час утримання

*SD = стандартне відхилення

Наростаюче відновлення також вивчалося і у другому дослідженні. Мета-аналіз поліпшення стану (n=19) показав середнє відновлення приблизно [1,1 МО/дл/МО/кг].

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування та профілактика кровотеч у пацієнтів із гемофілією B (вроджений дефіцит фактора IX).

Протипоказання.

Підвищена чутливість до активної речовини або до будь-якої допоміжної речовини.

Відома алергія, пов’язана зі зменшенням кількості тромбоцитів під час лікування гепарином (тромбоцитопенія, спричинена застосуванням гепарину, тип II).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Про взаємодію препаратів людського фактору згортання ІХ з іншими лікарськими засобами не повідомлялося.

Особливості застосування.

Як і при використанні будь-якого білкового препарату для внутрішньовенного застосування, можливі алергічні реакції гіперчутливості. Препарат містить сліди людських білків, окрім фактора IX та гепарину. Пацієнтів слід інформувати про ранні ознаки реакції гіперчутливості, включаючи кропив’янку, набряк Квінке, стиснення у грудях, дихання зі свистом, гіпотензія та анафілаксія. Якщо ці симптоми виникнуть, пацієнтам слід порадити негайно припинити застосування препарату та звернутися до свого лікаря. У випадку анафілактичного шоку слід застосовувати стандартні методи його лікування.

Стандартними заходами попередження інфекцій внаслідок застосування лікарських засобів, виготовлених з крові або плазми людини, є відбір донорів, дослідження окремих зборів та загальних надходжень плазми крові на специфічні маркери інфекцій та включення у виробничий процес ефективних заходів для інактивації/знищення вірусів. Незважаючи на це, неможливо повністю виключити імовірність передачі інфекційних факторів під час введення лікарських засобів, виготовлених з крові або плазми людини. Це також стосується невідомих або виявлених вірусів та інших патогенів. Заходи, які використовуються, вважаються ефективними проти оболонкових вірусів, таких як ВІЛ, ВГB та ВГC, а також проти безоболонкового вірусу гепатиту А. Застосовані заходи можуть мати обмежене значення проти таких безоболонкових вірусів як парвовірус B19. Зараження парвовірусом B19 може мати серйозні наслідки для вагітних жінок (зараження плода) та людей з імунодефіцитом або посиленим еритропоезом (наприклад, гемолітична анемія).

Для пацієнтів, які регулярно або повторно отримують концентрат фактора IX, вироблений з плазми крові людини, слід розглянути можливість відповідної вакцинації (проти гепатиту A і B).

Після повторного лікування препаратами людського фактора згортання крові IX пацієнтів слід спостерігати на предмет появи нейтралізуючих антитіл (інгібіторів), кількість яких визначають в одиницях Бетезда (ОБ) за допомогою відповідних біологічних аналізів.

У літературі є дані, які демонструють кореляцію між виникненням інгібіторів фактора IX та алергічними реакціями. Тому у пацієнтів з алергічними реакціями слід визначати присутність інгібіторів. Необхідно зазначити, що пацієнти з інгібіторами фактора IX можуть зазнавати підвищеного ризику анафілактичної реакції з наступною провокаційною пробою фактора IX. Через ризик алергічних реакцій при введенні концентрату фактора IX, початкове введення фактора IX слід, за рішенням лікаря, проводити лише під медичним наглядом при наявності відповідних умов для надання допомоги у разі виникнення алергічних реакцій.

Оскільки застосування складних концентратів фактора IX було історично пов’язано з розвитком тромбоемболічних ускладнень (ризик вищий через гіршу чистоту препарату) застосування препаратів, які містять фактор IX, може бути потенційно небезпечним у пацієнтів з ознаками фібринолізу та у пацієнтів з дисемінованим внутрішньосудинним згортанням крові. Через ризик можливих тромбозних ускладнень, якщо препарат призначають пацієнтам з хворобами печінки, хворим після операцій, новонародженим або пацієнтам із ризиком тромбозних явищ або дисемінованим внутрішньосудинним згортанням, клінічний нагляд за ранніми ознаками тромботичної та виснажливої коагулопатії слід починати з проведення відповідних біологічних аналізів. У кожному такому випадку при призначенні Октаніну Ф слід зважувати користь лікування та ризик ускладнень.

На даний час не отримано достатньої кількості даних за результатами поточних досліджень щодо проведення операцій при безперервній перфузії Октаніну Ф.

Ускладнення, пов’язані із застосуванням катетера

Якщо потрібне застосування пристрою центрального венозного доступу (ПЦВД), слід враховувати ризик ускладнень, пов'язаних із застосуванням ПЦВД, у тому числі місцевих інфекцій, бактеріємії і тромбозу катетера.

Збудники захворювань, які передаються парентеральним шляхом

Стандартні заходи щодо запобігання інфекції в результаті застосування лікарських засобів, отриманих з крові або плазми людини, включають відбір донорів, скринінг індивідуальних порцій крові та пулів плазми щодо специфічних маркерів інфекції і використання ефективних виробничих технологій інактивації/видалення вірусів. Незважаючи на це, коли застосовуються лікарські засоби, які виготовлені з крові або плазми людини, можливість передачі збудників інфекційних захворювань не може бути повністю виключена. Це також стосується невідомих або нових вірусів та інших патогенів.

Заходи, що вживаються, вважаються ефективними щодо оболонкових вірусів, таких як вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), вірус гепатиту В (ВГВ) і вірус гепатиту С (ВГC), і для безоболонкового вірусу гепатиту А (ВГА).

Суворо рекомендується кожного разу, коли пацієнтам вводять Октанін Ф, записувати назву препарату, номер серії з метою наявності зв’язку між пацієнтом і серією препарату.

Цей лікарський засіб містить до 3 ммоль (69 мг) натрію у 1 флаконі Октанін Ф 250 МО або Октанін Ф 500 МО та до 6 ммоль (138 мг) натрію у 1 флаконі Октанін Ф 1000 МО в дозі. Будь-ласка зважте надану інформацію у випадку застосування у пацієнтів на контрольованій натрієвій дієті.

Препарат виявляє хімічну та фізичну стабільність протягом 72 годин при температурі 25 °С. З мікробіологічної точки зору препарат слід використати негайно. Якщо його було не використано вчасно, то його можна зберігати під відповідальність користувача не більше 24 годин при температурі 2-8 °С, якщо його приготування здійснювалося у контрольованих та валідованих асептичних умовах.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Дослідження з репродукції тварин із застосуванням фактора IX не проводилися. З рідкісних випадків гемофілії B у жінок даних із застосування фактора IX під час вагітності та годування груддю немає. Тому фактор IX під час вагітності і лактації слід застосовувати лише за однозначних показань.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Впливу на здатність керувати автомобілем та працювати з іншими механізмами не спостерігалось.

Спосіб застосування та дози.

Лікування слід розпочинати під наглядом лікаря, який має досвід лікування гемофілії.

Дозування та тривалість замісної терапії залежать від ступеня тяжкості дефіциту фактора IX, локалізації та тяжкості кровотечі, а також від клінічного стану пацієнта.

Лікування на вимогу.

Кількість введених одиниць фактора IX виражається у міжнародних одиницях (МО), що відповідає діючому стандарту ВООЗ щодо препаратів фактора IX. Активність фактора IX у плазмі крові виражається у процентах (відносно нормальної плазми крові людини) або у Міжнародних одиницях (відносно міжнародного стандарту для фактора IX у плазмі крові).

Одна міжнародна одиниця (МО) активності фактора IX еквівалентна кількості фактора IX, що міститься у 1 мл нормальної плазми крові людини. Розрахунок потрібної дози фактора IX базується на емпіричних даних, де 1 МО фактора IX на 1 кг маси тіла підвищує активність фактора IX у плазмі крові на 1 % дії у нормі. Потрібна доза визначається за такою формулою:

Потрібна кількість одиниць = маса тіла (кг) ´ бажане підвищення фактора IX (%) (МО/дл) ´ 0,8

Кількість препарату, яка має бути введена, та частота введення повинні завжди бути орієнтовані на клінічну ефективність у кожному конкретному випадку. Препарати фактора IX рідко вводять частіше, ніж 1 раз на добу.

У випадку зазначених нижче кровотеч, активність фактора IX не повинна бути нижче зазначеного рівня активності у плазмі крові (у % норми) у відповідний період. Наведену нижче таблицю можна використовувати для розрахунку дози у випадках кровотечі та при операціях.

Ступінь кровотеч / Тип хірургічної процедури	Потрібний рівень фактора IX (%) (МО/дл)	Частота введення (годин) / Тривалість лікування (днів)
Кровотеча
Ранній гемартроз, кровотеча у м’язах або кровотеча з рота.	20 – 40	Повторювати введення кожні 24 години. Щонайменше протягом 1 доби, до припинення кровотечі, за відчуттям болю або загоєння.
Більш розповсюджений гемартроз, кровотеча у м’язах або гематома.	30 – 60	Повторювати введення кожні 24 години протягом 3-4 діб або більше, доки не пройдуть біль та гострий стан непрацездатності.
Кровотеча, що загрожує життю.	60 – 100	Повторювати введення кожні 8 - 24 години до зникнення загрози життю.
Операція
Мала операція, у тому числі видалення зуба.	30 – 60	Кожні 24 години, протягом 1 доби до повного загоєння.
Велика операція.	80 – 100 (до/після операції)	Повторювати введення кожні 8-24 години до адекватного загоєння рани, потім продовжити терапію протягом щонайменше 7 діб, підтримуючи рівень активності фактора IX 30 % - 60 % (МО/дл).

Впродовж курсу лікування рекомендується визначати рівень фактора IX для встановлення потрібної дози та частоти введення. У випадку великих хірургічних втручань, обов’язковим є особливо ретельний контроль замісної терапії шляхом проведення аналізів коагуляції (визначення активності фактора IX плазми крові). Відповідь на фактор IX може відрізнятися в окремих пацієнтів, при чому досягаються різні рівні регенерації in vivo та спостерігаються різні періоди напіввиведення.

Профілактика.

З метою тривалої профілактики кровотеч у пацієнтів з тяжкою гемофілією B, звичайна доза складає 20-40 МО на 1 кг маси тіла (МТ) з інтервалом від 3 до 4 днів. В окремих випадках, особливо у молодих пацієнтів, можуть знадобитися коротші інтервали між введеннями або вищі дози.

В дослідженні, проведеному у 25 дітей віком до 6 років, середня доза, введена за добу, була подібною для профілактики та лікування кровотеч, тобто 35-40 МО/кг МТ.

У пацієнтів слід контролювати появу інгібіторів фактора IX. Якщо очікувані рівні активності фактора IX у плазмі крові не досягаються або якщо відповідна доза не лікує кровотечі, слід провести аналіз для встановлення наявності інгібіторів фактору IX. У пацієнтів з високим рівнем інгібіторів терапія фактором IX може виявитися неефективною і тоді слід розглянути інші можливості лікування. Лікуванням таких пацієнтів повинен керувати лікар, який має досвід ведення хворих на гемофілію.

Даних для того, щоб рекомендувати тривалу інфузію Октаніну Ф протягом хірургічних процедур, недостатньо.

Октанін Ф слід вводити внутрішньовенно, розчинивши препарат, як описано у відповідному розділі. Рекомендується вводити препарат зі швидкістю не більше 2-3 мл за хвилину.

Інструкції з використання, поводження та утилізації

Уважно прочитати всі інструкції та неухильно дотримуватися їх!

Описану нижче процедуру слід проводити в умовах стерильності!

Не використовувати після закінчення терміну придатності, зазначеному на етикетці та коробці.

При кімнатній температурі препарат швидко відновлюється. Розчин повинен бути прозорий або слабо опалесцентний. Не використовувати мутний розчин або розчин з осадом.

Техніка з приготування розчину.

1. Розчинник (вода для ін’єкцій) та концентрат у закритих флаконах нагріти до кімнатної температури. Таку температуру слід підтримувати і під час приготування розчину. Якщо для нагрівання використовували водяну баню, треба слідкувати, аби вода не потрапила на резинові кришки або ковпачки флаконів. Температура водяної бані повинна бути не вище 37 °C.
2. Зняти ковпачки з флаконів з концентратом та водою, а резинові пробки протерти тампоном зі спиртом.
3. Зняти захисний ковпачок з короткого кінця двосторонньої голки таким чином, щоб не торкнутися її кінчика.
   Потім проколоти голкою, тримаючи її вертикально, центр резинової пробки флакона з водою. Аби воду з флакона витягнути повністю, голку в резинову пробку слід ввести таким чином, щоб вона лише проколола її та була видна у флаконі.
4. Зняти захисний ковпачок з іншого, довгого кінця двосторонньої голки таким чином, щоб не торкнутися її кінчика.
   Тримати флакон з водою догори дном над вертикально розташованим флаконом з концентратом і швидко проколоти голкою центр резинової пробки флакона з концентратом. Вакуум всередині флакона з концентратом забезпечить переміщення води з флакона з водою до флакона з концентратом.
5. Вийняти двосторонню голку з порожнім флаконом з-під води з флакона з концентратом, потім повільно повертати флакон з концентратом, доки він повністю не розчиниться. За кімнатної температури Октанін Ф швидко розчиняється з утворенням прозорого розчину.

Перед введенням приготовлений препарат слід оглянути візуально на предмет наявності механічних часточок або зміни кольору.

Якщо концентрат повністю не розчиняється або утворюється агрегат, такий препарат використовувати не можна.

Приготовлений розчин можна застосовувати лише один раз.

Техніка введення.

Перед та упродовж введення фактора IX слід вимірювати пульс пацієнта як запобіжний захід. Якщо частота пульсу прискорюється, слід зменшити швидкість або зупинити введення.

1. Після відтворення концентрату (приготування розчину) описаним вище способом, зняти захисний ковпачок з фільтрувальної голки і проколоти резинову кришку флакона з концентратом.
2. Зняти ковпачок із фільтрувальної голки і приєднати її до шприца.
3. Перевернути флакон з вставленим шприцом догори дном та витягнути розчин у шприц.
4. Продезінфікувати місце ін’єкції тампоном, що просочений спиртом.
5. Зняти фільтрувальну голку зі шприца і натомість приєднати інфузійну голку-метелика.
6. Ввести голку-метелика в обрану вену.
7. Якщо для пошуку вени застосовували джгут, його слід зняти до початку введення фактора IX. Перед та впродовж введення слід контролювати частоту пульса.
8. Ввести розчин внутрішньовенно повільно зі швидкістю 2 - 3 мл за хвилину.

Пацієнти, які за одну лікувальну прoцедуру використовують більше одного флакона концентрату Октаніна Ф, можуть використовувати ту ж саму голку-метелика та той самий шприц для іншого флакона.

Фільтрувальну голку можна використати лише один раз. 

Для набирання препарату у шприц завжди користуватися фільтрувальною голкою.

Невикористаний препарат та зайвий матеріал слід утилізувати згідно з місцевими правилами.

Діти. Порядок застосування у дітей дивитись у розділі «Спосіб застосування та дози».

Передозування.

Про симптоми передозування людського фактора згортання крові IX не повідомлялося.

Побічні реакції.

Системи та органи	Рідкі	Дуже рідкі
Імунна система	Реакції гіперчутливості	Анафілактичний шок
Судини		Тромбоемболічні події
Нирки та сечовивідні шляхи		Нефротичний синдром
Загальний станта стан місця введення		Тромбоцитопенія, спричинена застосуванням гепарину, гіпертермія
Лабораторні дослідження		Позитивні антитіла до фактора IX

Рідко(≥1/10 000 до <1/1 000)

Дуже рідко(<1/10 000), включаючи окремі повідомлення.

Гіперчутливість або алергічні реакції (включаючи ангіоневротичний набряк, печіння або поколювання у місці введення, озноб, припливи жару, набряк Квінке, головний біль, кропив’янка, гіпотензія, летаргія, нудота, неспокій, тахікардія, стиснення у грудях, дзвін у вухах, блювання, дихання з присвистом) нечасто спостерігаються у пацієнтів, які приймають препарати, що містять фактор IX. У деяких випадках такі реакції прогресують до тяжкої анафілаксії та за часом виникають близько до моменту появи інгібіторів фактора IX (також див. у розділі «Особливості застосування»).

У пацієнтів із гемофілією B можуть вироблятися нейтралізуючі антитіла (інгібітори) до фактора IX. Якщо такі інгібітори виникають, такий стан виявляється як незадовільна клінічна відповідь. У такому разі рекомендується звернутися до спеціалізованого центру гемофілії. Було проведено дослідження у 25 дітей із гемофілією B, з яких 6 пацієнтів раніше не лікувалися (середня кількість днів лікування 38 (діапазон від 8 до 90)). На початку рівень інгібіторів фактора IX у всіх пацієнтів складав <0,4 ОБ. Упродовж дослідження інгібітори не виявлялися.

Повідомлялося про виникнення нефротичного синдрому після невдалих спроб індукції імунної толерантності у пацієнтів з гемофілією B та інгібіторами фактора IX, а також алергічними реакціями в анамнезі.

Підвищення температури тіла спостерігалося у рідкісних випадках.

Існує ризик тромбоемболії у разі введення погано очищених препаратів фактора IX. При використанні таких препаратів також можуть спостерігатися окремі випадки інфаркту міокарда, дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові, тромбозу вен та легеневої емболії. У разі застосування препаратів фактора IX високої очистки такі небажані ефекти виникають дуже рідко.

Через вміст у препараті певної кількості гепарину у рідкисних випадках може спостерігатися раптове, спричинене алергією зменшення кількості тромбоцитів менше 100000/мкл або 50 % початкової кількості (тромбоцитопенія типу II). У пацієнтів, які раніше не були надчутливими до гепарину, таке зменшення кількості тромбоцитів може виникнути через 6-14 днів після початку лікування. У пацієнтів, які раніше мали надчутливість до гепарину, таке зменшення може настати через кілька годин після початку лікування.

Таке значне зменшення кількості тромбоцитів може супроводжуватися або спричинити тромбоз артерій та вен, тромбоемболію, тяжкі розлади згортання крові (виснажлива коагуопатія), некроз шкіри у місці ін’єкції, кровотечі, подібні до укусів бліх (петехіальні геморагії), пурпуру та мелену. Якщо спостерігаються зазначені алергічні реакції, введення Октаніну Ф слід негайно припинити. Пацієнту слід порадити в подальшому не застосовувати лікарські засоби, які містять гепарин. Через такий рідкісний ефект дії гепарину на кількість тромбоцитів слід постійно спостерігати за кількістю тромбоцитів у пацієнта, особливо на початку лікування.

Дані стосовно безпеки щодо інфекційних агентів наведено у розділі «Особливості застосування».

Несумісність.

У зв’язку з відсутністю відповідних даних препарат Октанін Ф не можна змішувати з іншими лікарськими засобами.

Слід використовувати лише набір для ін’єкцій/інфузій, який передбачений, оскільки лікування може виявитися невдалим, як наслідок, через те, що людський фактор згортання крові IX може всмоктуватися внутрішньою поверхнею деяких видів обладнання для ін’єкцій/інфузій.

Термін придатності.

3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C для захисту від світла. Не заморожувати.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка.

Октанін Ф 250 МО.

Картонна коробка № 1: по 1 флакону ємністю 30 мл з порошком для розчину для ін’єкцій та інструкцією про застосування.

Картонна коробка № 2: по 1 флакону з розчинником (вода для ін’єкцій по 5 мл) у картонній коробці разом з комплектом для розчинення та внутрішньовенного введення.

Октанін Ф 500 МО.

Картонна коробка № 1: по 1 флакону ємністю 30 мл з порошком для розчину для ін’єкцій та інструкцією про застосування.

Картонна коробка № 2: по 1 флакону з розчинником (вода для ін’єкцій, 5 мл) у картонній коробці разом з комплектом для розчинення та внутрішньовенного введення.

Октанін Ф 1000 МО.

Картонна коробка №1: по 1 флакону ємністю 30 мл з порошком для розчину для ін’єкцій та інструкцією про застосування.

Картонна коробка №.2: по 1 флакону з розчинником (вода для ін’єкцій, 10 мл) у картонній коробці разом з комплектом для розчинення та внутрішньовенного введення.

Комплект для розчинення та внутрішньовенного введення складається з:

1 шприца одноразового,

1 комплекту для переносу (1 двухкінцева голка, 1 фільтровальна голка),

1 комплекту для інфузій (голка-метелик),

2 просочених спиртом тампонів.

Дві коробки об’єднуються між собою пластиковою плівкою.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

1. Октафарма Фармацевтика Продуктіонсгес м.б.Х., Австрія/Оctapharma Pharmazeutika Produktionsges m.b.H., Austria.
2. Octapharma, France/Октафарма, Франція.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

1. Oberlaaerstrasse 235, 1100 Vienna, Austria/Оберлааєр Штрассе 235, 1100 Відень, Австрія.
2. 72 rue du Marechal Foch, 67380 Lingolsheim, France/72 рю дю Маршал Фош, 67380 Лінгольшейм, Франція.