Тиенам^® инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: порошок від білого до світло-жовтого кольору;

склад: 1 флакон містить іміпенему 500 мг і циластатин натрію 500 мг;

допоміжні речовини: бікарбонат натрію.

Форма випуску. Порошок для приготування розчину для внутрішньовенних інфузій.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Іміпенем та інгібітор ферменту. Код АТС J01DH51.

ТІЄНАМ^® складається з двох компонентів: 1) іміпенему, першого представника нового класу b-лактамних антибіотиків–тієнаміцинів і 2) циластатину натрію, особливого інгібітора ферменту, що блокує метаболізм іміпенему в нирках та істотно підвищує концентрацію незмінного іміпенему в сечовидільних шляхах. Вагове співвідношення іміпенему й циластатину натрію в ТІЄНАМ^® становить 1:1.

Клас тієнаміцинових антибіотиків, до якого належить іміпенем, характеризується ширшим спектром потужної бактерицидної дії, ніж той, що забезпечується будь-яким із вивчених антибіотиків.

Фармакологічні властивості.

ТІЄНАМ^® є потужним інгібітором синтезу клітинної стінки бактерії і має бактерицидну дію щодо широкого спектра грампозитивних і грамнегативних, аеробних і анаеробних патогенних мікроорганізмів.

ТІЄНАМ^® разом з новітніми цефалоспоринами та пеніцилінами має широкий спектр дії проти грамнегативних видів, але його визначною рисою є висока активність проти грампозитивних видів, якою раніше відзначалися лише b-лактамні антибіотики вузького спектра. Спектр активності ТІЄНАМ^®у охоплює Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus aureus, Enterococcus faecalis та Bacteroides fragilis, різноманітну за складом і проблемну в клінічному плані групу збудників, стійких, як правило, до інших антибіотиків.

ТІЄНАМ^® стійкий до руйнування b-лактамазами бактерій, завдяки чому він ефективний проти великої кількості мікроорганізмів, таких як Pseudomonas aeruginosa, види Serratia та Enterobacter, які є від природи стійкими до більшості b-лактамних антибіотиків.

Антибактеріальний спектр ТІЄНАМ^®у ширший, ніж будь-якого іншого з уже відомих антибіотиків, і охоплює, по суті, усі клінічно важливі патогенні мікроорганізми. До мікроорганізмів, проти яких ТІЄНАМ^® є звичайно ефективним in vitro, належать:

Грамнегативні аеробні бактерії:

Види Achromobacter

Види Acinetobacter (раніше Mima-Herellea)

Aeromonas hydrophila

Види Alcaligenes

Bordetella bronchicanis

Bordetella bronchiseptica

Bordetella pertussis

Brucella melitensis

Види Campylobacter

Види Capnocytophaga

Види Citrobacter

Citrobacter diversus

Citrobacter freundii

Eikenella corrodens

Види Enterobacter

Enterobacter aerogenes

Enterobacter agglomerans

Enterobacter cloacae

Escherichia coli

Gardnerella vaginalis

Haemophilus ducreyi

Haemophilus influenzae (включаючи b-лактамазо-продукуючі

штами)

Haemophilus parainfluenzae

Hafnia alvei

Види Klebsiella

Klebsiella oxytoca

Klebsiella ozaenae

Klebsiella pneumoniae

Види Moraxella

Morganella morganii (раніше Proteus morganii)

Neisseria gonorrhoeae (включаючи пеніциліназо-продукуючі штами)

Neisseria meningitidis

Види Pasteurella

Pasteurella multocida

Plesiomonas shigelloides

Види Proteus

Proteus mirabilis

Proteus vulgaris

Види Providencia

Providencia alcalifaciens

Providencia rettgeri (раніше Proteus rettgeri)

Providencia stuartii

Види Pseudomonas*

Pseudomonas aeruginosa

Pseudomonas fluorescens

Pseudomonas pseudomallei

Pseudomonas putida

Pseudomonas stutzeri

Види Salmonella

Salmonella typhi

Види Serratia

Serratia proteamaculans (раніше Serratia liquefaciens)

Serratia marcescens

Види Shigella

Види Yersinia (раніше Pasteurella)

Yersinia enterocolitica

Yersinia pseudotuberculosis

* Xanthomas maltophilia (раніше Pseudomonas maltophilia) та штами Pseudomonas cepacia в цілому є нечутливими до ТІЄНАМ^®у.

Грампозитивні аеробні бактерії:

Види Bacillus

Enterococcus faecalis

Erysipelothrix rhusiopathiae

Listeria monocytogenes

Види Nocardia

Види Pediococcus

Staphylococcus aureus (включаючи пеніциліназо-продукуючі штами)

Staphylococcus epidermidis (включаючи пеніциліназо-продукуючі штами)

Staphylococcus saprophyticus

Streptococcus agalactiae

Streptococcus групи С

Streptococcus групи G

Streptococcus pneumoniae

Streptococcus pyogenes

Viridans Streptococci (включаючи альфа та гама-гемолітичні штами)

Enterococcus faecium та деякі стійкі до метициліну стафілококи є нечутливими до ТІЄНАМ^®у.

Грамнегативні анаеробні бактерії:

Види Bacteroides

Bacteroides distasonis

Bacteroides fragilis

Bacteroides ovalus

Bacteroides thelaiotaomicron

Bacteroides uniformis

Bacteroides vulgatus

Bilophila wadsworthia

Види Fusobacterium

Fusobacterium necrophorum

Fusobacterium nucleatum

Porphyromonas asaccharolytica (раніше Bacteroides asaccharolyticus)

Prevotella bivia (раніше Bacteroides bivius)

Prevotella disiens (раніше Bacteroides disiens)

Prevotella intermedia (раніше Bacteroides intermedius)

Prevotella melaninogenica (раніше Bacteroides melaninogenicus)

Veilonella spp.

Грампозитивні анаеробні бактерії:

Види Actinomyces

Види Bifidobacterium

Види Clostridium

Clostridium perfringens

Види Eubacterium

Види Lactoballus

Види Mobiluncus

Microaerophilic streptococcus

Види Peptococcus

Види Peptostreptococcus

Види Propionibacterium (включаючи P. acnes)

Інші:

Mycobacterium fortuitum

Mycobacterium smegmatis

Випробування in vitro свідчать, що іміпенем діє синергічно з аміноглікозидами проти деяких ізолятів Pseudomonas aeruginosa.

 

Фармакокінетика.

У здорових волонтерів внутрішньовенна інфузія ТІЄНАМу у дозі 500 мг протягом 20 хвилин призводила до пікових рівнів у плазмі іміпенему від 21 до 58 мкг/мл. Період півжиття іміпенему в плазмі становив одну годину. Приблизно 70% призначеного антибіотика виявляли в інтактному вигляді у сечі протягом 10 годин, і подальшого виведення препарату з сечею не виявляли. При застосуванні ТІЄНАМу по схемі кожні 6 годин не спостерігалось накопичення іміпенему в плазмі або сечі у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Супутнє призначення ТІЄНАМу і пробенецид призводило до мінімального підвищення рівнів у плазмі і часу півжиття іміпенему в плазмі. При застосуванні окремо іміпенем метаболізується в нирках дегідропептидазою-І. Індивідуальне відновлення в сечі було в діапазоні від 5 до 40%, в середньому у кількох дослідженнях – 15-20%. Зв’язування іміпенему з протеїнами сироватки крові людини становить приблизно 20%.

Циластатин – специфічний інгібітор ензиму дегідропептидази-І, він ефективно пригнічує метаболізм іміпенему, так що супутнє застосування іміпенему і циластатину дозволяє досягнути терапевтичних антибактеріальних рівнів іміпенему в сечі і плазмі. Пікові рівні в плазмі циластатину після 20-хвилинної внутрішньовенної інфузії ТІЄНАМу у дозі 500 мг знаходилися в діапазоні від 21 до 55 мкг/мл. Період півжиття в плазмі циластатину становить приблизно одну годину. Приблизно 70-80% дози циластатину протягом 10 годин після призначення ТІЄНАМу відновлювалось у незміненому вигляді з сечею, в якості материнського препарату. Після цього циластатин не виявлявся в сечі. Приблизно 10% виявляли у вигляді метаболіту N-ацетилу, який має пригнічуючу дію проти дегідропептидази, порівняну з такою материнського препарату. Супутнє призначення ТІЄНАМу і пробенецид призводило до збільшення удвічі рівня в плазмі і періоду півжиття циластатину, але не мало ефекту на відновлення з сечею циластатину. Зв’язування циластатину з протеїнами сироватки крові людини становить приблизно 40%.

ТІЄНАМ^® показаний для лікування змішаних інфекцій, викликаних чутливими до нього штамами аеробних та анаеробних бактерій. Більшість із цих змішаних інфекцій пов’язані із зараженням фекальною флорою або флорою, що походить з піхви, зі шкіри або з ротової порожнини. Bacteroides fragilis – анаеробний патоген, що найчастіше зустрічається при таких змішаних інфекціях і є звичайно стійким до аміноглікозидів, цефалоспоринів та пеніцилінів. Проте Bacteroides fragilis є, як правило, чутливим до ТІЄНАМ^®у.

ТІЄНАМ^® виявив свою дієвість при лікуванні багатьох інфекцій, спричинених аеробними та анаеробними грампозитивними та грамнегативними бактеріями, стійкими до цефалоспоринів, у тому числі і до цефазоліну, цефоперазону, цефалотину, цефокситину, цефотаксиму, моксалактаму, цефамандолу, цефтазідиму і цефтриаксону. Велика кількість інфекцій, зумовлених стійкими до аміноглікозидів (гентаміцину, амікацину, тобраміцину) та/або пеніцилінів (ампіциліну, карбеніциліну, пеніциліну-G, тикарциліну, піперациліну, азлоциліну, мезлоциліну) збудниками, також піддається лікуванню ТІЄНАМ^®ом.

ТІЄНАМ^® не показаний для лікування менінгіту.

Показання для застосування.

Лікування.

ТІЄНАМ^® застосовують для лікування полімікробних та змішаних аеробно-анаеробних інфекцій, а також для первинної терапії, що передує визначенню мікроорганізму-збудника.

ТІЄНАМ^® показаний для лікування таких інфекцій, спричинених чутливими мікроорганізмами:

внутрішньочеревних інфекцій;

інфекцій нижніх дихальних шляхів;

гінекологічних інфекцій;

септицемії;

інфекцій статево-сечовидільних шляхів;

інфекцій кісток і суглобів;

інфекцій шкіри та м’яких тканин;

ендокардиту.

Профілактика.

ТІЄНАМ^® показаний також для попередження деяких післяопераційних інфекцій у хворих, що зазнають хірургічного втручання, яке супроводжується зараженням або його ризиком, або ж тоді, коли ці інфекції призводять до особливо тяжких наслідків.

 

Спосіб застосування та дози.

У рекомендаціях щодо дозування ТІЄНАМ^®у вказана необхідна для введення кількість іміпенему, а також еквівалентна кількість циластатину.

Загальну добову дозу і спосіб введення ТІЄНАМ^®у визначають, беручи до уваги тип і ступінь тяжкості інфекції; доза розподіляється на декілька рівних прийомів, враховуючи ступінь чутливості збудника(ів), функцію нирок і масу тіла.

ВНУТРІШНЬОВЕННЕ ВВЕДЕННЯ

Лікування: схема дозування для дорослих з нормальною функцією нирок

Дози, наведені в табл. 1, призначаються для хворих з нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну > 70 мл/хв./1,73 м²) і масою тіла не меншою, ніж 70 кг. Дозу слід знижувати для хворих з креатиніновим кліренсом <=70 мл/хв./1,73 м² (див. табл. 2) і/або з масою тіла менше 70 кг. У хворих зі значно зниженою масою тіла і/або помірною/тяжкою нирковою недостатністю зниження дози має особливо важливе значення.

Більшість інфекцій піддається лікуванню при добовій дозі 1 - 2 г, розподіленій на 3 - 4 прийоми. При лікуванні в міру тяжких інфекцій можна також застосовувати дозовий розклад 1 г двічі на день. У випадку інфекцій, спричинених менш чутливими організмами, добова доза ТІЄНАМ^®у може бути збільшена до максимальної: 4 г на день або 50 мг/кг на день залежно від того, яка є меншою.

Кожна доза, що не перевищує 500 мг внутрішньовенного ТІЄНАМ^®у, повинна вводитись протягом 20 - 30 хвилин. Кожна доза понад 500 мг внутрішньовенного ТІЄНАМ^®у повинна вливатись протягом 40 - 60 хвилин. Якщо у хворого під час вливання з’являється нудота, необхідно знизити швидкість введення препарату.

 

Таблиця 1. Розклад внутрішньовенних доз для дорослих хворих з нормальною функцією нирок і масою тіла 70 кг і більше*

Ступінь тяжкості інфекції	Доза (мг іміпенему)	Проміжок часу між дозами	Загальна добова доза
Легка інфекція	250 мг	6 годин	1,0 г

Інфекція середньої тяжкості	500 мг 1000 мг	8 годин 12 годин	1,5 г 2,0 г
Тяжка інфекція (високочутливі штами)	500 мг	6 годин	2,0 г
Тяжка і/або із загрозою для життя – інфекція, спричинена менш чутливими організмами (у першу чергу деякими штамами P. aeruginosa)	1000 мг 1000 мг	8 годин 6 годин	3,0 г 4,0 г

* Для хворих з масою тіла меншою за 70 кг призначену дозу слід пропорційно знижувати.

Через високу протимікробну ефективність ТІЄНАМ^®у рекомендується, щоб максимальна добова доза не перевищувала 50 мг/кг на день, або 4 г на день, залежно від того, яка з них є меншою. Попри це, хворим з кистозним фіброзом і неушкодженою функцією нирок призначають дози ТІЄНАМ^®у до 80 мг/кг на день, розподілені на кілька прийомів, за умови, що вони не перевищуватимуть 4 г на день.

ТІЄНАМ^® успішно застосовувався для монотерапії в онкологічних хворих з ослабленим імунітетом при підтверджених або підозрюваних інфекціях, таких як сепсис.

Лікування: дози для дорослих з порушеною функцією нирок

Для визначення дози хворим з порушенням функції нирок необхідно:

Обрати за таблицею 1 загальну добову дозу, беручи до уваги характеристики інфекції.

За допомогою таблиці 2 підібрати необхідний режим зниження дози, беручи до уваги обрану за таблицею1 добову дозу та показники кліренсу креатиніну у даного хворого. (Тривалість вливань вказана в розділі ЛІКУВАННЯ: ДОЗИ ДЛЯ ДОРОСЛИХ З НОРМАЛЬНОЮ ФУНКЦІЄЮ НИРОК).

Таблиця 2. Розклад зниження доз ТІЄНАМ^®у внутрішньовенного у дорослих хворих з порушенням функції нирок і масою тіла 70 кг і більше*

Загальна добова доза за табл. 1	Кліренс креатиніну (мл/хв/1,73 м2)
	41 - 70	21 - 40	6 - 20
1,0 г на день	250 мг кожні 8 год.	250 мг кожні 12 год.	250 мг кожні 12 год.
1,5 г на день	250 мг кожні 6 год.	250 мг кожні 8 год.	250 мг кожні 12 год.
2,0 г на день	500 мг кожні 8 год.	250 мг кожні 6 год.	250 мг кожні 12 год.
3,0 г на день	500 мг кожні 6 год.	500 мг кожні 8 год.	500 мг кожні 12 год.
4,0 г на день	750 мг кожні 8 год.	500 мг кожні 6 год.	500 мг кожні 12 год.

 * Для хворих з масою тіла меншою за 70 кг призначену дозу слід пропорційно знижувати.

При застосуванні дози 500 мг у хворих з кліренсом креатиніну 6 - 20 мл/хв/1,73 м² значно зростає ризик виникнення судорог.

ТІЄНАМ^® внутрішньовенний не повинен призначатись хворим із кліренсом креатиніну <= 5 мл/хв./1,73 м², якщо тільки протягом найближчих 48 год. у цих хворих не проводитиметься гемодіаліз.

Гемодіаліз

При лікуванні хворих, у яких кліренс креатиніну <= 5 мл/хв./1,73 м² і які перебувають на гемодіалізі, застосовуються дози, рекомендовані для призначення хворим з кліренсом креатиніну 6 - 20 мл/хв/1,73 м² (див. Лікування: дози для дорослих з порушеною функцією нирок).

Як іміпенем, так і циластатин виводяться з кровообігу під час гемодіалізу. Пацієнт повинен отримувати ТІЄНАМ^® внутрішньовенний одразу ж після сеансу гемодіалізу і далі кожні 12 годин після його закінчення. Хворі, що перебувають на гемодіалізі, і особливо ті, у яких відмічені порушення з боку ЦНС, потребують уважного спостереження; призначати ТІЄНАМ^® таким хворим рекомендується тільки за умови, що очікуваний ефект переважить можливий ризик появи судорог (див. “Особливості застосування").

На сьогодні відсутні достатні дані щодо застосування ТІЄНАМ^®у у хворих, які перебувають на перитонеальному діалізі.

Рівні креатиніну та азоту сечовини крові можуть недостатньо точно відображати стан функції нирок в осіб похилого віку. У таких хворих для належного підбору дози пропонується визначати кліренс креатиніну.

Профілактика: дози для дорослих

Для профілактики післяопераційних інфекцій дорослим слід вводити в вену 1000 мг внутрішньовенного ТІЄНАМ^®у під час ввідної анестезії і 1000 мг – трьома годинами пізніше. У випадку хірургічного втручання з високим ступенем ризику (наприклад, при операції на ободовій чи прямій кишці) можна призначати дві додаткові дози по 500 мг через вісім та шістнадцять годин після першої.

Достатніх даних щодо профілактичного застосування внутрішньовенного ТІЄНАМ^®у у хворих з кліренсом креатиніну <= 70 мл/хв./1,73 м² не існує.

Лікування: дози для дітей (3 місяці і старші)

Для дітей рекомендується така схема дозування:

- діти з масою тіла більше 40 кг повинні отримувати дорослі дози;

- діти з масою тіла менше 40 кг повинні отримувати 15 мг/кг з 6-годинними проміжками часу.

Загальна добова доза не повинна перевищувати 2 г.

Недостатня кількість клінічних даних не дозволяє рекомендувати застосування препарату у дітей віком менше 3 місяців, або у дітей з порушенням функції нирок (креатинін сироватки > 2 мг/дл).

ТІЄНАМ^® не рекомендується застосовувати для лікування менінгіту. При виникненні підозри на менінгіт слід призначати відповідні антибіотики.

ТІЄНАМ^® може застосовуватися для лікування сепсису у дітей за умови відсутності у них підозри на менінгіт.

Приготування розчину для внутрішньовенного введення.

ТІЄНАМ^® для внутрішньовенної інфузії постачається у вигляді стерильного порошку у флаконах, які містять 500 мг еквіваленту іміпенему і 500 мг еквіваленту циластатину.

До складу ТІЄНАМ^®у в якості буфера входить бікарбонат натрію, який забезпечує отримання розчину з рН від 6,5 до 8,5. Ці зміни рН не мають істотного значення, якщо розчини готуються і зберігаються згідно з наведеними вказівками. У формі ТІЄНАМ^®у для внутрішньовенного застосування 500 мг міститься 37,5 мг натрію (1,6 мЕкв).

Стерильний порошок ТІЄНАМ^®у розводять, як це вказано у таблиці 3. Отриманий розчин слід струшувати до утворення прозорої рідини. Відмінності в кольорі розчину, від безбарвного до жовтого, не впливають на активність препарату.

Таблиця 3. Приготування розчину ТІЄНАМ^®у для внутрішньовенного введення.

Доза ТІЄНАМ®у (мг іміпенему)	Потрібний об’єм розчинника (мг)	Приблизна середня концентрація ТІЄНАМ®у (мг/мл іміпенему)
500	100	5

Стабільність.

Нерозведений препарат слід зберігати при кімнатній температурі (Т.Е. = 15 - 25°С).

У таблиці 4 наведені терміни збереження стабільності розчинів ТІЄНАМ^®у внутрішньовенного, які були виготовлені з використанням вказаних розчинників і зберігаються при кімнатній температурі або охолодженими.

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ: внутрішньовенний ТІЄНАМ^® є хімічно несумісним з лактатами (солями молочної кислоти) і не повинен розводитися розчинниками, до складу яких вони входять. Незважаючи на це, ТІЄНАМ^® може вводитися через ту ж внутрішньовенну систему, через яку здійснюється інфузія розчинів лактату.

ТІЄНАМ^® внутрішньовенний не дозволяється змішувати з іншими антибіотиками або фізично до них додавати.

Таблиця 4. Стабільність виготовленого розчину внутрішньовенного ТІЄНАМ^®у.

Розчинник	Термін стабільності препарату
	Кімнатна температура (25°С)	Холодильник (4°С)
Ізотонічний р-н хлориду натрію	4 години	24 години
5% водний р-н декстрози	4 години	24 години
10% водний р-н декстрози	4 години	24 години
5% декстрози і 0,9% NaCl	4 години	24 години
5% декстрози і 0,45% NaCl	4 години	24 години
5% декстрози і 0,225% NaCl	4 години	24 години
5% декстрози і 0,15% KCl	4 години	24 години
Маннітол 5% і 10%	4 години	24 години

 

Побічна дія.

ТІЄНАМ^® у цілому добре переноситься. При проведенні контрольованих клінічних досліджень ТІЄНАМ^® переносився так само як цефазолін, цефалотин i цефотаксим. Побічні реакції рідко вимагають припинення лікування і, як правило, є помірними і минущими; тяжкі побічні прояви зустрічаються рідко. З-поміж відомих побічних ефектів найчастіше спостерігаються місцеві.

Місцеві прояви

Еритема, біль та інфільтрати в місці введення препарату, тромбофлебіти.

Алергічні реакції/шкірні прояви

Висипання, зуд, кропивниця, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, ангіоневротичний набряк, токсичний епідермальний некроліз (рідко), ексфоліативний дерматит (рідко), кандидоз, жар, включаючи медикаментозний жар, анафілактичні реакції.

Реакції з боку шлунково-кишкового тракту

Нудота, блювання, пронос, забарвлення зубів і/або язика. Як і при застосуванні майже всіх інших антибіотиків широкого спектра, реєструється псевдомембранозний коліт.

Кров

Зареєстровані еозинофілія, лейкопенія, нейтропенія, включаючи агранулоцитоз, тромбоцитопенія, тромбоцитоз, зниження рівня гемоглобіну і подовження протромбінового часу. У деяких осіб може відмічатись прямий позитивний тест Кумбса.

Функція печінки

Підвищення рівня трансаміназ, білірубіну і/або лужної фосфагази сироватки, гепатит (рідко).

Функція нирок

Олігурія/анурія, поліурія, гостра ниркова недостатність (рідко). Роль, яку відіграє ТІЄНАМ^® у пошкодженні нирок, оцінити важко, оскільки одночасно снують, як правило, і інші чинники, що сприяють порушенню їх функції і розвитку азотемії.

Спостерігались підвищення рівнів креатиніну сироватки і азоту сечовини крові. Відмічалась зміна кольору сечі. Явище це не становить будь-якої загрози, і його не слід плутати з гематурією.

Прояви з боку нервової системи і психіки

При застосуванні ТІЄНАМ^®у, як і при застосуванні інших b-лактамних антибіотиків, зустрічаються побічні прояви з боку ЦНС, такі як міоклонія, психічні відхилення (включаючи галюцинації), сплутаність свідомості і припадки (судороги). Парестезії.

Органи чуття

Зниження слуху, спотворення смакових відчуттів.

Хворі з гранулоцитопенією

Спричинені застосуванням ТІЄНАМ^®у нудота і/або блювання виникають, очевидно, частіше у хворих з гранулоцитопенією, ніж без неї.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату.

 

Передозування.

Не існує достатньої інформації щодо лікування передозування ТІЄНАМ^®у. Іміпенем-циластатин натрію видаляється при проведенні гемодіалізу. Однак ефективність цієї процедури при передозуванні не встановлена.

 

Особливості застосування.

Загальні засади

Відомі деякі клінічні та лабораторні дані, які вказують на часткову перехресну алергенність ТІЄНАМ^®у та інших b-лактамних антибіотиків, пеніцилінів та цефалоспоринів. Тяжкі реакції (включаючи анафілаксію) зустрічаються при застосуванні більшості b-лактамних антибіотиків. Перед початком терапії ТІЄНАМ^®ом слід провести ретельне опитування хворого на предмет виявлення у нього в анамнезі реакції надчутливості до b-лактамних антибіотиків. Якщо під час лікування ТІЄНАМ^®ом розвинулася алергічна реакція, введення препарату слід відмінити і здійснити відповідні заходи.

Розвиток псевдомембранозного коліту був зареєстрований як ускладнення при застосуванні майже всіх антибіотиків; форми його можуть бути від легких до таких, що загрожують життю хворого. Через це антибіотики необхідно з обережністю призначати хворим, в анамнезі яких виявляються шлунково-кишкові захворювання, і особливо коліти. Важливо пам’ятати про можливість розвитку псевдомембранозного коліту, коли у хворого під час лікування антибіотиками розвивається діарея. Попри існуючі дані досліджень, які вказують на те, що токсин, продукований Clostridium difficile, є першочерговою причиною коліту, пов’язаного із застосуванням антибіотиків, не слід випускати з поля зору й інші можливі чинники.

Застосування під час вагітності

Застосування ТІЄНАМ^®у для лікування вагітних жінок належним чином не вивчене. Призначати його під час вагітності слід тільки тоді, коли очікуваний ефект виправдовує можливий ризик для плода.

Призначення матерям, яку годують груддю

Іміпенем був виявлений у материнському молоці. Якщо призначення ТІЄНАМ^®у є абсолютно необхідним, мати повинна припинити годування.

Застосування в педіатрії

Недостатність клінічних даних не дає можливості давати рекомендації щодо застосування ТІЄНАМ^®у у дітей віком молодше 3 місяців та у дітей з порушенням функції нирок (креатинін сироватки > 2 мг/дл). (Див. також Лікування: дози для дітей (3 місяці і старші)).

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

У хворих, які отримували ганцикловір разом з внутрішньовенним ТІЄНАМ^®ом, відмічались генералізовані судороги. Ці препарати повинні застосовуватись сумісно тільки у випадку, коли очікувана користь від застосування препарату переважує ризик. (див. також розділ СТАБІЛЬНІСТЬ).

Умови та термін зберігання.

Зберігати при температурі нижче 25˚С, у недоступному для дітей місці.

Термін придатності: 2 роки.

Не можна використовувати препарат після закінчення терміну придатності.