Фурагин инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: furazidin; N [β-(5–нітрофурил-2)-акриліден]-1-аміногідантоїн;

основні фізико-хімічні властивості: круглі, плоскі таблетки, не вкриті оболонкою, жовто-оранжевого кольору, з розподільчою борозенкою на одному боці;

склад: 1 таблетка містить фуразидину (фурагіну) 50 мг;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, кислота стеаринова, кремнію діоксид колоїдний, пудра цукрова.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування.

 Код АТС J01X E03.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Препарат є похідним 5-нiтрофуранового ряду. Має досить широкий спектр антитибактеріальної дії, поширеної на грампозитивні та грамнегативні мікроорганізми, включаючи штами, що продукують β-лактамази: Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus viridans, стрептококи груп C, F, G. Серед грамнегативних мікроорганізмів до фуразидину чутливі: Bordetella pertussis, Bordetella parapertissis, Campylobacter jejuni, Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophillus influenzae, Haemophillus parainfluenzae, Haemophillus ducreyi, Legionella pneumophila, Moraxella catarrhalis, Neisseria gonorrhoeae, Shigella spp., Salmonella spp., Yersinia spp. Чутливі анаероби: Bacteroides bivius, Clostridium perfringens, Peptostreptococcus spp. До фуразидину чутливі: Borrelia burgdorferi, Chlamydia trachomatis, Mycoplasma pneumoniae, Treponema pallidum, Ureaplasma urealyticum, Toxoplasma gondii, Helicobacter pylori.

Фурагін проявляє сильнішу активність, ніж деякі антибіотики, щодо Escherichia coli, Аerobacter aerogenes, Bact. Citrovorum, Proteus mirabilis, Proteus morgani.

Відносно стафілококів Фурагін є найбільш активним препаратом з класу нітрофуранів.

Як похідний 5-нітрофурану Фурагін діє на багато ферментів, які беруть участь у транспорті кисню в клітинах, чутливих до препарату мікроорганізмів. Мінімальна бактеріостатична концентрація Фурагіну (1 мкг/мл) у 10 - 20 разів нижча, ніж інших похідних нітрофурану. Препарат не діє на Pseudomonas aeruginosa.

Фармакокінетика. Фуразидин добре всмоктується з травної системи шляхом звичайної дифузії, переважно у підвздошній кишці, зв’язується з білками сироватки. Максимальної концентрації досягається через 30 хв після прийому препарату, цей рівень утримується майже 1 год, а потім повільно знижується. Середній час напіврозпаду – приблизно 1 год, бактеріостатична концентрація утримується протягом 8 - 12 год. Від 8 до 13% застосованої дози виділяється з сечею, при тому ж середній рівень концентрації препарату в сечі дуже перевищує бактеріостатичний рівень. Найбільшу активність фуразидин проявляє у кислому середовищі, в лужному середовищі прискорюється виділення з організму з сечею, що призводить до зниження терапевтичного ефекту.

Показання для застосування. Лікування інфекційно-запальних захворювань, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами: гостре та хронічне запалення сечових шляхів та простати; інфекції урогенітальних шляхів, у тому числі після хірургічних операцій; профілактика рецидивуючих інфекцій сечової системи.

Спосіб застосування та дози. Таблетки слід приймати разом з їжею, яка містить білки.

Дорослі: перший день лікування – по 2 таблетки (100 мг) 4 рази на добу, наступні дні – по 2 таблетки (100 мг) 3 рази на добу.

Діти старше 5 років (маса тіла від 20 кг): 5 - 7 мг/кг маси тіла на добу.

Курс лікування – 7 - 8 днів залежно від його ефективності і тяжкості захворювання, а також від функційного стану нирок. За необхідності курс лікування можна повторити через 10 - 15 днів.

Побічна дія. Анорексія, нудота, блювання, біль у животі, запор; порушення функції печінки; запаморочення, сонливість, порушення зору; алергічні реакції (шкірний свербіж, папульозні висипання); дуже рідко - полінейропатія.

Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату. Ниркова недостатність; полінейропатія (у тому числі діабетична); недостатність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Вагітність, лактація. Діти до 5 років (маса тіла до 20 кг).

Передозування.

Симптоми: головний біль, запаморочення, депресії, психози, периферичний поліневрит, алергічні реакції (кропив’янка, набряк, астма), нудота, блювання, мегалобластична або гемолітична анемія у осіб з недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

Лікування. Промивання шлунка. У тяжких випадках проводиться діаліз. Симптоматична терапія.

Особливості застосування. З обережністю слід призначати Фурагін хворим на цукровий діабет, оскільки на фоні застосування препарату можуть з’явитися симптоми полінейропатії, а також при захворюваннях центральної нервової системи.

Не слід призначати Фурагін при уросепсисі, а також при інфекційному ураженні паренхіми нирок.

Під час застосування Фурагіну можуть спостерігатися хибнопозитивні результати визначення глюкози у сечі з використанням розчинів Бенедикта і Фелінга. Результати визначення глюкози у сечі, які виконані ензиматичними методами, залишаються вірними.

Під час тривалого лікування Фурагіном слід періодично контролювати рівень лейкоцитів у крові, а також показники функції печінки і нирок.

Для профілактики невритів при тривалому застосуванні необхідно приймати вітаміни групи В.

Для запобігання побічних ефектів призначають велику кількість рідини, вітаміни групи В і антигістамінні засоби.

Вплив на здатність керувати автотранспортом і працювати зі складними механізмами.

Фурагін впливає на швидкість психомоторних реакцій, тому його не можна призначати пацієнтам, діяльність яких потребує підвищеної уваги.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуванні Фурагіну і налідиксової кислоти відмічається зменшення бактеріостатичної дії Фурагіну. При одночасному застосуванні Фурагіну та урикозуричних препаратів (пробенецид, сульфінпіразон) зменшується виведення фуразидину з сечею, що призводить до зниження його терапевтичного ефекту. Це може призвести до кумуляції фуразидину в організмі і підвищення токсичності Фурагіну.

При одночасному застосуванні Фурагіну і антацидів, що містять магнію трисилікат, зменшується абсорбція Фурагіну.

Посилює пригнічення кровотворення при одночасному застосуванні з хлорамфеніколом і ристоміцином.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурі від 15°С до 25°С. Термін придатності – 4 роки.