Андипал-В инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або білого з слабким жовтуватим відтінком кольору;

склад: 1 таблетка містить метамізолу натрію – 0,25 г, бендазолу гідрохлориду – 0,02 г (20 мг), папаверину гідрохлориду – 0,02 г (20 мг);

допоміжні речовини: крохмаль картопляний, кальцію стеарат, тальк.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Аналгетики та антипіретики.

Код АТС N02BB52.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Комбінований препарат з аналгезивним, спазмолітичним і судинорозширювальним ефектами, обумовленими специфічною дією його компонентів. Препарат виявляє також слабку антигіпертензивну дію.

Механізм аналгезуючої, протизапальної та жарознижувальної дії метамізолу натрію зумовлений інгібуванням циклооксигенази та блокуванням синтезу простагландинів із арахідонової кислоти, а також порушенням проведення больових імпульсів, збільшенням тепловіддачі. Папаверину гідрохлорид є міотропним спазмолітиком, що знижує тонус та зменшує скорочувальну діяльність гладкої мускулатури і у зв’язку з цим виявляє судинорозширювальну та спазмолітичну дію. Бендазолу гідрохлорид має спазмолітичну, судинорозширювальну та гіпотензивну дію, виявляє стимулюючий вплив на функції спинного мозку, сприяє відновленню функцій периферичних нервів.

Фармакокінетика. При прийомі внутрішньо швидко і повністю абсорбується. У стінках кишечнику гідролізується з утворенням активного метаболіту. Дія розвивається через 20-40 хв і досягає максимуму через 2 год. Руйнується в печінці. Екскретується ниркам.

Метамізол натрію добре всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Рівень зв’язування активного метаболіту з білками складає 50-60 %. Максимальна концентрація виникає через

1-2 год. Папаверину гідрохлорид швидко та повністю всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. У плазмі зв’язується з білками. Легко проникає через гістогематичний бар’єр, у печінці піддається біотрансформації.

З організму речовини виділяються нирками у вигляді метаболітів і кон’югатів і лише в незначній кількості в незміненому стані.

Показання для застосування. Больовий синдром, що пов’язаний зі спазмом судин, гладких м’язів.

Спосіб застосування та дози. Застосовують внутрішньо по 1-2 таблетки 2-3 рази на добу. Максимальна добова доза становить 6 таблеток. Курс лікування – не більше 1-3 днів.

Побічна дія. Агранулоцитоз, алергічні реакції, нудота, запори, сонливість, підвищене потовиділення. При тривалому застосуванні – лейкопенія, погіршення показників електрокардіограми у зв’язку зі зменшенням серцевого викиду, порушення функції нирок, тромбоцитопенія, геморагії, артеріальна гіпотензія, екстрасистолія.

Протипоказання. Підвищена чутливість до складових препарату. Захворювання крові – агранулоцитоз, тромбоцитопенія, нейтропенія, гепатопорфірія, виражені порушення функції печінки та нирок, коматозний стан, пригнічення дихання, бронхообструктивний синдром, гемолітична анемія, вагітність, період годування груддю, дитячий вік, AV-блокада, глаукома.

Передозування. Порушення зору, загальна слабкість, сонливість, виражена гіпотензія, гіпотермія, задишка, шум у вухах, нудота, блювання, діарея, запаморочення; можливий розвиток гострого агранулоцитозу, геморагічного синдрому.

Лікування. Промивання шлунка (молоко, активоване вугілля), підтримання артеріального тиску, сольові проносні засоби, форсований діурез, злужнення крові, симптоматична терапія, направлена на підтримання життєвоважливих функцій.

Особливості застосування. З обережністю слід застосовувати у пацієнтів із черепно-мозковою травмою, порушеннями функції печінки і нирок, гіпотиреозом, недостатністю функції надниркових залоз, гіпертрофією передміхурової залози, при надшлуночковій тахікардії і шоковому стані. При застосуванні необхідно контролювати картину периферичної крові. У період лікування виключити вживання алкоголю. Не рекомендується тривалий прийом. Не застосовувати для лікування болей в животі до з’ясування їх причини. З обережністю застосовувати при схильності до артеріальної гіпотензії, захворюванні нирок в анамнезі, в осіб, які зловживають алкоголем. У осіб літнього віку є ризик гіпертермії.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Препарат зменшує ефект допегіту, підвищує гіпоглікемічну активність пероральних протидіабетичних препаратів. Ефект посилюють барбітурати, Н₂-блокатори, анаприлін; сарколізин та мерказоліл підвищують ризик лейкопенії.

Умови та термін зберігання. Зберігають у сухому, захищеному від світла місці при температурі від 15 ^оС до 25 ^оС. Термін придатності – 2 роки.