Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: оксаліплатин; транс-І-діаміноциклогексано оксаліплатина або цис-[оксалато(транс-/-1,2- діаміноциклогексано)-платина (ІІ)];
основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний стерильний розчин;
склад: 1 мл розчину містить 2 мг оксаліплатину;
допоміжні речовини: кислота хлористоводнева, вода для ін´єкцій.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Сполуки платини.
Код АТС L01X A03.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Оксаліплатин належить до нового класу похідних платини, в якому атом платини утворює комплекс з оксалатом і діаміноциклогексаном (ДАЦГ). Точний механізм дії оксаліплатину невідомий. Вважається, що механізм дії оксаліплатину подібний до дії цисплатину. Оксаліплатин утворює реактивні комплекси платини, що утворюють міжтяжеві та внутрішньотяжеві зшивки в молекулі ДНК і, таким чином, пригнічують синтез ДНК. До оксаліплатину не має перехресної резистентності щодо цисплатину або карбоплатину, можливо, завдяки групі ДАЦГ. Оксаліплатин має властивості агента, що підвищує чутливість до променевого впливу.
Фармакокінетика. Після внутрішньовенного введення оксаліплатин головним чином акумулюється в еритроцитах і не переходить до плазми. 85-88% платини зв’язуються з білками плазми у перші 5 годин після введення. Оксаліплатин зазнає швидкої неферментної біотрансформації з утворенням реактивних комплексів платини. Активні метаболіти оксаліплатину належать до групи ДАЦГ- комплексів платини.
Оксаліплатин виводиться з організму головним чином шляхом ниркової екскреції. Приблизно 50% введеної дози екскретується із сечею протягом перших 3 днів. Екскреція з калом становить приблизно 0,5% на добу і досягає 5% від загальної дози на 11-у добу. Період напіввиведення ультрафільтрованої платини (оксаліплатин і вільні метаболіти оксаліплатину) становить 273±19 годин. Виведення платини з еритроцитів триває близько 48 днів.
Показання для застосування. Лікування метастазуючого колоректального раку в комбінації з 5-фторурацилом і фоліновою кислотою.
Спосіб застосування та дози. Препарат призначають тільки дорослим. Рекомендована доза Окситану становить 85 мг/м2 внутрішньовенно повторно кожні два тижні.
Розчин оксаліплатину для ін’єкцій застосовується внутрішньовенно після розведення препарату в 250 - 500 мл 5% розчину глюкози. Концентрація препарату у розчині повинна бути не вище 0,2 мг/мл. Тривалість інфузії - 2 – 6 годин. Після розведення препарат може зберігатися 6 годин при кімнатній температурі (20-25 ºС) або до 24 годин- при зберіганні у холодильнику при температурі 2-8 ºС.
Модифікація дози
Периферична нейропатія є проявом дозолімітуючої токсичності, через це, залежно від тривалості та тяжкості неврологічних симптомів (парестезія, дизестезія), необхідно коректувати дозу оксаліплатину таким чином:
якщо симптоми продовжуються більше семи днів і супроводжуються болем, наступна доза Окситану повинна бути знижена на 25%;
якщо парестезія зберігається до наступного циклу, наступна доза Окситану повинна бути знижена на 25%;
якщо парестезія з функціональними порушеннями (ускладнення виконання точних рухів) зберігається до наступного циклу, Окситан необхідно відмінити;
якщо ці симптоми зникають після відміни Окситану, можна розглянути питання про поновлення лікування.
Якщо Окситан застосовується у комбінації з 5-фторурацилом, рекомендується корекція дози 5-фторурацилу у зв’язку з токсичністю, що притаманна 5-фторурацилу. Додатково доза Окситану повинна бути знижена на 25% у випадку розвитку проносу, нейтропенії або тромбоцитопенії 3-4 ступеня тяжкості.
Застережні заходи під час введення Окситану
Не застосовувати голки або системи для інфузій, що містять алюміній, для введення препарату.
Не застосовувати препарат у нерозбавленому вигляді.
Не змішувати з іншими розчинами, що містять хлориди.
Не змішувати і не застосовувати одночасно з іншими препаратами в одній і тій самій інфузійній системі (особливо з 5-фторурацилом, лужними розчинами, трометамолом і засобами, що містять фолінову кислоту та трометамол як допоміжну речовину). Окситан можна застосовувати одночасно з фоліновою кислотою за допомогою Y-подібної системи для інфузії, з розгалуженням безпосередньо перед місцем введення. Препарати не можна змішувати в одному флаконі. Фолінову кислоту слід розбавляти ізотонічними розчинами для вливань, такими як 5% розчин глюкози. Не розбавляти фолінову кислоту фізіологічним або лужним розчином.
При застосуванні Окситану в комбінації з 5-фторурацилом інфузія Окситану повинна передувати введенню 5-фторурацилу.
Після введення Окситану систему потрібно промити.
Пацієнти групи ризику
Хворі з порушеною функцією нирок.
У пацієнтів з помірною нирковою недостатністю лікування можна починати із звичайної рекомендованої дози. Немає потреби коректувати дозу хворим зі слабким порушенням функції нирок.
Хворі з порушеною функцією печінки.
Не спостерігалося підвищення гострої токсичності оксаліплатину в осіб з аномальними результатами вихідних аналізів функції печінки.
Люди похилого віку.
Не спостерігалося збільшення токсичності оксаліплатину при застосуванні його як засобу монотерапії або в комбінації з 5-фторурацилом у хворих старше 65 років. Отже, не потрібно спеціальної корекції дозування для хворих похилого віку.
Побічна дія.
Нервова система. Сенсорна нейропатія є проявом дозолімітуючої токсичності при введенні оксаліплатину (характеризуються дизестезією і/або парестезією кінцівок із судомами або без них, які часто погіршуються під впливом холоду). Ці симптоми спостерігаються у 85-95% пацієнтів. Тривалість цих симптомів, які звичайно регресують або зникають між курсами лікування, зростає зі збільшенням кількості курсів. Часто спостерігались інші неврологічні симптоми: дизартрія, втрата глибоких сухожильних рефлексів і симптом Лермітта.
Поява болю і/або функціональних порушень (ускладнення виконання точних рухів) є показанням до коректування дози або навіть до відміни препарату, залежно від тривалості симптомів. Звичайно неврологічні симптоми зникають після припинення лікування.
Ризик виникнення функціональних порушень для кумулятивної дози близько 800 мг/м2 (тобто 10 курсів) становить 15% або менше.
Під час лікування оксаліплатином спостерігались гострі нейросенсорні симптоми (минуща парестезія, дизестезія, гіпостезія), які звичайно виникали протягом декількох годин після введення препарату та часто розвивалися під впливом холоду. Звичайно неврологічні симптоми зникають після припинення лікування.
Синдром гортанно-глоткової дизестезії спостерігався в 1-2% пацієнтів та характеризувався суб’єктивним відчуттям дисфагії та диспноє без об’єктивних явищ респіраторного дистресу (ціаноз і гіпоксія), або спазмом гортані, або бронхоспазмом (без стридору, або свистячого дихання). Хоча у таких випадках застосовували антигістамінні препарати та бронходилятатори, ці симптоми звичайно швидко минали без лікування. Подовження часу інфузії в наступних циклах зменшує частоту цих виявлень.
Система кровотворення. При застосуванні Окситану у вигляді монотерапії (130 мг/м2 кожні 3 тижні) спостерігалися анемія, нейтропенія, тромбоцитопенія; випадки гематологічної токсичності 3-го або 4-го ступеня тяжкості спостерігалися рідко.
Система травлення. При застосуванні оксаліплатину у вигляді монотерапії (130 мг/м2 кожні 3 тижні) спостерігалися анорексія, нудота, блювання, пронос, абдомінальний біль, у більшості випадків - нетяжкі. Для профілактики цих симптомів можуть застосовуватись антиеметичні засоби. 1-2-й ступінь підвищення рівня ферментів печінки часто зустрічається при лікуванні Окситаном.
Алергічні реакції. Алергічні реакції (бронхоспазм, ангіоневротичний набряк, гіпотензія та анафілактичний шок) рідко спостерігалися при монотерапії оксаліплатином і часто – при застосуванні його в комбінації “5-фторурацил +/- фолінова кислота”.
Інші ефекти. Ототоксичність спостерігалася менше ніж у 1% хворих, які отримували оксаліплатин.
У 3% хворих, які отримували оксаліплатин, відмічалися порушення функції нирок, в 1% хворих спостерігалися порушення функції нирок 3-го і 4-го ступеня тяжкості.
Часто спостерігалися випадки підвищення температури: як ізольоване підвищення температури алергічного генезу, так і температури інфекційного походження (з нейтропенією або без).
У поодиноких випадках спостерігалися імуноалергічна тромбоцитопенія і гемолітична анемія, інтерстиціальна пневмонія та легеневий фіброз, шлуночкова аритмія.
Помірна алопеція спостерігалась у 2% хворих, які лікувалися тільки оксаліплатином.
При одночасному застосуванні оксаліплатину з 5-фторурацилом і фоліновою кислотою частота анемії, нейтропенії та тромбоцитопенії та частота і тяжкість проносу та мукозиту збільшуються в порівнянні із частотою цих явищ, які спостерігаються при застосуванні однієї комбінації “5-фторурацил/фолінова кислота”.
Протипоказання. Окситан протипоказаний хворим з відомою підвищеною чутливістю до оксаліплатину в анамнезі; пацієнтам із симптомами тяжкої периферичної сенсорної нейропатії з функціональними порушеннями до початку лікування; при тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв); при тяжкій мієлосупресії (кількість нейтрофілів менше 2´109/л і/або тромбоцитів менше 100´109/л); вагітним і жінкам, які годують груддю, дітям.
Передозування. Антидоти для застосування у разі передозування препарату Окситан невідомі. Основними очікуваними ускладненнями передозування є сенсорна нейропатія, що характеризуються дизестезією і/або парестезією кінцівок із судомами або без них, поява болю і/або функціональних порушень (ускладнення виконання точних рухів), а також пригнічення функції кісткового мозку (анемія, нейтропенія, тромбоцитопенія). При виникненні ускладнень показано проведення адекватної симптоматичної терапії з огляду на можливі токсичні виявлення та гематологічний контроль.
Особливості застосування.
Вагітність і лактація.
При застосуванні препарату під час вагітності або у випадку настання вагітності необхідно попередити хвору про потенційний ризик для плода. Препарат протипоказаний при вагітності.
Жінкам дітородного віку в період лікування необхідно рекомендувати уникати настання вагітності. Невідомо, чи виділяється препарат у грудне молоко. З метою запобігання шкідливого впливу на дитину під час лікування препаратом треба припинити годування груддю.
Запобіжні заходи під час роботи з препаратом.
Окситан повинен застосовуватися під керівництвом лікаря, який має досвід використання протипухлинних хіміотерапевтичних препаратів.
При готуванні та введенні розчинів препарату, як і при роботі з іншими протипухлинними засобами, необхідно дотримуватись обережності і користуватися спеціальним одягом та рукавичками. У разі потрапляння розчину препарату на шкіру або слизові оболонки слід негайно ретельно змити розчин із шкіри водою з милом, а слизисті промити водою.
Алюміній спричиняє розпад сполук платини і втрату активності препаратів платини, через що необхідно уникати контакту оксаліплатину з голками та іншими частинами інфузійних систем, які містять алюміній, під час введення та приготування розчину.
Не застосовувати препарат у нерозбавленому вигляді.
Не змішувати і не застосовувати одночасно з іншими препаратами в одній і тій самій інфузійній системі (особливо з 5-фторурацилом, лужними розчинами, трометамолом і засобами, що містять фолінову кислоту та трометамол як допоміжну речовину). Окситан можна застосовувати одночасно з фоліновою кислотою за допомогою Y-подібної системи для інфузії, з розгалуженням безпосередньо перед місцем введення. Препарати не можна змішувати в одному флаконі. Фолінову кислоту слід розбавляти ізотонічними розчинами для вливань, такими як 5% розчин глюкози. Не розбавляти фолінову кислоту фізіологічним або лужним розчином.
Оксаліплатин несумісний з лужними розчинами та препаратами, для розведення препарату не застосовують розчини, що містять хлорид натрію.
Хворих з алергічними реакціями на інші сполуки платини в анамнезі потрібно контролювати на наявність алергічних симптомів.
У дослідженнях in vitro на тест-системах хромосомних мутацій у ссавців спостерігалася мутагенна дія оксаліплатину. Незважаючи на те, що дослідження з канцерогенезу не проводилися, оксаліплатин вважається канцерогеном.
Оксаліплатин виявляє ембріотоксичність і фетотоксичність у щурів. Оксаліплатин може спричинити летальну і/або тератогенну дію на людський плід, тому застосування Окситану під час вагітності не рекомендується.
Невідомо, чи виділяється препарат у грудне молоко. З метою запобігання шкідливого впливу на дитину під час лікування препаратом треба припинити годування груддю.
При застосуванні Окситану в комбінації з 5-фторурацилом інфузія Окситану повинна передувати введенню 5-фторурацилу.
Перед застосуванням проводять візуальний контроль готового розчину: можна застосовувати тільки прозорий розчин, без часток та осаду.
Знешкоджують препарат або його залишки у відповідності з діючими вимогами стосовно небезпечних відходів.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Оксаліплатин стимулює розвиток холінергічного синдрому, пов’язаного із застосуванням іринотекану, через посилення пригнічення ацетилхолінестерази.
Оксаліплатин не впливає на фармакокінетику фторурацилу та топотекану. Доклінічні дослідження вказують на синергічну дію з фторурацилом і SN-38, активним метаболітом іринотекану.
Умови та термін зберігання. ЗБЕРІГАТИ В НЕДОСТУПНОМУ ДЛЯ ДІТЕЙ МІСЦІ.
Зберігати при температурі не вище 25°С у захищеному від світла місці, уникати заморожування. Термін придатності - 2 роки.