Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: хлоропірамін; гідрохлорид N-диметиламіноетил,-N-(пара-хлорбензил)-амінопіридину;
основні фізіко-хімічні властивості: таблетки білого або майже білого кольору;
склад: 1 таблетка містить 25 мг хлоропіраміну гідрохлориду;
допоміжні речовини: тальк, крохмаль, лактози моногідрат, магнію стеарат.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакологічна група. Антигістамінні засоби для системного застосування. Код АТС R06AC03.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Хлоропірамін належить до групи антигістамінних лікарських засобів, блокаторів Н1-рецепторів. Проявляє антигістамінну активність, що забезпечує усунення спазму гладкої мускулатури, попереджає розвиток та поліпшує перебіг алергічних реакцій, зменшує проникність капілярів. Препарат має також периферичний холінергічний, седативний та снодійний ефект, виявляє протисвербіжну та помірну протизапальну дію.
Фармакокінетика. При застосуванні внутрішньо швидко та повністю адсорбується у травному каналі. Максимальна концентрація в крові досягається протягом перших 2 годин; терапевтичний рівень концентрації зберігається 4-6 годин. Незалежно від шляху введення добре розподіляється у тканинах організму, проходить через гематоенцефалічний бар’єр. Інтенсивно метаболізується в печінці. Виводиться нирками та через кишечник у вигляді неактивних метаболітів.
Показання для застосування. Алергічні дерматози (кропив’янка, екзема, шкірний свербіж, дерматит), алергічний риніт і кон’юнктивіт, сінна гарячка, набряк Квінке, медикаментозні алергії на початкових стадіях бронхіальної астми.
Спосіб застосування та дози. Внутрішньо дорослі приймають під час їди по 1 таблетці 2-3 рази на добу; при необхідності добову дозу збільшують. Максимальна добова доза – 6 таблеток 150 мг). Дітям від 1 місяця до 1 року внутрішньо призначають по ¼ таблетки (розтерти таблетку в порошок і розділити порошок на 4 рівні частини, одну частину додати в їжу) 2-3 рази на добу, від 1 до 6 років – по 1/3 таблетки (розтерти таблетку в порошок і розділити її на 3 рівні частини, одну частину додати до їжі) 2-3 рази на добу; від 7 до 14 років – по ½ таблетки (розтерти таблетку в порошок і розділити її на 2 рівні частини) 2-3 рази на добу. Добова доза не повинна перевищувати 2 мг/кг маси тіла.
Побічна дія. Сонливість, відчуття сухості у роті, загальна слабкість, шлунково-кишкові розлади.
Протипоказання. Періоди вагітності і лактації, глаукома, доброякісна гіперплазія передміхурової залози, виразкова хвороба шлунка, порушення сечовипускання, одночасний прийом інгібіторів МАО, підвищена чутливість до препарату або до інших похідних етилендіаміну.
Передозування. У дітей виявляється збудженням, занепокоєнням, галюцинаціями, атаксією, атетозом, судомами, мідріазом і нерухомістю зіниць, гіперемією шкіри обличчя; потім – судинним колапсом, коматозним станом. У дорослих спостерігається загальмованість, депресія, коматозний стан; потім – психомоторне збудження, судоми; рідко – гіпертермія та гіперемія шкіри. Лікування – симптоматичне, специфічного антидоту немає.
Особливості застосування. На початку лікування пацієнти, які приймають препарат, повинні утримуватися від потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують підвищеної уваги і швидкої реакції. В подальшому ці обмеження залежать від індивідуальної реакції на лікування, що проводиться. Під час лікування заборонено вживання алкоголю.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Супростилін потенціює ефект лікарських засобів, що виявляють пригнічувальну дію на центральну нервову систему. При одночасному застосуванні препарату з трициклічними антидепресантами можливе підсилення М-холіноблокуючої дії, а також ефекту пригнічення центральної нервової системи. При одночасному застосуванні з аналептиками підвищується ризик розвитку судом. Потенціює ефект аналгетиків, алкоголю, снодійних та седативних засобів.
Умови та термін зберігання. Зберігати в захищеному від світла, недоступному для дітей місці при температурі не вище + 25°C.
Термін придатності - 5 років.