Подозрение на глаукому

Підозра на глаукому – стани, які супроводжуються скаргами пацієнта на затуманення, появу райдужних кілець навколо джерел світла. Спостерігається підвищення внутрішньоочного тиску (ВОТ), асиметрія його рівня на обох очах більше 4 мм рт.ст. або його коливання протягом доби більше 5 мм рт.ст., зміни диску зорового нерва (симптом «оголення решітчастої платівки», розширення екскавації диску зорового нерва (ДЗН), особливо в вертикальному напрямку, асиметрія екскавації ДЗН на обох очах, крововилив у шарі нервових волокон по краю ДЗН, витончення шару нервових волокон та парапапілярна атрофія ДЗН, особливо в назальному квадранті), гоніоскопічні зміни (щілинний, або закритий, кут передньої камери (КПК), посилення пігментації кута передньої камери, асиметрія будови КПК на обох очах, наявність гоніосинехій, новоутворених судин, псевдоексфоліацій у КПК), біомікроскопічні зміни (гетерохромія райдужки, атрофічні зміни строми райдужки та пігментної кайми, виражена асиметрія їх на обох очах, наявність псевдоексфоліацій на зіничному краю та передній капсулі кришталика), характерні зміни в полі зору, особливо у пацієнтів старше 40 років та за наявності рідних, що хворіють на глаукому.

МКХ-10: Н 40.0

Общая информация

До цього стану відносяться хворі, які мають глаукому на парному оці, витончену рогівку в центральній її зоні. Наявність одного з перерахованих симптомів та порушення зорових функцій є підставою для встановлення діагнозу, проведення диспансерного нагляду.

Рівні надання медичної допомоги
Другий рівень – офтальмологічний кабінет (глаукомний кабінет) поліклініки.
Третій рівень – стаціонар.

Диагностика

Обстеження
1. Збір скарг та анамнезу (звернути увагу на генетичний, травматичний анамнез, запальні процеси та судинні катастрофи в оці, прийом препаратів, що можуть підвищувати ВОТ, наявність супутньої патології).
2. Візометрія.
3. Рефрактометрія.
4. Біомікроскопія (за необхідності – ультразвукова біомікроскопія).
5. Офтальмоскопія (за необхідності – оптико-когерентна томографія, аналізатори шару нервових волокон – НRТ, ОСТ).
6. Тонометрія (добова).
7. Навантажувально-розвантажувальні проби.
8. Периметрія (кампіметрія, комп’ютерна периметрія Humphrey – порогова стратегія, програма 30-2, або 24-2, периметрія подвійної частоти – FDТ).
9. Тонографія.
10. Гоніоскопія (за необхідності – компресійна проба Форбса).
11. Кератопахіметрія.
12. Ультразвукова біометрія.

Обов’язкові лабораторні та додаткові дослідження
1. Загальний аналіз крові.
2. Загальний аналіз сечі.
3. Кров на RW.
4. Цукор крові.
5. Рівень АТ.

Консультації спеціалістів за показаннями
1. Терапевт.
2. Невролог.
3. Ендокринолог.

Лечение

Характеристика лікувальних заходів
Мета госпіталізації – встановлення діагнозу глаукоми. При виявленні у пацієнта офтальмогіпертензії аналізуються наявні у нього фактори ризику розвитку глаукоми. Якщо ризик розвитку глаукоми низький, пацієнт не потребує гіпотензивної терапії. Проводиться його регулярне (1 раз на рік) диспансерне спостереження. Якщо встановлюється офтальмогіпертензія з високим ризиком розвитку глаукоми, проводиться визначення оптимального (цільового) рівня ВОТ, який забезпечить збереження зорового нерва та зорових функцій. Рекомендований рівень ВОТ – на 20% нижче від рівня при контрольному обстеженні.
Медикаментозна терапія спрямовується на досягнення гіпотензивного (цільового ВОТ) та нейропротекторного (корекція трофічних та циркуляторних порушень) ефекту. Як препарати першої лінії гіпотензивної терапії застосовуються аналоги простагландинів (латанапрост, травапрост) та b-блокатори (тимололу малеат, бетаксалол, картеолол, метипранол, левобунолол). Первинний контроль відбувається через тиждень. При досягненні цільового ВОТ та стабілізації, або покращення зорових функцій (поле зору) в подальшому щоквартально (а при тривалій стабілізації – 1 раз в півроку) контролюється гострота та поле зору, ВОТ, стан ДЗН, показники тонографії, якість життя пацієнта. За відсутності ефекту контролюють виконання пацієнтом рекомендацій лікаря та використовують комбінації препаратів різних груп: аналоги простагландинів, b-блокатори, міотики (пілокарпін), інгібітори карбоангідрази місцевої (бринзоламід, дорзоламід) та системної дії (ацетазоламід, метазоламід), або фіксовані комбіновані форми препаратів (ксалаком, фотіл, фотіл-форте та інші). Рекомендовано комбінувати препарати, які мають різний механізм дії. При недосягненні ефекту (погіршення поля зору, розвиток оптичної нейропатії, розвиток глаукоми) або при встановленні одного з видів глаукоми – лікування згідно алгоритмів.

Кінцевий очікуваний результат
Нормалізація ВОТ, стабілізація зорових функцій.

Термін лікування в стаціонарі
7 днів.

Критерії якості лікування
Встановлення діагнозу, нормалізація ВОТ, вироблення гіпотензивного режиму, стабілізація зорових функцій.

Можливі побічні дії та ускладнення
Відхилення діагнозу.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень
Згідно консультації.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації
Хворі працездатні. Диспансеризація.