Епідемічний паротит

Загальна інформація

Паротитна інфекція – гостре інфекційне захворювання вірусної етіології з повітряно-краплинним механізмом передачі з переважним ураженням залозистих органів та нервової системи.

В26 Епідемічний паротит

В26.0 Епідемічно-паротитний орхіт (N51.1)
В26.1 Епідемічно-паротитний менінгіт (G02.0)
В26.2 Епідемічно-паротитний енцефаліт (G05.1)
В26.3 Епідемічно-паротитний панкреатит (K87.1)

Клінічна картина

Клінічні критерії:

• інкубаційний період триває від 11 до 21 дня, іноді – до 23-25 днів;
• захворювання розпочинається гостро: з підвищення температури тіла;
• припухлість привушної слинної залози в перший день хвороби, в наступні дні теж з’являється припухлість інших слинних залоз;
• припухлість тістуватої консистенції, щільна при пальпації (особливо при відкриванні рота), шкіра над нею незмінена;
• збільшення та інфільтрація вихідного отвору протоку привушної залози з вінчиком гіперемії навколо нього – симптом Мурсона;
• слабкість, головний біль, шум та біль у вухах, зниження слуху, сухість у роті.

Інші прояви паротитної інфекції:

• панкреатит: на фоні підвищення температури тіла з’являється постійний біль у животі, зниження апетиту, нудота, блювання;
• орхіт: виникає на 5-8-й день хвороби, початок гострий, температура тіла підвищується до 38-40 °С, з’являються симптоми інтоксикації, набряк та різкий біль в яєчках, що посилюється під час руху, відчуття тяжкості внизу живота, шкіра на мошонці гіперемійована, натягнута, блищить;
• менінгіт: розвивається на 3-6-й день захворювання, початок гострий, температура тіла підвищується до 38-39 °С, з’являється головний біль, блювання, сонливість, адинамія, менінгеальні симптоми;
• оофорит, струміт, бартолініт, мастит.

Діагностика

Параклінічні дослідження:

• загальний аналіз крові (лейкопенія, відносний лімфоцитоз, еозинопенія, зрідка – моноцитоз та підвищення ШЗЕ);
• аналіз сечі на діастазу;
• імуноферментний аналіз (виявлення в крові специфічних антитіл класу Ig M до вірусу паротиту).

Лікування

Вдома можна лікувати хворих з легкими та середньотяжкими формами хвороби при ізольованому ураженні слинних залоз.

Базисна терапія:

• постільний режим: при ізольованому ураженні слинних залоз – до 7 днів, серозному менінгіті – до 14, при орхіті ще 10 днів після зникнення гострого періоду;
• дієтотерапія: годувати хворого 5-6 разів на добу теплою, рідкою або напіврідкою їжею, виключаючи сирі овочі та фрукти, фруктові та овочеві соки, жирні та гострі страви;
• полоскання порожнини рота після їжі 5% розчином борної кислоти, відваром ромашки тощо;
• сухе тепло на привушні слинні залози.

За показаннями:

• при панкреатиті – протокол лікування панкреатиту;
• при орхіті – протокол лікування орхіту;
• при менінгіті – протокол лікування серозних менінгітів.

Етіотропна терапія:

• рекомбінантні інтерферони, курс лікування – 7-10 днів;
• індуктори ендогенного інтерферону;
• препарати з противірусною та імуномодулюючою дією (інозин пранобекс).

Етіотропна терапія показана при тяжких формах паротитної інфекції.

Затверджено наказом МОЗ України від 09.07.2004 р. № 354