Обгрунтування ефективності фітопрепарату Бронхипрет у лікуванні та реабілітації дітей з бронхолегеневими захворюваннями

В.Ф. Лапшин, Т.Р. Уманець; Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, м. Київ

До цього часу хвороби органів дихання у дітей залишаються найпоширенішою патологією в структурі дитячої захворюваності. Особливу увагу привертають рецидивуючі та хронічні бронхолегеневі захворювання (БЛЗ), які призводять до ранньої інвалідизації дітей. Поширеність цієї патології, зростання захворюваності, важкість її перебігу висувають завдання, пов’язані не тільки з розробкою тактики лікування, але і з проведенням профілактичних та реабілітаційних заходів, у ряд найважливіших медико-соціальних проблем [1, 2].
Основною метою реабілітації даної категорії дітей є ліквідація вогнищ інфекції, відновлення бронхіальної провідності, поліпшення дренажної функції бронхів, відновлення мукоциліарного кліренсу, підвищення неспецифічної резистентності організму. Це досягається застосуванням комплексу як медикаментозного, так і немедикаментозного лікування.

Серед великої кількості лікарських препаратів, які застосовують з лікувально-профілактичною метою у дітей з БЛЗ, у сучасних умовах набувають важливого значення фітопрепарати. Особливої актуальності вони набувають на етапах відновлювального лікування, тому що їх можна використовувати протягом тривалого часу як з метою профілактики виникнення рецидивів, так і в комплексі лікувальних заходів при загостренні хвороби.
За сучасними уявленнями, терапевтична ефективність фітопрепаратів залежить від фармакологічної якості, що визначається наступними параметрами: високою якістю вихідної рослинної сировини, відповідністю за ідентичністю і чистотою визначених складових речовин, стандартизованим процесом виробництва, оптимальною формою випуску. Усім цим вимогам відповідають рослинні препарати компанії «Біонорика АГ» (Німеччина), серед яких широко використовується фітопрепарат Бронхипрет для лікування БЛЗ.
Окремі рослинні компоненти, що входять до складу препарату, забезпечують комплексний фармакотерапевтичний ефект. Сапоніни, отримані з коренів первоцвіту і листя плюща, здійснюють муколітичний вплив. Ефірні олії і флавоноїди тим’яну і компоненти листя плюща мають бронхоспазмолітичну і секретолітичну дію. Тимоловий компонент ефірної олії трави тим’яну і компоненти екстракту плюща мають антибактеріальний ефект. Препарат Бронхипрет вірогідно підвищує ефективність супутньої антибактеріальної терапії. Фармакологічні властивості Бронхипрету, що впливають на основні етіологічні та патогенетичні ланки патологічного процесу у верхніх та нижніх дихальних шляхах, обґрунтовують доцільність його використання як з лікувальною, так і профілактичною метою у дітей з БЛЗ.
Метою дослідження, проведеного на базі Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, було вивчення ефективності застосування фітопрепарату Бронхипрет компанії «Біонорика АГ» (Німеччина) у комплексі реабілітаційних заходів у дітей з БЛЗ.
Під спостереженням знаходилось 50 дітей віком 6-11 років з рецидивуючим бронхітом (РБ), які під час стаціонарного лікування перенесли гостру респіраторну інфекцію (ГРІ), що сприяла загостренню захворювання. З метою вивчення ефективності лікування ці діти методом рандомізації були розподілені на основну (30 дітей) та контрольну (20 дітей) групи. Усім пацієнтам призначався лікувальний комплекс, що включав дієтотерапію, базисне медикаментозне лікування (муколітичні та симптоматичні засоби, за показаннями – антибактеріальну терапію) та немедикаментозні методи (кінезотерапію, масаж грудної клітини, фізіотерапевтичні методи). Діти основної групи в якості муколітика отримували Бронхипрет – по 25 крапель 4 рази на день до прийняття їжі протягом 4 тижнів. З профілактичною метою дітям, які перебували на амбулаторно-поліклінічному або санаторному етапах реабілітації, призначався повторний курс препарату через 1,5-2 місяці. Інші муколітичні засоби під час прийому Бронхипрету не застосовувались. Діти контрольної групи отримували базисний лікувальний комплекс. Час моніторингового спостереження становив 6 місяців.
Критеріями ефективності проведеного лікування обстежених дітей були регресія основних клінічних проявів хвороби (кашель, характер та кількість мокротиння, фізикальні дані в легенях), частота рецидивів бронхіту та частота випадків ГРІ, динаміка показників функції зовнішнього дихання, клітинного складу індукованого мокротиння. Клінічні дані оцінювали за допомогою вербальної шкали: 0 – відсутність симптому, 1 – непостійні, незначні симптоми, 2 – постійно виражені, 3 – значно виражені клінічні ознаки.
У всіх дітей на початку лікування та через 2 місяці спостереження вивчали мікробний спектр мокротиння та проводили вірусологічне дослідження слизової оболонки носа за допомогою імунофлюоресцентного методу. За допомогою спірографії вивчали загальноприйняті статистичні (легеневі об’єми) та функціональні показники легеневої вентиляції. Для цитоморфологічного дослідження використовували індуковане мокротиння та мазки-відбитки слизової оболонки носа. Індуковане мокротиння (ІМ) отримували за методом H.A. Bickerman [4].
Результати досліджень обчислювали статистично за допомогою комп’ютерного пакету програм Microsoft Excel та обробляли методом кореляційного аналізу, варіаційної статистики за Є.Б. Гублером. Оцінку ефективності розроблених реабілітаційних комплексів проводили за допомогою інтегрального показника – коефіцієнта ефективності реабілітації.
Згідно з проведеними дослідженнями, що представлені в таблиці 1, у дітей основної групи в порівнянні з дітьми контрольної групи, спостерігалась ідентична позитивна динаміка основних клінічних симптомів: зменшення частоти і зміна характеру кашлю, який набував ознак продуктивного на 3-4-ту добу від початку лікування; зменшення кількості мокротиння та фізикальні зміни.
Відповідно до покращення клінічного перебігу захворювання у всіх обстежених дітей відмічалась позитивна динаміка показників функції зовнішнього дихання (ФЗД) за рахунок нормалізації прохідності бронхів, але вона була більш виражена у дітей основної групи (табл. 2).
Для наочності, динаміка ключових показників приведена на рисунках 1 (показник FEV1) та 2 (показник PEF). Причому різниця в показниках до і після лікування та при порівнянні показника FEV1 і PEF в основній та контрольній групах статистично значуща (р < 0,05).
Більш виражена позитивна динаміка функціонального стану зовнішнього дихання у дітей основної групи може бути пов’язана з протизапальним ефектом препарату, що підтверджено цитоморфологічними дослідженнями. Для вивчення протизапального ефекту препарату Бронхипрет оцінювалась динаміка цитоморфологічних параметрів ІМ у досліджуваних дітей, яка представлена в таблиці 3.
Згідно з отриманими даними, у дітей з РБ у періоді загострення серед клітинних популяцій ІМ спостерігається перевага нейтрофілів, лімфоцитів, макрофагів, кількість яких корелює з фазою захворювання (r = 0,7) та наявністю бактеріальної колонізації мокротиння (r = 0,5). Встановлено вірогідне зниження кількості бронхіального епітелію та збільшення до 85% дистрофічно змінених клітин війкового епітелію в ІМ у дітей з РБ у періоді загострення порівняно зі здоровими дітьми. Це вказує на порушення цілісності епітеліального прошарку слизової оболонки бронхів та мукоциліарного транспорту внаслідок запального процесу.
Згасання активності запального процесу корелює зі збільшенням кількості бронхіального епітелію в індукованому мокротинні (рис.3).
Під впливом лікування позитивна динаміка показників клітинного складу ІМ мала місце в обох групах обстежених дітей, але більш виражена у дітей основної групи. Застосування в комплексі реабілітаційних заходів фітопрепарату Бронхипрет сприяє більш вираженому зменшенню запального процесу, на що вказує вірогідне підвищення кількості клітин бронхіального епітелію (макрофагів, нейтрофілів, лімфоцитів та базофілів) та зменшення на 50% дистрофічно змінених війкових клітин в ІМ у дітей основної групи. У дітей контрольної групи після лікування на фоні клінічної ремісії зберігались ознаки запальної реакції нейтрофільно-макрофагеального характеру, а кількість дистрофічно змінених клітин залишалась на рівні 75%, що свідчило про неповну морфологічну реконвалесценцію.
Слід зазначити, що у дітей основної групи під час стаціонарного лікування не виникла необхідність призначення антибактеріальних препаратів. Це може були пов’язано з вираженим протизапальним ефектом та ерадикацією колонізуючої бактеріальної флори, що було підтверджено бактеріологічними дослідженнями. У 1/3 частини дітей (6 хворих) контрольної групи виникла необхідність призначення антибактеріальних засобів.
Результати вірусологічних досліджень свідчать, що у 84% хворих дітей з РБ у періоді загострення мала місце інфікованість респіраторними вірусами (аденовірусу, парагрипу, РС-вірусу). Інтенсивність освітлення відповідала «+++». Застосування в комплексі реабілітаційних заходів фітопрепарату Бронхипрет сприяло зменшенню інфікування респіраторними вірусами у 73,4% дітей основної групи. Проте у 60% дітей контрольної групи залишалось інфікування адено- та парагрипозним вірусами.
Результати моніторингового спостереження за дітьми з РБ протягом 6 місяців свідчили, що включення Бронхипрету в реабілітаційні програми даного контингенту дітей зменшує ризик виникнення рецидивів захворювання та випадків ГРЗ у 1,8 рази. Так, у 7,5% дітей основної групи та у 15% дітей контрольної групи відмічались рецидиви захворювання. Аналогічне співвідношення спостерігалось стосовно і випадків ГРІ. Лише 16,6% дітей основної групи та 30% дітей контрольної під час спостереження мали прояви ГРІ у формі гострого риніту або ринофарингіту.
Проведені дослідження демонструють протирецидивний ефект відновлювального лікування з включенням препарату Бронхипрет. Моніторинг клініко-біохімічних показників у процесі лікування препаратом Бронхипрет не визначив вірогідних побічних реакцій, що свідчило про добру переносимість препарату. Отримані дані документовані проведеними математичними розрахунками коефіцієнту ефективності реабілітації, який показує підвищення ефективності відновлювального лікування з включенням фітопрепарату Бронхипрет у 1,4 рази порівняно з традиційним відновлювальним лікуванням.
Виходячи з вищесказаного, можна зробити наступні висновки.
1. Застосування препарату Бронхипрет в комплексі реабілітаційних заходів у дітей з РБ позитивно впливає на клінічний перебіг захворювання, дозволяє суттєво прискорити темпи зворотного розвитку основних клінічних симптомів, покращити показники функції зовнішнього дихання, досягти морфологічної ремісії та підвищити ефективність відновлювального лікування у 1,4 рази в порівнянні з традиційними реабілітаційними заходами.
2. Терапевтичний ефект препарату Бронхипрет у дітей з РБ пов’язаний з муколітичною, протизапальною дією, покращенням бронхіальної прохідності. Це дозволяє рекомендувати препарат для включення в комплекс лікувально-профілактичних заходів у дітей з РБ як в періоді загострення, так і на різних етапах реабілітації (амбулаторно-поліклінічному, санаторному).

Список літератури знаходиться в редакції.