Скарлатина

Скарлатина – гостре інфекційне захворювання, яке характеризується симптомами загальної інтоксикації, ангіною та висипом на шкірі.

А30-А49 Інші бактеріальні хвороби
А38 Скарлатина

Клиническая картина

Клінічні:
– інкубаційний період триває від декількох годин до 7 діб;
– початок хвороби гострий;
– інтоксикаційний синдром: підвищення температури тіла, нездужання, головний біль, млявість, зниження апетиту, блювання;
– висип з’являється на 1-2-й день хвороби;
– висип дрібнокрапчастий на гіперемійованому фоні шкіри;
– місця переважної локалізації висипу: згинальна поверхня кінцівок, передня і бокова поверхня шиї, бокова поверхня тулуба, живіт, внутрішня поверхня стегон, шкіра природних складок;
– відсутність висипу в ділянці носогубного трикутника (симптом Філатова);
– симптом Пастіа – накопичення висипу в місцях природних та штучних складок шкіри та наявність лінійних геморагічних елементів висипу;
– позитивний симптом «щипка» – поява нових елементів висипу, петехій після фізичної дії на шкіру; 
– можливий геморагічний висип, дрібноплямистий, з ціанотичним відтінком; 
– сухість шкіри;
– білий дермографізм;
– біль у горлі;
– ангіна: катаральна, фолікулярна, лакунарна або некротична; 
– відмежована гіперемія м’якого піднебіння («палаючий зів»);
– енантема на м’якому піднебінні;
– язик покритий білим нальотом, який з 2-го по 4-5-й день поступово очищується від нього, набуває яскраво-малинового кольору, проступають збільшені сосочки («малиновий язик», «сосочковий язик»);
– регіонарний підщелепний або шийний лімфаденіт;
– лущення шкіри з кінця першого тижня: на обличчі, шиї – висівкоподібне, на тулубі, кінцівках – дрібно- та середньопластинчасте, на кистях та ступнях – великоп ластинчасте;
– зміна фаз вегетативної нервової системи: протягом перших 3-4 днів тахікардія, підвищення артеріального тиску, з 4-5-го дня брадикардія, зниження артеріального тиску.

Диагностика

Параклінічні дослідження:
– загальний аналіз крові (лейкоцитоз, нейтрофільоз, зсув формули вліво, еозинофілія, підвищення ШЗЕ);
– бактеріологічне дослідження слизу із ротоглотки (виділення b-гемолітичного стрептококу групи А);
– серологічний (наростання титрів антистрептолізину О в динаміці хвороби).

Лечение

Лікування хворих на скарлатину здійснюється переважно в домашніх умовах.
Госпіталізації підлягають хворі:
– з тяжкими формами скарлатини;
– з ускладненнями; 
– за епідемічними показниками.
Режим
Постільний режим протягом гострого періоду.
Етіотропна терапія
Антибіотикотерапія – при легкій формі застосовують пеніциліни або макроліди, при середньотяжкій – пеніциліни, при тяжкій – цефалоспорини І-ІІ поколінь, кліндаміцин, ванкоміцин. При легкій формі курс антибіотикотерапії становить 
10 днів, при середньотяжкій та тяжкій – 10-14 днів. Шлях уведення: при легкій формі – перорально, при середньотяжкій – внутрішньом’язово, при тяжкій – внутрішньовенно.
Дезінтоксикаційна терапія
При легкій формі – значна кількість питва, при середньотяжкій та тяжкій формах – інфузії глюкозосольових розчинів.
Інша терапія:
– антигістамінні препарати;
– препарати, що зміцнюють стінку судин (аскорутин, галаскорбін);
– жарознижувальні препарати (парацетамол, ібупрофен);
– засоби місцевої санації: полоскання горла дезінфікуючими розчинами, тубус-кварц тощо.

Ускладнення
– Лімфаденіти – лікування проводиться згідно з відповідним протоколом лікування.
– Отити – лікування проводиться згідно з відповідним протоколом лікування.
– Синусити – лікування проводиться згідно з відповідним протоколом лікування.
– Артрити –лікування проводиться згідно з відповідним протоколом лікування.
– Мастоїдити – лікування проводиться згідно з відповідним протоколом лікування.
– Міокардит – лікування проводиться згідно з відповідним протоколом лікування.
– Нефрит – лікування проводиться згідно з відповідним протоколом лікування.
– Лімфаденіт – лікування проводиться згідно з відповідним протоколом лікування.
– Синовіти – лікування проводиться згідно з відповідним протоколом лікування.
– Інфекційно-токсичний шок – лікування проводиться згідно з відповідним протоколом лікування.
– Абсцеси, флегмони – лікування проводиться згідно з відповідним протоколом лікування.

Затверджено наказом МОЗ України від 09.07.2004 р. № 354