Анафілактичний шок

Анафілактичний шок – системна генералізована реакція негайного типу на повторне введення алергену у зв’язку з масивним Ig E опосередкованим виділенням медіаторів. Анафілактичний шок – це гострий стан, який супроводжується порушенням гемодинаміки, що приводить до недостатності кровообігу та гіпоксії усіх важливих для життя органів.

МКХ-10: Т78, Т80, Т88

МКХ-10

Клас ХІХ. Травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх чинників (S00-T98)
Т66-Т78 Інші та неуточнені наслідки дії зовнішніх чинників
Т78 Шкідливі впливи, не класифіковані в інших рубриках
Т78.0 Анафілактичний шок, спричинений патологічною реакцією на їжу
Т78.2 Анафілактичний шок, не уточнений
Т80-Т88 Ускладнення, що спричинені хірургічним та терапевтичним втручанням, НКІР
Т80 Ускладненя внаслідок ін фузії, трансфузії та терапевтичної ін’єкції
Т80.5 Анафілактичний шок, спричинений введенням сироватки
Т88 Інші ускладнення, спричинені хірургічним та терапевтичним втручанням, НКІР
Т88.6 Анафілактичний шок, зумовлений патологічною реакцією на адекватно призначений та правильно застосованийлікарський засіб

Общая информация

Протокол надання медичної допомоги хворим на анафілактичний шок
7.1.26. Модель пацієнта. Анафілактичний шок

Код МКХ-10:

Т 78.0 – Анафілактичний шок на харчові продукти.
Т78.2 – Анафілактичний шок неуточнений.
Т 80.5 – Анафілактичний шок на введення сироватки.
Т 88.6 – Анафілактичний шок на адекватно призначений медикаментозний препарат

Лечение

Лікувально-профілактична допомога здійснюється в спеціалізованих закладах – шкірно-венерологічних диспансерах (районних і міжрайонних, міських, обласних диспансерах), клініках науково-дослідних інститутів та вищих навчальних закладів, а також у клініках швидкої невідкладної медичної допомоги (наказ МОЗ України № 385 від 28.10.2002), в амбулаторно-поліклінічних закладах, що мають шкірно-венерологічні кабінети.

Профіль відділення – дерматологічний, реанімаційний.

Профіль спеціаліста – дерматовенеролог, анестезіолог та лікар інтенсивної терапії (наказ МОЗ України № 333 від 06.07.2005).

Лікувальні заходи

• припинити вплив етіологічних факторів – алергенів і видалити з організму залишки цих алергенів;
• накласти, за можливості, джгут вище місця введення медикаменту або обколоти місце введення препарату 0,1% розчином адреналіну або норадреналіну в дозі 0,3-0,5 мл із 4-5 мл фізіологічного розчину;
• провести венепункцію/венесекцію та почати внутрішньовенне введення препаратів:
  • в/в крапельно: дофамін з поступовим зниженням, тривалість введення визначається гемодинамічними показниками;
  • глюкокортикостероїдні препарати (гідрокортизон, преднізолон, дексаметазон);
  • антигістамінні препарати (клемастин) при систолічному артеріальному тиску вище 90 мм рт. ст.;
  • плазмозамісні препарати в/в крапельно або струменево;
  • амінофілін (еуфілін) 2,4% розчину в/в на фізіологічному розчині – при виникненні бронхообструктивного синдрому;
  • ввести пресорні аміни (0,1% розчин адреналіну підшкірно з інтервалами 5-10 хв);
  • оксигенація;
  • корекція кислотно-лужного стану;
  • терапія гострої дихальної недостатності, переведення на штучну вентиляцію легенів та транспортування хворого до реанімації;
  • симптоматична терапія.

При неефективності терапії продовжити лікування у відділенні реанімації та інтенсивної терапії.

Тривалість лікування

Стаціонарно – від 1 до 10 діб.

Очікувані результати лікування

Повне одужання або відновлення працездатності.

Санітарно-гігієнічні, реабілітаційні заходи та диспансеризація

Реабілітація направлена на попередження сенсибілізації до алергенів, їх елімінацію та лікування захворювань, на фоні яких вона розвинулась, санацію вогнищ фокальної хронічної інфекції, дотримання гіпоалергічної дієти.

Диспансеризація проводиться 2 рази на рік. В процесі диспансеризації виявляють етіологічний фактор захворювання за допомогою специфічних імунологічних та біофізичних тестів; усувають фактори ризику, що сприяють розвитку сенсибілізації, проводять санацію вогнищ фокальної інфекції, призначають протирецидивні курси. Протирецидивне лікування для кожного хворого призначається строго індивідуально з включенням переважно немедикаментозних методів (голкорефлексотерапія, психотерапія, електросон та ін.), ентеросорбентів, імуномодуляторів (під контролем імунограми), препаратів антиоксидантного ряду (вітаміни С, А, Е).