Неуластим инструкция, аналоги и состав

Показания:	Для зменшення тривалості нейтропенії і частоти виникнення фебрильної нейтропенії у хворих, які отримують хіміотерапію цитотоксичними препаратами з приводу злоякісних захворювань (за виключенням хронічного мієлолейкозу та мієлодиспластичного синдрому).
Форма випуска:	Розчин для ін'єкцій по 6 мг/0,6 мл у попередньо наповненому шприці № 1
Производитель, страна:	Ф. Хоффманн-Ля Рош Лтд, Швейцарія
Действующее вещества:	1 попередньо наповнений шприц (0,6 мл розчину для ін`єкцій) містить 6 мг пегфілграстиму
МНН:	Pegfilgrastim - Пегфилграстим
Регистрация:	669/12-300200000з 06.11.2014 по 11.05.2017. Приказ 382 від 25.06.2015
Код АТХ:	L Противоопухолевые препараты и иммуномодуляторы L03 Иммуноcтимуляторы L03A Цитокины и иммуномодуляторы L03AA Колониестимулирующие факторы L03AA13 Пэгфилграстим

Загальна характеристика:

міжнародна непатентована назва: pegfilgrastim

основні властивості лікарської форми: пегфілграстим – ковалентний кон’югат філграстиму (рекомбінантного людського гранулоцитарного колонієстимулюючого фактору) з однією молекулою поліетиленгліколю (ПЕГ) 20 кДа. Філграстим виробляється біосинтетичним методом за технологією рекомбінантної ДНК за допомогою E.coli (К12). Препарат являє собою прозорий, безбарвний розчин.

Якісний та кількісний склад:

1 попередньо наповнений шприц (0,6 мл розчину для ін’єкцій) містить:

діюча речовина: 6 мг пегфілграстиму;

допоміжні речовини: натрію ацетат, сорбіт (Е 420), полісорбат 20, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Код за АТС L03А А13.

Фармакотерапевтична група. Імуностимулятори. Колонієстимулюючі фактори. Пегфілграстим.

Імунобіологічні і біологічні властивості

Фармакодинаміка

Пегфілграстим – ковалентний кон’югат філграстиму (рекомбінантного людського гранулоцитарного колонієстимулюючого фактору [Г-КСФ]) з однією молекулою поліетиленгліколю (ПЕГ) 20 кДа. Людський гранулоцитарний колонієстимулюючий фактор є глікопротеїном, який регулює утворення і вивільнення нейтрофілів з кісткового мозку. Пегфілграстим має пролонговану дію в результаті зниження ниркового кліренсу.

Пегфілграстим і філграстим мають однаковий механізм дії, значно збільшуючи кількість нейтрофілів у периферичній крові протягом 24 годин і незначно збільшуючи кількість моноцитів та/або лімфоцитів. Аналогічно філграстиму, нейтрофіли, які утворилися у відповідь на терапію пегфілграстимом, мають нормальну або підвищену функціональну активність (хемотаксис і фагоцитоз).

Як і інші гемопоетичні фактори росту, гранулоцитарний колонієстимулюючий фактор може стимулювати ендотеліальні клітини in vitro. Гранулоцитарний колонієстимулюючий фактор здатний стимулювати ріст мієлоїдних клітин, у тому числі злоякісних клітин in vitro. Подібні ефекти можуть спостерігатися щодо деяких немієлоїдних клітин invitro.

Однократне введення пегфілграстиму після кожного циклу мієлосупресивної цитостатичної терапії зменшує тривалість нейтропенії і частоту виникнення фебрильної нейтропенії аналогічно щоденному введенню філграстиму (в середньому, 11 щоденних введень).

Фармакокінетика

Після одноразового підшкірного введення пегфілграстиму максимальна концентрація пегфілграстиму в сироватці крові досягається через 16-120 годин.

Концентрація пегфілграстиму в сироватці крові підтримується протягом періоду нейтропенії після мієлосупресивної хіміотерапії.

Виведення пегфілграстиму нелінійне, дозозалежне. Виведення пегфілграстиму з сироватки крові зменшується із зростанням дози. Кліренс пегфілграстиму, в основному, здійснюється нейтрофілами і знижується зі збільшенням дози пегфілграстиму.

Відповідно до саморегулюючого механізму кліренсу, концентрація пегфілграстиму в сироватці швидко знижується з початком відновлення числа нейтрофілів.

Фармакокінетика в особливих групах пацієнтів

Враховуючи кліренс з участю нейтрофілів, очевидно, що фармакокінетика пегфілграстиму не змінюється при нирковій чи печінковій недостатності.

Особи літнього віку (старше 65 років)

Обмежені дані свідчать, що фармакокінетика пегфілграстиму у пацієнтів старше 65 років аналогічна фармакокінетиці дорослих.

Показання для застосування

Для зменшення тривалості нейтропенії і частоти виникнення фебрильної нейтропенії у хворих, які отримують хіміотерапію цитотоксичними препаратами з приводу злоякісних захворювань (за виключенням хронічного мієлолейкозу та мієлодиспластичного синдрому).

Спосіб застосування і дози

Підшкірно 6 мг препарату (один попередньо наповнений шприц) через 24 години після проведення кожного циклу цитотоксичної хіміотерапії. Неуластим не слід застосовувати в період протягом 14 днів до і пізніше 24 годин після введення цитотоксичної хіміотерапії.

Лікування Неуластимом повинно проводитися лише під контролем онколога і/або гематолога, які мають досвід застосування Г-КСФ.

Особливі групи хворих

Діти і підлітки: недостатньо даних, щоб рекомендувати Неуластим дітям і підліткам з масою тіла до 45 кг.

Порушення функції нирок: корекція дози пацієнтам з порушенням функції нирок, у тому числі з термінальною стадією ниркової недостатності, не рекомендується.

Інструкція по застосуванню і поводженню з препаратом

Попередньо наповнений шприц з препаратом Неуластим призначений тільки для одноразового застосування.

Препарат Неуластим являє собою стерильний розчин без консервантів.

Перед введенням розчину Неуластиму слід оглянути на наявність сторонніх видимих домішок. Допускається введення тільки прозорого та безбарвного розчину.

Надмірне струшування може призвести до агрегації пегфілграстиму, що робить його біологічно неактивним.

Перед ін’єкцією розчин в попередньо наповненому шприці повинен досягти кімнатної температури.

Будь-який невикористаний препарат або його залишки слід утилізувати у відповідності до місцевих вимог.

Побічна дія

В клінічних дослідженнях у пацієнтів із злоякісними пухлинами, які отримували Неуластим після токсичної хіміотерапії, більшість побічних реакцій були спричинені злоякісними пухлинами або цитотоксичною хіміотерапією.

Найбільш часто спостерігався біль в кістках (26 %), який у більшості випадків був слабким чи помірним, проходив самостійно або знімався звичайними анальгетиками.

Симптоми алергічних реакцій, у тому числі анафілаксії, шкірних висипань, кропив’янки, ангіоневротичного набряку, задишки, гіпотензії, реакцій в місці введення, еритеми і гіперемії спостерігалися на початку або при наступному введенні Неуластиму. При повторному призначенні препарату в деяких випадках спостерігався рецидив вказаних симптомів, що свідчило про причинний зв’язок із застосуванням Неуластиму. При виникненні серйозних алергічних реакцій слід призначити відповідне лікування з ретельним спостереженням за пацієнтом протягом кількох днів. При виникненні серйозних алергічних реакцій необхідно припинити терапію Неуластимом.

Зворотне підвищення рівня сечової кислоти, лужної фосфатази і лактат дегідрогенази легкого-середнього ступеню тяжкості без супутніх клінічних ефектів спостерігалося у 7 %, 10 % і 20 % хворих, які отримували Неуластим після цитотоксичної хіміотерапії. Нудота спостерігалася у 11 % здорових добровольців і менше ніж у 1 % хворих, які отримували хіміотерапію.

В поодиноких випадках повідомлялося про небажані явища з боку легень (інтерстиційна пневмонія, набряк легень, легеневі інфільтрати і фіброз легень), деякі з них призвели до дихальної недостатності або респіраторного дистрес-синдрому, наслідки яких можуть бути фатальними.

Спленомегалія є поширеним, але загалом безсимптомним небажаним явищем. Дуже рідко реєструвалися випадки розриву селезінки після введення Неуластиму, деякі – з фатальним наслідком (див. розділ «Особливості застосування»).

Рідко повідомлялося про тромбоцитопенію і лейкоцитоз.

Рідко повідомлялося про випадки гострого фебрильного дерматозу (синдром Світа) (з частотою ≥ 0,01% і < 0,1%). Однак, у деяких випадках у розвитку синдрому Світа може мати значення основне захворювання крові.

Дуже рідко повідомлялося про випадки васкуліту шкіри (0,0038%). Механізм розвитку васкуліту у пацієнтів, які отримують Неуластим, невідомий.

В окремих пацієнтів з серповидноклітинною анемією повідомлялося про розвиток серповидно-клітинної кризи (див. розділ «Особливості застосування»).

Транзиторне підвищення рівня функціональних проб печінки спостерігалося у пацієнтів, які отримували Неуластим після цитотоксичної хіміотерапії. Функціональні проби печінки поверталися до початкового значення.

За частотою виникнення побічні ефекти, зареєстровані в клінічних дослідженнях, поділяються на дуже поширені (>10%) і поширені (>1%, ≤10%):

З боку кістково-м’язової системи: дуже поширені – біль в кістках (26 %); поширені – артралгія, міалгія, біль у спині, кінцівках та шиї.

Організм в цілому: поширені – біль в грудній клітці (некардіальний), больові відчуття, біль в місці ін’єкції.

З боку нервової системи: поширені – головний біль.

Протипоказання

Підвищена чутливість до білків, які отримуються із застосуванням E.coli, пегфілграстиму, філграстиму або до будь-якого компоненту препарату. Нейтропенія при хронічному мієлолейкозі та мієлодиспластичних синдромах.

Передозування

Немає досвіду передозування Неуластиму у людей. Максимальна безпечна доза Неуластиму, яка може бути введена одноразово чи багаторазово, не визначена. При підшкірному введенні одноразових доз по 300 мкг/кг невеликій кількості здорових добровольців і пацієнтів з недрібноклітинним раком легень серйозних побічних явищ не спостерігалося. При цьому середнє максимальне абсолютне число нейтрофілів становило 55 х 10⁹/л, середнє максимальне число лейкоцитів – 67 х 10⁹/л, максимальне абсолютне число нейтрофілів - 96 х 10⁹/л, абсолютне максимальне число лейкоцитів – 120 х 10⁹/л. Тривалість лейкоцитозу становила від 6 до 13 днів.

При симптомах передозування рекомендується розглянути питання про проведення лейкоцитоферезу.

Особливості застосування

Обмежені дані свідчать, що ефективність пегфілграстиму і філграстиму однакова у відношенні часу видужання при тяжкій нейтропенії у пацієнтів з гострим мієлолейкозомdenovo. Однак, слід виявляти обережність при терапії Неуластимом у пацієнтів з гострим мієлолейкозом de novo, оскільки не встановлені віддалені наслідки такої терапії.

Гранулоцитарний колонієстимуюючий фактор може сприяти росту мієлоїдних клітин та деяких немієлоїдних клітин in vitro.

Неуластим не слід застосовувати при мієлодиспластичних синдромах, хронічному мієлолейкозі, вторинному гострому мієлолейкозі, оскільки безпека і ефективність препарату у даних груп пацієнтів не вивчалась. Слід особливо ретельно проводити диференційну діагностику між бласт-трансформації при хронічному мієлолейкозі і гострому мієлолейкозі.

Безпека та ефективність Неуластиму у хворих, які отримували високодозову хіміотерапію, не вивчалися.

У рідких випадках (>0,01% і <0,1%) після введення гранулоцитарного колонієстимулюючого фактору (Г-КСФ) повідомлялося про побічні ефекти з боку легень, зокрема, про інтерстиційну пневмонію. У пацієнтів з легеневими інфільтратами або пневмонією в анамнезі підвищений ризик розвитку побічних ефектів з боку легень.

Кашель, лихоманка і задишка у поєднанні з рентгенологічними інфільтративними змінами, погіршенням функції легень і збільшенням кількості нейтрофілів можуть бути ознаками респіраторного дистресс-синдрому у дорослих (РДС). У таких випадках, на розсуд лікаря, Неуластим слід відмінити та призначити відповідне лікування.

Часто реєструвалися загалом безсимптомні випадки спленомегалії та окремі випадки розриву селезінки після застосування пегфілграстиму, деякі – з фатальним наслідком. Слід ретельно контролювати розміри селезінки (за допомогою ультразвукового дослідження). Про діагноз розриву селезінки слід запідозрити у донорів і/чи хворих зі скаргами на біль у верхній лівій частині живота або у верхній частині лівого плеча.

Лікування Неуластимом не попереджає розвиток тромбоцитопенії і анемії при продовжені мієлосупресивної хіміотерапії в повній дозі. Рекомендується регулярно визначати число тромбоцитів і гематокрит.

Неуластим не слід застосовувати у дозах, які перевищують рекомендовані, для збільшення дози цитотоксичної хіміотерапії.

Розвиток серповидно-клітинного кризу асоціювався з терапією пегфілграстимом у пацієнтів з серповидноклітинною анемією. Лікарям слід здійснювати ретельний нагляд при застосуванні Неуластиму у пацієнтів з серповидноклітинною анемією, моніторувати відповідні клінічні параметри і лабораторні показники, та пам’ятати про можливий зв’язок між застосуванням Неуластиму і спленомегалією та вазооклюзивним кризом.

Лейкоцитоз 100 х 10⁹/л або вище спостерігався менше ніж у 1% хворих, які отримували Неуластим. Не повідомлялося про побічні явища, безпосередньо пов’язані з таким лейкоцитозом. Таке підвищення числа лейкоцитів є тимчасовим і, як правило, спостерігається через 24-48 годин після введення Неуластиму, та співпадає з фармакодинамічними ефектами Неуластиму.

Безпека і ефективність пегфілграстиму при мобілізації стовбурових клітин крові у хворих чи здорових донорів належним чином не оцінювалися.

Підвищена гематопоетична активність кісткового мозку у відповідь на терапію факторами росту призводить до транзиторних позитивних змін при візуалізації кісток, що слід брати до уваги при інтерпретації результатів.

Імуногенність

Як і при застосуванні всіх терапевтичних білків, при застосуванні пегфілграстиму існує ймовірність розвитку імуногенності. Немає адекватних даних щодо виникнення антитіл у хворих, які отримують лікування препаратом Неуластим. Наявні дані свідчать, що антитіла, які зв’язують філграстим чи пегфілграстим, вироблялися у невеликої кількості хворих, і природа та специфічність цих антитіл поглиблено не вивчалися. У 46 хворих, у яких були виявлені зв’язуючі антитіла, нейтралізуючі антитіла не були виявлені за допомогою методу біотестування на основі клітин.

Виявлення антитілоутворення значно залежить від чутливості методу і специфічності. На частоту виявлення таких антитіл можуть впливати різні фактори, у тому числі поводження із зразками, одночасне застосування інших лікарських засобів, супутні захворювання. Тому порівняння частоти утворення антитіл до Неуластиму з частотою утворення антитіл до інших лікарських засобів може бути хибним.

Повідомлено про рідкі випадки цитопенії у результаті антитілоутворення на ендогенні фактори росту у хворих, які отримували лікування іншими рекомбінантними факторами росту. Теоретично можливо, що антитіла до пегфілграстиму здатні вступати в реакцію з ендогенним гранулоцитарним колонієстимулюючим фактором із розвитком імуно-опосередкованої нейтропенії, але такі реакції не спостерігалися в клінічних дослідженнях.

Утилізація невикористаного препарату та препарату із простроченим терміном придатності: надходження препарату у зовнішнє середовище необхідно звести до мінімуму. Препарат не слід викидати у стічні води і побутові відходи. Для утилізації необхідно використовувати так звану «систему збору відходів» за наявності такої.

Вагітність і годування груддю

Немає відповідних даних щодо застосування пегфілграстиму у вагітних. В дослідженнях на тваринах була виявлена репродуктивна токсичність. Потенційний ризик для людини невідомий.

Неуластим не слід застосовувати у вагітних, якщо для цього немає очевидної необхідності.

Немає клінічного досвіду застосування Неуластиму у жінок, які годують груддю. Тому застосовувати Неуластим у матерів-годувальниць не рекомендується.

Діти

Недостатньо даних, щоб рекомендувати Неуластим дітям і підліткам з масою тіла до 45 кг.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Клінічні дослідження впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами не проводились.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Через можливу чутливість мієлоїдних клітин, які швидко діляться, до цитотоксичної терапії, Неуластим слід вводити через 24 години після введення цитотоксичних хіміотерапевтичних засобів. В клінічних дослідженнях препарат безпечно застосовувався за 14 днів до введення цитотоксичних хіміотерапевтичних засобів. Одночасне застосування Неуластиму з хіміотерапевтичними засобами у людей не вивчалося. В дослідженнях у тварин при застосуванні Неуластиму разом з 5-фторурацилом (5-FU) або іншими антиметаболітами спостерігалося посилення мієлосупресії.

Можлива взаємодія з іншими гемопоетичними факторами росту та цитокінами спеціально не вивчалася в клінічних дослідженнях.

Можливість взаємодії з літієм, який також сприяє вивільненню нейтрофілів, спеціально не досліджували. Немає підтвердження, що дана взаємодія може бути шкідливою. Безпека та ефективність Неуластиму не вивчалася у хворих, які отримують хіміотерапію, асоційовану з відстроченою мієлосупресією, наприклад, препарати нітрозосечовини.

Специфічні дослідження взаємодії чи впливу на метаболізм не проводилися. Однак, за даними клінічних досліджень, взаємодії Неуластиму з іншими лікарськими засобами на даний час не відмічено.

Несумісність: Неуластим несумісний з розчином натрію хлориду.

Умови зберігання

Зберігати при температурі від 2 до 8 ºС в захищеному від світла місці. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Не заморожувати! Випадковий вплив температур нижче 0 ^оС протягом одноразового періоду менше 24 годин не здійснює негативного впливу на стабільність Неуластиму.

Препарат Неуластим можна зберігати при кімнатній температурі (не вище 30 ^оС) протягом максимального одноразового періоду не більше 72 годин. Препарат Неуластим, який знаходився під впливом кімнатної температури протягом більше 72 годин, застосовувати не слід.

Термін придатності. 3 роки.

Умови відпуску. За рецептом.

Пакування. По 6 мг/0,6 мл в попередньо наповненому шприці, 1 попередньо наповнений шприц разом з 1 голкою для ін’єкцій в картонній упаковці.

Заявник.

Амджен Європа Б. В., Нідерланди

Виробник.

Ф.Хоффманн-Ля Рош Лтд, Швейцарія

Місцезнаходження виробника та заявника.

Ф.Хоффманн-Ля Рош Лтд, Грензахерштрассе 124, СН-4070 Базель, Швейцарія

Амджен Європа Б. В., Мінервум 7061, НЛ-4817 ЗК Бреда, Нідерланди

У випадку побічної дії (ускладнення) після застосування МІБП необхідно направити термінове повідомлення до:

Управління лікарських засобів та медичної продукції МОЗ України (01021, м. Київ,                   вул. Грушевського, 7, тел.: (044) 253-61-94); Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України» (03151, м. Київ,                                       вул. Ушинського, 40, тел.: (044) 393-75-86) та на адресу підприємства-виробника.