Элелисо инструкция, аналоги и состав

Показания:	Довготривала замісна ферментна терапія у дорослих з підтвердженим діагнозом хвороби Гоше 1-го типу.Препарат можна також застосовувати пацієнтам дитячого віку з підтвердженим діагнозом хвороби Гоше 1-го типу та для лікування гематологічних проявів у пацієнтів дитячого віку з підтвердженим діагнозом хвороби Гоше 3-го типу. Клінічні дані щодо пацієнтів дитячого віку від 2 до 17 років обмежені.
Форма випуска:	Порошок ліофілізований для розчину для інфузій по 200 ОД у флаконі № 1
Производитель, страна:	Фармація і Апджон Компані (виробництво (формула, асептичне наповнення, ліофілізація), первинне та вторинне пакування, маркування, випуск серії)/Пфайзер Ірленд Фармасеутикалс (контроль якості при випуску та дослідження стабільності)/Проталікс Лтд. (контрол
Действующее вещества:	1 флакон містить таліглюцерази альфа 200 ОД
МНН:	Taliglucerase alfa - Талиглюцеразы альфа
Регистрация:	UA/14379/01/01з 08.05.2015 по 08.05.2020. Приказ 268 від 08.05.2015
Код АТХ:	A Пищеварительный тракт и обмен веществ A16 Прочие препараты для лечения заболеваний ЖКТ и нарушения обмена веществ A16A Прочие препараты для лечения заболеваний ЖКТ и нарушения обмена веществ A16AB Ферментные препараты

Склад:

діюча речовина: таліглюцераза альфа;

1 флакон містить таліглюцерази альфа 200 ОД;

допоміжні речовини: маніт (Е421), полісорбат 80, натрію цитрат (як триосновний дигідрат), кислота лимонна безводна.

Лікарська форма. Порошок ліофілізований для розчину для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості:білий або майже білий порошок, може формувати таблетку.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на травну систему і метаболічні процеси.Ферментні препарати. Код АТХ A16A B11.

Фармакологічні властивості.

Механізм дії.

Хвороба Гоше – це аутосомно-рецесивне захворювання, спричинене мутацією гена глюкоцереброзидази людини, що призводить до зниженої активності лізосомально-ферментної глюкоцереброзидази. Глюкоцереброзидаза каталізує перетворення сфінголіпіду глюкоцереброзиду у глюкозу та церамід. Ферментативна недостатність призводить до накопичення субстрату глюкоцереброзиду переважно в лізосомальних відділеннях макрофагів, що збільшує кількість пінистих клітин або клітин Гоше, які накопичуються в печінці, селезінці та кістковому мозку.

Елелісо – це рекомбінантний аналог лізосомальної глюкоцереброзидази людини, який каталізує гідроліз глюкоцереброзиду з утворенням глюкози і цераміду, знижуючи кількість накопиченого глюкоцереброзиду. Поглинання препарату в клітинні лізосоми опосередковується зв’язуванням ланцюгів олігосахаридів манози Елелісо зі специфічними рецепторами манози на поверхні клітини, що призводить до інтерналізації та подальшого транспортування до лізосом.

Фармакокінетика.

Фармакокінетику таліглюцерази альфа визначали у 38 пацієнтів (29 дорослих і 9 дітей), які отримували внутрішньовенні інфузії препаратом Елелісо в дозах 30 одиниць/кг або 60 одиниць/кг кожні два тижні. Доза Елелісо 30 одиниць/кг не рекомендується для пацієнтів з хворобою Гоше, які раніше не отримували терапію (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Фармакокінетичні параметри для дорослих та дітей наведено в таблиці 1.

У дорослих пацієнтів з хворобою Гоше 1-го типу, які отримували лікування препаратом Елелісо в дозах 30 одиниць/кг або 60 одиниць/кг (N = 29) кожні два тижні як початкову терапію, визначали фармакокінетику першої дози та на 38-му тижні лікування. При дослідженні доз фармакокінетика таліглюцерази альфа виявилась нелінійною з більшим, ніж пропорційно дозі, підвищенням експозиції.

При введенні повторних доз 30 або 60 одиниць/кг кожні два тижні жодного значного накопичення або змін у фармакокінетиці таліглюцерази альфа в динаміці від 1-го тижня до 38-го тижня не спостерігалося. Враховуючи обмежену кількість даних, у цьому дослідженні не спостерігалося значущої різниці у показниках фармакокінетики між пацієнтами чоловічої та жіночої статі.

Фармакокінетику таліглюцерази альфа визначали у 9 дітей віком від 4 до 17 років з хворобою Гоше 1-го типу, які отримували лікування препаратом Елелісо протягом періоду від 10 до 27 місяців. 6 з 9 пацієнтів раніше не отримували терапію, а 3 пацієнти перейшли з лікування іміглюцеразою. У групах застосування 30 одиниць/кг і 60 одиниць/кг показники кліренсу в дітей були подібні до показників дорослих пацієнтів. Значення AUC у дітей були нижчими за значення AUC у дорослих пацієнтів через дози таліглюцерази альфа, які залежали від маси, та нижчу масу тіла в дітей.

Таблиця 1. Показники фармакокінетики таліглюцерази альфа після застосування повторних доз у дорослих та дітей з хворобою Гоше 1-го типу

	Діти (N = 9) Медіана (діапазон)		Дорослі на 38-му тижні (N = 29) Медіана (діапазон)
	30 одиниць/кг n = 5	60 одиниць/кг n = 4	30 одиниць/кг n = 14	60 одиниць/кг n = 15
Вік, років	15 (10, 17)	11 (4, 16)	35 (19, 74)	33 (19, 58)
Вага, кг	44,3 (22,8, 71,0)	28,6 (16,5, 50,4)	72,5 (51,5, 99,5)	73,5 (58,5, 87,0)a
AUC0-∞, нг*год/млb	1 416 (535, 1 969)	2 984 (1 606, 4 273)	2 007 (1 007, 10 092)	6 459 (2 548, 21 020)a
T1/2, хв	37,1 (22,5, 56,8)	32,5 (18,0, 42,9)	18,9 (9,20, 57,9)	28,7 (11,3, 104)a
CL, л/год	30,5 (17,4, 37,8)	15,8 (11,7, 24,9)	30,5 (6,79, 68,0)	18,5 (6,20, 37,9)a
Vss, л	14,9 (10,1, 35,6)	8,80 (3,75, 21,4)	11,7 (2,3, 22,7)	10,7 (1,4, 18,5)a

^an = 14

^bЗначення, отримані на основі даних з концентрації, виражених у нг/мл

Клінічні дослідження.

1. Клінічне дослідження застосування препарату Елелісо як первинної терапії.

Клінічне дослідження з участю пацієнтів віком від 19 років.

Безпечність та ефективність препарату оцінювалися у 31 дорослого пацієнта з хворобою Гоше 1-го типу. Це було 9-місячне багатоцентрове подвійне сліпе рандомізоване дослідження з участю пацієнтів зі збільшенням селезінки (> 8 разів від норми), пов’язаним з хворобою Гоше, та тромбоцитопенією (< 120000 /мм³). На вихідному рівні у 16 пацієнтів було збільшення селезінки, а у 10 пацієнтів – анемія. Усі пацієнти раніше не отримували замісної ферментної терапії. Пацієнти з тяжкими неврологічними симптомами виключалися з дослідження. Пацієнти були віком від 19 до 74 років (середній вік 36 років), з них 48 % були чоловіками. Пацієнти були рандомізовані для отримання препарату Елелісо у дозі або 30 одиниць/кг (n = 15), або 60 одиниць/кг (n = 16) кожні два тижні. Рекомендована доза для пацієнтів, які раніше не отримували терапію, становить 60 одиниць/кг кожні два тижні. Елелісо 30 одиниць/кг не є рекомендованою дозою лікарського засобу (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

У таблиці 2 наведено значення на вихідному рівні та середні (± стандартне відхилення) зміни клінічних показників (об’єм селезінки, об’єм печінки, кількість тромбоцитів та гемоглобін) після 9 місяців лікування препаратом Елелісо. В усіх клінічних дослідженнях об’єми печінки і селезінки визначалися за допомогою магнітно-резонансної томографії (МРТ), результати визначалися як маса тіла (%МТ) і кратні нормальним (КН). Зареєстровані зміни об’єму селезінки (зниження) порівняно з вихідним рівнем у первинній кінцевій точці вважалися клінічно значущими, враховуючи природний перебіг нелікованої хвороби Гоше.

Таблиця 2. Середні (стандартне відхилення) зміни в клінічних параметрах від вихідного рівня до 9 місяців у дорослих пацієнтів з хворобою Гоше 1-го типу, які раніше не отримували ферментозамісну терапію, при лікуванні препаратом Елелісо (N = 31)

*Рекомендована доза Елелісо для пацієнтів, які раніше не отримували ферментозамісну терапію, становить 60 одиниць/кг кожні два тижні. Доза 30 одиниць/кг препарату Елелісо не є рекомендованою дозою лікарського засобу (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

26 з 31 пацієнта у цьому розширеному клінічному дослідженні продовжили отримувати лікування препаратом Елелісо в сліпому режимі із загальною тривалістю лікування до 24 місяців. Були отримані такі дані, що відповідають змінам клінічних показників від вихідного рівня до 24-го місяця, у групах дозування 30 одиниць/кг (n = 17) і 60 одиниць/кг (n = 14) відповідно: середній (стандартне відхилення) об’єм селезінки (%МТ)знижувався на –1,4 (0,6) і –2,0 (2,0); рівень гемоглобіну підвищувався на 1,3 (1,7) г/дл і 2,4 (2,3) г/дл; об’єм печінки (%МТ) знижувався на –1,1 (0,5) і –1,0 (0,7); кількість тромбоцитів збільшувалася на 28433 (31996)/мм³ і 72029 (68157)/мм³.

Клінічне дослідження з участю пацієнтів віком до 16 років.

Безпечність та ефективність препарату Елелісо оцінювалися в 9 дітей з хворобою Гоше 1-го типу. Це було 12-місячне, багатоцентрове, подвійне сліпе, рандомізоване дослідження з участю пацієнтів, які раніше не отримували терапію. Пацієнти були віком від 2 до 13 років (середній вік 8,1 року), з них 67 % були чоловічої статі. Пацієнти були рандомізовані для отримання препарату Елелісо в дозі або 30 одиниць/кг (n = 4), або 60 одиниць/кг (n = 5) кожні два тижні. Рекомендована доза для пацієнтів, які раніше не отримували терапію, становить 60 одиниць/кг кожні два тижні. Елелісо 30 одиниць/кг не є рекомендованою дозою лікарського засобу (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Середній (± стандартне відхилення) об’єм селезінки для групи дозування 60 одиниць/кг становив 29,4 (± 24,3) КН та знизився до 12,9 (±7,2) КН через 12 місяців. Вихідний об’єм печінки для групи дозування 60 одиниць/кг становив 2,2 (±0,5) КН та знизився до 1,7 (±0,3) КН через 12 місяців. Середня (± стандартне відхилення) кількість тромбоцитів для групи дозування 60 одиниць/кг становила 99 600 (± 42 899)/мм³ на вихідному рівні та збільшилася до 172200 (± 89290)/мм³ через 12 місяців.

2. Клінічні дослідження з метою вивчення переходу пацієнтів з лікування іміглюцеразою на лікування препаратом Елелісо.

Безпечність та ефективність препарату оцінювалися у 31 пацієнта (26 дорослих і 5 дітей) з хворобою Гоше 1-го типу, які перейшли з іміглюцерази на препарат Елелісо. Це було 9-місячне, багатоцентрове, відкрите дослідження з однією групою пацієнтів, які раніше отримували лікування іміглюцеразою у дозах від 9,5 одиниці/кг до 60 одиниць/кг протягом щонайменше 2 років. Необхідними умовами були стабільний клінічний стан пацієнтів та отримання пацієнтами стабільної дози іміглюцерази кожні два тижні протягом щонайменше 6 місяців до включення їх у дослідження. Пацієнти були віком 6-66 років (середній вік 42 роки, включаючи пацієнтів дитячого віку), з них 55 % були чоловіками. Терапію іміглюцеразою припиняли, а лікування препаратом проводили один раз на два тижні із застосуванням такої самої кількості одиниць, як у дозі іміглюцерази, яку раніше отримував кожний пацієнт. Якщо необхідно було підтримати клінічні показники (тобто рівень гемоглобіну, кількість тромбоцитів, об’єм селезінки і печінки), дозволялося проводити корекцію дози.

Середні (± стандартне відхилення) об’єми органів та гематологічні показники залишалися стабільними протягом 9 місяців лікування препаратом. На вихідному рівні об’єм селезінки становив 5,2 (± 0,9) КН, об'єм печінки – 1,0 (± 0,1) КН, кількість тромбоцитів – 161137 (± 73387)/мм³, гемоглобін – 13,5 (± 1,4) г/дл. Після 9 місяців лікування препаратом Елелісо об’єм селезінки становив 4,8 (± 0,9) КН, об'єм печінки – 1,0 (± 0,0) КН, кількість тромбоцитів – 161167 (± 80820)/мм³, гемоглобін – 13,4 (± 1,5) г/дл. Дозування препарату не змінювалося в 30 з 31 пацієнта. Одному пацієнту на 24-му тижні необхідно було підвищити дозу (з 9,5 одиниць/кг до 19 одиниць/кг) через кількість тромбоцитів 92000/мм³ на 22-му тижні, яка в подальшому підвищилася до 170000 мм³ на 9-му місяці.

Клінічні характеристики.

Показання.

Довготривала замісна ферментна терапія у дорослих з підтвердженим діагнозом хвороби Гоше 1-го типу.

Препарат можна також застосовувати пацієнтам дитячого віку зпідтвердженим діагнозом хвороби Гоше 1-го типу та для лікування гематологічних проявів у пацієнтів дитячого віку з підтвердженим діагнозом хвороби Гоше 3-го типу. Клінічні дані щодо пацієнтів дитячого віку від 2 до 17 років обмежені.

Протипоказання.

Тяжкі алергічні реакції на таліглюцеразу альфа або інші компоненти препарату в анамнезі.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Не встановлено.

Особливості застосування.

Реакції гіперчутливості, у тому числі анафілаксія.

У деяких пацієнтів, які отримували лікування препаратом Елелісо, виникали тяжкі реакції гіперчутливості, у тому числі анафілаксія. Під час клінічних досліджень у 2 з 72 (2,8 %) пацієнтів, які отримували лікування препаратом Елелісо, виникали ознаки і симптоми анафілаксії, які включали кропив’янку, гіпотензію, гарячі припливи, свистяче дихання, стиснення в грудях, нудоту, блювання та запаморочення. Ці реакції виникали під час інфузії препарату Елелісо.

Під час клінічних досліджень препарату в 21 з 72 (29 %) пацієнтів виникли реакції гіперчутливості, у тому числі анафілаксія. Симптоми реакцій включали свербіж, ангіоневротичний набряк, гарячі припливи, еритему, висипання, блювання, кашель, стиснення в грудях і подразнення горла. Ці реакції виникали в проміжку до 3 годин після початку інфузії (див. розділ «Побічні реакції»).

Через можливий розвиток анафілаксії слід бути готовим надати належну медичну допомогу, коли застосовується Елелісо. Потрібно ретельно наглядати за пацієнтами протягом відповідного часу після застосування препарату, беручи до уваги час можливого початку анафілаксії, взятий з результатів клінічних досліджень. Пацієнти мають бути проінформовані про ознаки і симптоми анафілаксії та про необхідність одразу звертатися за медичною допомогою при виникненні таких симптомів. Якщо виникне анафілаксія, слід негайно припинити застосування препарату Елелісо та розпочати відповідне лікування.

Терапія реакцій гіперчутливості, залежно від ступеня тяжкості реакції, має включати зниження швидкості або тимчасове припинення інфузії та/або застосування антигістамінних, жарознижувальних препаратів та/або кортикостероїдів у випадку реакцій легкого ступеня. Попереднє застосування антигістамінних препаратів та/або кортикостероїдів може запобігти виникненню реакцій гіперчутливості. Під час клінічних досліджень пацієнтам планово не проводилася премедикація перед інфузією препарату Елелісо. Якщо виникає реакція гіперчутливості тяжкого ступеня, слід негайно припинити інфузію препарату Елелісо та розпочати відповідне лікування.

Слід зважити користь та ризики повторного застосування Елелісо пацієнтам, у яких виникала реакція гіперчутливості тяжкого ступеня, асоційована з цим препаратом. Слід бути уважними під час повторного застосування препарату та бути готовим надати належну медичну допомогу (див. розділ «Побічні реакції»).

Необхідно повідомити пацієнта про ознаки і симптоми анафілаксії та реакцій гіперчутливості та порадити звернутися за медичною допомогою у випадку їх виникнення. Необхідно повідомити пацієнта про те, що слід провести ретельну повторну оцінку доцільності лікування препаратом Елелісо, якщо виникають серйозні реакції гіперчутливості, у тому числі анафілаксія.

Застосування особам літнього віку

Під час клінічних досліджень 8 пацієнтів віком від 65 років отримували лікування препаратом Елелісо. Клінічні дослідження Елелісо не включали достатньої кількості пацієнтів віком від 65, щоб визначити, чи відрізняється їхня відповідь на лікування від відповіді пацієнтів молодшого віку.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Задовільних та добре контрольованих досліджень застосування Елелісо з участю вагітних жінок не проводилося. У дослідженнях на тваринах не виявлено жодних свідчень порушення репродуктивної функції або завдання шкоди плоду внаслідок застосування таліглюцерази альфа. Оскільки за результатами досліджень репродуктивної функції у тварин не завжди можна спрогнозувати реакцію у людини, препарат Елелісо слід застосовувати під час вагітності лише у випадку очевидної необхідності.

Ризик для матері та ембріона/плода, пов’язаний з хворобою

Жінки з хворобою Гоше 1-го типу мають підвищений ризик викидня, якщо не лікувати та не контролювати симптоми хвороби до зачаття та під час вагітності. Вагітність може загострювати наявні симптоми хвороби Гоше 1-го типу або спричиняти її нові прояви. Прояви хвороби Гоше 1-го типу можуть призвести до несприятливих наслідків вагітності, у тому числі гепатоспленомегалії, яка може перешкоджати нормальному росту плода, і тромбоцитопенії, яка може спричиняти виникнення кровотечі і крововиливу.

Годування груддю

Невідомо, чи проникає препарат Елелісо у грудне молоко людини. Оскільки багато лікарських засобів проникають у грудне молоко людини, препарат слід з обережністю застосовувати жінкам, які годують груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Оскільки під час клінічних досліджень з таліглюцеразою альфа повідомлялося про запаморочення, пацієнтам слід знати про реакцію їхнього організму на препарат Елелісо перед тим, як керувати автотранспортом або іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Рекомендована доза

Лікування пацієнтів, які раніше не отримували ферментозамісну терапію. Рекомендована доза для лікування дорослих, які раніше не отримували терапію, і дітей становить 60 одиниць/кг маси тіла кожні 2 тижні у вигляді 60-120-хвилинної внутрішньовенної інфузії.

Пацієнти, які переходять з іміглюцерази. Пацієнти, які на даний час отримують лікування іміглюцеразою з приводу хвороби Гоше 1-го типу, можуть перейти на препарат Елелісо. Пацієнтам, які раніше отримували лікування іміглюцеразою в стабільному дозуванні, при переході з іміглюцерази на препарат Елелісо рекомендується починати лікування препаратом Елелісо у такій самій дозі.

Корекцію дози можна проводити на основі досягнення і підтримання терапевтичних цілей для кожного пацієнта (див. «Клінічні дослідження»).

Препарат Елелісо слід відновлювати, розводити та застосовувати під наглядом медичного працівника.

Інструкції щодо приготування

Кожний флакон Елелісо містить 200 одиниць таліглюцерази альфа і призначений лише для однократного застосування. Не використовуйте флакон більше одного разу. Етапи відновлення і розчинення мають проводитися в асептичних умовах.

Препарат необхідно відновити у стерильній воді для ін’єкцій і розчинити у 0,9 % розчині натрію хлориду для ін’єкцій до отримання кінцевого об’єму 100-200 мл, а потім ввести за допомогою внутрішньовенної інфузії.

Препарат Елелісо готують у асептичних умовах, дотримуючись наступної послідовності.

1. Визначають кількість флаконів, які необхідно відновити, на основі маси тіла пацієнта і рекомендованої дози 60 одиниць/кг, виконуючи такі розрахунки (1-3):
   1. сумарна доза в одиницях = маса тіла пацієнта (кг) × доза (60 одиниць/кг);
   2. сумарна кількість флаконів = сумарна доза в одиницях, поділена на 200 одиниць/флакон;
   3. округлюють до наступного повного флакона.
2. Дістають необхідну кількість флаконів з холодильника. Не можна лишати ці флакони за кімнатної температури довше 24 годин до відновлення. Флакони не можна нагрівати або підігрівати у мікрохвильовій печі.
3. Кожний флакон препарату Елелісо відновлюють за допомогою 5,1 мл стерильної води для ін’єкцій до отримання об’єму відновленого препарату 5,3 мл і об’єму, що витягається, 5 мл. При відновленні обережно перемішують вміст флаконів. НЕ СТРУШУВАТИ. Перед подальшим розведенням візуально оглядають розчин у флаконах; розчин має бути прозорим і безбарвним. Не можна застосовувати розчин, якщо його колір змінився або якщо він містить сторонні механічні частки.
4. Набирають розраховану дозу препарату з відповідної кількості флаконів і розводять 0,9 % розчином натрію хлориду для ін’єкцій до отримання кінцевого об’єму 100-200 мл.
   • Для дітей слід використовувати кінцевий об’єм 100-120 мл.
   • Для дорослих можна використовувати кінцевий об’єм 130-150 мл. Проте якщо об’єм тільки відновленого продукту становить 130-150 мл або вище, кінцевий об’єм не має перевищувати 200 мл.
5. Обережно перемішують. НЕ СТРУШУВАТИ. Оскільки це розчин білка, після розчинення деколи може виникати легка флокуляція (у вигляді напівпрозорих волокон).

Інструкції щодо застосування

Після відновлення і розведення приготовлений розчин слід застосовувати методом внутрішньовенної інфузії та фільтрувати через прохідний фільтр з низьким зв’язуванням білка і розміром пор 0,2 мкм.

• Для дітей: початкова швидкість інфузії має становити 1 мл/хв. Після встановлення переносимості препарату Елелісо швидкість інфузії можна збільшити, але не вище рекомендованого максимального значення 2 мл/хв. Весь об’єм інфузійного розчину необхідно ввести за період, який становить щонайменше 60 хвилин.
• Для дорослих: початкова швидкість інфузії має становити 1,2 мл/хв. Після встановлення переносимості препарату Елелісо швидкість інфузії можна збільшити, але не вище рекомендованого максимального значення 2,2 мл/хв. Весь об’єм інфузійного розчину необхідно ввести за період, який становить щонайменше 60 хвилин.

Оскільки Елелісо не містить жодних консервантів, застосовувати препарат необхідно одразу після відновлення. Якщо застосувати його одразу неможливо, відновлений препарат можна зберігати до 24 годин при температурі 2-8 ^°C у захищеному від світла місці або до 4 годин при 20-25 ^°C, не захищаючи від світла. Розведений препарат можна зберігати до 24 годин при температурі 2-8 ^°C у захищеному від світла місці. Загалом, відновлений і розведений препарат можна зберігати не більше 24 годин. Не заморожувати. Невикористаний препарат потрібно викинути.

Діти.

Діти (віком від 2 до 17 років)

У клінічних дослідженнях препарат Елелісо застосовувався обмеженій кількості дітей віком від 2 до 17 років. Дослідження, проведені на даний час, продемонстрували такі самі результати стосовно ефективності терапії та видів і частоти виникнення побічних явищ, як і в дорослих пацієнтів. Загалом порівнювати часті побічні реакції в дорослих і дітей складно через незначну кількість пацієнтів у групах лікування.

Недостатньо даних, щоб рекомендувати дозування препарату дітям віком до 2 років, через відсутність клінічних досліджень для цієї групи пацієнтів.

Передозування.

Досвід щодо передозування препаратом Елелісо відсутній.

Побічні реакції.

Досвід, отриманий у клінічних дослідженнях

Оскільки умови, за яких проводяться клінічні дослідження, дуже відрізняються, частота побічних реакцій, що спостерігається у клінічних дослідженнях лікарського засобу, не підлягає безпосередньому порівнянню з частотою, отриманою у клінічних дослідженнях іншого лікарського засобу, і може не відображати частоту побічних реакцій, що спостерігається на практиці.

У клінічних дослідженнях застосування препарату Елелісо (у вигляді початкової терапії та після переходу з лікування іміглюцеразою) (N = 72) найчастішими (≥5 %) побічними реакціями були свербіж, гарячі припливи, головний біль, біль у суглобах, біль у кінцівках, біль у животі, блювання, підвищена втомлюваність, біль у спині, запаморочення, нудота та висип.

Клінічні дослідження препарату Елелісо, що призначався як початкова терапія

Клінічне дослідження з участю пацієнтів віком від 19 років

Безпечність Елелісо в дозах 30 одиниць/кг (n = 16) або 60 одиниць/кг (n = 16) кожні два тижні оцінювали під час 9-місячного рандомізованого клінічного дослідження з участю 32 дорослих пацієнтів (віком від 19 до 74 років) з хворобою Гоше 1-го типу, які раніше не отримували ферментозамісну терапію.

Таблиця 3. Побічні реакції, що виникали у ≥5 % дорослих пацієнтів, які отримували лікування препаратом Елелісо та раніше не отримували ферментозамісну терапію

Назва	Кількість дорослих пацієнтів, які раніше не отримували терапію (N = 32), n (%)
Головний біль	6 (19 %)
Біль у суглобах	4 (13 %)
Підвищена втомлюваність	3 (9 %)
Нудота	3 (9 %)
Запаморочення	3 (9 %)
Біль у животі	2 (6 %)
Свербіж	2 (6 %)
Гарячі приливи	2 (6 %)
Блювання	2 (6 %)
Кропив’янка	2 (6 %)

Подібні побічні реакції спостерігалися у пацієнтів, які продовжили лікування препаратом Елелісо при подовженні тривалості дослідження до 24 місяців. У одного пацієнта спостерігалася імуноопосередкована стійка медикаментозна еритема типу III, яка тривала протягом дослідження.

Клінічне дослідження з участю пацієнтів віком до 16 років включно

Безпечність препарату Елелісо в дозах 30 одиниць/кг (n = 4) або 60 одиниць/кг (n = 5) кожні два тижні оцінювали під час 12-місячного рандомізованого клінічного дослідження з участю 9 дітей (віком від 2 до 13 років) з хворобою Гоше 1-го типу, які раніше не отримували ферментозамісну терапію.

Найчастішою побічною реакцією (≥10 %) було блювання, яке виникало у 4 із 9 пацієнтів. У двох пацієнтів розвинулися реакції гіперчутливості; в одного виникло блювання тяжкого ступеня та запалення шлунково-кишкового тракту, а в іншого – подразнення горла легкого ступеня та дискомфорт у грудній клітці. Обидва пацієнти відчували покращення після лікування антигістамінними препаратами і продовжили лікування препаратом Елелісо.

Клінічне дослідження з участю пацієнтів, які перейшли з лікування іміглюцеразою на препарат Елелісо

Безпечність препарату Елелісо оцінювали у 31 пацієнта (26 дорослих і 5 дітей) віком від 6 до 66 років з хворобою Гоше 1-го типу, які раніше отримували лікування іміглюцеразою протягом принаймні 2 років. Елелісо застосовували протягом 9 місяців, доза (одиниць/кг) дорівнювала попередній дозі іміглюцерази для кожного пацієнта.

Таблиця 4. Побічні реакції в ≥10 % пацієнтів, які були переведені з лікування іміглюцеразою на препарат Елелісо

Назва	Кількість пацієнтів, які були переведені з лікування іміглюцеразою (N = 31; 26 дорослих і 5 дітей), n (%)
Біль у суглобах	4 (13 %)
Головний біль	4 (13 %)
Біль у кінцівках	3 (10 %)

Імуногенність.

Як і у випадках з іншими лікарськими засобами, що містять протеїни, у пацієнтів можуть утворювалися антитіла до препарату Елелісо.

У клінічних дослідженнях з участю дорослих пацієнтів, які раніше не отримували ферментозамісну терапію, у 17 (53 %) з 32 пацієнтів під час лікування препаратом Елелісо утворилися антитіла, а 2 (6 %) з 32 пацієнтів мали позитивні результати аналізу на антитіла на вихідному рівні перед лікуванням препаратом. З 17 пацієнтів, у яких утворилися антитіла під час лікування препаратом Елелісо, у 6 пацієнтів (35 %) розвинулися реакції гіперчутливості, 2 них мали прояви анафілаксії. 2 з 17 пацієнтів, у яких утворилися антитіла під час лікування препаратом, припинили лікування через реакції гіперчутливості, один з них мав прояви анафілаксії. З 2 пацієнтів, які мали позитивні результати аналізу на антитіла до початку лікування препаратом Елелісо, у одного розвинулася реакція гіперчутливості під час застосування першої дози препарату, і його було виключено з дослідження. У другого пацієнта побічна реакція не виникла.

Під час клінічного дослідження з участю дітей, які раніше не отримували ферментозамісну терапію, у 2 (22 %) з 9 пацієнтів утворилися антитіла під час лікування препаратом Елелісо, а 1 з 9 пацієнтів мав позитивний результат аналізу на антитіла до початку лікування препаратом. У двох пацієнтів (у одного з них утворилися антитіла під час лікування, а другий мав позитивний результат аналізу на антитіла на вихідному рівні) виникли реакції гіперчутливості. Обидва пацієнти продовжили лікування препаратом Елелісо.

Під час клінічного дослідження з участю 31 пацієнта (26 дорослих і 5 дітей), які перейшли з лікування іміглюцеразою на Елелісо, у 4 дорослих (13 % пацієнтів) утворилися антитіла під час лікування препаратом Елелісо. Ще 4 пацієнти (13 %, 2 дорослих і 2 дітей) мали позитивні результати аналізу на антитіла на вихідному рівні, але після переходу на Елелісо мали негативні результати. У 2 дорослих пацієнтів (у одного з них утворилися антитіла після переходу з іміглюцерази, а другий мав позитивний результат аналізу на антититіла на вихідному рівні) виникли реакції гіперчутливості. Обидва пацієнти продовжили лікування препаратом Елелісо.

Зв’язок між виникненням антитіл і розвитком реакцій гіперчутливості зрозумілий не до кінця. Моніторинг утворення антитіл до препарату Елелісо може бути доцільним для пацієнтів, які мають позитивні результати аналізу на антитіла або у яких виникали реакції гіперчутливості на препарат чи інші ферментозамісні терапії.

У 29 з 30 пацієнтів (дорослих та дітей), які мали позитивний результат аналізу на антитіла, провели аналіз на нейтралізуючі антитіла, що можуть інгібувати ферментну активність Елелісо. Нейтралізуючі антитіла було знайдено в 3 (10,3 %) з 29 пацієнтів (2 дорослих пацієнти, які раніше не отримували терапію, і 1 дорослий пацієнт, який перейшов з лікування іміглюцеразою). Через обмеженість доступних даних неможливо встановити зв’язок між наявністю нейтралізуючих антитіл і терапевтичною ефективністю препарату Елелісо.

Результати кількісної оцінки імуногенності дуже залежать від чутливості та специфічності кількісного визначення, і на них може впливати кілька факторів, зокрема методика проведення кількісного визначення, поводження зі зразками, час забору зразків, одночасне застосування інших лікарських засобів та основне захворювання. Тому порівняння частоти утворення антитіл до Елелісо з частотою утворення антитіл до інших препаратів може бути недостовірним.

Післяреєстраційний досвід.

Під час післяреєстраційного застосування препарату Елелісо в країнах, де він представлений на ринку, відмічалися зазначені вище побічні реакції. Оскільки про ці реакції повідомлялося на добровільній основі невідомою кількістю людей, не завжди можливо належним чином оцінити їх частоту або встановити причинний зв’язок із впливом препарату.

Розлади з боку імунної системи: анафілаксія (див. розділ «Особливості застосування»).

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання. Зберігати при температурі 2-8 °С в оригінальній упаковці для захисту від світла.

Упаковка. По 200 ОД препарату у флаконі у картонній коробці.

Категорія відпуску. за рецептом.

Виробник.

Фармація і Апджон Компані / Pharmacia & Upjohn Company.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

7000 Портедж Роуд, Каламазу, Мічиган (МІ) 49001, США / 7000 Portage Road, Kalamazoo, Michigan (MI) 49001, USA.