Бревиблок инструкция, аналоги и состав

Показания:	Надшлуночкова тахіаритмія, включаючи мерехтливу аритмію, тріпотіння передсердь і синусову тахікардію.Тахікардія і артеріальна гіпертензія у періопераційному періоді.БРЕВІБЛОК показаний при надшлуночковій тахікардії (за винятком синдромів передчасного збудження шлуночків) та для швидкого контролю шлуночкового ритму у пацієнтів з мерехтливою аритмією чи тріпотінням передсердь у перед- та післяопераційному періоді чи за інших обставин, коли бажаним є короткотривалий контроль шлуночкового ритму за допомогою препарату короткої дії. БРЕВІБЛОК також показаний при тахікардії та артеріальній гіпертензії у періопераційному періоді і при некомпенсаторній синусовій тахікардії, якщо, на думку лікаря, ступінь тахікардії потребує особливого втручання. БРЕВІБЛОК не призначений для застосування при хронічних станах.
Форма випуска:	Розчин для ін'єкцій, 10 мг/мл по 10 мл у флаконах № 5
Производитель, страна:	Бакстер Хелскеа Лімітед (вторинна упаковка, випуск серії)/Уест-Уорд Фармасьютікелс Корп. (виготовлення готового лікарського засобу, включаючи стадію фасування), Великобританія/США
Действующее вещества:	1 мл містить есмололу гідрохлориду 10 мг
МНН:	Esmolol - Эсмолол
Регистрация:	UA/1406/01/01з 18.09.2014 по 18.09.2019. Приказ 130 від 24.02.2016
Код АТХ:	C Сердечно-сосудистая система C07 Бета-адреноблокаторы C07A Бета-адреноблокаторы C07AB Селективные бета1-адреноблокаторы

Склад:

діюча речовина: esmolol hydrochloride;

1 мл містить есмололу гідрохлориду 10 мг;

допоміжні речовини: натрію ацетату тригідрат, кислота оцтова льодяна, натрію хлорид, натрію гідроксид, кислота хлористоводнева концентрована, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора рідина від безбарвного до світло-жовтого кольору, фактично вільна від видимих сторонніх часточок.

Фармакотерапевтична група.

Селективні блокатори бета-адренорецепторів.

Код АТХ С07A В09.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Есмололу гідрохлорид – це бета-селективний (кардіоселективний) блокатор адренергічних рецепторів без значної внутрішньої симпатоміметичної чи мембраностабілізуючої активності при застосуванні у терапевтичних дозах.

Есмололу гідрохлорид хімічно пов'язаний з феноксипропаноламіновим класом бета-блокаторів. З огляду на фармакологічні властивості, препарат БРЕВІБЛОК має швидкий початок дії, дуже коротку її тривалість, завдяки чому дозу можна швидко корегувати.

Коли застосовують відповідну насичувальну дозу, рівноважні концентрації у крові досягаються протягом 5 хвилин. Проте терапевтичний ефект досягається раніше, ніж стабільні плазмові концентрації. Швидкість інфузії може бути відкоригована для отримання бажаного фармакологічного ефекту.

Препарат БРЕВІБЛОК має відомі гемодинамічні та електрофізіологічні властивості бета-блокаторів:

• зниження частоти серцевих скорочень під час відпочинку та фізичних вправ;
• зниження підвищеної частоти серцевих скорочень, спричиненої ізопреналіном;
• збільшення часу відновлення СА-вузла;
• затримка АВ-провідності;
• пролонгація АВ-інтервалу при нормальному синусовому ритмі і під час стимуляції передсердя без затримки в тканині Гіса-Пуркіньє;
• продовження часу PQ, індукція АВ-блокади II ступеня;
• пролонгація функціонального рефрактерного періоду передсердь і шлуночків;
• негативний інотропний ефект зі зниженням фракції викиду;
• зниження артеріального тиску.

Фармакокінетика.

Кінетичні параметри есмололу у здорових дорослих є лінійними, плазматична концентрація пропорційна дозі. Якщо насичувальну дозу не застосовують, то рівноважна концентрація в крові досягається протягом 30 хвилин при дозах від 50 до 300 мкг/кг/хв.

Період напіврозподілу есмололу гідрохлориду дуже короткий, приблизно 2 хвилини.

Об’єм розподілу становить 3,4 л/кг.

Есмололу гідрохлорид метаболізується в еритроцитах шляхом гідролізу ефірної групи під впливом естерази до кислотного метаболіту (ASL-8123) та метанолу. Метаболізм есмололу гідрохлориду є незалежним, коли доза становить від 50 до 300 мкг/кг/хв.

БРЕВІБЛОК зв’язується з протеїнами плазми крові людини на 55 %, а кислотний метаболіт – лише на 10 %.

Час напіввиведення після внутрішньовенного введення становить приблизно 9 хвилин.

Загальний кліренс становить 285 мл/кг/хв; він не залежить від циркуляції в печінці або будь-якому іншому органі. Есмололу гідрохлорид виводиться нирками, частково у незміненій формі (менше 2 % введеної кількості), частково у вигляді кислотного метаболіту, що має слабку (менше 0,1 % такої у есмололу) бета-блокуючу активність. Кислотний метаболіт виводиться з сечею, період його напіввиведення становить близько 3,7 години.

Клінічні характеристики.

Показання.

Надшлуночкова тахіаритмія, включаючи мерехтливу аритмію, тріпотіння передсердь і синусову тахікардію.

Тахікардія і артеріальна гіпертензія у періопераційному періоді.

БРЕВІБЛОК показаний при надшлуночковій тахікардії (за винятком синдромів передчасного збудження шлуночків) та для швидкого контролю шлуночкового ритму у пацієнтів з мерехтливою аритмією чи тріпотінням передсердь у перед- та післяопераційному періоді чи за інших обставин, коли бажаним є короткотривалий контроль шлуночкового ритму за допомогою препарату короткої дії. БРЕВІБЛОК також показаний при тахікардії та артеріальній гіпертензії у періопераційному періоді і при некомпенсаторній синусовій тахікардії, якщо, на думку лікаря, ступінь тахікардії потребує особливого втручання. БРЕВІБЛОК не призначений для застосування при хронічних станах.

Протипоказання.

• Тяжка синусова брадикардія (частота серцевих скорочень менше 50 ударів на хвилину);
• синдром дисфункції синусового вузла;
• порушення атріовентрикулярної і синоаурикулярної провідності; АВ-блокада 2 або 3 ступеня;
• кардіогенний шок;
• тяжка гіпотензія;
• декомпенсована серцева недостатність;
• гіперчутливість до складових препарату або інших бета-блокаторів (перехресна чутливість між бета-блокаторами є можливою);
• одночасне внутрішньовенне введення антагоністів кальцієвих каналів, коли серцеві ефекти іншого препарату ще наявні;
• одночасне або нещодавнє внутрішньовенне введення верапамілу, (препарат БРЕВІБЛОК не можна вводити протягом 48 годин після припинення застосування верапамілу);
• феохромоцитома, за відсутності її лікування;
• легенева гіпертензія;
• гострий напад астми;
• метаболічний ацидоз.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Обережність потрібна кожного разу, коли препарат БРЕВІБЛОК застосовують з іншими антигіпертензивними засобами або засобами, що можуть призводити до гіпотензії або брадикардії: можуть посилюватись терапевтичні ефекти препарату БРЕВІБЛОК або побічні ефекти гіпотензії або брадикардії.

Антагоністи кальцію, такі як верапаміл і меншою мірою дилтіазем, можуть мати негативний вплив на скорочуваність і АВ-провідність. Комбінацію не слід призначати пацієнтам з порушеннями провідності, і препарат БРЕВІБЛОК не слід призначати протягом 48 годин після припинення застосування верапамілу.

Антагоністи кальцію, такі як похідні дигідропіридину (наприклад ніфедипін), можуть підвищувати ризик гіпотензії. У пацієнтів з серцевою недостатністю лікування бета-блокаторами може призвести до зупинки серця. Рекомендується обережне титрування БРЕВІБЛОКу і належний гемодинамічний моніторинг.

Одночасне застосування препарату БРЕВІБЛОК, антиаритмічних препаратів I класу (таких як дизопірамід, хінідин) і аміодарону може спричинити потенціюючий вплив на час внутрішньопередсердної провідності та індукувати негативний інотропний ефект.

Одночасне застосування препарату БРЕВІБЛОК та інсуліну або пероральних протидіабетичних препаратів може посилювати ефект зниження рівня цукру у крові (особливо це стосується неселективних бета-блокаторів). Бета-адренергічна блокада може попередити появу ознак гіпоглікемії (тахікардію), але інші прояви, такі як запаморочення і пітливість, не будуть зазнавати впливу.

Анестетики. У випадку, якщо об’ємний статус пацієнта не визначений чи одночасно застосовуються антигіпертензивні препарати, можливе послаблення рефлекторної тахікардії і підвищення ризику гіпотензії. Продовження бета-блокади знижує ризик виникнення аритмії під час індукції та інтубації. Якщо пацієнт додатково до БРЕВІБЛОКу отримує бета-блокуючий препарат, слід повідомити про це анестезіолога. Дозування кожного препарату може змінюватися за необхідності для підтримання бажаної гемодинаміки.

Комбінація препарату БРЕВІБЛОК з гангліоблокаторами може підвищити гіпотензивний ефект.

Нестероїдні протизапальні препарати можуть зменшувати гіпотензивну дію бета-блокаторів.

Особливу обережність слід проявляти при застосуванні флоктафеніну або амісульприду одночасно з бета-блокаторами.

Одночасне застосування трициклічних антидепресантів (таких як іміпрамін та амітриптилін), барбітуратів або фенотіазинів (таких як хлорпромазин), а також інших антипсихотичних засобів (таких як клозапін) може посилити ефект зниження артеріального тиску. Щоб уникнути неочікуваної гіпотензії, дозування препарату БРЕВІБЛОК слід корегувати в бік зменшення.

При застосуванні бета-блокаторів пацієнти з ризиком розвитку анафілактичних реакцій можуть бути більш реактивними щодо впливу алергену (випадкового, діагностичного або терапевтичного). Пацієнти, які отримують бета-блокатори, можуть не відповідати на звичайні дози адреналіну, що застосовують для лікування анафілактичних реакцій.

Бета-блокатори, включаючи препарат БРЕВІБЛОК, спричиняли м’язову слабкість, тому вони теоретично здатні зменшувати ефективність антихолінестеразних засобів при лікуванні м’язової слабкості.

Симпатоміметичні препарати можуть нейтралізувати вплив бета-адренергічних блокаторів

при одночасному застосуванні. Доза кожного засобу може потребувати корекції на основі відповіді пацієнта, або слід оцінити доцільність застосування альтернативних лікарських засобів.

Препарати, що стимулюють викид катехоламінів, наприклад резерпін, при введенні разом з бета-блокаторами можуть давати адитивний ефект. Пацієнтів, які одночасно отримують БРЕВІБЛОК і препарати, що стимулюють викид катехоламінів, слід ретельно обстежувати щодо наявності доказів гіпотензії чи чіткої брадикардії, які можуть призвести до запаморочення, втрати свідомості чи ортостатичної гіпотензії.

Застосування бета-блокаторів з моксонідином або альфа-2-агоністами (наприклад клонідином), підвищує ризик рикошетної гіпертензії. Якщо клонідин або моксонідин застосовують у комбінації з бета-блокатором і необхідно припинити терапію обома препаратами, першим слід припинити застосування бета-блокатора, а потім клонідину або моксонідину через декілька днів.

Застосування бета-блокаторів з похідними ріжків може призвести до тяжкого звуження периферичних судин і артеріальної гіпертензії.

Дані досліджень взаємодії препарату БРЕВІБЛОК і варфарину доводять, що їх одночасне застосування не призводить до зміни плазматичних рівнів варфарину. Однак концентрації препарату БРЕВІБЛОК при одночасному застосуванні з варфарином були неоднозначно вищими.

При одночасному внутрішньовенному введенні дигоксину і препарату БРЕВІБЛОК здоровим добровольцям іноді спостерігалось підвищення рівня дигоксину у крові на 10–20 %. Одночасне застосування серцевих глікозидів та препарату БРЕВІБЛОК може подовжувати час АВ-провідності. Дигоксин не впливав на фармакокінетику препарату БРЕВІБЛОК.

У ході досліджень взаємодії морфіну і препарату БРЕВІБЛОК при внутрішньовенному введенні здоровим добровольцям впливу препарату БРЕВІБЛОК на рівень морфіну у крові відзначено не було. Рівноважний рівень препарату БРЕВІБЛОК у крові зростав у присутності морфіну на 46 %, але жодні інші фармакокінетичні параметри не змінювались.

Вплив препарату БРЕВІБЛОК на тривалість нервово-м’язової блокади, спричиненої суксаметонію хлоридом або мівакурієм, досліджувався у пацієнтів в процесі хірургічних операцій. БРЕВІБЛОК не впливав на швидкість розвитку нервово-м’язової блокади, спричиненої суксаметонію хлоридом, але її тривалість подовжувалася від 5 до 8 хвилин. БРЕВІБЛОК помірно подовжував клінічну тривалість (18,6%) дії мівакурію та індекс відновлення після його введення (6,7%).

Хоча взаємодії, що спостерігались під час досліджень із застосуванням варфарину, дигоксину, морфіну, суксаметонію хлориду або мівакурію, не мають великої клінічної значущості, препарат БРЕВІБЛОК слід обережно титрувати пацієнтам, які отримують одночасне лікування цими препаратами.

При одночасному застосуванні з сульфінпіразоном можливе послаблення антигіпертензивних ефектів бета-блокаторів.

Особливості застосування.

Рекомендується постійно контролювати артеріальний тиск та ЕКГ у всіх пацієнтів, які отримують препарат БРЕВІБЛОК.

Застосування препарату БРЕВІБЛОК для контролю шлуночкової відповіді у пацієнтів з надшлуночковою аритмією слід проводити з обережністю, якщо пацієнт має гемодинамічні порушення або приймає інші засоби, що зменшують всі зазначені далі функції або деякі з них: периферичний опір, наповнення міокарда, скорочуваність міокарда або передача електричного імпульсу в міокарді. Незважаючи на швидкий початок і закінчення дії препарату БРЕВІБЛОК, можуть виникати тяжкі реакції, в тому числі втрата свідомості, кардіогенний шок, зупинка серця. Повідомлялося про декілька летальних результатів у складних клінічних випадках, коли препарат БРЕВІБЛОК, імовірно, застосовували для контролю шлуночкового ритму.

Найчастіше спостерігається такий побічний ефект, як гіпотензія, що залежить від дози, але може виникнути при застосуванні будь-якої дози. Такий ефект може бути тяжким. У разі розвитку гіпотензії слід знизити швидкість інфузії або, якщо необхідно, припинити введення. Гіпотензія, як правило, є оборотною (протягом 30 хвилин після припинення введення препарату БРЕВІБЛОК). У деяких випадках можуть бути потрібні додаткові заходи для відновлення тиску. Необхідно дотримуватися особливої обережності при підборі дозування і протягом підтримуючої інфузії пацієнтам з низьким систолічним артеріальним тиском.

При застосуванні препарату БРЕВІБЛОК відзначали випадки брадикардії, у тому числі тяжкої брадикардії, і зупинки серця. Препарат БРЕВІБЛОК слід застосовувати з особливою обережністю пацієнтам з низьким рівнем частоти серцевих скорочень до лікування і тільки тоді, коли очікувана потенційна користь переважає ризик.

Препарат БРЕВІБЛОК протипоказаний пацієнтам з уже існуючою тяжкою синусовою брадикардією. Якщо частота пульсу знижується до менш ніж 50–55 ударів на хвилину в стані спокою і пацієнт відчуває симптоми, пов’язані з брадикардією, слід зменшити дозування або припинити введення.

Симпатична стимуляція є необхідною для підтримки кровообігу при застійній серцевій недостатності. Бета-блокада несе потенційну небезпеку подальшого пригнічення скоротливості міокарда та прискорення розвитку тяжкої недостатності. Тривала депресія міокарда внаслідок застосування бета-блокаторів протягом певного періоду часу може в деяких випадках призводити до серцевої недостатності.

Слід проявляти обережність при застосуванні препарату БРЕВІБЛОК пацієнтам з порушеннями функції серця. При перших симптомах загрози серцевої недостатності БРЕВІБЛОК (есмололу гідрохлорид) слід відмінити. Хоча через короткий час напіввиведення може бути достатньо відміни препарату, також можна розглянути специфічне лікування. Препарат БРЕВІБЛОК протипоказаний пацієнтам з декомпенсованою серцевою недостатністю.

Через негативний вплив на час збудження бета-блокатори можна застосовувати пацієнтам з блокадою серця першого ступеня або іншими порушеннями серцевої провідності лише з обережністю.

Препарат БРЕВІБЛОК слід призначати з обережністю і тільки після попереднього застосування блокаторів альфа-рецепторів пацієнтам з феохромоцитомою.

Потрібна обережність при застосуванні препарату БРЕВІБЛОК для лікування артеріальної гіпертензії після індукованої гіпотермії.

Пацієнтам з бронхоспастичною хворобою взагалі не слід призначати бета-блокатори. Через свою відносну бета₁-селективність і титрованість БРЕВІБЛОК з обережністю можна застосовувати пацієнтам з бронхоспастичною хворобою. Однак через те, що бета₁-селективність не абсолютна, БРЕВІБЛОК слід ретельно титрувати до визначення найменшої ефективної дози. У разі бронхоспазму інфузію слід негайно припинити і при необхідності ввести бета₂-агоніст.

Якщо пацієнт вже отримує засіб, що стимулює бета₂-рецептори, може виникнути необхідність перегляду дози цього засобу.

Препарат БРЕВІБЛОК слід застосовувати з обережністю пацієнтам з хрипами або астмою в анамнезі.

Препарат БРЕВІБЛОК слід застосовувати з обережністю пацієнтам з цукровим діабетом або у разі підозрюваної або фактичної гіпоглікемії. Бета-блокатори можуть маскувати продромальні симптоми гіпоглікемії, такі як тахікардія. Проте запаморочення і пітливість не будуть зазнавати впливу. Одночасне застосування бета-блокаторів і протидіабетичних препаратів може посилювати ефект протидіабетичних засобів (зниження глюкози в крові).

Реакції у місці інфузії відмічаються при застосуванні препарату БРЕВІБЛОК як 10 мг/мл, так і 20 мг/мл. Ці реакції включають подразнення та запалення у місці інфузії, а також більш тяжкі реакції, такі як тромбофлебіт, некроз і утворення пухирів, зокрема, при екстравазації. Слід уникати проведення інфузії у вени малого діаметру або із застосуванням катетера типу «метелик». У разі розвитку реакції у місці інфузії слід використовувати альтернативне місце для проведення інфузії.

Бета-блокатори можуть підвищувати частоту і тривалість нападів стенокардії у пацієнтів зі стенокардією Принцметала через безперешкодний спазм коронарної артерії, опосередкований альфа-рецептором. Таким пацієнтам взагалі не можна призначати неселективні бета-блокатори, а бета₁-селективні блокатори можна призначати лише з надзвичайною обережністю.

У гіповолемічних пацієнтів препарат БРЕВІБЛОК може послаблювати рефлекторну тахікардію і підвищувати ризик судинної недостатності. Тому таким пацієнтам препарат БРЕВІБЛОК слід застосовувати з обережністю.

Пацієнтам з периферичними циркуляторними розладами (хвороба чи синдром Рейно, перемінна кульгавість) бета-блокатори слід застосовувати з великою обережністю через ризик загострення цих захворювань.

Застосування деяких бета-блокаторів, особливо для внутрішньовенного введення, в тому числі препарату БРЕВІБЛОК, було пов’язане з підвищенням рівнів сироваткового калію і гіперкаліємією. Такий ризик підвищується у пацієнтів з факторами ризику, такими як порушення функції нирок та проведення гемодіалізу.

Повідомлялося, що бета-блокатори, включаючи БРЕВІБЛОК, спричиняють або сприяють розвитку гіперкаліємічного ниркового канальцевого ацидозу. Крім того, ацидоз звичайно може супроводжуватися зниженою скоротністю міокарда. БРЕВІБЛОК слід з обережністю застосовувати пацієнтам з існуючим метаболічним ацидозом.

Бета-блокатори можуть збільшувати чутливість до алергенів і серйозність анафілактичних реакцій. Пацієнти, які отримують бета-блокатори, можуть не відповідати на звичайні дози адреналіну, що застосовують для лікування анафілактичних або анафілактоїдних реакцій.

Бета-блокатори були пов’язані з розвитком псоріазу або псоріазоподібних висипань і загостренням псоріазу. Пацієнтам з псоріазом в особистому чи сімейному анамнезі слід призначати бета-блокатори тільки після ретельного аналізу очікуваної користі та ризику.

Бета-блокатори, включаючи БРЕВІБЛОК, спричиняли м’язову слабкість. БРЕВІБЛОК слід застосовувати з обережністю пацієнтам з міастенією гравіс.

Такі бета-блокатори, як пропранолол і метопролол, можуть маскувати певні клінічні ознаки гіпертиреозу (наприклад тахікардію). Різке припинення лікування бета-блокаторами у пацієнтів з ризиком розвитку або підозрою на розвиток тиреотоксикозу може спричинити тиреотоксичний криз, і такі пацієнти потребують ретельного спостереження.

Пацієнти літнього віку

Пацієнтів літнього віку слід лікувати з обережністю. Загалом вибір дози для пацієнтів літнього віку слід проводити з обережністю, починаючи звичайно з низького рівня діапазону доз, з урахуванням більшої частоти зниження ниркової або серцевої функції, супутніх захворювань або лікування іншими лікарськими засобами.

Пацієнти з порушенням функції печінки

Спеціальні застереження для пацієнтів з порушенням функції печінки відсутні, оскільки БРЕВІБЛОК метаболізується естеразами еритроцитів.

Даний лікарський засіб містить приблизно 1,22 ммоль (або 28 мг) натрію в одному флаконі. Це слід брати до уваги пацієнтам, які перебувають на дієті з контролем натрію.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Дані щодо застосування есмололу гідрохлориду вагітним жінкам обмежені. Есмололу гідрохлорид не рекомендується застосовувати під час вагітності.

Враховуючи фармакологічну дію, протягом пізнього періоду вагітності слід брати до уваги побічну дію на плід і новонародженого (особливо гіпоглікемію, гіпотензію і брадикардію).

Якщо лікування препаратом БРЕВІБЛОК вважається необхідним, слід контролювати матково-плацентарний кровообіг і зростання плода.

Повідомлялося, що застосування препарату в II і III триместрах вагітності або під час пологів спричиняло брадикардію плода, яка тривала після припинення інфузії препарату. У разі, якщо вагітні жінки отримують лікування безпосередньо перед пологами, дія бета-блокаторів може зберігатися у новонародженого впродовж декількох днів після народження і може призводити до клінічно значимої брадикардії, порушення дихання, гіпоглікемії і артеріальної гіпотензії. Новонароджена дитина потребує ретельного спостереження.

Невідомо, чи виділяється БРЕВІБЛОК у грудне молоко. Не можна виключити наявність ризику для новонароджених/немовлят.

Слід уникати застосування БРЕВІБЛОКу жінкам, які годують груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Застосовується в умовах стаціонару.

Спосіб застосування та дози.

Препарат – це готовий до використання розчин з концентрацією 10 мг/мл, рекомендованою для внутрішньовенного введення. Його можна застосовувати для введення навантажуючих або болюсних доз БРЕВІБЛОКу за допомогою ручного шприца.

Надшлуночкова тахіаритмія

Ефективна доза БРЕВІБЛОКу для лікування надшлуночкової тахіаритмії становить від 50 до 200 мкг/кг/хв, хоча застосовувались і дози до 300 мкг/кг/хв. Для деяких пацієнтів достатньо було дози 25 мкг/кг/хв. При надшлуночковій тахіаритмії дозу БРЕВІБЛОКу можна підібрати індивідуально шляхом титрування, при якому кожен наступний крок складається із навантажуючої дози та наступного введення підтримуючої дози.

Схема початку лікування і підтримуючої терапії

Введення навантажувальної дози 500 мкг/кг/хв протягом 1 хвилини, далі – введення підтримуючої дози 50 мкг/кг/хв протягом 4 хвилин.*

Позитивна відповідь

Введення підтримуючої дози 50 мкг/кг/хв.

Недостатня відповідь протягом 5 хвилин

Повторити введення дози 500 мкг/кг/хв протягом 1 хвилини.

Підвищити підтримуючу дозу до 100 мкг/кг/хв протягом 4 хвилин.

Позитивна відповідь

Введення підтримуючої дози 100 мкг/кг/хв.

Недостатня відповідь протягом 5 хвилин

Повторити введення дози 500 мкг/кг/хв протягом 1 хвилини.

Підвищити підтримуючу дозу до 150 мкг/кг/хв протягом 4 хвилин.

Позитивна відповідь

Введення підтримуючої дози 150 мкг/кг/хв.

Недостатня відповідь протягом 5 хвилин

Повторити введення дози 500 мкг/кг/хв протягом 1 хвилини. Підвищити підтримуючу дозу до 200 мкг/кг/хв протягом 4 хвилин.

* Після досягнення бажаного безпечного значення частоти серцевих скорочень (наприклад, при зниженні артеріального тиску), навантажувальну інфузію припиняють і знижують базовий інтервал доз підтримуючої інфузії з 50 мкг/кг/хв до 25 мкг/кг/хв чи нижче. У разі необхідності можна збільшити інтервал між кроками титрування з 5 до 10 хвилин.

Примітка: при введенні підтримуючих доз вище 200 мкг/кг/хв не спостерігалось значної користі, а безпека введення доз, вищих за 300 мкг/кг/хв, не вивчалась.

Навантажувальна доза та підтримуюча доза препарату БРЕВІБЛОК, що вводяться пацієнтам з різною масою тіла, наводяться в таблиці 1 та таблиці 2 відповідно.

Таблиця 1

Об’єм препарату БРЕВІБЛОК 10 мг/мл, необхідний як

початкова навантажувальна доза 500 мкг/кг/хв

Об’єм (мл)	Маса тіла пацієнта (кг)
	40	50	60	70	80	90	100	110	120
	2	2,5	3	3,5	4	4,5	5	5,5	6

Таблиця 2

Об’єм препарату БРЕВІБЛОК 10 мг/мл, необхідний для

підтримуючих доз при швидкості інфузії від 12,5 до 300 мкг/кг/хв

Маса тіла пацієнта (кг)	Швидкість інфузії
	12,5 мкг/кг/хв	25 мкг/кг/хв	50 мкг/кг/хв	100 мкг/кг/хв	150 мкг/кг/хв	200 мкг/кг/хв	300 мкг/кг/хв
	Кількість, що вводиться за одну годину для досягнення рівня дози (мл/год)
40	3 мл/год	6 мл/год	12 мл/год	24 мл/год	36 мл/год	48 мл/год	72 мл/год
50	3,75 мл/год	7,5 мл/год	15 мл/год	30 мл/год	45 мл/год	60 мл/год	90 мл/год
60	4,5 мл/год	9 мл/год	18 мл/год	36 мл/год	54 мл/год	72 мл/год	108 мл/год
70	5,25 мл/год	10,5 мл/год	21 мл/год	42 мл/год	63 мл/год	84 мл/год	126 мл/год
80	6 мл/год	12 мл/год	24 мл/год	48 мл/год	72 мл/год	96 мл/год	144 мл/год
90	6,75 мл/год	13,5 мл/год	27 мл/год	54 мл/год	81 мл/год	108 мл/год	162 мл/год
100	7,5 мл/год	15 мл/год	30 мл/год	60 мл/год	90 мл/год	120 мл/год	180 мл/год
110	8,25 мл/год	16,5 мл/год	33 мл/год	66 мл/год	99 мл/год	132 мл/год	198 мл/год
120	9 мл/год	18 мл/год	36 мл/год	72 мл/год	108 мл/год	144 мл/год	216 мл/год

Режими дозування у разі періопераційного застосування при тахікардії і артеріальній гіпертензії

- При інтраопераційному лікуванні – під час анестезії, коли необхідний негайний контроль, болюсно вводять дозу 80 мг протягом 15-30 секунд, а після цього вводять дозу 150 мкг/кг/хв. Титрують швидкість інфузії, як зазначено вище, до 300 мкг/кг/хв. Об’єм інфузії, необхідний для пацієнтів з різною масою тіла, наведено у таблиці 2.

- Після пробудження від анестезії БРЕВІБЛОК вводять у дозі 500 мкг/кг/хв протягом чотирьох хвилин і далі у дозі 300 мкг/кг/хв. Об’єм інфузії, необхідний для пацієнтів з різною масою тіла, наведено у таблиці 2.

- У післяопераційних ситуаціях, коли є достатньо часу для титрування, перед кожним етапом титрування вводять навантажувальну дозу 500 мкг/кг/хв протягом однієї хвилини для отримання швидкої дії. Використовують кроки титрування 50, 100, 150, 200, 250 і
300 мкг/кг/хв протягом чотирьох хвилин, і зупиняються після досягнення бажаного терапевтичного ефекту. Об’єм інфузії, необхідний для пацієнтів з різною масою тіла, наведено у таблиці 2.

Потенційні ефекти, які слід враховувати під час дозування препарату БРЕВІБЛОК

У разі побічних реакцій дозу БРЕВІБЛОКу можна зменшити чи відмінити лікування. Фармакологічні побічні реакції проходять протягом 30 хвилин.

Якщо на ділянці введення розвивається місцева реакція, слід змінити ділянку на альтернативну і дотримуватись обережності, щоб попередити крововилив.

Застосування БРЕВІБЛОКу понад 24 години повністю не вивчене. Тому інфузії тривалістю понад 24 години можна проводити тільки з обережністю.

Бажано припиняти інфузію поступово через ризик розвитку рикошетної тахікардії та рикошетної гіпертензії. Як і у разі застосування інших бета-блокаторів, враховуючи неможливість виключення розвитку ефектів відміни, слід проявляти обережність при раптовому припиненні введення препарату БРЕВІБЛОК пацієнтам з ішемічною хворобою серця (ІХС).

Заміна препарату БРЕВІБЛОК альтернативними засобами

Після досягнення бажаного контролю частоти серцевих скорочень і стабільності клінічного стану пацієнтів можливий перехід на альтернативні антиаритмічні препарати або антагоністи кальцію.

Зменшення дози

Коли препарат БРЕВІБЛОК заміняється на альтернативні засоби, лікар повинен ретельно вивчити інструкції для медичного застосування обраного альтернативного лікарського засобу і зменшити дозування препарату БРЕВІБЛОК:

• протягом першої години після введення першої дози препарату швидкість інфузії БРЕВІБЛОКу знижують наполовину (на 50 %).
• після другої дози альтернативного препарату перевіряють відповідь пацієнта і у разі досягнення протягом першої години задовільного контролю інфузію БРЕВІБЛОКу припиняють.

Додаткова інформація щодо дозування

Щойно досягнуто бажаного терапевтичного ефекту чи кінцевої безпечної точки (наприклад зниження артеріального тиску), навантажувальну дозу виключають, а базову дозу знижують до 12,5-25 мкг/кг/хв. Також можна збільшити інтервали між кроками титрування з 5 до 10 хвилин.

Якщо частота серцевих скорочень чи артеріальний тиск швидко досягають безпечної межі або переходять її, БРЕВІБЛОК слід відмінити, а після повернення частоти серцевих скорочень чи артеріального тиску до прийнятного рівня лікування розпочинають знову з нижчої дози без введення навантажувальної дози.

Окремі групи пацієнтів

Пацієнти літнього віку

Лікування пацієнтів літнього віку слід проводити з обережністю, починаючи з більш низької дози.

Спеціальні дослідження за участю пацієнтів літнього віку не проводились. Проте аналіз даних щодо 252 пацієнтів віком понад 65 років продемонстрував відсутність відмінностей фармакодинамічних ефектів порівняно з даними щодо пацієнтів віком до 65 років.

Пацієнти з нирковою недостатністю

Потрібна обережність при введенні препарату БРЕВІБЛОК шляхом інфузії пацієнтам з нирковою недостатністю, оскільки кислотний метаболіт препарату БРЕВІБЛОК виводиться з організму незміненим нирками. Виведення кислотного метаболіту значно знижується у пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності із приблизно десятиразовим збільшенням періоду напіввиведення порівняно з нормальним показником, а також значним підвищенням плазмових рівнів.

Пацієнти з печінковою недостатністю

У разі печінкової недостатності особливі запобіжні заходи не потрібні, оскільки головну роль у метаболізмі препарату БРЕВІБЛОК відіграють естерази еритроцитів.

Діти.

Безпека і ефективність застосування БРЕВІБЛОКу дітям (віком до 18 років) не встановлені, тому неможливо надати рекомендацій з дозування у цій популяції.

Передозування.

Були випадки ненавмисного значного передозування концентрованих розчинів препарату БРЕВІБЛОК. Деякі з цих випадків були летальними, а інші призводили до стійкої втрати працездатності. Навантажувальні дози від 625 мг до 2,5 г (12,5-50 мг/кг) були летальними.

Симптоми

У разі передозування можуть виникнути такі симптоми: тяжка гіпотензія, синусова брадикардія, атріовентрикулярна блокада, серцева недостатність, кардіогенний шок, зупинка серця, бронхоспазм, дихальна недостатність, втрата свідомості з розвитком коми, судоми, нудота, блювання, гіпоглікемія і гіперкаліємія.

Лікування

Враховуючи, що приблизний час напіввиведення короткий і становить 9 хвилин, першим етапом лікування токсичності має бути припинення інфузії БРЕВІБЛОКу. Час, протягом якого зникають симптоми передозування, залежить від введеної кількості препарату БРЕВІБЛОК (до понад 30 хвилин при застосуванні препарату в терапевтичних дозах). Може бути необхідним штучне дихання. Потім, залежно від клінічних ефектів, що спостерігаються, можна вжити нижчезазначених загальних заходів.

Брадикардія: внутрішньовенне введення атропіну чи іншого антихолінергічного препарату. Якщо терапевтичні заходи не є достатніми для усунення брадикардії, може бути потрібним застосування кардіостимулятора.

Бронхоспазм: інгаляційне введення бета₂-симпатоміметиків. Якщо цього недостатньо, може бути потрібним внутрішньовенне введення бета₂-симпатоміметиків або амінофіліну.

Симптоматична гіпотензія: внутрішньовенне введення рідин та/або пресорів.

Серцево-судинна депресія або кардіогенний шок: може бути потрібним введення діуретиків або симпатоміметиків. Доза симпатоміметиків (залежно від симптомів: добутамін, допамін, норадреналін, ізопреналін тощо) залежить від терапевтичного ефекту.

У разі необхідності подальшого лікування може виникнути потреба у внутрішньовенному введенні таких препаратів, враховуючи клінічну ситуацію та оцінку лікаря:

• атропін;
• інотропні засоби;
• іони кальцію.

Побічні реакції.

У разі виникнення небажаних ефектів слід зменшити дозу препарату БРЕВІБЛОК або припинити його застосування.

Більшість побічних ефектів були легкими та оборотними. Основним побічним ефектом була артеріальна гіпотензія. Нижчезазначені небажані ефекти подано відповідно до систем класів органів (СКО) за MedDRA та їх частоти.

Частота виникнення небажаних явищ класифікується таким чином:

дуже часто (≥ 1/10)

часто (≥ 1/100 до < 1/10)

нечасто (≥ 1/1000 до < 1/100)

дуже рідко (<1/10000)

невідомо (не можна оцінити на основі наявних даних).

Розлади імунної системи: невідомо – реакції гіперчутливості.

Розлади метаболізму та живлення: часто – анорексія; невідомо – гіперкаліємія, метаболічний ацидоз.

Психічні розлади: часто – депресія, тривожність; нечасто – аномальне мислення, дратівливість.

Розлади нервової системи: часто – запаморочення (запаморочення і пітливість у поєднанні з симптоматичною гіпотензією), сонливість, головний біль, парестезія, сплутаність свідомості, порушення уваги, збудження; нечасто – синкопе, судоми, розлади мовлення, слабкість.

Розлади органів зору: нечасто – порушення зору.

Серцево-судинні розлади: дуже часто – гіпотензія; нечасто – брадикардія, атріовентрикулярна блокада, підвищення тиску в легеневій артерії, серцева недостатність, шлуночкові екстрасистоли, вузловий ритм, стенокардія, периферична ішемія, блідість, припливи, біль у грудях; дуже рідко – синусова пауза, асистолія, тромбофлебіт (у поєднанні з реакціями в місці ін’єкції та інфузії); невідомо – прискорений ідіовентрикулярний ритм, спазм коронарних артерій, зупинка серця.

Респіраторні, торакальні та медіастинальні розлади: нечасто – диспное, набряк легень, бронхоспазм, дихання з присвистом, закладеність носа, хрипи.

Шлунково-кишкові розлади: часто – нудота, блювання; нечасто – зміни смакових відчуттів, диспепсія, запор, сухість у роті і біль у животі.

Шкірні та підшкірні розлади: дуже часто – пітливість (запаморочення і пітливість у поєднанні з симптоматичною гіпотензією); нечасто – знебарвлення шкіри та еритема (у поєднанні з реакціями в місці ін’єкції та інфузії); дуже рідко – шкірні реакції внаслідок екстравазації (у поєднанні з реакціями в місці ін’єкції та інфузії); невідомо – псоріаз (бета-блокатори як клас лікарських засобів можуть спричиняти розвиток псоріазу в деяких випадках або погіршувати його), ангіоневротичний набряк, кропив’янка.

Кістково-м’язові розлади та розлади сполучної тканини: нечасто – біль у кістках та м’язах (у тому числі міжлопатковий біль і костохондрит); невідомо – м’язова слабкість.

Розлади нирок та сечовивідної системи: нечасто – затримка сечі.

Загальні розлади та стан місця введення: часто – астенія, втома, реакції у місці ін’єкції та інфузії, запалення та затвердіння у місці інфузії, гіпергідроз; нечасто – озноб, гіпертермія, набряк та біль (у поєднанні з реакціями в місці ін’єкції та інфузії), печіння, еритема та екхімоз на ділянці введення; невідомо – флебіт, тромбофлебіт та пухирці у місці інфузії, пухирі (у поєднанні з реакціями в місці ін’єкції та інфузії), некроз у місці ін’єкції.

Термін придатності.

2 роки.

Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі нижче 25 °C. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Не використовувати, якщо розчин знебарвлений або в розчині присутній осад. Невикористаний розчин знищити.

Несумісність.

За відсутності досліджень сумісності цей лікарський засіб не слід змішувати з іншими лікарськими засобами або розчинами натрію бікарбонату.

Упаковка.

По 10 мл розчину у флаконах. По 5 флаконів у картонній коробці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

Уест-Уорд Фармасьютікелс Корп./West-Ward Pharmaceuticals Corp. (виготовлення готового лікарського засобу, включаючи стадію фасування);

Бакстер Хелскеа Лімітед/Baxter Healthcare Limited (випуск серії).

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

2 Eстербрук Лейн, Черрі Хілл, Н.Дж. 08003, США/2 Esterbrook Lane, Cherry Hill, NJ 08003, USA.

Какстон Вей, Тетфорд, Норфолк ІП24 3СЕ, Великобританія/Caxton Way, Thetford, Norfolk, IP24 3SE, United Kingdom.