Дорзол инструкция, аналоги и состав

Показания:	Дорзол® застосовують для лікування підвищеного очного тиску у хворих з:- очною гіпертензією;- відкритокутовою глаукомою;- псевдоексфоліативною глаукомою;як додаткову терапію при лікуванні бета-блокаторами або як монотерапію, коли лікування бета-блокаторами не було успішним або бета-блокатори протипоказані.
Форма випуска:	Краплі очні, розчин 2 % по 5 мл у флаконі-крапельниці № 1
Производитель, страна:	"Ядран" Галенська Лабораторія д.д., Хорватія
Действующее вещества:	1 мл препарату містить дорзоламіду гідрохлориду 22,3 мг, що еквівалентно 20 мг дорзоламіду
МНН:	Dorzolamide - Дорзоламид
Регистрация:	UA/14027/01/01з 06.11.2014 по 06.11.2019. Приказ 626 від 25.09.2015
Код АТХ:	S Органы чувств S01 Препараты для лечения заболеваний глаз S01E Противоглаукомные препараты и миотики S01EC Ингибиторы карбоангидразы S01EC03 Dorzolamide

Склад:

діюча речовина: дорзоламід;

1 мл препарату містить дорзоламіду гідрохлориду 22,3 мг, що еквівалентно 20 мг дорзоламіду;

допоміжні речовини: бензалконію хлорид, маніт (Е 421), натрію цитрат, натрію гідроксид,

гідроксіетилцелюлоза, вода очищена.

Лікарська форма.

Краплі очні, розчин.

Фармакотерапевтична група.

Засоби для застосування в офтальмології. Протиглаукомні препарати та міотичні засоби. Інгібітори карбоангідрази. Дорзоламід. Код АТХ S01E C03.

Клінічні характеристики.

Показання.

Дорзол^® застосовують для лікування підвищеного очного тиску у хворих з:

• очною гіпертензією;
• відкритокутовою глаукомою;
• псевдоексфоліативною глаукомою;

як додаткову терапію при лікуванні бета-блокаторами або як монотерапію, коли лікування бета-блокаторами не було успішним або бета-блокатори протипоказані.

Протипоказання.

• Підвищена чутливість до активних речовин або до будь-якої допоміжної речовини;
• Тяжкі порушення функції нирок (CrCl ˂ 30 мл/хв);
• гіперхлоремічний ацидоз.

Спосіб застосування та дози.

Рекомендується закапувати по одній краплі Дорзолу^® в кон'юнктивальний мішок хворого ока три рази на день у разі монотерапії. У медіальний кут кожного ока закапати по одній краплі. Легким натисканням на зону слізного мішка одразу після застосування крапель зменшити можливість системного поглинання Дорзолу^®.

Якщо застосовується як додаткова терапія, разом з локальним бета-блокатором закапувати по одній краплі Дорзолу^® в кон'юнктивальний мішок хворого ока двічі на день.

Коли одні ліки від глаукоми замінюються краплями Дорзол^®, застосування цих ліків припиняється прийомом відповідної денної дози і наступного дня слід розпочинати прийом крапель Дорзол^®.

У разі локального застосування кількох офтальміків приймати їх потрібно з проміжками в 10 хвилин.

Хворих слід попередити, що потрібно вимити руки перед застосуванням і не торкатися піпеткою ока і навколишніх поверхонь.

Хворих також необхідно проінформувати, що при неправильному поводженні з очними краплями ці розчини можуть бути контаміновані бактеріями, які спричинюють інфекцію очей. При застосуванні контамінованого розчину можливі тяжкі ушкодження з подальшою втратою зору.

Побічні реакції.

Порушення з боку нервової системи: головний біль, запаморочення, парестезії.

Порушення з боку органів зору: пощипування і печіння, поверхневий точковий кератит, сльозотеча, кон'юнктивіт, запалення повік, свербіж очей, подразнення повік, затьмарення зору, блефарит, іридоцикліт, подразнення і почервоніння, біль, лущення повік, тимчасова короткозорість (яка зникає після припинення лікування), набряк рогової оболонки, гіпотонія ока, увеїт після фільтраційної операції.

Порушення з боку дихальної системи, грудної клітки і середостіння: носова кровотеча, синусит, риніт.

Порушення травної системи: нудота і гіркий присмак у роті, подразнення горла, сухість у роті.

Порушення шкіри і підшкірних тканин: контактний дерматит, синдром Стівенса–Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.

Порушення нирок і сечовидільної системи: уролітіаз.

Загальні порушення і реакції в місці застосування: астенія/втома, ознаки і симптоми підвищеної чутливості: локально-пальпебральні реакції, системно – ангіоневротичний набряк, кропив'янка, свербіж, висип, анафілаксія і рідко бронхоспазм.

Результати лабораторних тестів:

застосування дорзоламіду не було пов'язано з клінічно значимими порушеннями рівня електролітів.

Передозування.

Відсутні дані про випадкові або навмисні передозування дорзоламідом, прийнятим перорально.

Симптоми

При застосуванні всередину спостерігається сонливість.

При локальному застосуванні відмічається нудота, затуманення, головний біль, втома, ненормальні сновидіння і дисфагія.

Лікування

Лікування при передозуванні має бути симптоматичним і підтримуючим.

Можливі порушення рівня електролітів, розвиток ацидозу, а також побічні ефекти з боку нервової системи. Необхідно спостерігати за рівнем електролітів.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Краплі Дорзол^® під час вагітності застосовувати не рекомендується.

У разі застосування крапель Дорзол^® годування груддю не рекомендується.

Діти.

Дані про застосування очних капель дітям обмежені, тому препарат не застосовують дітям.

Особливості застосування.

Хворим з гострою глаукомою закритокутового типу також необхідне застосування інших ліків разом з тими, що знижують очний тиск. Краплі Дорзол^® не були досліджені у хворих з гострою глаукомою закритокутового типу.

Дорзоламід – це сульфонамід, і хоча він застосовується локально, можливе системне всмоктування. Тому при локальному застосуванні можливі усі побічні явища, які спостерігаються при системному застосуванні сульфонаміду. У разі появи ознак серйозних реакцій або підвищеної чутливості застосування ліків необхідно припинити.

У разі появи ознак алергічної реакції (кон'юнктивіт, реакції на повіках) потрібно розглянути можливість припинення застосування крапель Дорзол^®.

Лікування оральними інгібіторами карбоангідрази пов'язане з уролітіазом як результатом порушення ацидобазисної рівноваги, особливо у хворих, у яких вже були ниркові камені. Хоча при застосуванні крапель Дорзол^® не відмічалося порушень ацидобазисної рівноваги, є рідкісні повідомлення про появу уролітіазу. Дорзоламід є інгібітором карбоангідрази для локального застосування, який може системно всмоктуватися, і у хворих з нирковими каменями в анамнезі може існувати підвищений ризик появи уролітіазу.

У хворих, які приймають оральний інгібітор карбоангідрази і дорзоламід, існує підвищена можливість додаткового системного ефекту, тому одночасне застосування не рекомендується.

Є випадки появи набряку рогової оболонки і необоротної декомпенсації рогової оболонки у хворих, які раніше мали хронічний дефект рогової оболонки і/або перенесли хірургічне втручання на оці. Таким хворим дорзоламід слід застосовувати з обережністю.

У хворих, які приймають ліки для запобігання сльозотечі, може спостерігатися увеїт з одночасною гіпотонією ока після фільтраційної операції.

Порушення функції печінки.

Дорзол^® не досліджувався у хворих з порушеною функцією печінки, тому таким хворим його слід застосовувати з обережністю.

Краплі містять хлорид бензалконію, який може спричинити подразнення очей.

Необхідно уникати прямого контакту з м'якими контактними лінзами.

Контактні лінзи необхідно зняти перед закапуванням препарату і одягти їх приблизно через 15 хвилин.

Препарат змінює колір м'яких контактних лінз.

Хворі літнього віку

Зазначене дозування стосується також хворих літнього віку.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Препарат може спричинити побічні явища, наприклад затьмарення зору, запаморочення, нудоту, що можуть вплинути на здатність керувати автотранспортом і працювати з іншими механізмами.

У період лікування слід уникати потенційно небезпечних видів діяльності, пов’язаних з необхідністю концентрації уваги та підвищеної швидкості психомоторних реакцій, особливо на початку лікування препаратом.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Можливість взаємодії крапель Дорзол^® з іншими ліками не досліджувалася.

Одночасно застосовувалися з нижчезазначеними ліками, але без доказів небажаних взаємодій: очні краплі тимолол і бетаксолол, ліки з системним ефектом – АСЕ інгібітори, блокатори кальцієвих каналів, сечогінні засоби, нестероїдні протизапальні препарати, у тому числі ацетилсаліцилова кислота і гормони (наприклад естроген, інсулін і тироксин).

Взаємодія дорзоламіду, міотика і агоніста та адренорецепторів протягом лікування глаукоми не вивчено повністю.

Дорзоламід потенціює ефект інших антиглаукомних препаратів. Ацетазоламід при прийомі внутрішньо підвищує ризик розвитку системних побічних ефектів дорзоламіду.

Ефект таких інгібіторів ацетилхолінестерази, як фізіостигмін, галантамін, неостигмін або піридостигмін (які часто застосовуються при міастенії), може бути знижений дорзоламідом.

При сумісному застосуванні разом із діуретиками можлива значна втрата калію.

Призначення одночасно з фенітоїном може погіршити перебіг остеопорозу.

Саліцилова кислота застосована разом з дорзоламідом, може призвести до розвитку ацидозу. Крім того, консервант, що міститься в краплях дорзоламіду (бензалконію хлорид), може взаємодіяти з м'якими контактними лінзами.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Карбоангідраза (СА) – фермент, який міститься в багатьох тканинах, у тому числі в тканинах ока. У людей СА існує в декількох ізоферментах, з яких найактивнішим є СА II. СА II переважно міститься в еритроцитах, але зустрічається і в інших тканинах. Інгібування СА в циліарних відростках в оці зменшує виділення сліз, передусім уповільненням створення бікарбонатних іонів, з подальшим зменшенням концентрації натрію і рідини. В результаті цього знижується очний тиск.

Дорзоламід є сильним інгібітором СА II у людини. Після застосування знижує очний тиск, не дивлячись на те, пов'язаний він з глаукомою чи ні. Підвищений очний тиск – головний фактор ризику в патогенезі ушкодження очного нерва і у втраті поля зору при глаукомі. Очний тиск знижується без звичайних побічних дій міотичних засобів подібно до нічної сліпоти, спазму акомодації і звуження зіниці. Дорзоламід не впливає на пульс або артеріальний тиск або такий ефект мінімальний.

Локальне застосування бета-блокаторів також знижує очний тиск зменшенням виділення сліз, а також іншими механізмами дії. Дослідження показали, що застосування дорзоламіду разом з локальним бета-блокатором додатково знижує очний тиск. Це явище узгоджується з раніше відомим фактом про додатковий ефект бета-блокаторів і інгібіторів карбоангідрази.

Фармакокінетика.

На відміну від інгібіторів карбоангідрази, які приймаються всередину, локальне застосування дорзоламіду дає змогу активній речовині діяти безпосередньо на око, навіть при застосуванні у невеликих дозах, що також зменшує його системну дію. Відомо, що у такий спосіб можна знизити інтроокулярний тиск без порушення ацидобазисної рівноваги і змін в електролітах, які супроводжують застосування інгібіторів карбоангідрази.

Дорзоламід надходить у периферичний кровообіг навіть при локальному застосуванні. Для оцінки величини системної інгібіції карбоангідрази при локальному застосуванні препарату визначали концентрацію активної речовини і метаболітів у плазмі і еритроцитах, а також інгібіцію активності карбоангідрази в еритроцитах. Дорзоламід накопичується в еритроцитах під час тривалого застосування внаслідок селективного зв'язування на СА II, тоді як у плазмі у вільній формі зберігається в дуже низьких концентраціях. З активної речовини утворюється один N-дизетильний метаболіт, що менше гальмує активність СА II, ніж активна речовина, проте гальмує також активність менш активного ізоферменту (СА I). Метаболіт також накопичується в еритроцитах, де зв'язується спочатку на СА I. Дорзоламід зв'язується з протеїнами плазми (близько 33%). Виділяється спочатку з сечею, причому в незміненій формі. Метаболіт також виділяється з сечею. Після припинення застосування препарату дорзоламід виводиться нелінійно з еритроцитів, і характеризується початковим швидким зниженням концентрації цього компоненту та подальшою фазою повільного виведення з періодом напіввиведення приблизно 4 місяці.

Подібні фармакокінетичні результати отримані також при тривалому локальному застосуванні дорзоламіду. У деяких хворих літнього віку з ослабленою функцією нирок (CrCl 30-60 мл/хв) спостерігаються підвищені концентрації метаболітів в еритроцитах, але немає різниці в ступені інгібіції карбоангідрази і клінічно значимих системних побічних явищ.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора і безбарвна або майже безбарвна рідина.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 30 °С. Після відкриття флакона очні краплі слід застосувати протягом 4 тижнів.

Упаковка.

По 5 мл розчину у флаконі-крапельниці; 1 флакон-крапельниця у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

«Ядран» Галенська Лабораторія д.д. / «Jadran» Galenski Laboratorij d.d.

Місцезнаходження.

Свільно 20, 51000 Рієка, Хорватія / Svilno 20, 51000 Rijeka, Croatia.

 

ИНСТРУКЦИЯ

 

для медицинского применения препарата

ДОРЗОЛ^®

(DORZOL^®)

Состав:

действующее вещество: дорзоламид;

1 мл препарата содержит дорзоламида гидрохлорида 22,3 мг, что эквивалентно 20 мг дорзоламида;

вспомогательные вещества: бензалкония хлорид, маннит (E 421), натрия цитрат, натрия гидроксид, гидроксиэтилцеллюлоза, вода очищенная.

Лекарственная форма.

Капли глазные, раствор.

Фармакотерапевтическая группа.

Средства для применения в офтальмологии. Противоглаукомные препараты и миотические средства. Ингибиторы карбоангидразы. Дорзоламид. Код АТХ S01E C03.

Клинические характеристики.

Показания.

Дорзол® применяют для лечения повышенного глазного давления у больных с:

• глазной гипертензией;
• открытоугольной глаукомой;
• псевдоэксфолиативной глаукомой;

как дополнительную терапию при лечении бета-блокаторами или как монотерапию, когда лечение бета-блокаторами не было успешным или бета-блокаторы противопоказаны.

Противопоказания.

• Повышенная чувствительность к активным веществам или к любому вспомогательному веществу;
• Тяжелые нарушения функции почек (CrCl ˂ 30 мл/мин);
• гиперхлоремический ацидоз.

Способ применения и дозы.

Рекомендуется закапывать по одной капле Дорзола^® в конъюнктивальный мешок больного глаза три раза в день при монотерапии. В медиальный угол каждого глаза закапать по одной капле. Легким нажатием на зону слезного мешка сразу после применения капель уменьшить возможность системного поглощения Дорзола^®.

Если применяется как дополнительная терапия, вместе с локальным бета-блокатором закапывать по одной капле Дорзола^® в конъюнктивальный мешок больного глаза два раза в день.

В случае, если одно лекарство от глаукомы заменяют каплями Дорзол®, применение этого лекарства прекращается приемом соответствующей дневной дозы и на следующий день следует начинать прием капель Дорзол®.

При локальном применении нескольких офтальмиков принимать их следует с промежутками в 10 минут.

Больных следует предупредить, что нужно вымыть руки перед применением и не касаться пипеткой глаза и окружающих поверхностей.

Больных также необходимо проинформировать, что при неправильном обращении с глазными каплями эти растворы могут быть контаминированы бактериями, которые вызывают инфекцию глаз. При применении контаминированного раствора возможны тяжелые повреждения с дальнейшей потерей зрения.

Побочные реакции.

Нарушения со стороны нервной системы: головная боль, головокружение, парестезии.

Нарушения со стороны органов зрения: пощипывание и жжение, поверхностный точечный кератит, слезотечение, конъюнктивит, воспаление век, зуд в глазах, раздражение век, помутнение зрения, блефарит, иридоциклит, раздражение и покраснение, боль, шелушение век, временная близорукость (которая исчезает после прекращения лечения), отек роговой оболочки, гипотония глаза, увеит после фильтрационной операции.

Нарушения со стороны дыхательной системы, грудной клетки и средостения:носовое кровотечение, синусит, ринит.

Нарушения со стороны пищеварительной системы:тошнота и горький привкус во рту, раздражение в горле, сухость во рту.

Нарушения со стороны кожи и подкожных тканей:контактный дерматит, синдром Стивенса-Джонсона, токсический эпидермальный некролиз.

Нарушения со стороны почек и мочевыделительной систем:уролитиаз.

Общие нарушения и реакции в месте применения: астения/усталость, признаки и симптомы повышенной чувствительности: локально-пальпебральные реакции, системно- ангионевротический отек, крапивница, зуд, сыпь, анафилаксия и редко бронхоспазм.

Результаты лабораторных тестов:

применение дорзоламида не было связано с клинически значимыми нарушениями уровня электролитов.

Передозировка.

Отсутствуют данные о случайных или умышленных передозировках дорзоламидом, принятым перорально.

Симптомы

При применении внутрь наблюдается сонливость.

При локальном применении отмечаются тошнота, затуманивание, головная боль, усталость, аномальные сновидения и дисфагия.

Лечение

Лечение при передозировке должно быть симптоматическим и поддерживающим.

Возможны нарушения уровня электролитов, развитие ацидоза, а также побочные эффекты со стороны нервной системы. Необходимо наблюдать за уровнем электролитов.

Применение в период беременности или кормления грудью.

Капли Дорзол^® во время беременности применять не рекомендуется.

При применении капель Дорзол^® кормление грудью не рекомендуется.

Дети.

Данные о применении глазных капель детям ограниченные, поэтому детям препарат не применяют.

Особенности применения.

Больным с острой глаукомой закрытоугольного типа также необходимо применение других лекарств вместе с теми, которые снижают глазное давление. Капли Дорзол^® не были исследованы у больных с острой глаукомой закрытоугольного типа.

Дорзоламид – это сульфонамид, и хотя он применяется локально, возможно системное всасывание. Поэтому при локальном применении возможны все побочные явления, которые наблюдаются при системном применении сульфонамида. В случае появления признаков серьезных реакций или повышенной чувствительности применение лекарства необходимо прекратить.

В случае появления признаков аллергической реакции (конъюнктивит, реакции на веках) необходимо рассмотреть возможность прекращения применения капель Дорзол^®.

Лечение оральными ингибиторами карбоангидразы связано с уролитиазом как результатом нарушения ацидобазисного равновесия, особенно у больных, у которых уже были почечные камни. Несмотря на то, что при применении капель Дорзол^® не отмечалось нарушений ацидобазисного равновесия, имеются редкие сообщения о появлении уролитиаза. Дорзоламид является ингибитором карбоангидразы для локального применения, который может системно всасываться, и у больных с почечными камнями в анамнезе может существовать повышенный риск появления уролитиаза.

У больных, которые принимают оральный ингибитор карбоангидразы и дорзоламид, существует повышенная возможность дополнительного системного эффекта, поэтому одновременное применение не рекомендуется.

Есть случаи появления отека роговой оболочки и необратимой декомпенсации роговой оболочки у больных, которые ранее имели хронический дефект роговой оболочки и/или перенесли хирургическое вмешательство на глазу. Таким больным дорзоламид следует применять с осторожностью.

У больных, которые принимают лекарства для предотвращения слезотечения, может наблюдаться увеит с одновременной гипотонией глаза после фильтрационной операции.

Нарушения функции печени.

Дорзол® не исследовался у больных с нарушенной функцией печени, поэтому таким больным его следует применять с осторожностью.

Капли содержат хлорид бензалкония, который может вызвать раздражение глаз.

Необходимо избегать прямого контакта с мягкими контактными линзами.

Контактные линзы необходимо снять перед закапыванием препарата и надеть их приблизительно через 15 минут.

Препарат изменяет цвет мягких контактных линз.

Больные пожилого возраста

Указанная дозировка касается также больных пожилого возраста.

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или работе с другими механизмами.

Применение препарата может повлечь за собой побочные явления, например, затуманивание зрения, головокружение, тошноту, которые могут повлиять на способность руководить автотранспортом и работать с другими механизмами.

В период лечения следует избегать потенциально опасных видов деятельности, связанных с необходимостью концентрации внимания и повышенной скоростью психомоторных реакций, особенно в начале лечения препаратом.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействия.

Возможность взаимодействия капель Дорзол^® с другими лекарствами не исследовалась.

Одновременно применялись с нижеуказанными лекарствами, но без доказательств нежелательного взаимодействия: глазные капли тимолол и бетаксолол, лекарства с системным эффектом – АСЕ ингибиторы, блокаторы кальциевых каналов, мочегонные средства, нестероидные противовоспалительные препараты, в том числе ацетилсалициловая кислота и гормоны (например, эстроген, инсулин и тироксин).

Взаимодействие дорзоламида, миотика и агониста, и адренорецепторов в течение лечения глаукомы не изучено полностью.

Дорзоламид потенцирует эффект других антиглаукомных препаратов. Ацетазоламид при приеме внутрь повышает риск развития системных побочных эффектов дорзоламида.

Эффект таких ингибиторов ацетилхолинэстеразы, как физиостигмин, галантамин, неостигмин или пиридостигмин (которые часто применяются при миастении), может быть снижен дорзоламидом.

При совместном применении с диуретиками возможна значительная потеря калия.

Назначение одновременно с фенитоином может ухудшить протекание остеопороза.

Применение салициловой кислоты совместно с дорзоламидом может привести к развитию ацидоза. Кроме того, консервант, который содержится в каплях дорзоламида (бензалкония хлорид), может взаимодействовать с мягкими контактными линзами.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика.

Карбоангидраза (СА) – фермент, который содержится во многих тканях, в том числе, в тканях глаза. У людей СА существует в нескольких изоферментах, из которых наиболее активным является СА II. СА II преимущественно содержится в эритроцитах, но встречается и в других тканях. Ингибирование СА в цилиарных отростках в глазу уменьшает выделение слез, прежде всего, замедлением создания бикарбонатных ионов, с дальнейшим уменьшением концентрации натрия и жидкости. В результате этого снижается глазное давление.

Дорзоламид является сильным ингибитором СА II у человека. После применения снижает глазное давление, несмотря на то, связано ли оно с глаукомой, или нет. Повышенное глазное давление – главный фактор риска в патогенезе повреждения глазного нерва и в потере поля зрения при глаукоме. Глазное давление снижается без обычных косвенных действий миотических средств подобно ночной слепоте, спазму аккомодации и сужению зрачка. Дорзоламид не влияет на пульс или артериальное давление, или такой эффект минимальный.

Локальное применение бета-блокаторов также снижает глазное давление уменьшением выделения слез, а также другими механизмами действия. Исследования показали, что применение дорзоламида вместе с локальным бета-блокатором дополнительно снижает глазное давление. Это явление согласовывается с ранее известным фактом о дополнительном эффекте бета-блокаторов и ингибиторов карбоангидразы.

Фармакокинетика.

В отличие от ингибиторов карбоангидразы, которые принимаются внутрь, локальное применение дорзоламида дает возможность активному веществу действовать непосредственно на глаз, даже при применении в небольших дозах, что также уменьшает его системное действие. Известно, что таким способом можно снизить интраокулярное давление без нарушения ацидобазисного равновесия и изменений в электролитах, которые сопровождают применение ингибиторов карбоангидразы.

Дорзоламид поступает в периферическое кровообращение даже при локальном применении. Для оценки величины системного ингибирования карбоангидразы при локальном применении препарата определяли концентрацию активного вещества и метаболитов в плазме и эритроцитах, а также ингибирование активности карбоангидразы в эритроцитах. Дорзоламид накапливается в эритроцитах во время длительного применения в результате селективного связывания на СА II, тогда как в плазме в свободной форме сохраняется в очень низких концентрациях. Из активного вещества образуется один N-дизэтильный метаболит, который меньше тормозит активность СА II, чем активное вещество, однако тормозит также активность менее активного изофермента (СА I). Метаболит также накапливается в эритроцитах, где связывается сначала с СА I. Дорзоламид связывается с протеинами плазмы (около 33%). Выделяется сначала с мочой, причем в неизмененной форме. Метаболит также выделяется с мочой. После прекращения применения препарата дорзоламид выводится нелинейно из эритроцитов, и характеризуется начальным быстрым снижением концентрации этого компонента и дальнейшей фазой медленного выведения с периодом полувыведения приблизительно 4 месяца.

Подобные фармакокинетические результаты получены также при длительном локальном применении дорзоламида. У некоторых больных пожилого возраста с ослабленной функцией почек (CrCl 30-60 мл/мин) наблюдаются повышенные концентрации метаболитов в эритроцитах, однако, нет разницы в степени ингибирования карбоангидразы и клинически значимых системных побочных явлений.

Фармацевтические характеристики.

Основные физико-химические свойства: прозрачная и бесцветная или почти бесцветная жидкость.

Срок годности. 2 года.

Условия хранения.

Хранить в недоступном для детей месте при температуре не выше 30 °С. После открытия флакона глазные капли следует применить в течение 4-х недель.

Упаковка.

По 5 мл раствора во флаконе-капельнице; 1 флакон-капельница в картонной коробке.

Категория отпуска. По рецепту.

Производитель.

«Ядран» Галенская Лаборатория д.д. / «Jadran» Galenski Laboratorij d.d.

Местонахождение.

Свильно 20, 51000 Риека, Хорватия / Svilno 20, 51000 Rijeka, Croatia