Озурдекс инструкция, аналоги и состав

Показания:	Лікування дорослих пацієнтів:- з макулярним набряком, який виник внаслідок оклюзії центральної вени сітківки або оклюзії гілки вени сітківки;- із запаленням заднього сегмента ока у вигляді неінфекційного увеїту;- з порушенням зору внаслідок діабетичного макулярного набряку, у яких псевдофакічне око або для яких некортикостероїдна терапія неефективна чи неприйнятна.
Форма випуска:	Імплантат для інтравітреального введення, 700 мкг в аплікаторі № 1
Производитель, страна:	Аллерган Фармасьютікалз Ірландія, Ірландія
Действующее вещества:	1 імплантат містить 700 мкг дексаметазону
МНН:	Dexamethasone - Дексаметазон
Регистрация:	UA/12292/01/01з 02.07.2012 по 02.07.2017. Приказ 614 від 21.09.2015
Код АТХ:	S Органы чувств S01 Препараты для лечения заболеваний глаз S01B Противовоспалительные препараты S01BA Кортикостероиды S01BA01 Dexamethasone

Склад:

діюча речовина: дексаметазон;

1 імплантат містить 700 мкг дексаметазону;

допоміжні речовини: кислоти молочної і кислоти гліколевої сополімер 50:50 Resomer® RG 502, кислоти молочної і кислоти гліколевої сополімер 50:50 Resomer® RG 502Н.

Лікарська форма. Імплантат для інтравітреального введення.

Основні фізико-хімічні властивості: білий або майже білий імплантат у формі стрижня. Імплантат розташований у аплікаторі, що запечатаний у пакет із фольги разом з пакетом-поглиначем вологи.

Фармакотерапевтична група. Офтальмологічні протизапальні засоби.

Код ATX S01B А01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Відомо, що дексаметазон — потужний кортикостероїд, який чинить виражену протизапальну дію і пригнічує набряк шляхом зменшення відкладення фібрину, проникності капілярів та фагоцитарну інфільтрацію у відповідь на запалення. Фактор росту ендотелію судин (VEGF) — цитокін, який виробляється у підвищених концентраціях при врегулюванні макулярного набряку. Він є потужним стимулятором судинної проникності. Було продемонстровано, що кортикостероїди перешкоджають експресії фактора росту ендотелію судин. Крім того, кортикостероїди запобігають вивільненню простагландинів, які були ідентифіковані як медіатори кістоїдного макулярного набряку.

Діабетичний макулярний набряк

Ефективність імплантата Озурдекс™ оцінювалась у двох 3-річних багатоцентрових подвійних сліпих рандомізованих плацебо-контрольваних дослідженнях за однаковою схемою у паралельних групах, які разом охоплювали 1048 пацієнтів (дослідження 206207-010 та 206207-011). Загалом методом випадкового відбору 351 пацієнт був відібраний до групи Озурдекс™, 347 – до групи дексаметазону із дозуванням по 350 мкг та 350 пацієнтів – до групи плацебо.

Пацієнти мали проходити процедуру повторної імплантації на підставі показника товщини сітківки ока > 175 мікрон, що вимірювався за допомогою оптичної когерентної томографії (OCT), або якщо показники OCT, на думку дослідників, підтверджували наявність залишкового набряку сітківки, що складався з декількох інтраретинальних кіст або декількох ділянок зі збільшеною товщиною сітківки в межах або поза межами центрального підполя. Пацієнтам робили до 7 ін’єкцій з інтервалами не менше ніж 6 місяців.

Застосування допоміжної терапії дозволялося за рішенням дослідників на будь-якому етапі дослідження, але це призводило до виключення з дослідження.

Загалом 36% пацієнтів, яким вводився Озурдекс™, припинили участь у дослідженні з будь-якої причини, у порівнянні з 57% пацієнтів з групи плацебо. Співвідношення учасників, які припинили участь в дослідженні внаслідок побічних реакцій, було дуже схожим як в групі Озурдекс™, так і в групі плацебо (13% у порівнянні з 11%). Співвідношення учасників, які припинили участь у дослідженні внаслідок відсутності ефективності, було меншим в групі Озурдекс™, аніж у групі плацебо (7% проти 24%).

Первинні і ключові вторинні кінцеві точки в дослідженнях 206207-010 та 011 наведені в Таблиці 2. Після покращення зір у пацієнтів групи DEX700 погіршився через утворення катаракти. Покращення зору було повторно оцінене після видалення катаракти.

Таблиця 2. Дані щодо ефективності у дослідженнях 206207-010 та 206207-011 (IТT (група з урахуванням призначеного лікування))

Кінцева точка	Дослідження 206207-010		Дослідження 206207-011		Сумарні дані досліджень 206207-010 та 206207-011
	DEX 700, кількість учасників = 163	Плацебо, кількість учасників = 165	DEX 700, кількість учасників = 188	Плацебо, кількість учасників = 185	DEX 700, кількість учасників = 351	Плацебо, кількість учасників = 350
Середня зміна показників за шкалою BCVA* впродовж 3 років, підхід за AUC** (літери) P-значення	4,1	1,9	2,9	2,0	3,5	2,0
	0,016		0,366		0,023
BCVA ≥ 15 літер покращення від вихідних показників на 3-й рік після введення/останнє відвідування (%) P-значення	22,1	13,3	22,3	10,8	22,2	12,0
	0,038		0,003		< 0,001
Середня зміна показників за шкалою BCVA від вихідних показників на 3-й рік після введення/останнє відвідування (літери) P-значення	4,1	0,8	1,3	–0,0	2,6	0,4
	0,020		0,505		0,054
Середня зміна товщини сітківки за показниками оптичної когерентної томографії (OCT) в центральному підполі впродовж 3 років, підхід за AUC (мкм) P-значення	–101,1	–37,8	–120,7	–45,8	–111,6	–41,9
	<0,001		< 0,001		< 0,001

* Максимальна гострота зору з корекцією (BCVA)

** Площа під кривою (AUC)

Первинні і ключові вторинні кінцеві точки за сумарним аналізом псевдофакічних пацієнтів наведені в Таблиці 3.

Таблиця 3. Ефективність у псевдофакічних пацієнтів (сумарні дані досліджень 206207-010 та 206207-011)

Кінцева точка	DEX 700, кількість учасників = 86	Плацебо, кількість учасників = 101	P-значення
Середня зміна показників за шкалою BCVA (максимальна гострота зору з корекцією) впродовж 3 років, підхід за AUC (літери)	6,5	1,7	< 0,001
BCVA ≥ 15 літер покращення від вихідних показників на 3-й рік після введення/останнє відвідування (%)	23,3	10,9	0,024
Середня зміна показників за шкалою BCVA від вихідних показників на 3-й рік після введення/останнє відвідування	6,1	1,1	0,004
Середня зміна товщини сітківки за показниками оптичної когерентної томографії (OCT) в центральному підполі впродовж 3 років, підхід за AUC (мкм)	–131,8	–50,8	< 0,001

Первинні і ключові вторинні кінцеві точки за сумарним аналізом для пацієнтів, які проходили попереднє лікування, наведені в Таблиці 4.

Таблиця 4. Дані щодо ефективності у пацієнтів, які проходили попереднє лікування

(дані сумарних досліджень 206207-010 та 206207-011)

Кінцева точка	DEX 700, кількість учасників = 247	Плацебо, кількість учасників = 261	P-значення
Середня зміна показників за шкалою BCVA (максимальна гострота зору з корекцією) впродовж 3 років, підхід за AUC (літери)	3,2	1,5	0,024
BCVA ≥ 15 літер покращення від вихідних показників на 3-й рік після введення/останнє відвідування (%)	21,5	11,1	0,002
Середня зміна показників за шкалою BCVA від вихідних показників на 3-й рік після введення/останнє відвідування	2,7	0,1	0,055
Середня зміна товщини сітківки за показниками оптичної когерентної томографії (OCT) в центральному підполі впродовж 3 років, підхід за AUC (мкм)	–126,1	–39,0	< 0,001

Оклюзія центральної вени сітківки/оклюзія гілки вени сітківки

Лікування імплантатами Озурдекс™ продемонструвало статистично значно більшу кількість пацієнтів, визначених як такі, що досягли покращення гостроти зору з максимальною корекцією ≥ 15 символів через 90 днів після ін’єкції одного імплантата, порівняно з початковими даними.

Терапевтичний ефект спостерігається у першій точці спостереження на 30-й день (21,3 % пацієнтів). Максимальний ефект від лікування спостерігається на 60-й день (29,3 % пацієнтів) і зберігається позитивним протягом всього часу до 90-го дня після ін'єкції (21,8 пацієнтів). Тенденція покращення гостроти зору з максимальною корекцією ≥ 15 символів після застосування імплантата Озурдекс™ є стабільною на 180-й день (21,5 % пацієнтів).

Під час клінічних досліджень було виявлено, що пацієнти, які отримували лікування імплантатом Озурдекс™, порівняно з пацієнтами, які не отримували лікування цим імплантатом досягли нижчезазначених результатів:

середній показник зміни гостроти зору з максимальною корекцією порівняно з початковим рівнем є значно більшим під час усіх спостережень;
пацієнти раніше досягають покращення гостроти зору у 3 лінії з максимальною корекцією;
ефективність у запобіганні втрати зору;
значне зменшення товщини сітківки ока та значне зниження від початкового показника на 90-й день. Лікувальний ефект, який підтверджується оцінкою покращення гостроти зору, обумовлений цією анатомічною зміною. До 180-го дня середнє зниження товщини сітківки ока не є істотним.

Результати лікування на кожному часовому проміжку є завжди кращими після другого лікування, порівняно з першим лікуванням. Відтермінування другої ін'єкції на 6 місяців призводить до погіршення результатів лікування під час усіх спостережень.

Увеїт

відсоток пацієнтів із помутнінням склоподібного тіла із показником 0 досліджуваного ока на 8-й тиждень дослідження (первинна кінцева точка) є у 4 рази більшим (46,8 %). Статистична перевага триває до 26-го тижня включно;
криві кумулятивного коефіцієнту значно відрізняються у пацієнтів, які отримували лікування імплантатом Озурдекс™. Покращення настає раніше і помічається більша реакція на лікування;
зменшення помутніння склоподібного тіла супроводжувалось покращенням гостроти зору. Співвідношення пацієнтів, у яких спостерігається покращення гостроти зору з максимальною корекцією ≥ 15 символів порівняно з початковими даними у дослідженні ока на 8-й тиждень є у 6 разів більшим (42,9 %). Статистична перевага досягнута на 3-му тижні і триває до 26-го тижня включно. Відсоток пацієнтів, які потребують додаткових заходів лікування до 8-го тижня у 3 рази менший (7,8 %) порівняно з початковими даними.

Фармакокінетика.

Дані щодо концентрації у плазмі були отримані у підгрупі з 21 пацієнта під час двох 6-місячних досліджень ефективності перед дозуванням та на 7-й, 30-й, 60-й і 90-й день після введення інтравітреального імплантата, що містить 350 мкг або 700 мкг дексаметазону. 95 % показників концентрації дексаметазону у плазмі для групи дозування 350 мкг і 86 % для групи дозування 700 мкг були нижчими за найнижчу межу кількісної оцінки (0,05 нг/мл). Максимальна концентрація у плазмі 0,094 нг/мл спостерігалась у одного пацієнта з групи 700 мкг. Виявилось, що концентрація дексаметазону у плазмі не залежить від віку, маси тіла або статі пацієнта.

У 6-місячному дослідженні на тваринах після єдиної інтравітреальної ін'єкції імплантата Озурдекс™ середня максимальна концентрація (С_mах) дексаметазону у склоподібному тілі ока становила 100 нг/мл на 42-й день після ін'єкції і 5,57 нг/мл — на 91-й день. Дексаметазон визначався у склоподібному тілі ще й через 6 місяців після ін'єкції. Порядок ранжування концентрації дексаметазону був такий: сітківка > райдужна оболонка > циліарне тіло > склоподібне тіло > внутрішньоочна рідина > плазма.

У дослідженні метаболізму in vitro після 18 годин інкубації С¹⁴-дексаметазону з людською роговою оболонкою, райдужною оболонкою, циліарним тілом, судинною оболонкою, сітківкою, склоподібним тілом і тканинами склери метаболітів препарату не спостерігалось. Ці результати співпадають з результатами досліджень метаболізму тканини ока тварин.

Дексаметазон метаболізується до кінцевих жиро- і водорозчинних похідних, які виділяються з жовчю і сечею.

Матриця Озурдек™ повільно розпадається до кислоти молочної і кислоти гліколевої завдяки простому гідролізу, потім — до вуглецю діоксиду і води.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування дорослих пацієнтів:

з макулярним набряком, який виник внаслідок оклюзії центральної вени сітківки або оклюзії гілки вени сітківки;
із запаленням заднього сегмента ока у вигляді неінфекційного увеїту;
з порушенням зору внаслідок діабетичного макулярного набряку, у яких псевдофакічне око або для яких некортикостероїдна терапія неефективна чи неприйнятна.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.

Гостра або потенційна окулярна або періокулярна інфекція, включаючи більшість вірусних захворювань рогівки і кон'юнктиви, зокрема активний епітеліальний герпетичний кератит (деревоподібний кератит), вакцинальна хвороба, вітряна віспа, мікобактеріальні інфекції і грибкові хвороби.

Розвинута глаукома (при недостатній ефективності медикаментозної терапії).

Афакічні очі з розривом задньої капсули кришталика.

Очі з імплантованими передньокамерними інтраокулярними лінзами і розрив задньої капсули кришталика.

Особливі заходи безпеки.

Будь-яка інтравітреальна ін'єкція може асоціюватися з ендофтальмітом, внутрішньоочним запаленням, підвищеним внутрішньоочним тиском і відшаруванням сітківки ока. Завжди слід використовувати належну асептичну методику ін'єкції. Крім того, після ін'єкції пацієнтів необхідно оглядати з метою забезпечення раннього лікування у разі виникнення інфекції або підвищеного внутрішньоочного тиску. Огляд може включати перевірку кровопостачання диска зорового нерва відразу після ін'єкції, вимірювання артеріального тиску протягом 30 хвилин після ін'єкції та біомікроскопії ока у проміжку між другим та сьомим днями після ін'єкції.

Пацієнтів необхідно проінструктувати про негайне повідомлення при виникненні будь- яких симптомів, які можуть свідчити про ендофтальміт або будь-які з вищезгаданих станів.

Усі пацієнти з помутнінням задньої капсули кришталика ока, наприклад пацієнти з помутнінням заднього відділу кришталика та/або пацієнти з дефектом райдужної оболонки ока (наприклад внаслідок іридектомії), після курсу вітректомії або без нього, знаходяться в групі ризику щодо міграції імплантата в передню камеру ока. Іншим групам пацієнтів, крім тих, яким протипоказане застосування імплантата Озурдекс™, імплантат потрібно застосовувати з обережністю і тільки після зваженої оцінки співвідношення ризику та користі. Ці пацієнти повинні знаходитись під ретельним наглядом для виявлення будь-яких ознак міграції імплантата.

Застосування кортикостероїдів може викликати розвиток субкапсулярної катаракти, глаукоми і може призвести до вторинної інфекції ока.

Після першої ін'єкції частота повторного захворювання на катаракту виявляється частіше у пацієнтів з неінфекційним увеїтом заднього сегмента ока порівняно з пацієнтами із оклюзією гілки вени сітківки або центральної вени сітківки. В ході клінічних досліджень оклюзії гілки вени сітківки або центральної вени сітківки про катаракту повідомлялося частіше у пацієнтів з факічним кришталиком після другої ін'єкції імплантата Озурдекс™. Домінування кон'юнктивальної кровотечі у пацієнтів з неінфекційним увеїтом заднього сегмента виявляється частіше порівняно з пацієнтами з оклюзією гілки вени сітківки або центральної вени сітківки. Це може бути пов'язано безпосередньо з процедурою інтравітреальної ін'єкції або супутнього застосування місцевих та/або системних кортикостероїдів або нестероїдних протизапальних засобів. У разі виявлення спонтанного розсмоктування, медична допомога не потрібна.

При лікуванні місцевими стероїдами та введенні інтравітреальних ін'єкцій можливе зростання внутрішньоочного тиску. У разі необхідності потрібно здійснювати регулярний контроль внутрішньоочного тиску, і будь-яке підвищення необхідно лікувати належним чином одразу ж після ін'єкції.

Підвищення внутрішньоочного тиску (ВОТ) частіше спостерігається у пацієнтів віком до 45 років з макулярним набряком, який виник внаслідок оклюзії вени сітківки, або запаленням заднього сегмента ока у вигляді неінфекційного увеїту.

Якщо захисна плівка пакета з фольги, що містить аплікатор, пошкоджена, не використовуйте його. Як тільки пакет з фольги відкрито, аплікатор потрібно використати відразу.

Будь-який невикористаний медичний препарат або відходи треба утилізувати відповідно до місцевих вимог.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Спеціальних досліджень лікарської взаємодії препарату не проводили. Але відомо, що системна абсорбція мінімальна і ніяких взаємодій не передбачається.

Особливості застосування.

Безпека та ефективність одночасного введення імплантата Озурдекс™ в обидва ока не вивчалися. Тому одночасне введення препарату в обидва ока не рекомендується.

Існує обмежена інформація відносно інтервалів між повторними дозами, що становлять менше ніж 6 місяців. Дотепер немає ніякого досвіду щодо повторних застосувань пацієнтам із неінфекційним увеїтом заднього сегмента або застосування більше ніж 2 імплантатів при оклюзії вен сітківки.

Необхідно з обережністю застосовувати кортикостероїди хворим з простим очним герпесом в анамнезі та не застосовувати їх у разі активного простого очного герпесу. Застосування імплантата Озурдекс™ для лікування пацієнтів із вторинним макулярним набряком після оклюзії вени сітківки зі значною ішемією сітківки не було вивчено, тому не рекомендується застосування препарату у даній групі пацієнтів.

Антикоагулянтну терапію застосовували 1,7 % пацієнтів, яким вводили імплантат Озурдекс™; не було ніяких повідомлень щодо геморагічних побічних реакцій у даної групи пацієнтів. Антитромботичні лікарські препарати, такі як клопідогрель, застосовувались на деяких стадіях під час клінічних досліджень для лікування більш ніж 40 % пацієнтів. Імплантат Озурдекс™ слід застосовувати з обережністю для лікування пацієнтів, які приймають антикоагулянти або антитромботичні лікарські препарати. Застосування імплантата Озурдекс™ хворим з нирковою та печінковою недостатністю не вивчалося, проте спеціальні заходи для таких пацієнтів не потрібні.

При діабетичному макулярному набряку повторна ін’єкція може проводитися приблизно через 6 місяців, якщо у пацієнта спостерігається погіршення зору і/або збільшення товщини сітківки на фоні рецидиву або збільшення діабетичного макулярного набряку.

Немає даних щодо ефективності та безпеки застосування більше 7 ін’єкцій при діабетичному макулярному набряку.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Немає ніяких достовірних даних щодо застосування інтравітреальних ін'єкцій дексаметазону вагітних жінкам. Тривале систематичне лікування глюкокортикоїдами впродовж вагітності збільшує ризик затримки внутрішньоутробного росту та надниркової недостатності у новонароджених. Тому, хоча і вважається, що системний вплив дексаметазону дуже низький після місцевого внутрішньоочного лікування, застосування імплантата Озурдекс™ не рекомендується впродовж вагітності, окрім випадків, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Дексаметазон виділяється у грудне молоко. Враховуючи методи застосування імплантата Озурдекс™ та низьку його системну концентрацію, ніякого впливу на дитину не передбачається. Проте застосування імплантата Озурдекс™ не рекомендується в період годування груддю, якщо тільки в ньому немає нагальної потреби.

Немає даних щодо впливу на фертильність жінок.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Після процедури інтравітреальної ін'єкції імплантата Озурдекс™ пацієнти можуть відчувати тимчасове погіршення зору. У даному випадку пацієнтам слід утриматися від керування автомобілем і роботи з іншими механізмами до нормалізації зорової функції.

Спосіб застосування та дози.

Озурдекс™ повинен вводити тільки кваліфікований лікар-офтальмолог, який має досвід введення інтравітреальних ін'єкцій.

Імплантат для інтравітреального введення в аплікаторі для одноразового використання призначений виключно для інтравітреального застосування.

Кожний аплікатор може використовуватись для лікування лише одного ока.

Процедуру інтравітреальної ін'єкції потрібно здійснювати лише в асептичних умовах, які включають використання стерильних рукавичок, стерильних серветок та стерильного розширювача для повік (або еквівалента).

За три дні до та після проведення процедури кожного дня необхідно застосувати місцевий антибактеріальний засіб широкого спектра дії. Перед ін'єкцією необхідно провести дезінфекцію шкіри навколо ока, повіки і поверхні ока (так само, як під час проведення клінічних досліджень імплантата Озурдекс™, застосовуючи, наприклад, краплі 5 % розчину повідону йоду на кон'юнктиві) та застосовувати належну місцеву анестезію. Видаліть пакет із фольги з картонної упаковки та перевірте, щоб він не був пошкоджений. Потім у стерильних умовах відкрийте пакет із фольги і обережно покладіть аплікатор на стерильний лоток. Обережно зніміть ковпачок з аплікатора.

Використати аплікатор відразу після розкриття пакета з фольги.

Тримайте аплікатор в одній руці та витягніть запобіжник з аплікатора. Не крутіть і не згинайте запобіжник. Наблизивши зріз голки аплікатора безпосередньо до склери, введіть голку приблизно на 1 мм вглиб склери, потім перенаправте аплікатор у напрямку центра ока у порожнину склоподібного тіла, допоки силіконовий рукав не опиниться навпроти кон'юнктиви. Повільно натисніть кнопку приводу до характерного клацання. Перед видаленням аплікатора з ока переконайтеся, що кнопка приводу повністю натиснута і заблокувала відтік рідини з поверхні аплікатора. Виведіть голку зі склоподібного тіла у зворотному напрямку, який застосували для введення.

Відразу після введення імплантата Озурдекс™ застосуйте непряму офтальмоскопію у секторі ін'єкції, щоб підтвердити успішне імплантування. Візуалізація можлива у переважній більшості випадків. У разі коли імплантат неможливо візуалізувати, візьміть стерильну ватну паличку і злегка натисніть поверх місця ін'єкції, щоб зробити імплантат видимим.

Після інтравітреальної ін'єкції пацієнтам слід продовжувати лікуватися антибактеріальним засобом широкого спектра дії.

Рекомендована доза: один імплантат Озурдекс™ вводиться інтравітреально в уражене око. Не рекомендується застосовувати одночасно для обох очей.

Повторні дози можна застосовувати, коли пацієнт спочатку відчуває реакцію на лікування, що в подальшому супроводжується втратою гостроти зору, і, на думку лікаря, повторне лікування, можливо, покращить стан без істотного ризику для пацієнта. Пацієнтам, зір яких покращився та зберігається, не слід повторювати лікування. Пацієнтів, які відчувають погіршення зору, яке не уповільнюється після використання імплантата Озурдекс™, не слід піддавати повторному лікуванню.

Літнім пацієнтам (віком понад 65 років) коригування дози не потрібне.

Діти.

Дані щодо застосування імплантата Озурдекс™ для лікування дітей з макулярним набряком, який виник внаслідок оклюзії центральної вени сітківки або оклюзії гілки вени сітківки, при увеїті та при діабетичному макулярному набряку відсутні. Тому Озурдекс™ не слід застосовувати у педіатричній практиці.

Передозування.

Інформація щодо передозування відсутня.

У разі передозування необхідно контролювати і нормалізувати внутрішньоочний тиск, якщо лікар вважає це за необхідне.

Побічні реакції.

Побічні реакції, які вважаються пов’язаними із застосуванням імплантата Озурдекс™ на підставі результатів трифазних клінічних досліджень (діабетичний макулярний набряк, оклюзія центральної вени сітківки/оклюзія гілки вени сітківки та увеїт) та спонтанних звітів, перелічені у таблиці 1 згідно з класифікацією систем органів MedDRA.

Частоту побічних реакцій визначено таким чином:

дуже часто (≥ 1/10); часто (від ≥1/100 до <1/10); нечасто (від ≥1/1,000 до <1/100); рідко (від ≥1/10,000 до <1/1,000); дуже рідко (<1/10,000). У межах груп за частотою побічні реакції представлені у порядку зменшення їх клінічної вагомості.

Таблиця 1. Побічні реакції

Системи органів	Частота	Побічна реакція
З боку нервової системи	Часто	Головний біль
	Нечасто	Мігрень
З боку органів зору	Дуже часто	Підвищення внутрішньоочного тиску, катаракта, кон'юнктивальний крововилив*
	Часто	Офтальмогіпертензія, субкапсулярна катаракта, крововилив у склисте тіло, зниження гостроти зору, погіршення зору, відшарування склистого тіла, плаваючі помутніння, помутніння склистого тіла, блефарит, біль в оці, фотопсія, кон'юнктивальний набряк, кон'юнктивальна гіперемія*
	Нечасто	Некротичний риніт, ендофтальміт, глаукома, відшарування сітківки, розрив сітківки, гіпотонія ока, запалення передньої камери ока, вираженість клітинної реакції вологи передньої камери ока / опалесценція, анормальне відчуття в оці, свербіж повік, склеральна гіперемія
Загальні розлади та розлади у місці застосування	Нечасто	Дислокація засобу* (міграція імплантата), з набряком рогівки або без такого, ускладнення введення засобу* (неправильне розміщення імплантата)

* Вважається, що ці побічні реакції стосуються процедури інтравітреальної ін'єкції (частота цих побічних реакцій пропорційна кількості введеного препарата).

Діабетичний макулярний набряк

Найчастішими побічними реакціями впродовж клінічних досліджень серед пацієнтів, яким вводився Озурдекс™, були катаракта та підвищений ВОТ (див. нижче).

Впродовж 3-річного клінічного дослідження діабетичного макулярного набряку на вихідному рівні у 87% пацієнтів з факічним оком, в яке вводився імплантат Озурдекс™, спостерігався деякий ступінь помутніння кришталика/ рання стадія катаракти. Частота виникнення таких симптомів впродовж 3-річного дослідження серед усіх обстежених пацієнтів з різними типами катаракти (кортикальна катаракта, діабетична катаракта, ядерна катаракта, субкапсулярна катаракта, лентикулярна катаракта, звичайна катаракта) становила 68% пацієнтів з факічним оком, у яке вводився Озурдекс™. 59% пацієнтів з факічним оком, в яке вводився імплантат, потребували хірургічного видалення катаракти на час останнього візиту 3-річного дослідження, а в більшості випадків така операція проводилась на 2-й і 3-й рік дослідження.

На вихідному рівні середні показники ВОТ досліджуваного ока були однаковими в обох досліджуваних групах (15,3 мм. рт. ст.). Середнє підвищення ВОТ від вихідного рівня не перевищувало 3,2 мм. рт. ст. під час усіх візитів у групі Озурдекс™ з максимальним показником ВОТ, який спостерігався через 1,5 місяця після ін’єкції, а зниження ВОТ до вихідного рівня фіксувалося на 6-й місяць після кожної ін’єкції. Частота та амплітуда зростання ВОТ після застосування імплантата Озурдекс™ не збільшувались при повторному введенні.

У 28% пацієнтів, яким вводився Озурдекс™, спостерігалося зростання ВОТ на ≥ 10 мм. рт. ст. від вихідного рівня під час одного або більше візитів впродовж дослідження. На вихідному рівні дослідження 3% пацієнтів потребували застосування медикаментозних засобів для зниження ВОТ. Загалом, 42% пацієнтів потребували застосування медикаментозних засобів для зниження ВОТ в досліджуваному оці на деяких етапах 3-річного дослідження, а більшість цих пацієнтів потребувала більше одного додаткового препарату. Максимальне застосування засобів для зниження ВОТ (33%) спостерігалося протягом перших 12 місяців і залишалося на такому ж рівні з року в рік.

Загалом 4 пацієнта (1%), яким вводився Озурдекс™, потребували проведення хірургічних процедур для зниження ВОТ в досліджуваному оці. Один пацієнт, якому вводився Озурдекс™, потребував хірургічного втручання (трабекулектомії) для зниження ВОТ, спричиненого застосуванням стероїдів; одному пацієнту зробили трабекулектомію через блокування фібринами відтоку водянистої вологи в передній камері ока, що призводило до зростання ВОТ; одному пацієнту зробили іридотомію через закритокутову глаукому, а іншому пацієнту було проведено іридектомію через хірургічне втручання з приводу катаракти. Жоден пацієнт не потребував видалення імплантата шляхом вітректомії для зниження ВОТ.

Оклюзія центральної вени сітківки / оклюзія гілки вени сітківки

Найпоширеніші побічні реакції, про які повідомляли пацієнти з оклюзією вен сітківки, після застосування імплантата Озурдекс™ під час клінічних випробувань — підвищений внутрішньоочний тиск (24 %) і кон'юнктивальний крововилив (14,7 %).

Характер побічних реакцій у пацієнтів з оклюзією гілки вени сітківки був подібний до того, який спостерігався серед пацієнтів з оклюзією центральної вени сітківки. Хоча в цілому кількість побічних реакцій у підгрупі пацієнтів з оклюзією центральної вени сітківки була вищою.

Підвищений внутрішньоочний тиск (ВОТ) при застосуванні імплантата Озурдекс™ був максимальним на 60-й день і повернувся до початкових показників на 180-й день. Підвищення внутрішньоочного тиску або не вимагало терапевтичного втручання, або лікувалось за допомогою тимчасового застосування медичних препаратів, що зменшують ВОТ. Впродовж початкового періоду лікування 0,7 % пацієнтів, які лікувалися препаратом Озурдекс™, потребували лазерної терапії або хірургічного втручання для зменшення підвищеного ВОТ.

Характер побічних реакцій після другої ін'єкції Озурдексу™ був подібний до характеру після першої ін'єкції. В цілому, у 54 % пацієнтів спостерігалася щонайменше одна побічна реакція. Частота випадків підвищеного ВОТ (24,9 %) була подібна до тієї, яка спостерігалася після першої ін'єкції, і повернулася до початкового значення на 180-й день. Загальна частота випадків катаракти була вищою через 1 рік порівняно з показниками перших 6 місяців.

27 % пацієнтів, які отримували антитромботичну терапію, повідомляли про геморагічні побічні реакції після використання імплантата Озурдекс™. Найпоширеніша геморагічна побічна реакція, яка спостерігалась, — кон'юнктивальна кровотеча (24 %).

Увеїт

Найпоширеніші побічні реакції, про які повідомляли пацієнти з увеїтом, після застосування імплантата Озурдекс™ під час клінічних випробувань — кон'юнктивальний крововилив (30,3 %), підвищений внутрішньоочний тиск (25 %) і катаракта (11,8 %).

Термін придатності.

3 роки.

Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання.

Не потребує спеціальних умов зберігання.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Несумісність.

Випадки несумісності невідомі.

Упаковка.

Пластмасовий аплікатор для одноразового використання, що містить імплантат у формі стрижня, розташований у голці (нержавіюча сталь).

Аплікатор, що містить імплантат, разом з пакетом-поглиначем вологи, запечатані у пакет із фольги. Пакет із фольги упакований у картонну коробку.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

Аллерган Фармасьютікалз Ірландія.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Каслбар Роуд, Вестпорт, Ко. Майо, Ірландія.

Заявник.

Аллерган Фармасьютікалз Ірландія.

Місцезнаходження заявника.

Каслбар Роуд, Вестпорт, Ко. Майо, Ірландія.