Диаформин 1000 мг инструкция, аналоги и состав

Показания:	Цукровий діабет ІІ типу (інсуліннезалежний) при неефективності дієтотерапії, особливо у хворих з надлишковою масою тіла:– як монотерапія або комбінована терапія сумісно з іншими пероральними гіпоглікемічними засобами, або сумісно з інсуліном для лікування дорослих;– як монотерапія або комбінована терапія з інсуліном для лікування дітей віком від 10 років.Зниження ускладнень діабету у дорослих пацієнтів з цукровим діабетом ІІ типу і надлишковою масою тіла, які застосовували метформін як препарат першої лінії після неефективної дієтотерапії.
Форма випуска:	Таблетки, вкриті оболонкою, по 850 мг у блістерах № 30 (10х3), № 60 (10х6) (пакування з форми in bulk фірми-виробника "USV Limited", Індія)
Производитель, страна:	ПАТ "Фармак", Україна
Действующее вещества:	1 таблетка, вкрита оболонкою, по 850 мг містить відповідно 850 мг метформіну гідрохлориду
МНН:	Metformin - Метформин
Регистрация:	UA/11857/03/02з 30.01.2014 по 30.01.2019. Приказ 88 від 30.01.2014
Код АТХ:	A Пищеварительный тракт и обмен веществ A10 Препараты для лечения сахарного диабета A10B Пероральные гипогликемические препараты A10BA Бигуаниды A10BA02 Metformin

Склад:

діюча речовина: metforminhydrochloride;

1 таблетка, вкрита оболонкою, по 500 мг, 850 мг містить відповідно 500 мг, 850 мг метформіну гідрохлориду;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, по 1000 мг містить 1000 мг метформіну гідрохлориду;

допоміжні речовини:

для дозування 500 мг та 850 мг:

натрію крохмальгліколят (тип А), повідон, крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат;

плівкова оболонка Opadry White 04 G58897: гіпромелоза, тальк, титану діоксид (Е 171), макрогол 6000, пропіленгліколь;

для дозування 1000 мг:

натрію крохмальгліколят (тип А), повідон (К-30), крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат;

плівкова оболонка Opadry White 04 G58897: гіпромелоза, тальк, титану діоксид (Е 171), макрогол 6000, пропіленгліколь.

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Пероральні гіпоглікемізуючі засоби. Бігуаніди.

Код АТС А10В А02.

Клінічні характеристики.

Показання.

Цукровий діабет ІІ типу (інсуліннезалежний) при неефективності дієтотерапії, особливо у хворих з надлишковою масою тіла:

• як монотерапія або комбінована терапія сумісно з іншими пероральними гіпоглікемічними засобами або сумісно з інсуліном для лікування дорослих;
• як монотерапія або комбінована терапія з інсуліном для лікування дітей віком від 10 років.

Зниження ускладнень діабету у дорослих пацієнтів з цукровим діабетом ІІ типу і надлишковою масою тіла, які застосовували метформін як препарат першої лінії після неефективної дієтотерапії.

Протипоказання.

• Підвищена чутливість до метформіну або до інших компонентів препарату;
• діабетичний кетоацидоз, діабетична прекома, кома;
• порушення функції нирок (кліренс креатиніну < 60 мл/хв);
• гострі стани, що протікають з ризиком розвитку порушень функції нирок: зневоднення організму, тяжкі інфекційні захворювання, шок;
• гострі та хронічні захворювання, що можуть призводити до розвитку гіпоксії: серцева або дихальна недостатність, гострий інфаркт міокарда, шок;
• печінкова недостатність, гостра алкогольна інтоксикація, алкоголізм.

Спосіб застосування та дози.

Монотерапія або комбінована терапія сумісно з іншими пероральними гіпоглікемічними засобами.

Дорослі. Зазвичай початкова доза становить 500 мг або 850 мг (Діаформін^®, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 500 мг або 850 мг) 2-3 рази на добу під час або після прийому їжі.

Через 10-15 днів проведеного лікування дозу необхідно відкоригувати відповідно до результатів вимірювань рівня глюкози в сироватці крові.

Повільне збільшення дози сприяє зниженню побічних ефектів з боку травного тракту.

Максимальна добова рекомендована доза становить 3000 мг на добу, розподілена на 3 прийоми.

При лікуванні високими дозами застосовують Діаформін^®, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 1000 мг. 

У випадку переходу до лікування препаратом Діаформін^® необхідно припинити прийом іншого протидіабетичного засобу.

Комбінована терапія сумісно з інсуліном.

Для досягнення кращого контролю рівня глюкози в крові метформін та інсулін можна застосовувати у вигляді комбінованої терапії. Зазвичай початкова доза становить 500 мг або

850 мг препарату Діаформін^® 2-3 рази на добу, в той час як дозу інсуліну підбирають відповідно до результатів вимірювання рівня глюкози в крові.

Монотерапія або комбінована терапія сумісно з інсуліном.

Діти. Препарат Діаформін^®застосовують дітям віком від 10 років. Зазвичай початкова доза становить 500 мг або 850 мг препарату Діаформін^® 1 раз на добу під час або після прийому їжі. Через 10-15 днів проведеного лікування дозу необхідно відкоригувати відповідно до результатів вимірювань рівня глюкози в сироватці крові.

Повільне збільшення дози сприяє зниженню побічних ефектів з боку травного тракту.

Максимальна рекомендована доза становить 2000 мг на добу, розподілена на 2-3 прийоми.

У пацієнтів літнього віку можливе погіршення функції нирок, тому дозу метформіну необхідно підбирати на основі оцінки функції нирок, яку необхідно проводити регулярно (див. розділ «Особливості застосування»).

Побічні реакції.

Побічні ефекти за частотою виникнення класифікують за такими категоріями:

дуже часто (> 1/10); часто (> 1/100 і < 1/10); нечасто (> 1/1000 і < 1/100); рідко (> 1/10000 і < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000).

З боку нервової системи. Часто: порушення смаку.

З боку травного тракту. Дуже часто: нудота, блювання, діарея, біль у животі, відсутність апетиту, металевий присмак у роті, метеоризм. Найчастіше ці побічні явища виникають на початку лікування і, як правило, спонтанно зникають. Для попередження виникнення побічних явищ з боку травного тракту рекомендується повільне збільшення дозування та застосування препарату 2-3 рази на добу під час або після прийому їжі.

З боку системи крові. Поодинокі випадки: мегалобластна анемія.

З боку шкіри та підшкірної клітковини. Дуже рідко: шкірні висипання, еритема, свербіж, кропив’янка.

Обмін речовин. Дуже рідко: лактоацидоз.

При тривалому застосуванні препарату може знижуватися всмоктування вітаміну В₁₂, що супроводжується зниженням його рівня в сироватці крові. Спостерігається при призначенні метформіну пацієнтам із мегалобластною анемією.

З боку гепатобіліарної системи. Поодинокі випадки: порушення показників функції печінки або гепатити, котрі повністю зникають після відміни метформіну.

Передозування.

При застосуванні метформіну в дозі 85 г розвитку гіпоглікемії не спостерігалося. Однак у цьому випадку спостерігався розвиток лактоацидозу. У випадку розвитку лактоацидозу лікування Діаформіном^® необхідно припинити, хворого терміново госпіталізувати і, визначивши концентрацію лактату, уточнити діагноз. Найефективнішим методом з виведення з організму лактату і Діаформіну^® є гемодіаліз. Також проводять симптоматичне лікування.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

При плануванні вагітності, а також у випадку настання вагітності при застосуванні препарату Діаформін^® необхідно відмінити терапію препаратом, повідомити лікаря і призначити інсулінотерапію.

Дані щодо проникнення метформіну в грудне молоко відсутні, тому препарат протипоказано застосовувати під час годування груддю. При необхідності застосування препарату Діаформін^® у період лактації слід припинити годування груддю.

Діти. Препарат Діаформін^® застосовують для лікування дітей віком від 10 років.

Особливості застосування.

Лактоацидоз є рідкісним, але тяжким метаболічним ускладненням, що виникає як результат акумуляції метформіну гідрохлориду. Зареєстровані випадки виникнення лактоацидозу у пацієнтів з цукровим діабетом та печінковою недостатністю тяжкого ступеня. Фактори ризику виникнення лактоацидозу: погано регульований цукровий діабет, кетоацидоз, тривале голодування, надмірне вживання алкоголю, печінкова недостатність або будь-який стан, пов'язаний з гіпоксією.

Лактоацидоз характеризується м’язовими судомами, задишкою, болем у животі й гіпотермією, в подальшому можливий розвиток коми. При підозрі на лактоацидоз необхідно припинити застосування препарату і негайно госпіталізувати пацієнта.

Ниркова недостатність. Оскільки метформін виводиться нирками, перед початком і під час лікування препаратом Діаформін^® необхідно перевіряти рівень креатиніну в сироватці крові, особливо в пацієнтів із порушеною функцією нирок і в пацієнтів літнього віку. Cлід проявляти обережність у тих випадках, коли може порушуватися функція нирок, наприклад, на початку лікування гіпотензивними засобами, діуретиками та на початку терапії нестероїдними протизапальними засобами.

Йодовмісні рентгеноконтрастні засоби. При проведенні радіологічних досліджень із застосуванням рентгеноконтрастних засобів необхідно припинити застосування препарату Діаформін^® за 48 годин до проведення дослідження і не поновлювати раніше ніж через 48 годин після рентгенологічного дослідження та оцінки функції нирок.

Хірургічні втручання. Необхідно припинити застосування Діаформіну^® за 48 годин до планового хірургічного втручання, що проводиться під загальною, спінальною або перидуральною анестезією, і не поновлювати раніше ніж через 48 годин після проведення операції та оцінки функції нирок.

Пацієнтам необхідно дотримуватися дієти та контролювати лабораторні показники. При сумісному застосуванні Діаформіну^®з інсуліном або похідними сульфонілсечовини можливе посилення гіпоглікемічної дії.

За результатами досліджень не виявлено дії метформіну на ріст і статеве дозрівання у дітей. Однак немає даних щодо дії метформіну на ріст і статеве дозрівання при тривалому застосуванні Діаформіну^®, тому слід з особливою обережністю застосовувати препарат дітям у період статевого дозрівання, особливо віком від 10 до 12 років.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Діаформін^® не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом та роботі з іншими механізмами, оскільки монотерапія препаратом не викликає гіпоглікемії.

Однак слід з обережністю застосовувати метформін у комбінації з іншими гіпоглікемічними засобами (похідні сульфонілсечовини, інсулін, репаглінід та ін.) через ризик розвитку гіпоглікемії.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Комбінації, які не рекомендовано застосовувати.

Прийом алкоголю підвищує ризик розвитку лактоацидозу при гострій алкогольній інтоксикації, особливо у випадках голодування або дотримання низькокалорійної дієти, а також при печінковій недостатності. При лікуванні препаратом Діаформін^® слід уникати прийому алкоголю і лікарських засобів, що містять спирт.

Йодвмістні рентгеноконтрасні речовини можуть викликати розвиток лактоацидозу у хворих на цукровий діабет на тлі функціональної ниркової недостатності. Застосування Діаформіну^® слід припинити за 48 годин до проведення радіологічних досліджень і не поновлювати раніше ніж через 48 годин після рентгенологічного дослідження з використанням рентгеноконтрастних речовин.

Не рекомендований одночасний прийом даназолу для уникнення гіперглікемічної дії останнього. При необхідності лікування даназолом і після припинення прийому останнього потрібна корекція дози Діаформіну^® під контролем рівня глікемії.

Комбінації, які слід застосовувати з обережністю.

Глюкокортикостероїди системної та місцевої дії, бета₂-симпатоміметики, діуретичні засоби володіють гіперглікемічною дією. Необхідно постійно контролювати рівень глюкози у крові, особливо на початку лікування. Під час і після припинення такої сумісної терапії необхідно коригувати дозування Діаформіну^® при контролі рівня глікемії.

При сумісному застосуванні з інгібіторами АПФ можливе посилення гіпоглікемічної дії.

Хлорпромазин при прийомі у великих дозах (100 мг на добу) підвищує глікемію, знижуючи вивільнення інсуліну. При лікуванні нейролептиками і після припинення прийому останніх потрібна корекція дози Діаформіну^® під контролем рівня глікемії.

При одночасному застосуванні Діаформіну^® з похідними сульфонілсечовини, інсуліном, акарбазою і саліцилатами можливе посилення гіпоглікемічної дії.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Метформін знижує гіперглікемію, не призводить до розвитку гіпоглікемії. На відміну від сульфонілсечовини не стимулює секрецію інсуліну і не спричиняє гіпоглікемічного ефекту у здорових осіб. Знижує в плазмі крові як вихідний рівень глюкози, так і рівень глюкози після прийому їжі.

Метформін діє трьома шляхами:

• викликає зниження вироблення глюкози в печінці за рахунок інгібування глюконеогенезу та глікогенолізу;
• поліпшує захоплення та утилізацію периферичної глюкози у м'язах за рахунок збільшення чутливості до інсуліну;
• затримує всмоктування глюкози в кишечнику.

Метформін стимулює внутрішньоклітинний синтез глікогену, впливаючи на глікогенсинтетазу.

Збільшує транспортну ємність усіх типів мембранних переносників глюкози (GLUT).

Незалежно від своєї дії на глікемію метформін виявляє позитивний ефект на метаболізм ліпідів: знижує вміст загального холестерину, ліпопротеїнів низької щільності та тригліцеридів.

Фармакокінетика.

Всмоктування. Після перорального прийому метформін майже повністю абсорбується з травного тракту, 20-30 % виводиться з фекаліями. Час досягнення максимальної концентрації (Т_max) становить 2,5 години. Абсолютна біодоступність становить близько 50-60 %.

При одночасному прийомі їжі абсорбція метформіну знижується і сповільнюється.

Розподіл. Зв'язування з білками плазми крові незначне. Метформін проникає в еритроцити. Максимальна концентрація в крові нижче, ніж максимальна концентрація у плазмі;досягаються вони майже одночасно. Еритроцити, наймовірніше, представляють другу камеру розподілу. Середній об'єм розподілу (Vd) коливається у діапазоні 63-276 л.

Метаболізм. Метформін виводиться у незміненому вигляді із сечею. Метаболіти цієї речовини у людини не виявлені.

Виведення. Нирковий кліренс метформіну становить > 400 мл/хв, що вказує на те, що метформін виводиться за рахунок клубочкової фільтрації та канальцевої секреції. Період напіввиведення становить близько 6,5 години.

При порушенні функції нирок нирковий кліренс зменшується пропорційно кліренсу креатині- ну, тому період напіввиведення збільшується, що призводить до збільшення рівня метформіну в плазмі крові.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки, вкриті оболонкою, по 500 мг: таблетки круглої форми з двоопуклою поверхнею, вкриті плівковою оболонкою, білого або майже білого кольору, з гладкою поверхнею з обох боків;

таблетки, вкриті оболонкою, по 850 мг: таблетки довгастої форми з двоопуклою поверхнею, вкриті плівковою оболонкою, білого або майже білого кольору, з гладкою поверхнею з обох боків;

таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 1000 мг: таблетки овальної форми з двоопуклою поверхнею, вкриті плівковою оболонкою, білого або майже білого кольору, з глибокою розподільчою рискою з одного боку та рискою з іншого боку.

Термін придатності. 3 роки.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25 ^oС.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері. По 3 або 6 блістерів у пачці (пакування із форми «in bulk» фірми-виробника USV Limited, Індія).

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. ПАТ «Фармак».

Місцезнаходження.

Україна, 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 63.