Цисплатин-Лэнс инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна назви: cisplatin;

основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний або злегка забарвлений розчин;

склад: 1 мл містить цисплатину 0,5 мг;

допоміжні речовини: натрію хлорид, хлористоводнева кислота розведена або натрію гідроксид, вода для ін'єкцій.

Форма випуску. Концентрат для приготування розчину для інфузій.

Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Сполуки платини.

Код АТС L01ХА01.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Цисплатин (цис-діаміндихлорплатина) є протипухлинним засобом, який містить платину. Цисплатин за своїми властивостями схожий на біфункціональні алкілуючі агенти, що утворюють міжланцюгові та внутрішньоланцюгові зшивання ДНК, порушуючи таким чином функції ДНК. Це призводить до загибелі клітин, при цьому препарат не має циклічної і фазової специфічністі. Цисплатин також має імунодепресивні і радіосенсибілізуючі властивості.

Фармакокінетика. Після швидкої внутрішньовенної інфузії (15 хвилин – 1 година) поява цисплатину в плазмі крові і пік його концентрації визначається негайно після введення. При внутрішньовенній інфузії протягом 6-24 годин концентрація препарату в плазмі зростає поступово протягом інфузії, досягаючи максимуму до кінця введення.

Цисплатин характеризується екстенсивним розподілом в біологічних рідинах організму і в тканинах; при цьому найбільш високі концентрації досягаються в нирках, печінці і передміхуровій залозі.

Біотрансформація цисплатину здійснюється шляхом швидкого неферментного перетворення з утворенням неактивних метаболітів. Результати досліджень показали, що лише цисплатин, не зв’язаний з білками, або його метаболіти, що містять платину, мають цитотоксичну дію.

Після внутрішньовенного введення тривалістю від 2 до 7 год в інтервалі доз від 50 до

100 мг/м2 період напіввиведення цисплатина з плазми крові складає приблизно 30 хв. Після введення дози 100 мг/м2 співвідношення між циплатином та загальною вільною платиною (яка підлягає ультрафільтрації) в плазмі крові складає від 0,5 до 1,1. Через 3 годин після болюсного введення та через дві години після закінчення трьохгодинної інфузії 90 % загальної вільної платини в плазмі опиняється у зв’язаному з білками стані.

При повторних курсах терапії відбувається накопичення платини в тканинах організму, і платина визначається в деяких тканинах організму протягом ще 6 місяців після введення останньої дози препарату.

Період напіввиведення загальної платини має дуже широку індивідуальну варіабельність і коливається в межах 2-72 год у здорових людей, і 1-240 год при вираженій нирковій недостатності.

Через 1 годину після введення препарату більша частина цисплатину виводиться нирками в незмінному вигляді.

Показник ниркового кліренсу вільної платини (яка підлягає ультрафільтрації) також перевищує кліренс креатиніну, є нелінійним та залежить від дози, швидкості відтоку сечі та індивідуальних особливостей канальцевої секреції та реабсорбції у хворого. Чіткої кореляції між нирковим кліренсом вільної платини (яка підлягає ультрафільтрації) або цисплатину та кліренсом креатиніну не встановлено. При щоденному введенні препарату є небезпека накопичення вільної платини в плазмі крові. За інших режимів введення такого ризику немає. Після введення препарату невеликі концентрації платини визначаються в жовчі та товстому кишечнику, але виведення платини через шлунково-кишковий тракт незначне.

Цисплатин може виводитися з системного кровотоку шляхом діалізу, але тільки протягом перших 3 годин після введення препарату.

Показання для застосування.

Цисплатин широко застосовується як у монотерапії, так і в складі комбінованої хіміотерапії (в поєднанні з адріаміцином, циклофосфаном, паклітакселом, доцетакселом, етопозидом, вепезидом, метотрексатом і вібластином) для лікування таких захворювань:

• рак яєчників та яєчка;

• дрібноклітинний та недрібноклітинний рак легень;

• плоскоклітинні пухлини голови і шиї;

• рак сечового міхура;

• рак шийки матки.

Спосіб застосування та дози.

Цисплатин-ЛЕНС може застосовуватися як у монотерапії, так і в комбінації з іншими цитостатиками в різних дозах залежно від схеми терапії. При індивідуальному підборі дози слід керуватися даними спеціальної літератури.

Цисплатин-ЛЕНС призначають тільки внутрішньовенно краплинно. В монотерапії у дітей і дорослих вводять в дозі 50-120 мг/м2 поверхні тіла у вигляді повільної внутрішньовенної інфузії протягом 6-8 годин кожні 3-4 тижні або 15-20 мг/м2 щоденно упродовж 5 днів кожні 3-4 тижні.

У разі застосування цисплатину в комбінованій терапії дозу слід зменшити. Зазвичай застосовують дозу 20 мг/м2 поверхні тіла або більше, 1 раз на 3-4 тижні.

 З метою стимулювання діурезу для максимального зменшення нефротоксичної дії препарату необхідно забезпечити достатню гідратацію. Перед введенням цисплатину слід увести внутрішньовенно краплинно до 2 літрів рідини (0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози). Необхідно пити багато рідини та підтримувати діурез ще протягом 24 год. після введення препарату, що є обов’язковою умовою здійснення довготривалих інфузій (6-8-24 год.). Якщо інтенсивна гідратація для підтримання адекватного діурезу виявиться недостатньою, можна призначити осмотичний діуретик, наприклад маніт.

Рекомендації щодо приготування та введення розчину для внутрішньовенних інфузій.

Цисплатин-ЛЕНС розводять в одному з наступних інфузійних розчинів: 0,9 % розчин натрію хлориду; 0,9 % розчин натрію хлориду в 5 % розчині глюкози, в об’ємі, що необхідний для забезпечення введення препарату зі швидкістю не більше 1 мг/хв. Розведені розчини препарату стабільні протягом 6-8 год при температурі не вище 25°С в захищеному від світла місці.

Примітка. У зв’язку з тим, що алюміній реагує з цисплатином і інактивує його, дуже важливо при приготуванні розчину та при введенні цисплатину не використовувати голки та інше обладнання, що містить алюміній.

Побічна дія. Нефротоксичність - носить кумулятивний характер і є основним токсичним фактором, який обмежує дозу цисплатину. Ураження нирок, які супроводжуються ушкодженням ниркових канальців, можуть уперше з’являтися на першому тижні після введення цисплатину і проявлятися підвищенням рівня креатинину, сечовини, сечової кислоти у сироватці крові і/або зниженням кліренса креатиніну. Ниркова токсичність зазвичай є незначною або помірно вираженою і має оборотній характер при введенні звичайних доз лікарського засобу.

Токсична дія на шлунково-кишковий тракт. Нудота і блювання, які зазвичай починаються протягом першої години терапії і продовжуються протягом 24 годин і більше, спостерігаються у 65 % хворих. Ці побічні ефекти лише частково усуваються застосуванням стандартних протиблювотних препаратів. Тяжкість цих симптомів може бути зменшено шляхом розділення загальної дози, розрахованої на цикл терапії, на менші дози, які вводяться один раз на добу протягом п’яти днів.

Іншими шлунково-кишковими явищами, які часто спостерігалися, були біль у животі, діарея і запор.

Токсична дія на кровотворну систему. На фоні терапії Цисплатином-ЛЕНС часто розвивається мієлосупресія, але в більшості випадків вона мало або помірно виражена, і при застосуванні звичайних доз має зворотній характер.

Найнижчі рівні лейкоцитів і тромбоцитів, як правило, спостерігаються з 18 по 23 день після введення; їх початковий рівень у більшості пацієнтів відновлюється до 39 дня. Також може спостерігатися анемія.

Токсична дія на орган слуху. Односторонній або двосторонній шум у вухах, із втратою слуху або без втрати, спостерігається приблизно у 10 % пацієнтів, які отримували Цисплатин-ЛЕНС. Звичайно цей побічний ефект має оборотний характер; встановлено, що порушення слуху є дозозалежним і кумулятивним, і спостерігається переважно у пацієнтів дуже молодого віку або літніх осіб. Є повідомлення про токсичну дію цисплатину на вестибулярний апарат.

Токсична дія на нервову систему. Периферійні нейропатії виникають нечасто. Зазвичай вони мають сенсорну природу (наприклад, парестезії верхніх і нижніх кінцівок), але також можуть виникати моторні порушення (зниження рефлексів і слабкість у нижніх кінцівках). Також можуть спостерігатися вегетативна нейропатія, судоми, невиразна мова, втрата смаку і пам’яті. Повідомлялося про розвиток симптому Лерміта, мієлопатії спинного мозку та автономної невропатії. Лікування препаратом слід припинити при появі таких симптомів.

Гіперчутливість. Іноді спостерігаються алергічні реакції, які проявляються у вигляді почервоніння і набряку обличчя, свистоподібних хрипів у легенях, тахікардії й артеріальної гіпотензії. Ці реакції можуть виникати протягом кількох хвилин після початкку введення цисплатину. У деяких випадках можуть спостерігатися кропив'янка і плямисто-папульозний шкірний висип.

Токсична дія на орган зору. В деяких випадках розвиваються неврит зорового нерва, набряк сосочка зорового нерва, коркова сліпота. Також можуть спостерігатися зміни сприйняття кольорів, особливо жовто-блакитної частини спектру. Єдиною зміною очного дна може бути нерегулярна пігментація сітківки в ділянці жовтої плями. Ці побічні ефекти зазвичай мають оборотний характер і зникають після відміни препарату.

Токсична дія на печінку. Зрідка можуть спостерігатися незначні транзиторні підвищення рівня АСАТ і АЛАТ у сироватці крові.

Інші прояви токсичної дії. Порушення з боку серцево-судинної системи (ішемічна хвороба серця, застійна серцева недостатність, аритмії, ортостатична гіпотензія, тромботична мікроангіопатія, церебральні артеріїти), гіперурикемія, гіпонатріемія, гіпомагніемія, гіпокальціемія і гіпокаліемія, незначна алопеція, міалгія, гарячка, гикавка та платинова облямівка ясен.

При потраплянні препарату під шкіру можливий розвиток флебіту, запалення підшкірної клітковини і некрозу шкіри.

Зафіксовані випадки порушення сперматогенезу і азооспермія.

Протипоказання.

• індивідульна непереносимість цисплатину або інших сполук, які містять платину;

• порушення фунції нирок та печінки (рівень креатину в сироватці більше

 115 мкмоль/літр);

• виражене пригнічення кістково-мозкового кровотворення;

• виразкова хвороба шлунка;

• недостатність кровообігу;

• серцева недостатність;

• періоди вагітності і годування груддю.

Передозування. Специфічний антидот невідомий. Основними очікуваними ускладненнями при передозуванні є порушення функції нирок, печінки, порушення зору (включно з відшаруванням сітківки) та слуху (глухота), важка мієлосупресія, неспинні нудота і блювання та/або неврит. При передозуванні можливий летальний наслідок. Ефект, хоча б частковий, досягається тільки за допомогою гемодіалізу, якщо він здійснюється протягом перших трьох годин після передозування, оскільки платина швидко зв’язується з білками плазми. Для усунення симптомів передозування застосовується симптоматична терапія.

Особливості застосування.

• Препарат повинен застосовуватися лише під контролем лікаря, який має досвід призначення протипухлинних засобів. Під час застосування цисплатину слід дотримуватися всіх звичайних інструкцій із застосування цитостатичних препаратів.

• Жінкам дітородного віку під час лікування Цисплатином-ЛЕНС рекомендується використовувати надійні протизаплідні засоби.

• Чоловіки, які отримують терапію Цисплатином-ЛЕНС, повинні використовувати бар’єрні методи контрацепції.

• Хворі на фоні лікування Цисплатином-ЛЕНС періодично повинні оглядатися невропатологом. При явних симптомах токсичної дії на ЦНС терапію Цисплатином-ЛЕНС необхідно припинити.

• Перед початком терапії слід провести аудіометрію, і в тих випадках, коли з’являються симптоми ураження органу слуху або виявляються порушення слуху, показана повторна аудіометрія. При значних клінічних порушеннях слуху може виникнути необхідність корекції доз або відміни терапії.

• З обережністю препарат призначають пацієнтам зі зниженим слухом, поліневритами, гострими інфекційними захворюваннями, вітряною віспою (також з нещодавно перенесеною та у разі нещодавнього контакту з хворим), оперізуючим лишаєм, подагрою в анамнезі, нефролітіазом, променевою терапією чи хіміотерапією в анамнезі.

• В процесі лікування Цисплатином-ЛЕНС необхідний періодичний аналіз крові: визначення вмісту гемоглобіну, формених елементів, а також проведення ниркових і печінкових функціональних тестів. Повторно препарат не слід призначати доти, доки вміст креатиніну плазми крові не стане дорівнювати або буде меншим за 1,5 мг/100 мл та/або азот сечовини крові не стане дорівнювати або буде меншим за 25 мг/100 мл, рівень тромбоцитів у крові не буде дорівнювати 100´109/л, лейкоцитів – не менше 4´109/л.

• У разі виникнення алергічних реакцій у вигляді набряку обличчя, бронхоспазму, тахікардії та артеріальної гіпотензії слід застосувати адреналін, кортикостероїди та антигістамінні препарати.

• У випадку потрапляння препарату в очі їх слід негайно промити великою кількістю води або 0,9 % розчину натрію хлориду для ін’єкцій. У разі контакту препарату зі шкірою необхідно негайно промити цю ділянку великою кількістю води.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Одночасне та послідовне застосування Цисплатину-ЛЕНС з антибіотиками-аміноглікозидами (гентаміцин, канаміцин, стрептоміцин) або іншими потенційно нефротоксичними препаратами (наприклад, амфотерицин В) може потенціювати його нефротоксичну й ототоксичну дію.

Петльові діуретики (фуросемід, клопамід) можуть посилювати ототоксичність Цисплатину-ЛЕНС.

Відомо, що Цисплатин-ЛЕНС може порушувати виведення нирками блеоміцину і метотрексату (можливо, внаслідок спричиненої цисплатином нефротоксичної дії) та посилювати токсичність цих препаратів.

Одночасне застосування цисплатину, гексаметилмеламіну та піридоксину при лікуванні раку яєчників спостерігається зменшення тривалості ремісії.

У пацієнтів, які отримують Цисплатин-ЛЕНС та протисудомні препарати, концентрація останніх в плазмі крові може знижуватися до субтерапевтичних значень.

Цисплатин-ЛЕНС може спричинити підвищення концентрації сечової кислоти в крові. Тому у пацієнтів, які одночасно застосовують лікарські засоби для лікування подагри, такі як алопуринол, колхіцин, пробенецид або сульфінпіразон, може виникнути необхідність коригування доз цих препаратів, щоб контролювати гіперурикемію і напади подагри.

При взаємодії Цисплатину-ЛЕНС та алюмінію утворюється осад.

Умови та термін зберігання. Зберігати в захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі від 15 до 25 °С.

Не заморожувати!

Термін придатності - 2 роки в нерозкритій первинній упаковці.

Препарат не слід застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаному на упаковці.