Гемоферон инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: прозора рідина червоно-коричневого кольору, солодкого смаку, з характерним запахом малини;

склад: 1 мл розчину містить заліза амонійного цитрату 40 мг (еквівалентно 8,2 мг елементного заліза), кислоти фолієвої 0,3 мг, ціанокобаламіну 0,01 мг;

допоміжні речовини: етанол, сорбіт, метилпарагідроксибензоат (метилпарабен), пропілпарагідроксибензоат (пропілпарабен), сахарин натрію, натрію хлорид, динатрію едетат (трилон Б), ароматизатор малиновий, вода очищена.

Форма випуску. Розчин для орального застосування.

Фармакотерапевтична група. Антианемічні засоби. Препарати заліза в комбінації з різними речовинами. Код АТС В03АЕ01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Гемоферон – збалансований комплекс двохвалентного заліза, вітаміну В12 та фолієвої кислоти, які необхідні для процесу нормального кровотворення в кістковому мозку. Залізо входить до складу гемоглобіну, міоглобіну, різних ферментів, оборотно зв’язує кисень і забезпечує його транспорт у тканини, бере участь у ряді окисно-відновних реакцій, стимулює еритропоез. Потреба в залізі особливо зростає в період активного росту, вагітності, годування груддю, при менструальних та інших кровотечах.

Фолієва кислота разом із ціанокобаламіном стимулює еритропоез, бере участь у синтезі амінокислот, нуклеотидів, нуклеїнових кислот, обміні холіну. У період вагітності вона необхідна для нормального розвитку нервових волокон плода, захищає його від дії тератогенних факторів, відіграє важливу роль у реакціях клітинного імунітету. Ціанокобаламін бере участь у синтезі нуклеотидів, є важливим фактором нормального росту й розвитку епітеліальних клітин, необхідний для метаболізму фолієвої кислоти та синтезу мієліну. Ціанокобаламін і фолієва кислота також запобігають розвитку мегалобластної анемії та неврологічних порушень.

Фармакокінетика. При застосуванні внутрішньо іон двохвалентного заліза, що входить до складу препарату, майже повністю абсорбується із травного тракту в системний кровообіг. Максимальна концентрація заліза в сироватці крові досягається через 2-4 год після прийому препарату. Залізо практично повністю зв’язується з трансферинами плазми й залучається до процесу утворення гемоглобіну, міоглобіну, цитохромоксидази, каталази та пероксидази, надлишок депонується в клітинах РЕС. Період напіввиведення становить приблизно 12 год. Виводиться з калом, сечею й потом. Зв’язування фолієвої кислоти з білками плазми становить 60 – 65 %, метаболізм її відбувається в печінці. Елімінується головним чином нирками, частково через кишечник.

Показання для застосування. Лікування залізо- та фолієводефіцитної анемій; стани, що асоційовані з підвищеною потребою організму в залізі та інших компонентах препарату (вагітність, годування груддю, гіпохлоргідрія, гостра та хронічна крововтрата, опікова хвороба, стан після операції на шлунку, хронічна ниркова недостатність і гемодіаліз, целіакія, неспецифічний виразковий коліт і хвороба Крона, ентерити, глисні інвазії, синдром мальабсорбції, різке зниження маси тіла, кахексія, період інтенсивного росту і статевого дозрівання).

Спосіб застосування та дози. Препарат приймають внутрішньо, краще за півгодини до прийому їжі. Дозування препарату здійснюють за допомогою мірного стаканчика або дозуючого шприца. Дорослим та дітям старше 10 років призначають по 15 - 20 мл на добу в один прийом.

Для лікування залізо- та фолієводефіцитної анемій у дітей віком до 10 років застосовують розрахункову кількість 3 - 6 мг елементного заліза на 1 кг маси тіла, що в середньому становить (див. таблицю):

Препарат містить етиловий спирт. Допустима концентрація етилового спирту в препаратах для дітей перших п'яти років життя становить 0,5 %. У зв'язку з цим добову дозу препарату для дітей даної вікової категорії необхідно розділити на два прийоми та змішувати зі столовою ложкою води. Середня тривалість курсу лікування – 1 - 3 місяці.

Побічна дія. Препарат добре переноситься пацієнтами. У поодиноких випадках при індивідуальній гіперчутливості можливі біль у животі, нудота, блювання, пронос або запор, однак ці прояви тимчасові й минають при переході на застосування Гемоферону після прийому їжі, зниженні дози або відміні препарату. Іноді можливе виникнення алергічних реакцій (свербіж, шкірний висип), що потребує відміни препарату та проведення десенсибілізуючої терапії.

Протипоказання. Надлишкове накопичення заліза в організмі (гемохроматоз, гемосидероз), урокопропорфірія, порушення засвоєння заліза (гіпо-, апластична й гемолітична анемії), пептична виразка шлунка та дванадцятипалої кишки в активній фазі, гострі ентероколіти, гіперчутливість до компонентів препарату.

Передозування. Можливий розвиток нудоти, блювання, болю в епігастральній ділянці, діареї. Ці явища швидко зникають після відміни препарату й не потребують проведення спеціальних заходів. У випадках значного передозування препарату його слід відмінити, провести промивання шлунка розчином гідрокарбонату натрію, в разі значного підвищення концентрації сироваткового заліза необхідно застосувати специфічний антидот заліза – дефероксамін. Проводять симптоматичну терапію.

Особливості застосування. Не слід перевищувати рекомендовані дози препарату. З обережністю призначають пацієнтам із порушенням функції печінки, травного тракту, особам, які страждають на гемоглобінопатію, порушення обміну заліза. Не слід поєднувати пероральне застосування препаратів заліза з їх парентеральним введенням, а також із повторними гемотрансфузіями.

Вагітність та годування груддю. Препарат можна застосовувати в періоди вагітності та годування груддю з урахуванням співвівдношення ризик/користь та не перевищуючи рекомендовані дози.

Вплив на здатність керувати автомобілем або працювати зі складними механізмами. Препарат не впливає на здатність керувати автомобілем і механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Препарати кальцію, антациди, циметидин, холестирамін, фторхінолони, лікарські засоби та харчові продукти, що містять гідрокарбонати, карбонати, оксалати, фосфати, чай, кава знижують абсорбцію заліза в кишечнику. Препарат не рекомендується поєднувати з метотрексатом, дисульфірамом, піриметаміном, триамтереном і триметопримом. Препарати заліза знижують абсорбцію тетрацикліну й терапевтичну ефективність пеніциламіну.

Умови та терміни зберігання. Зберігати при температурі не вище +25°С. Зберігати в недоступному для дітей місці. Термін придатності становить 2 роки. Кінцевий термін придатності вказаний на упаковці після слів «Використати до…».