Арикстра^® инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: fondaparinux, a-d-глюкопіранозид, метил О-2-дезокси-6-о-сульфо-2-(сульфоаміно)-a-d-глюкопіранозил-(1®4)-О-b-d-глюкопірануронозил-(1®4)-О-2-дезокси-3,3-ди-о-сульфо-2-(сульфоаміно)-a-d-глюкопіранозил-(1®4)-О-2-О-сульфо-a-L-ідопірануронозил-(1®4)-2-дезокси-2-(сульфоаміно), 6-(гідросульфат), деканатрієва сіль;

основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний розчин;

склад: 1 шприц (0,5 мл) містить 2,5 мг фондапаринуксу натрію;

допоміжні речовини: натрію хлорид, вода для ін'єкцій, кислота хлористоводнева, натрію гідроксид.

Форма випуску. Розчин для ін'єкцій.

Фармакотерапевтична група. Антитромботичні засоби. Код АТС В01АХ05.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Фондапаринукс є синтетичним і селективним інгібітором активованого фактора Х (Ха). Антитромботична активність фондапаринуксу є результатом селективного пригнічення фактора Ха, опосередкованого антитромбіном III (АТ ІІІ). Вибірково зв’язуючись з АТ III, фондапаринукс потенціює (приблизно в 300 разів) вихідну нейтралізацію фактора Ха антитромбіном III. Нейтралізація фактора Ха перериває ланцюг коагуляції та інгібує як створення тромбіну, так і формування тромбів. Препарат не інактивує тромбін (активований фактор IIа) та не діє на тромбоцити.

У дозі 2,5 мг препарат не впливає на результати звичайних коагуляційних тестів, таких як активований частковий тромбопластиновий час (аЧТЧ), активований час згортання (АЧЗ) або протромбіновий час (ПЧ)/міжнародна нормалізована пропорція (INR) у плазмі, а також не змінює час кровотечі або фібринолітичну активність.

Фондапаринукс не вступає у перехресні реакції із сироваткою хворих із гепарин-індукованою тромбоцитопенією.

Фармакокінетика. Всмоктування. Після підшкірного введення засіб швидко всмоктується (абсолютна біодоступність – 100 %). При одноразовому підшкірному введенні 2,5 мг фондапаринуксу молодим здоровим добровольцям максимальна концентрація в плазмі (середня Смакс = 0,34 мг/л) досягалася через 2 год після введення дози. Концентрації в плазмі, що становлять половину вищенаведеної максимальної концентрації, досягалися через 25 хв після введення.

У здорових осіб літнього віку фармакокінетика фондапаринуксу лінійна в діапазоні доз 2–8 мг підшкірно. При введенні один раз на добу стійка рівноважна концентрація в плазмі досягається через 3–4 дні при збільшенні в 1,3 раза значень Смакс і AUC (площі під кривою). Після одноразового внутрішньовенного болюсного введення препарату здоровим особам літнього віку фармакокінетичний профіль фондапаринуксу мав лінійний характер у межах терапевтичних доз.

Середні (СV %) фармакокінетичні параметри фондапаринуксу у стані рівноваги у хворих, які перенесли операції на кульшовому суглобі, та застосовували фондапаринукс у дозі 2,5 мг на добу, були: Смакс – 0,39 мг/л (31 %), Тмакс – 2,8 год (18 %) і Смін – 0,14 мг/л (56 %). У хворих літнього віку, які перенесли операції, пов’язані з переломом стегна, рівноважні концентрації фондапаринуксу були: Смакс – 0,50 мг/л (32 %), Смін – 0,19 мг/л (58 %).

Розподіл. У здорових дорослих людей після підшкірного та внутрішньовенного введення фондапаринукс розподіляється таким чином, що більша його частина знаходиться у крові і лише невиликий об‘єм – в екстрасудинній рідині. Об‘єм розподілу складає 7–11 л. In vitro фондапаринукс у високому ступені (не менше 94 %) та специфічно зв'язується з білком АТ III. Зв'язування фондапаринуксу з іншими білками плазми, у тому числі з тромбоцитарним фактором IV і червоними клітинами крові, не значне.

Метаболізм. In vivo метаболізм фондапаринуксу не вивчався, оскільки у пацієнтів з нормальною функцією нирок більша частина введеної дози виводиться у незміненому стані із сечею.

Виведення. Фондапаринукс виводиться, головним чином, нирками у незміненому вигляді, у здорових людей 64–77 % одноразової дози виводиться із сечею протягом 72 год. Період напіввиведення (Т1/2) складає близько 17 год у молодих здорових осіб і близько 21 год – у здорових осіб літнього віку. У хворих з нормальною функцією нирок середній кліренс фондапаринуксу складає 7,82 мл/хв.

Особливі групи хворих.

Порушена функція нирок. Фондапаринукс виводиться повільніше у пацієнтів з нирковою недостатністю, оскільки препарат виводиться, головним чином, нирками у незміненому стані. У хворих, яким проводиться профілактичне лікування після операцій з приводу перелому стегна або ендопротезування кульшового суглоба, загальний кліренс фондапаринуксу приблизно на 25 % нижче у хворих зі слабким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну – 50–80 мл/хв), приблизно на 40 % нижче у хворих з помірним порушенням функції нирок (кліренс креатиніну – 30–50 мл/хв) і на 55 % нижче у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) у порівнянні з хворими з нормальною функцією нирок. Відповідні кінцеві періоди напіввиведення складали 29 год при помірній та 72 год – при тяжкій нирковій недостатності. Аналогічний взаємозв‘язок між кліренсом фондапаринуксу і ступенем тяжкості ниркової недостатності спостерігався при лікуванні пацієнтів з тромбозом глибоких вен.

Порушена функція печінки. Фармакокінетика препарату при печінковій недостатності не вивчалась.

Діти. Застосування фондапаринуксу у дітей віком до 17 років не вивчалось.

Хворі літнього віку. Виведення фондапаринуксу у пацієнтів старше 75 років сповільнюється. У ході дослідження, при застосуванні фондапаринуксу у дозі 2,5 мг профілактично після операцій з приводу перелому стегна або ендопротезування кульшового суглоба, загальний кліренс фондапаринуксу був приблизно на 25 % меншим у хворих старше 75 років порівняно з хворими молодше 65 років. Аналогічний взаємозв‘язок між кліренсом препарату і віком спостерігався при лікуванні хворих із тромбозом глибоким вен.

Стать. При корекції дози за масою не було виявлено розходжень у кінетиці у хворих чоловіків та жінок.

Раса. Заплановані дослідження з вивчення фармакокінетичних розходжень не проводилися. Однак дослідження, що проводилися за участю здорових осіб монголоїдної раси, не виявили розходжень у фармакокінетичному профілі в порівнянні з таким у здорових осіб європеоїдної раси. Не спостерігались розходження у кліренсі препарату з плазми хворих негроїдної та європеоїдної раси, які перенесли ортопедичні операції.

Маса тіла. У хворих з масою тіла менше 50 кг загальний кліренс фондапаринуксу зменшений на 30 %.

Показання для застосування.

Профілактика венозних тромбоемболій у пацієнтів після великих ортопедичних операцій на нижніх кінцівках, в тому числі при переломі стегна (включаючи подовжену профілактику), та операціях ендопротезування кульшового та колінного суглобів.

Профілактика венозних тромбоемболій у пацієнтів після операцій на органах черевної порожнини, які мають ризик тромбоемболічних ускладнень.

Профілактика венозних тромбоемболій у пацієнтів з ризиком виникнення таких ускладнень у зв‘язку із тривалим обмеженням рухливості у період гострої фази захворювання.

Нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без підйому сегмента ST із метою запобігання смертельним випадкам, інфаркту міокарда та рефрактерної ішемії.

Інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST з метою запобігання смертельним випадкам, повторного інфаркту міокарда у пацієнтів, які лікуються тромболітиками або у тих, які первинно не отримували інших форм реперфузійної терапії.

Спосіб застосування та дози.

Метод застосування.

Арикстра призначена для підшкірної або внутрішньовенної ін‘єкції. Не застосовувати внутрішньом‘язово.

Підшкірна ін‘єкція

Арикстра застосовується у формі глибокої підшкірної ін'єкції, хворий повинен перебувати у положенні лежачи. Місцями введення повинні бути поперемінно ліва та права антеролатеральна або ліва та права постеріолатеральна стінка живота. Щоб уникнути втрати препарату не слід видаляти пухирець повітря з попередньо наповненого шприца перед ін'єкцією. Голка повинна вводитися на всю довжину перпендикулярно в складку шкіри, затиснену між великим і вказівним пальцем; протягом введення складку шкіри необхідно тримати затисненою.

Арикстра призначена лише для застосування під контролем лікаря.

Підшкірна ін'єкція вводиться так само, як і у випадку застосування класичного шприца.

Внутрішньовенна ін‘єкція (лише перша доза при лікуванні хворих на інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST)

Вводиться внутрішньовенно через наявну внутрішньовенну систему безпосередньо без розведення або з розведенням у невеликому об‘ємі (25 або 50 мл) 0,9 % натрію хлориду. Щоб уникнути втрати препарату, не слід видаляти пухирець повітря з попередньо наповненого шприца перед ін'єкцією. Систему або катетер після ін‘єкції слід добре промити 0,9 % розчином натрію хлориду для того, щоб упевнитись, що лікарський засіб був введений повністю. При розведенні Арикстри 0,9 % розчином натрію хлориду, введення слід проводити протягом 1-2 хв.

Перед застосуванням розчин для ін'єкцій необхідно візуально контролювати на предмет відсутності завислих частинок і зміни забарвлення.

Попередньо заповнені шприци Арикстри були розроблені із застосуванням автоматичної системи захисту голки для запобігання пошкоджень після ін‘єкції препарату.

Будь-який невикористаний препарат або матеріал повинен бути утилізований згідно з законодавчими нормами.

Профілактика венозних тромбоемболій

Ортопедичні та абдомінальні втручання

Рекомендована доза Арикстри для дорослих становить 2,5 мг один раз на добу після операції, у формі підшкірної ін'єкції.

Початкову дозу вводять не раніше ніж через 6 год після завершення операції, за умови досягнення гемостазу.

Лікування слід проводити до зниження ризику розвитку тромбоемболії, звичайно до переведення хворого на амбулаторне лікування, не менше 5-9 діб після операції. Досвід показує, що у хворих, які перенесли операцію з приводу перелому стегна, протягом більше ніж 9 діб існує ризик тромбозу глибоких вен. Таким хворим рекомендується додаткове профілактичне застосування Арикстри терміном до 24 діб.

Хворі з ризиком виникнення тромбоемболічних ускладнень у зв‘язку із тривалим обмеженням рухливості

Рекомендована доза Арикстри становить 2,5 мг один раз на добу у вигляді підшкірної ін‘єкції. Тривалість лікування у такому випадку становить від 6 до 14 діб.

Нестабільна стенокардія/інфаркт міокарда без підйому сегмента ST

Рекомендована доза Арикстри становить 2,5 мг один раз на добу у вигляді підшкірної ін‘єкції. Лікування слід починати якнайшвидше після встановлення діагнозу і продовжувати до 8 діб.

Хворим, яким треба проводити черезшкірне коронарне втручання у період лікування Арикстрою, слід застосовувати нефракціонований гепарин під час такого втручання, беручи до уваги потенційний ризик виникнення кровотечі у пацієнта, включаючи час після введення останньої дози фондапаринуксу (див. „Особливості застосування”). Час поновлення підшкірного застосування Арикстри після видалення катетера повинен визначатись на основі клінічного стану пацієнта. У клінічному дослідженні щодо нестабільної стенокардії/інфаркту міокарда без підйому сегмента ST відновлення лікування Арикстрою було розпочате не раніше ніж через 2 год після видалення катетера.

У хворих, яким було проведено аортокоронарне шунтування, Арикстру, за можливості, не слід призначати протягом 24 год до початку операції та можна поновлювати призначення через 48 год після операції.

Інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST

Рекомендована доза Арикстри становить 2,5 мг один раз на добу. Першу дозу Арикстри вводять внутрішньовенно, наступні дози – шляхом підшкірної ін‘єкції. Лікування слід починати якнайшвидше після встановлення діагнозу і продовжувати до 8 діб або до виписування.

Хворим, яким треба проводити не первинне черезшкірне коронарне втручання протягом лікування Арикстрою, слід застосовувати нефракціонований гепарин під час такого втручання, беручи до уваги потенційний ризик виникнення кровотечі у пацієнта, включаючи час після введення останньої дози фондапаринуксу (див. „Особливості застосування”). Час поновлення підшкірного застосування Арикстри після видалення катетера повинен визначатись на основі клінічного стану пацієнта. У клінічному дослідженні щодо нестабільної стенокардії/інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST відновлення лікування Арикстрою було розпочате не раніше ніж через 3 год після видалення катетера.

Хворим, яким було проведено аортокоронарне шунтування, Арикстру, за можливості, не слід призначати протягом 24 год до початку операції та можна поновлювати призначення через 48 год після операції.

Особливі групи хворих.

Діти

Безпека та ефективність Арикстри для дітей віком до 17 років не встановлена.

Хворі літнього віку (старше 75 років)

Арикстру слід застосовувати з обережністю для хворих літнього віку, оскільки з віком погіршується функція нирок. Хворим літнього віку, яким проводиться хірургічне втручання, необхідно суворо дотримуватися часу введення першої дози Арикстри (див. «Особливості застосування»).

Хворі з масою тіла менше 50 кг

У хворих з масою тіла менше 50 кг існує підвищений ризик розвитку кровотечі. Для таких хворих, яким проводиться хірургічне втручання, необхідно суворо дотримуватися часу введення першої дози Арикстри (див. «Особливості застосування»).

Ниркова недостатність

Профілактика і лікування венозних тромбоемболій

Арикстра не повинна призначатися хворим із кліренсом креатиніну менше 30 мл/хв. Для пацієнтів із кліренсом креатиніну 30 мл/хв і більше коригувати дозу не треба. Для лікування хворих, яким проводиться операційне втручання, слід суворо дотримуватися часу введення першої дози Арикстри.

Нестабільна стенокардія/інфаркт міокарда без підйому сегмента ST та інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST

Арикстру не слід застосовувати для лікування пацієнтів з кліренсом креатиніну менше 20 мл/хв. Коригувати дозу для лікування пацієнтів із кліренсом креатиніну 20 мл/хв і більше не треба.

Порушення функції печінки

Не потрібно корекції дозування. У хворих із тяжким ступенем печінкової недостатності Арикстра повинна застосовуватися з обережністю (див. «Особливості застосування»).

Побічна дія.

Наведена нижче побічна дія представлена за органами і системами та за частотою виникнення. Частота виникнення класифікується як дуже часті (≥ 1/10), часті (≥ 1/100, < 1/10), нечасті (≥ 1/1000, < 1/100), поодинокі (≥ 1/10 000, < 1/1000), вкрай поодинокі (< 1/10 000).

Система органів	Побічні явища
Інфекції та інвазії	Поодинокі: післяопераційні ранові інфекції.
Кров та лімфатична система	Часті: анемія, кровотеча (різні джерела, включаючи поодинокі випадки внутрішньомозкових/внутрішньо- черепних, а також ретроперитонеальних кровотеч), пурпура. Нечасті: тромбоцитопенія, тромбоцитемія, поява аномальних тромбоцитів, порушення коагуляції.
Імунна система	Поодинокі: алергічні реакції.
Метаболізм та розлади травлення	Поодинокі: гіпокаліємія.
Нервова система	Нечасті: головний біль. Поодинокі: тривога, сонливість, запаморочення, вертиго, сплутаність свідомості.
Серцево-судинна система	Поодинокі: артеріальна гіпотензія.
Дихальна система та органи грудної порожнини	Поодинокі: задишка, кашель.
Шлунково-кишковий тракт	Нечасті: нудота, блювання. Поодинокі: абдомінальний біль, диспепсія, гастрит, запор, діарея.
Гепатобіліарна система	Нечасті: збільшення рівня печінкових ферментів, порушення функціональних печінкових тестів. Поодинокі: збільшення рівня білірубіну у сироватці крові.
Шкіра та підшкірні тканини	Нечасті: висип, свербіж, виділення з рани.
Загальні та порушення в місці введення	Часті: набряк. Нечасті: гарячка. Поодинокі: реакція в місці введення, біль у грудях, біль у ногах, відчуття стомленості, гіперемія, непри-томність.

Протипоказання.

Встановлена алергія до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин препарату. Активна, клінічно значима кровотеча. Гострий бактеріальний ендокардит. Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну < 20 мл/хв).

Передозування.

Перевищення рекомендованих доз Арикстри може спричинити кровотечу. При виникненні кровотечі препарат необхідно відмінити. Для зупинки кровотечі можуть бути використані хірургічний гемостаз, поповнення крововтрати, переливання свіжої плазми, плазмаферез.

Особливості застосування.

Арикстра не повинна застосовуватись внутрішньом’язово.

Черезшкірне коронарне втручання та ризик виникнення тромбозу напрямного катетера.

Для лікування хворих на інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST, яким проводиться первинне черезшкірне коронарне втручання, застосовувати Арикстру до та під час процедури не рекомендується. Для лікування хворих на нестабільну стенокардію/інфаркт міокарда без підйому сегмента ST та інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST, яким проводиться не первинне черезшкірне коронарне втручання, застосовувати Арикстру як самостійний антикоагулянт під час цього втручання не рекомендується, тому слід застосовувати нефракціоновані гепарини згідно з існуючими рекомендаціями. Дані щодо застосування нефракціонованих гепаринів під час непервинного черезшкірного коронарного втручання у хворих, які лікуються Арикстрою, обмежені. У тих пацієнтів, яким було проведено не первинне черезшкірне коронарне втручання через 6–24 год після введення останньої дози фондапаринуксу, середня доза нефракціонованого гепарину становила 8000 МО і частота виникнення значних кровотеч складала 2 % (2/98). У тих пацієнтів, яким було проведено не первинне черезшкірне коронарне втручання через менше ніж 6 год після введення останньої дози фондапаринуксу, середня доза нефракціонованого гепарину становила 5000 МО і частота виникнення значних кровотеч складала 4,1 % (2/49).

За даними клінічних досліджень, був продемонстрований низький, але зростаючий ризик виникнення тромбозу напрямного катетера у хворих, які лікуються лише фондапаринуксом як антикоагулянтом під час черезшкірного коронарного втручання, порівняно з контрольною групою. Частота цих випадків при непервинному черезшкірному коронарному втручанні у хворих на нестабільну стенокардію/інфаркт міокарда без підйому сегмента ST була 1,0 % проти 0,3 % (фондапаринукс проти еноксапарину) та при первинному коронарному втручанні у хворих на інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST була 1,2 % проти 0 % (фондапаринукс проти контролю).

Кровотеча. Арикстру, як і інші антикоагулянти, слід застосовувати з обережністю хворим із підвищеним ризиком виникнення кровотечі, таким як вроджені або набуті порушення системи згортання крові у формі кровотеч, виразкова хвороба шлунка та кишечнику у фазі загострення, нещодавно перенесений внутрішньочерепний крововилив, незабаром після хірургічного втручання на головному або спинному мозку або офтальмологічних операцій.

Профілактика та лікування венозних тромбоемболій

Препарати, що можуть збільшувати ризик кровотечі, не слід застосовувати одночасно з Арикстрою, за винятком антагоністів вітаміну К, які застосовуються для лікування венозних тромбоемболій. Якщо таке сумісне застосування необхідне, його слід проводити під ретельним контролем.

Профілактика венозних тромбоемболій після хірургічних втручань (час введення першої дози Арикстри)

Слід суворо дотримуватись часу введення першої дози Арикстри, яка повинна бути введена не раніше ніж через 6 год після завершення операції та тільки після досягнення гемостазу. Призначення Арикстри раніше ніж через 6 год може бути пов‘язане з підвищеним ризиком розвитку тяжкої кровотечі. До груп підвищеного ризику належать пацієнти старше 75 років, пацієнти з масою тіла менше 50 кг, пацієнти з помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну – менше 50 мл/хв).

Нестабільна стенокардія/інфаркт міокарда без підйому сегмента ST та інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST

Арикстра повинна з обережністю застосовуватись для лікування пацієнтів, які одночасно застосовують інші препарати, що підвищують ризик кровотеч (такі як антагоністи рецепторів GР IIb/IIIа або тромболітики).

Епідуральна анестезія/люмбальна пункція. При застосуванні Арикстри одночасно з проведенням епідуральної анестезії або люмбальної пункції існує ризик появи епідуральних або субдуральних спінальних гематом, які можуть спричинити тривалий або остаточний параліч. Ризик цих поодиноких явищ збільшується при застосуванні після операції постійних епідуральних катетерів або одночасному введенні інших лікарських засобів, які впливають на гемостаз.

Хворі літнього віку. Ризик виникнення кровотечі у хворих літнього віку вищий, ніж у інших хворих. Оскільки функція нирок звичайно знижується з віком, у літніх пацієнтів виведення фондапаринуксу може бути знижена, та, таким чином, експозиція препарату збільшена. Тому Арикстру слід застосовувати з обережністю хворим літнього віку (див. «Спосіб застосування та дози»).

Низька маса тіла. У хворих, маса тіла яких нижче 50 кг, існує більший ризик виникнення кровотечі. Елімінація фондапаринуксу знижується з масою тіла. У таких хворих Арикстру слід застосовувати з обережністю (див. «Спосіб застосування та дози»).

Порушена функція нирок. Час виведення фондапаринуксу скорочується зі зростанням тяжкості ниркової недостатності та асоціюється зі збільшенням ризику розвитку кровотеч. У зв‘язку з недостатністю наявних даних щодо профілактики або лікування венозних тромбоемболій у хворих із тяжкими порушеннями функції нирок, Арикстру не слід призначати хворим із кліренсом креатиніну менше 30 мл/хв.

Клінічні дані щодо застосування фондапаринуксу у дозі 2,5 мг один раз на добу для лікування нестабільної стенокардії та інфаркту міокарда без підйому сегмента ST та інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST у хворих із кліренсом креатиніну в діапазоні 20-30 мл/хв обмежені. Тому можливість застосування оцінюється з точки зору співвідношення ризик/користь. Арикстра не рекомендується для пацієнтів із кліренсом креатиніну менше за 20 мл/хв.

Тяжка печінкова недостатність. У хворих зі збільшеним протромбіновим часом Арикстру слід застосовувати з обережністю, зважаючи на збільшений ризик кровотечі у зв‘язку з недостатністю факторів коагуляції у хворих з тяжким ступенем печінкової недостатності.

Гепарин-індукована тромбоцитопенія. Фондапаринукс не зв‘язується з фактором IV тромбоцитів і перехресно не реагує із сироваткою пацієнтів, хворих на гепарин-індуковану тромбоцитопенію. Арикстру слід з обережністю застосовувати для лікування хворих на гепарин-індуковану тромбоцитопенію в анамнезі. Ефективність та безпека застосування Арикстри для лікування хворих, які страждають на гепарин-індуковану тромбоцитопенію типу II, не вивчалась.

Вплив на здатність керувати автомобілем і виконувати роботи, що потребують підвищеної уваги. Дослідження з вивчення впливу препарату на здатність керувати автомобілем і виконувати роботи, що потребують підвищеної уваги, не проводилися.

Вагітність. Клінічний досвід щодо застосування препарату у вагітних жінок на сьогодні обмежений, тому Арикстру не слід призначати вагітним жінкам, за винятком випадків, коли очікувана користь від застосування буде переважати потенційний ризик для плода.

Період годування груддю. Арикстра екскретується в молоко щурів, але не відомо, чи виділяється препарат у грудне молоко жінки. Протягом лікування препаратом годування груддю не рекомендується.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Фондапаринукс не пригнічує ферменти групи цитохрому Р450 (CYP1А2, CYP2A6, CYP2C9, CYP2C19, CYP2D6, CYP2E1 або CYP3A4) in vitro. Отже, не треба очікувати взаємодії Арикстри з іншими лікарськими препаратами на рівні пригнічення метаболізму, опосередкованого системою CYP, in vivo.

Оскільки зв‘язування фондапаринуксу з білками плазми, за винятком АТ ІІІ, є незначним, не слід очікувати взаємодії з іншими лікарськими засобами, де може бути задіяним механізм зв‘язування з білками плазми крові.

Препарати, що можуть збільшувати ризик кровотечі, не слід застосовувати одночасно з Арикстрою, за винятком антагоністів вітаміну К, які застосовуються для лікування венозних тромбоемболій. Якщо таке сумісне застосування необхідне, його слід проводити під ретельним контролем.

У результаті клінічних досліджень фондапаринуксу було доведено, що його сумісне застосування з пероральними антикоагулянтами (варфарином), антиагрегантами (ацетилсаліциловою кислотою), нестероїдними протизапальними препаратами (піроксикамом) і серцевими глікозидами (дигоксином) суттєво не впливає на фармакокінетику та фармакодинаміку фондапаринуксу. Крім того, препарат не впливав ні на активність варфарину, ні на тривалість кровотечі протягом лікування ацетилсаліциловою кислотою або піроксикамом, ні на фармакокінетику або фармакодинаміку дигоксину у рівноважному стані.

Арикстру не слід змішувати з іншими лікарськими засобами, оскільки дослідження щодо сумісності не проводилися.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі нижче 30° С. Не заморожувати. Термін придатності - 3 роки.