Андрокур^® инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна назва: cyproterone;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або злегка жовтуватого кольору, з обох боків риски витиснено LA, на другому боці таблетки – шестикутник;

склад: 1 таблетка містить 100 мг ципротерону ацетату;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, полівідон 25 000, магнію стеарат.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Гормони статевих залоз та препарати, які застосовують при патології статевої сфери. Антиандрогени.

Код АТС: G03H А01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Андрокур^® являє собою гормональний препарат з антиандрогенною дією.

При застосуванні препарату Андрокур^® знижується статевий потяг і потенція, а також пригнічується функція статевих залоз. Після відміни препарату ці ефекти зникають.

Ципротерону ацетат конкурентно пригнічує вплив андрогенів на андрогенозалежні органи-мішені, наприклад, захищає передміхурову залозу від впливу андрогенів, що виробляються в статевих залозах і/або корі надниркових залоз.

Ципротерону ацетат має центральну інгібуючу дію. Антигонадотропний ефект зумовлює зниження синтезу тестостерону в яєчках і, як наслідок, зменшення концентрації цього гормону в сироватці.

Антигонадотропний ефект ципротерону ацетату також проявляється при його застосуванні в комбінації з агоністами гонадотропін-рилізинг гормону (GnRH). Зростання рівня тестостерону на початку терапії, спричинене агоністами гонадотропін-рилізинг гормону, знижується завдяки ципротерону ацетату.

При застосуванні високих доз ципротерону ацетату інколи спостерігалось незначне зростання рівня пролактину.

При застосуванні високих доз ципротерону ацетату інколи спостерігалось незначне зростання рівня пролактину.

Дані стандартних доклінічних досліджень токсичності при багаторазовому застосуванні ципротерону ацетату не вказують на існування будь-якого специфічного ризику для людського організму.

Лікування препаратом Андрокур^® не призводить до пошкодження сперматозоїдів, що могло б зумовити появу вроджених вад або зниження фертильності у потомства, що доведено під час досліджень на самцях пацюків.

На даний час клінічний досвід та результати проведених епідеміологічних досліджень не дають підстав припускати підвищення частоти розвитку пухлин печінки у людей. Результати досліджень канцерогенності ципротерону ацетату, що проводились на гризунах, не вказують на існування будь-якої специфічної канцерогенної дії. Проте слід зауважити, що статеві стероїди можуть сприяти росту певних гормонозалежних тканин та пухлин.

Загалом, наявні дані не дають підстав висувати заперечень щодо застосування препарату Андрокур^® у людей, при прийманні його у відповідності до наданих вказівок та у рекомендованій дозі.

Під час експериментальних досліджень ципротерону ацетат у високих дозах демонстрував кортикоїдоподібний ефект на надниркові залози у пацюків та собак, що може вказувати на можливість появи подібних ефектів у людей при прийманні найвищих доз препарату (300 мг/день).

Фармакокінетика.

Ципротерону ацетат повністю всмоктується при пероральному прийманні різних доз. Після перорального застосування 100 мг ципротерону ацетату максимальна концентрація в сироватці складає 239,2 ± 114,2 нг/мл і спостерігається через 2,8 ± 1,1 години. В подальшому концентрація речовини в сироватці знижується протягом 24 – 120 годин, з кінцевим періодом напіввиведення, що дорівнює 42,8±9,7 годин. Кліренс ципротерону ацетату із сироватки становить 3,8±2,2 мл/хв./кг. Метаболізується ципротерону ацетат різними шляхами, включаючи гідроксилювання та кон’югацію. Основний метаболіт у плазмі крові - 15b-гідроксипохідне. Метаболізм 1 фази каталізується, головним чином, ферментом CYP3A4 цитохрому P450.

Деяка частка прийнятої дози виводиться в незміненому вигляді з жовчю. Більша частина речовини екскретується у вигляді метаболітів з сечею та жовчю у співвідношенні 3:7. Період напіввиведення метаболітів з плазми складає 1,7 доби.

Ципротерону ацетат практично повністю зв’язується виключно з альбумінами плазми. Приблизно 3,5-4 % загального рівня стероїду залишається у вільному стані. Оскільки зв’язування з білками не специфічне, зміна рівня глобуліну, що зв’язує статеві стероїди, не впливає на фармакокінетику ципротерону ацетату.

Абсолютна біодоступність ципротерону ацетату практично повна (88 % від прийнятої дози).

Показання для застосування.

Лікування неоперабельного раку передміхурової залози.

Спосіб застосування та дози.

По 1 таблетці 2 - 3 рази на добу (добова доза 200 - 300 мг).

Таблетки слід приймати після їжі, запиваючи їх невеликою кількістю рідини.

При поліпшенні стану або ремісії захворювання не слід змінювати призначену дозу препарату або припиняти лікування.

- З метою зниження зростання рівня чоловічих статевих гормонів на початку лікування агоністами гонадотропін-рилізинг гормону (GnRH).

Спочатку проводиться монотерапія препаратом Андрокур^®: по дві таблетки двічі на добу (200 мг) протягом 5 - 7 днів. Після цього протягом 3 - 4 тижнів по 2 таблетки препарату Андрокур^® двічі на добу (200 мг) в комбінації з агоністом гонадотропін-рилізинг гормону (GnRH) у рекомендованій дозі.

- Для усунення припливів жару у пацієнтів під час лікування аналогами гонадотропін-рилізинг гормону (GnRH) або після орхіектомії.

½ - 1 ½ таблетки препарату Андрокур^® на добу (добова доза – 50 - 150 мг) зі збільшенням дози, у разі необхідності, до 2 таблеток тричі на добу (300 мг).

Побічна дія.

У нижчезазначеній таблиці наведені інші небажані ефекти, що були зареєстровані у пацієнтів, які отримували ципротерону ацетат (пост-маркетингові дані), але для яких зв’язок із застосуванням препарату Андрокур^® не був ані підтверджений, ані спростований.

Системи та органи	Дуже часті (≥ 1/10)	Часті (≥ 1/100 і <1/10)	Нечасті (≥ 1/1000, <1/100)	Рідкі (≥ 1/10000, <1/1000)	Поодинокі (<1/10000 )
Розлади імунної системи				Реакції гіперчутливості
Метаболічні та аліментарні порушення		Підвищення або зниження маси тіла
Психічні розлади	Зниження лібідо, еректильна дисфункція	Пригнічений настрій, стан неспокою (тимчасовий)
Шкіра та підшкірна клітковина			Висип
Кістково-м’язова система та сполучні тканини					Остеопороз
Порушення з боку репродуктивної системи та молочних залоз	Зворотнє пригнічення сперматогенезу	Гінекомастія
Загальні розлади		Підвищена втомлюваність, припливи жару, посилене потовиділення

При лікуванні препаратом Андрокур^® знижується статевий потяг і потенція, та пригнічується функція статевих залоз. Ці явища зникають після припинення терапії.

Андрокур^® внаслідок своєї антиандрогенної та антигонадотропної дії протягом кількох тижнів застосування пригнічує сперматогенез. Після припинення лікування сперматогенез поступово відновлюється протягом кількох місяців.

Застосування препарату Андрокур^® зумовлює гінекомастію (що іноді поєднується із підвищеною чутливістю грудних сосків до доторкувань), що, як правило, зникає після відміни препарату.

Як і при застосуванні інших антиандрогенних препаратів, тривала депривація андрогенів за допомогою Андрокур^® може зумовити розвиток остеопорозу.

У хворих, що отримували 200 – 300 мг ципротерону ацетату, зареєстровані випадки розвитку гепатотоксичності, у тому числі жовтяниці, гепатиту та печінкової недостатності, що інколи призводили до летального кінця. Більшість цих випадків стосувалися лікування чоловіків з раком передміхурової залози. Токсичність препарату залежить від дози і розвивається, зазвичай, після декількох місяців лікування.

Після застосування статевих стероїдів, до яких належить і діюча речовина препарату Андрокур^®, у поодиноких випадках спостерігався розвиток доброякісних, а ще рідше – злоякісних пухлин печінки. В окремих випадках внутрішньочеревні кровотечі, спричинені цими пухлинами, загрожували життю.

В окремих випадках під час застосування препарату Андрокур^® у високих дозах може спостерігатися відчуття задишки.

Повідомлялося про розиток тромбоемболічних явищ у пацієнтів, що приймали Андрокур^®, проте їх причинний взаємозв’язок із застосуванням препарату не був встановлений.

Протипоказання.

Захворювання печінки

Синдром Дубіна-Джонсона, синдром Ротора

Пухлини печінки в даний час або в анамнезі (лише у випадку, коли пухлина не зумовлена метастазами)

Важкий загальний стан (якщо він не пов’язаний із неоперабельним раком передміхурової залози)

Тяжка хронічна депресія

Тромбоемболічні стани в даний час

Підвищена чутливість до будь-якого із компонентів препарату

 

Передозування.

Результати досліджень на гостру токсичність препарату після одноразового приймання показують, що ципротерону ацетат (діюча речовина препарату Андрокур^®) можна вважати практично нетоксичною речовиною. Після одноразового ненавмисного приймання дози, що у кілька разів перевищує терапевтичну, не очікується жодного ризику гострої інтоксикації.

Особливості застосування.

Протягом всього періоду лікування препаратом Андрокур^® необхідно регулярно перевіряти функцію печінки та кори надниркових залоз, а також робити аналіз крові з визначенням кількості еритроцитів.

Перед початком лікування та у разі, якщо спостерігаються будь-які симптоми гепатотоксичності слід дослідити функцію печінки. Якщо діагноз гепатотоксичності підтверджується, за відсутності іншої причини її виникнення (наприклад, за наявності метастазів), застосування ципротерону ацетату рекомендується відмінити. Лікування можна продовжувати тільки у разі, якщо користь від терапії переважає можливий ризик.

При болях у верхній частині живота, збільшенні печінки або ознаках внутрішньочеревної кровотечі під час лікування препаратом Андрокур^® при диференційній діагностиці слід врахувати ймовірність наявності пухлини печінки.

Пацієнти з цукровим діабетом потребують ретельного медичного нагляду під час лікування.

При виникненні відчуття задишки під час застосування препарату Андрокур при диференційній діагностиці необхідно враховувати відомий стимулюючий вплив на дихальну систему прогестерону та синтетичних прогестагенів, що супроводжується гіпокапнією та компенсаторним респіраторним алкалозом. Вважається, що такі стани не потребують лікування.

Пацієнти з артеріальними або венозними тромботичними/тромбоемболічними явищами (наприклад, тромбоз глибоких вен, легенева емболія, інфаркт міокарда) або цереброваскулярними хворобами в анамнезі або хворі з пухлинами на пізній стадії перебувають у групі підвищеного ризику розвитку у подальшому тромбоемболічних явищ.

Перед призначенням препарату хворим на неоперабельний рак передміхурової залози з тромбоемболічними явищами в анамнезі, важкими формами цукрового діабету з ураженнями судин або серпоподібно-клітинною анемією в кожному окремому випадку користі від лікування слід ретельно виважити у порівнянні з ризиком.

 

Вплив на здатність керувати автомобілем і працювати з механізмами.

Пацієнти, види діяльності яких потребують підвищеної уваги (наприклад, оператори машин, водії тощо), повинні враховувати, що застосування препарату Андрокур^® може зумовлювати втомлюваність і зниження активності та здатності до зосередження.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Може змінитись потреба у пероральних антидіабетичних препаратах або інсуліні.

Незважаючи на те, що клінічних досліджень взаємодії препарату з лікарськими засобами не проводилось, оскільки він метаболізується за участю ферменту CYP3A4, очікується, що кетоконазол, ітраконазол, клотримазол, ритонавір та інші сильні інгібітори CYP3A4 пригнічують метаболізм ципротерону ацетату. З іншого боку індуктори CYP3A4, такі як рифампіцин, фенітоїн та лікарські засоби, що містять звіробій, можуть знижувати рівень ципротерону ацетату.

Базуючись на дослідженнях in vitro можна припустити, що при застосуванні високих терапевтичних доз ципротерону ацетату (100 мг тричі на добу) можливе інгібування таких ферментів системи цитохрому Р450, як CYP2C8, 2C9, 2C19, 3A4 і 2D6.

При одночасному застосуванні інгібіторів HMGCoA (статинів) та високих терапевтичних доз ципротерону ацетату через однаковий шлях метаболізму цих речовин може зростати асоційований зі статинами ризик міопатії або рабдоміліозу.

Умови та термін зберігання. Зберігати у звичайних умовах при температурі не вище 25 ° С в недоступному для дітей місці. Термін придатності – 5 років.