Кардиджект инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна назва: dobutamine;

основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний або злегка жовтуватий розчин, вільний від домішок;

склад: 1 мл розчину містить 12,5 мг добутаміну гідрохлориду;

допоміжні речовини: натрію гідроксид, натрію бісульфіт, кислота соляна, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для інфузій.

Фармакотерапевтична група. Неглікозидні кардіотонічні засоби. Код АТС С01С А07.

Фармакологічна дія.

Фармакодинаміка. Добутамін – синтетичний катехоламін з вираженою кардіотонічною дією. Має позитивну інотропну дію, яка пов’язана з посиленням трансмембранного току кальцію всередині кардіоміцетів із зібльшенням вмісту в них цАМФ внаслідок бета- адренергічної стимуляції і активації G-протеїн аденілатциклази. Помірно збільшує частоту серцевих скорочень, збільшує ударний і хвилинний об’єм серця, знижує загальний периферичний судинний опір і соудинний опір малого кола кровообігу, системний артеріальний тикс при цьому суттєво не змінюється. Викликає зменшення тиску наповнення шлуночків серця, збільшує коронарний кровоток ісприяє покращенню забезпечення міокарда киснем. Збільшення серцевого викіду може викликати підвищення перфузії нирок і збільшення екскреції натрію і води. У дітей збільшення ударного об’єму, яке спостерігається під впливом добутаміну, супроводжується менш вираженим зниженням загального периферичного судинного опору і тиску наповнення шлуночків; при цьому відмічається більше виражене збільшення частиоти серцевих скорочень і підвищення артеріального тиску.

Фармакокінетика. Після внутрішньовенного введення метаболізується у печінці до неактивних сполучень. Ефект настає через 1 – 2 хв після початку внутрішньовенного введення. Максимальний ефект досягається через 10 хв. Період напіввиведення становить близько 2 хв оскільки він швидко метаболізується катехол-О-метилтрансферазою і глюкуронізується. Виводиться нирками у вигляді метаболітів.

Показання для застосування. Гостра серцева недостатність, хронічна серцева недостатність (при декомпенсації; як тимчасовий допоміжний засіб на фоні традіційної терапії); інторопна терапія при серцевій недостатності, що супроводжується низьким серцевим викидом на фоні інфаркта міокарда; при операціях на відкритому серці, кардіоміопатії, септичному шоці, кардіогенному шоці.

Спосіб застосування та дози. Встановлюють індивідуально. Препарат вводять ввнутрішньовенно крапельно дорослим, зі швидкістю 2,5 - 10 мкг/кг/хв. За необхідності швидкість виведення може бути збільшена до 20 - 40 мкг/к/\хв.

Для приготування розчинів Кардіджект треба розводити у контейнері для внутрішньовенних вливань приблизно до 50 мл, використовуючи будь-який з розчинів: 5 % декстрозу для ін’єкцій, суміш 5% декстрози та 0,45% натрію хлориду для ін’єкцій, 10% декстрозу для ін’єкцій, розчин Рингера або натрію лактат для ін’єкцій. Одержані розчини для внутрішньовенного введення треба використовувати протягом 24 год.

Швидкість введення , що необхідна для збільшення хвилинного об’єму серця, становить від 2,5 до 10 мкг/кг/хв. Зрідка може знадобитися введення зі швидкістю до 40 мг/кг/хв. Кінцевий об’єм введення повинен визначатися потребою хворого в рідині.

Побічна дія. Тахікардія, шлуночкова екрасистолія, шлуночкова тахікардія, миготлива аритмія ( тахісистолічна форма), біль за грудниною, задишка, зниження артеріального тиску, нудота, головний біль, гіпокаліємія. На місці введення можливий розвиток флебіту.

Протипоказання. Ідіопатичний гіпертрофічний субаортальний стеноз, підвищена чутливість до препарату. Дитячий вік до 14 років.

Передозування. При передозуванні можуть виникнути такі симптоми, як, тахікардія, шлуночкова екстрасистолія, шлуночкова тахікардія, миготлива аритмія (тахісистолічна форма). Біль за грудиною, задишка, підвищення, рідко зниження артеріального тиску, нудота, головний біль, гіпокаліємія. При виникненні вищезазначених симптомів треба припинити введення препарату.

Особливі вказівки. За наявності гіповолемії її треба компенсувати до початку введення добутаміну. За наявності перепон наповнення шлуночків та/або відтоку крові зі шлуночків введення добутаміну не поліпшує гемодинаміку. При тампонаді серця, клапанному аортальному стенозі, ідіопатичному гіпертрофічному субаортальному стенозі можлива неадекватна реакція на введення добутаміну. Введення добутаміну треба проводити під контролем частоти серцевих скорочень, артеріального тиску, електрокардіограми, діурезу; треба також контролювати ударний об’єм серця, тиск наповнення шлуночків, центральний венозний тиск, тиск у легеневій артерії. Необхідно спостерігати за температурою тіла та психічним станом пацієнта. В період вагітності, а також дітям препарат призначають з обережністю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасне застосування добутаміну та нітропрусиду призводить до збільшення серцевого викиду та зниження тиску в легеневих капілярах; при одночасному застосуванні з допаміном підвищується артеріальний тиск та покращується ниркова циркуляція. Добутамін не можна змішувати в одному об’ємі з іншими лікарськими засобами, особливо з лужними розчинами чи розчинами, що містять в собі етанол. Добутамін несумісний з такими препаратами, як фуросемід, етакринова кислота, гідрокортизону сукцинат, цефалізин натрію, цефамандолу нафтат, цефалотин натрію, пеніцілин G, гепарин, фенітоїн натрію, людський інсулін, діазепам та амінофілін. Засоби для інгаляційного наркозу підвищують ризик розвитку шлуночкової аритмії; блокатори бета-адренорецепторів послаблюють позитивну інотропну дію добутаміну; блокатори альфа-адренорецепторів посилюють тахікардію при одночасному застосуванні. Резерпін та гуанетидин підвищують вираженість та довготривалість побічних ефектів добутаміну. Пацієнтам, які одержать інсулінотерапію, при введенні добутаміну дозу інсуліну треба підвищити.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці, при температурі від +8°С до +25°С. Термін придатності – 1,5 роки