Трифен инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна назва: Trihexyphenidyl;

основні фізико-хімічні властивості: плоскі, круглі таблетки оранжевого кольору, зі скошеними краями, з рискою на одному боці;

склад: 1 таблетка містить 0,002 г тригексифенідилу гідрохлориду;

допоміжні речовини: лактоза, крохмаль, кальцію фосфат двозаміщений, целюлоза мікрокристалічна, метилпарабен, барвник сансет жовтий, тальк, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Антипаркінсоничний засіб. Код АТС N04А А01.

Фармакологічні властивості. Має пряму пригнічувальну дію на парасимпатичну нервову систему. При призначенні препарату визначається зменшення вираженості таких симптомів паркінсонізму, як ригідність, гіпокінезія, тремор, дисфагія, слюнотеча. Також спричиняє розслабленню гладкої мускулатури, що обумовлено прямою як міотропною, так і холінолітичною дією. При призначенні внутрішньо добре всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Виявлено, що препарат швидко зникає з тканин. Інші фармакокінетичні властивості препарату невідомі.

Показання для застосування. Хвороба Паркінсона, синдром паркінсонізму різного генезу (приймають як допоміжний засіб). Екстрапірамідні розлади, спричинені прийомом похідних дибензоксазепіну, фенотіазину, тіоксантену, бутирофенону.

Спосіб застосування та дози. При хворобі Паркінсона та в інших випадках синдрому паркінсонізму у перший день лікування дорослим призначають у дозі 1 мг на добу. Потім кожні 3 - 5 діб дозу поступово збільшують до добової дози 6 - 10 мг. У деяких хворих з синдромом паркінсонізму після перенесеного енцефаліту може знадобитися добова доза 12 - 15 мг.

При лікуванні паркінсонізму середня добова доза препарату становить від 5 до 15 мг. Але у деяких хворих доза 1 мг/доб може виявитися ефективною. У разі застосування препарату комплексно з транквілізаторами швидке поліпшення стану хворого досягається при короткочасному зниженні дози транквілізатора ( чи нейролептика). Потім треба регулювати дози Трифену і транквілізатора (або нейролептика) при їх одночасному застосуванні, котролюючи ефективність лікування через вираженість основних симптомів та відсутність екстрапірамідних симптомів.

У разі одночасного застосування Трифену та леводопи дози обох препаратів мають бути зменшені. Середня добова доза Трифену в такому випадку становить 3 - 6 мг.

Побічна дія. Сухість у роті, нечіткість зорового сприйняття, запаморочення, легка нудота, дратливість. Ці побічні ефекти виникають на початку лікування; при продовженні лікування їх вираженість зменшується або повністю зникає.

У поодиноких випадках спостерігаються такі побічні ефекти.

З боку нервової системи та психіки: сплутаність свідомості, тривожне збудження, порушення поведінки, сонливість, головний біль, галюцінації.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, зниження тонусу товстої кишки та її розширення, запор, паралітична кишкова непрохідність.

З боку сечовидільної системи: утруднене сечовипускання, затримка сечовипускання.

Інші: розвиток гнійного паротиту, шкірні висипи, мідріаз, підвищення внутрішньоочного тиску, слабкість.

Протипоказання. Гіперчутливість до препарату. Дитячий вік. Період вагітності та лактаціі.

Передозування. Характерзується порушеннями функцій центральної нервової системи – психомоторне збудження, марення, галюцінації.

Лікування – симптоматичне.

Особливості застосування. Треба бути обережним при призначенні хворим з глаукомою, гіпертрофією передміхурової залози, обструктивними ураженнями шлунково-кишкового тракту та сечовидільної системи.

У хворих похилого та старечого віку часто відзначається підвищена чутливість до Трифену, тому у таких хворих потрібен індивідуальний підбір дози.

Перед початком лікування трифеном необхідно проконтролювати внутрішньоочний тиск, оскільки на фоні курсового лікування препаратом можливі прояви симптомів закритокутової глаукоми. У процесі курсового лікування Трифеном показано систематичне спостереження окуліста з обов’язковим контролем внутрішньочного тиску.

Ефективність та безпечність застосування Трифену у дітей не встановлена.

Вагітність і лактація.

Застосування Трифену вагітним жінкам можливо тільки у тих випадках, коли користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Жінкам, які годують груддю, призначають Трифен тільки у життєво необхідних випадках, при цьому природне вигодовування треба припинити.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуванні з димедролом або дипразином можливе появлення небажаних ефектів, пов’язаних з посиленням антихолінергічною дією.

При одночасному застосуванні з блокаторами гістамінових рецепторів, похідними фенотіазину, трициклічними антидепресантами посилюється вираженість периферичних холінолітичних ефектів. Леводопа підвищує протипаркинсонічну активність (можливе зниження дози), резерпін -знижує.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці, при температурі не вище 25°С.

Термін придатності – 4 роки.