Загальна характеристика:
міжнародна назва: carteolol;
основні фізико-хімічні властивості: безбарвна прозора рідина;
склад: 1 мл розчину містить 10 мг картеололу хлоргідрату;
допоміжні речовини: бензалконію хлорид, натрію дигідрофосфат дигідрат, натрію дифосфат додекагідрат, натрію хлорид, натрію гідроксид, кислота альгінова, вода очищена.
Форма випуску. Краплі очні.
Фармакотерапевтична група. Протиглаукомні препарати. Блокатори бета-адренорецепторів. Код АТС S01E D05.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Картеол ЛП - протиглаукомний засіб. Належить до групи бета-блокаторів. Картеололу хлоргідрат, що міститься у краплях очних, знижує внутрішньоочний тиск за рахунок зменшення утворення водянистої вологи. Дія проявляється через 20 хв після закапування, максимальний ефект досягається через 1 - 2 год. Тривалість дії – 24 год.
Стабільність гіпотензивної дії може залишатися постійною протягом 1 року. Як для усіх бета-блокаторів зменшення чутливості до картеололу хлоргідрату розвивається при тривалому лікуванні.
Картеол ЛП знижує внутрішньоочний тиск, не впливаючи або слабко діючи на акомодацію і розміри зіниці. Тому зміна гостроти зору, зумовлена посиленням акомодації, зустрічається у поодиноких випадках.
Кислота альгінінова, що входить до складу препарату, має властивості (біоадгезивні, іонну взаємодію), які дають змогу скоротити частоту застосовування препарату до одного разу.
Фармакокінетика. При місцевому застосуванні картеололу хлоргідрат швидко проникає через рогівку у тканини ока. У незначній кількості надходить до системного кровотоку.
Показання для застосування. Підвищений внутрішньоочний тиск; хронічна відкритокутова глаукома.
Спосіб застосування та дози. Дорослим закапувати по 1 краплі в уражене око 1 раз на добу. Закапувати вранці.
Якщо лікар вважає необхідним, він може призначити лікування одночасно із застосуванням одного або кількох антиглаукомних препаратів (місцево або іншим шляхом). Але комбінація двох бета-блокаторів не рекомендується.
Нормалізація внутрішньоочного тиску потребує іноді кількох тижнів. Для встановлення тривалості курсу лікування необхідно вимірювати внутрішньоочний тиск через деякий період лікування, у середньому - 4 тижні.
Побічна дія. Як і усі очні краплі бета-блокаторів Картеол ЛП може спричинити побічні ефекти.
Місцеві: зменшення сльозової секреції (сухість слизової оболонки очей); симптоми очного подразнення; печіння та свербіж на початку лікування; кон’юнктивіт, блефарит, кератит, набряк епітелію рогівки; візуальні розлади; диплопія, птоз.
Системні: частіше спостерігаються слабкість, “холодні кінцівки”, брадикардія, безсоння, нічні жахи, депресія; диспептичні явища: біль у шлунку, нудота, блювання, діарея.
Зрідка – серцебиття, аритмія, серцева недостатність; бронхоспазм; гіпоглікемія, синдром Рейно, загострення переміжної кульгавості; різні шкірні реакції – висипання, кропив’янка, загострення псоріазу.
Протипоказання. При застосуванні очних крапель Картеолу ЛП слід враховувати, що препарат всмоктується із кон’юнктивального мішка і може спричинити характерні для b-адреноблокаторів загальні резорбтивні явища. Тому краплі протипоказані при астмі, хронічних обструктивних захворюваннях легенів, гострій серцевій недостатності, кардіогенному шоці, атріовентрикулярній блокаді ІІ - ІІІ ступенів, стенокардії Принцметалла, синдромі слабкості синусового вузла, брадикардії (менше 45 - 50 скорочень на хвилину), хворобі Рейно і периферичних розладах кровообігу, артеріальній гіпотензії, гіперчутливості до Картеололу ЛП або інших компонентів препарату; вагітності та у період годування груддю; діти до 18 років.
Передозування. При місцевому застосуванні не відмічено симптомів передозування. При випадковому потраплянні внутрішньо можливий розвиток таких симптомі, як нудота, блювання, запаморочення, головний біль, зниження артеріального тиску, бронхоспазм, брадикардія.
Лікування: слід негайно промити очі водою або фізіологічним розчином. Симптоматична терапія за необхідності.
Для усунення вираженої брадикардії або бронхоспазму вводять внутрішньовенно ізопреналін; при розвитку артеріальної гіпотензії – добутамін.
Особливості застосування. При закритокутовій глаукомі застосування можливо тільки разом з міотичними засобами.
Під час лікування дозволяється носити тільки жорсткі контактні лінзи (слід знімати перед закапуванням і одягати через 15 хв.).
З обережністю застосовують при алергічних реакціях в анамнезі, серцевій недостатності, печінковій недостатності, хронічній нирковій недостатності, псоріазі.
Лікування не слід переривати різко, особливо пацієнтам з ішемічною хворобою серця.
Маскує симптоми (тахікардію і тремор) гіпоглікемії на фоні приймання пероральних протидіабетичних засобів та інсуліну.
Перед оперативним втручанням слід сповістити анестезіолога, що хворий застосовує бета-блокатори. Слід відмінити препарат за 48 год перед оперативним втручанням.
При переведенні хворого на лікування Картеолом ЛП може знадобитися корекція рефракції після ефектів міотиків, що застосовувалися раніше.
З обережністю застосовувати препарат під час роботи водіям транспортних засобів і особам, професія яких пов’язана з підвищеною концентрацією уваги.
Під час лікування не вживати алкогольні напої.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасне застосування очних крапель, які містять адреналін, може спричинити мідріаз.
Флоктофенін. У випадку шоку або гіпотензії, спричинених флоктофеніном, знижується компенсаторна реакція з боку серцево-судинної системи на бета-блокатори.
При одночасному застосуванні із сультопридом виникає виражена брадикардія.
Аміодарон підвищує ризик розвитку брадикардії і пригнічення атріовентрикулярної провідності.
Засоби для інгаляційного наркозу (похідні вуглеводню) підвищують ризик пригнічення функції міокарда і розвитку артеріальної гіпотензії.
Йодомісткі рентгеноконтрастні речовини підвищують ризик розвитку анафілактичних реакцій.
Збільшує вірогідність порушень автоматизму, провідності і скорочуваності серця на фоні антагоністів кальцію (верапаміл, дилтіазем), хінідину та антиаритмічних засобів. Баклофен посилює антигіпертензивний ефект.
Клонідин може призвести до сильного зниження артеріального тиску.
Підвищує ефект інсуліну і пероральних гіпоглікемічних засобів, маскуючи симптоми гіпоглікемії (тахікардію та тремор), що розвивається.
При одночасному застосуванні з лідокаїном можливо зниження виведення лідокаїну внаслідок зменшення швидкості печінкового кровотоку і підвищення ризику токсичної дії лідокаїну; дози лідокаїну слід коригувати на основі його концентрацій у сироватці крові.
Алергени, які використовуються для імунотерапії, або екстракти алергенів для шкірних проб, підвишують ризик розвитку тяжких системних алергічних реакцій або анафілаксії.
Інші краплі повинні використовуватися через 15 хв. після закапування Картеолом ЛП.
Якщо Картеол ЛП необхідно замінити іншими антиглаукомними препаратами, то перший препарат необхідно припинити капати наприкінці дня, картеололу хлоргідрат призначають поступово по 1 краплі у хворе око вранці.
У разі заміни препарату, який спричиняє міоз, картеололом хлоргідратом необхідно зробити тест на рефракцію, якщо явища міозу минуть.
Не слід закапувати в очі два бета-блокатори одночасно.
Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці, при температурі не вище 30°С. Термін придатності – 3 роки.
Відкритий флакон слід використати протягом 30 днів.