Флюкозид инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: флуконазол; α-(2,4-дифторфеніл)-α-(1Н-1,2,4-триазол-1-ілметил)-2-пропанол;

основні фізико-хімічні властивості:

тверді желатинові капсули розміром «1» з кришечкою зеленувато-блакитного кольору та корпусом білого кольору з надписами “150 mg ” та “Z-09”, які містять білий або майже білий гранульований порошок;

склад:

1 капсула містить флуконазолу 150 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль прежелатинізований, натрію лаурил сульфат, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, титану діоксид, желатин, барвник синій патентований V.

Форма випуску. Капсули.

Фармакотерапевтична група. Протигрибкові засоби для системного застосування. Похідні триазолу. Код АТС J02А С01.

Фармакологічні властивості. Флуконазол – це представник триазолових протигрибкових засобів, який є потужним селективним інгібітором грибкових ферментів, необхідних для синтезу стеролів – складових мембран у клітинах грибів.

Фармакодинаміка. Флуконазол виявляє високоспецифічну дію на грибкові ферменти, залежні від цитохрому Р-450.

До флуконазолу чутливі такі штами мікроорганізмів: Candida spp. (крім Candida krusei; у Candida glabrata стійкість до флуконазолу зазвичай формується під час лікування), Cryptococcus neoformans, Microsporum spp., Trichophytum spp., Blastomyces dermatitidis, Coccidioides immitis, Histoplasma capsulatum, Aspergillus flavus, Aspergillus fumigatus.

Терапія флуконазолом не впливає на концентрацію тестостерону в плазмі крові у чоловіків або на концентрацію стероїдів у жінок дітородного віку, а також не утворює клінічно значущого впливу на рівень ендогенних стероїдів та їх реакцію на стимулювання АКТГ у здорових добровольців.

Фармакокінетика. Флуконазол добре всмоктується після перорального застосування, його рівень у плазмі крові (загальна біодоступність також) перевищує 90% від рівня флуконазолу в плазмі після внутрішньовенного введення. Одночасне вживання їжі не впливає на всмоктування при пероральному застосуванні. Концентрація в плазмі досягає піку через 0,5–1,5 години після прийому флуконазолу натщесерце, а період напіввиведення становить понад 30 годин, що надає можливість застосування препарату 1 раз на добу. Концентрація в плазмі пропорційна дозі. 90% зрівноважених концентрацій досягаються на 4–5 день лікування препаратом при прийомі 1 раз на добу.

Введення дози, збільшеної в 2 рази від звичайної добової дози у перший день, надає можливість досягнути зрівноваженої концентрації 90% на другий день.

Об’єм розподілення наближається до загального вмісту води в організмі. Флуконазол добре проникає в усі рідини організму. Рівень флуконазолу в слині та мокротинні схожий з концентрацією його у плазмі. У хворих на грибковий менінгіт рівень флуконазолу в спинномозковій рідині становить близько 80% від його рівня в плазмі.

В роговому шарі, епідермісі, дермі та потовій рідині досягаються концентрації, які перевищують сироваткові. Флуконазол накопичується в роговому шарі. Зв’язування з білками є низьким (11–12%).

Препарат виділяється в основному нирками; приблизно 80% введеної дози спостерігають у незмінному вигляді в сечі. Кліренс флуконазолу пропорційний кліренсу креатиніну. Циркулюючі метаболіти не виявлені. Тривалий період напіввиведення з плазми дає змогу застосовувати флуконазол одноразово при вагінальному кандидозі та один раз на добу або один раз на тиждень при інших показаннях.

Показання для застосування. Генітальний кандидоз – вагінальний кандидоз (гострий або рецидивний), профілактика рецидивів генітального кандидозу (при частоті виникнення 3 рази та більше на рік). Кандидозний баланіт. Профілактика грибкових інфекції при прийомі антибіотиків, контрацептивів, цукровому діабеті. У хворих на СНІД, при злоякісних новоутвореннях, у хворих при стані імунодефіциту.

Спосіб застосування та дози. Добова доза Флюкозиду залежить від характеру та тяжкості грибкової інфекції. Порушення режиму лікування може призвести до відновлення активної інфекції.

Рекомендоване дозування для дорослих

Первинний гострий вагінальний кандидоз: одноразове пероральне застосування Флюкозиду в дозі 150 мг. Лікування статевого партнера: 150 мг одноразово. Виключення статевих відносин терміном на тиждень. Повторний прийом дози 150 мг у перші дні чергової менструації.

Рецидивний вагінальний кандидоз: початкова доза Флюкозиду по 150 мг 1 раз на добу впродовж трьох днів (всього 3 дози). Підтримуюча доза Флюкозиду по 150 мг 1 раз на тиждень впродовж 3-х місяців. Обов’язкове лікування статевого партнера за тією ж схемою. Профілактика рецидивів генітального кандидозу: Флюкозид застосовують у дозі 150 мг 1 раз на місяць. Тривалість терапії від 4 до 12 місяців.

Лікування статевих партнерів є обов’язковим у випадках гострого вагінального кандидозу безпосередньо після статевого контакту, при лікуванні рецидивного кандидозу, при хронічному генералізованому грануломатозному кандидозі у чоловіків. Рекомендовано утримання від статевих контактів до одужання, підтвердженого результатами мікологічного аналізу.

Кандидозний баланіт: 150 мг одноразово.

Профілактика грибкових інфекцій у хворих з пригніченим імунітетом та коли можливість захворювання збільшується: 150 мг 1 раз на добу протягом періоду, коли спостерігається стан імунодефіциту, або існує ризик виникнення грибкової інфекції.

Рекомендоване дозування дітей, віком понад 5 років, вагою понад 12,5 кг

Профілактика грибкових інфекцій у хворих з пригніченим імунітетом: 3-12 мг/кг (1 капсула) на добу, якщо існує загроза розвитку інфекції (капсули Флюкозида застосовують усередину тільки у цілому вигляді (150 мг), вони не підлягають поділенню на декілька доз).

Максимальна добова доза флуконазолу становить 400 мг (не більше 2 капсул Флюкозиду).

Дані щодо терапії флуконазолом дітей віком менш ніж 16 років, хворих на генітальний кандидоз, обмежені. У разі, якщо протигрибкова терапія необхідна та немає альтернативних засобів, застосовується доза 150 мг (1 капсула) одноразово.

Для дітей з порушенням функції нирок щоденна доза має бути зменшена відповідно до рекомендацій для дорослих.

Рекомендоване дозування не змінюється для людей похилого віку при відсутності ниркової недостатності.

Рекомендоване дозування при порушенні функції нирок: одноразова доза корекції не потребує. При повторному застосуванні рекомендована звичайна доза впродовж першого дня, надалі треба застосовувати препарат відповідно до таблиці:

Побічна дія. Найбільш частими випадками побічної дії при лікуванні одноразовою дозою

150 мг були: головний біль, нудота, біль у животі. Рідше спостерігалися: пронос, диспепсія, запаморочення, порушення смакових відчуттів, висипання, метеоризм. Рідко спостерігається анафілактична реакція. При тривалому застосуванні можливі судоми, алопеція, ексфоліативні шкірні реакції, блювання. Може спостерігатися зміна показників периферичної крові: лейкопенія, тромбоцитопенія, алергічні реакції (набряк обличчя, свербіж, також можливий ангіоневротичний набряк), порушення функції печінки, які у більшості випадків є оборотними: підвищення рівня печінкових трансфераз (АЛТ та АСТ), підвищення рівня лужної фосфатази, білірубіну в плазмі крові, гепатит, некроз гепатоцитів, жовтуха; підвищення рівня холестерину та тригліцеридів у плазмі крові, гіпокаліємія.

Протипоказання. Підвищена чутливість до флуконазолу, похідних азолу або інших компонентів препарату. Одночасне застосування терфенадину або цизаприду протипоказано хворим, які застосовують флуконазол (див. «Взаємодія з іншими препаратами»). Захворювання печінки у фазі загострення, підвищення рівня сироваткових трансаміназ (більше ніж у 3 рази). Вагітність, період лактації.

Передозування. Зареєстровано один випадок гострого передозування флуконазолу 42-річним ВІЛ-інфікованим хворим, коли після застосування 8 200 мг флуконазолу відзначалися галюцинації та параноїдальна поведінка. Після госпіталізації стан хворого нормалізувався впродовж 48 год. Адекватний ефект можуть дати підтримуючі заходи та симптоматичне лікування, у тому числі промивання шлунка. Оскільки флуконазол виводиться в основному з сечею, форсований діурез може прискорити виведення препарату. Сеанс гемодіалізу впродовж 3-х годин знижує рівень флуконазолу в плазмі приблизно на 50%.

Особливості застосування. Можливість виникнення побічних ефектів зростає, якщо флуконазол призначений хворим на СНІД, рак або інші тяжкі захворювання, пацієнтам, що проходять лікування іншими лікарськими препаратами на фоні багаторазового застосування флуконазолу. У такої категорії хворих можуть спостерігатися зміни показників крові, функції печінки, нирок та інші біохімічні функції, тяжкі шкірні реакції, однак клінічне значення цих явищ та їх зв’язок із застосуванням флуконазолу не встановлений.

Серйозні токсичні ускладнення печінки відзначалися у хворих з порушеною функцією печінки при комплексній терапії декількома лікарськими препаратами разом з флуконазолом. Тому при клінічних ознаках порушення функції печінки, які можуть бути пов’язані із застосуванням флуконазолу треба припинити лікування, провести обстеження та вжити відповідні заходи.

При появі шкірних реакцій, таких як висипання, синдром Стівенса-Джонсона, що можна пов’язувати із застосуванням флуконазолу, прийом препарату належить припинити. Дітям до 5 років, препарат, як правило, призначають у вигляді сиропу або таблеток.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одноразовому застосуванні флуконазолу випадки взаємодії з іншими лікарськими засобами не відзначаються. Нижчезазначені лікарські препарати викликають реакції взаємодії з Флюкозидом при багаторазовому застосуванні:

Антикоагулянти: підвищення протромбінового часу, що збільшує ризик кровотечі. Бензидіазепіни (короткої дії): істотне підвищення концентрації мідазоламу та психомоторного ефекту. Необхідна корекція дози мідазоламу. Препарати сульфанілсечовини: подовження часу виведення пероральних препаратів сульфанілсечовини. Гідрохлоротіазид: багаторазове застосовування гідрохлортіазиду підвищувало концентрацію флуконазолу в плазмі в 40 разів. Фенітоїн: клінічно значуще підвищення концентрації фенітоїну в плазмі крові. Потрібно проводити корекцію дози фенітоїну. Пероральні контрацептиви: багаторазове застосування флуконазолу підвищувало значення площі під кривою концентрація-час етинілестрадіолу та левоногестролу на 40% та на 24%, відповідно. Рифампіцин: одночасне застосування приводило до зниження значення площі під кривою концентрація-час на 25% та тривалості виведення флуконазолу на 20%. Ендогенні стероїди: застосування флуконазолу не мало клінічного впливу на рівні ендогенних стероїдів і їх реакцію на стимулювання АКТГ у здорових чоловіків-добровольців. Циклоспорин: при застосуванні флуконазолу концентрація циклоспорину в плазмі крові повільно підвищувалась. Теофілін: застосування флуконазолу впродовж 14 днів призводить до зниження середньої швидкості кліренса теофіліну з плазми на 18%. Терфенадин: повторне застосування флуконазолу підвищує концентрацію терфенадину в плазмі. Одночасне застосування не рекомендоване. Цизаприд: небажані реакції з боку серця: двоспрямована шлуночкова тахікардія. Одночасне застосування не рекомендовано. Зидовудин: підвищення рівня зидовудину в плазмі крові. Хворих треба спостерігати щодо побічної дії зидовудину.

Рифабутин: підвищення сироваткового рівня рифабутину. Такролімус: підвищення сироваткового рівня такролімусу, є дані щодо нефротоксичності такої комбінації.

Слід брати до уваги, що сироватковий рівень препаратів, які метаболізуються системою цитохрому Р450 (астемізол, рифабутин, такролімус та ін.) може підвищуватися при одночасному застосуванні флуконазолу. Одночасне застосування з їжею, циметидином, антацидами, а також тотальне опромінювання тіла при пересадці кісткового мозку не мало клінічно значимого впливу на всмоктування флуконазолу. Взаємодія з іншими лікарськими засобами не вивчалася, але лікар повинен враховувати, що вона можлива.

Умови та термін зберігання. При температурі нижче +25° С. У захищеному від світла, недоступному для дітей місці. Термін придатності 2 роки.