Атокор инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

хімічна та міжнародна назви: atorvastatin; кальцієва сіль (βR,δR)-2-(n-фторфеніл)-β,δ-дигідрокси-5-ізопропіл-3-феніл-4-(фенілкарбомоїл)піроло-1-гептаноата;

основні фізико-хімічні властивості: білі або майже білі, трикутні, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою з монограмою “А” з одного боку і монограмою “10” або “20” з іншого боку;

склад: 1 таблетка містить аторвастатину кальцію тригідрату (мікронізованого) у перерахуванні на аторвастатин 10 мг або 20 мг;

допоміжні речовини: лактоза, кальцію карбонат, натрію кроскармелоза, полісорбат-80, гідроксипропілметилцелюлоза (Klucel LF), лактоза (лактоза DT), магнію стеарат;

оболонка: гіпромелоза 15 сПз, пропіленгліколь, тальк очищений, титану діоксид.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Гіполіпідемічні засоби, що знижують рівень холестерину і тригліцеридів у сироватці крові. Інгібітор ГМГ КоА-редуктази. Код АТС С10А А05.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Селективний конкурентний інгібітор 3-гідрокси-3-метилглутарил коензимА-редуктази - ферменту, що перетворює 3-гідрокси-3-метилглутарил коензим А у мевалонову кислоту, яка є попередником стеролів, включаючи холестерин. Атокор знижує рівень холестерину і ліпопротеїдів у плазмі крові за рахунок пригнічення 3-гідрокси-3-метилглутарил коензимА-редуктази і синтезу холестерину у печінці, а також збільшення кількості рецепторів ліпопротеїдів низької густини на поверхні гепатоцитів, що приводить до посилення захвату і катаболізму ліпопротеїдів низької густини. Препарат знижує рівень ліпопротеїдів низької густини у хворих з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією. Атокор знижує рівень загального холестерину, ліпопротеїдів низької густини, аполіпоротеїну В і тригліцеридів, викликає підвищення рівня холестерину ліпопротеїдів високої густини та аполіпопротеїну А. Ці результати реєструються у пацієнтів з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією і змішаною гіперліпідемією, включаючи хворих на інсулінозалежний цукровий діабет.

Фармакокінетика. Аторвастатин швидко всмоктується після прийому внутрішньо; максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 1-2 год. Ступінь всмоктування підвищується пропорційно дозі аторвастатину. Біодоступність препарату становить 95-99 %. Абсолютна біодоступність аторвастатину - близько 12 %, а системна доступність інгібуючої активності відносно 3-гідрокси-3-метилглутарил коензимА-редуктази – близько 30 %. Низька системна біодоступність зумовлена пресистемним кліренсом у слизовій оболонці шлунково-кишкового тракту і/або біотрансформацією при первинному проходженні через печінку. Середній об’єм розподілу аторвастатину становить близько 565 л. Аторвастатин зв’язується з білками плазми крові близько 98 %, біотрансформується під дією цитохрому Р450 3 А4 з утворенням орто- і парагідроксильованих похідних і різноманітних продуктів бета-окислення. Ефект аторвастатину щодо 3-гідрокси-3-метилглутарил коензимА- редуктази близько на 70 % визначається активністю циркулюючих метаболітів. Препарат виводиться з жовчю після печінкової і/або позапечінковї біотрансформації. Препарат не піддається вираженій кишково-печінковій рециркуляції. Середній період напіввиведення аторвастатину становить близько 14 год. Інгібуюча активність відносно 3-гідрокси-3метилгрутарил коензимА-редуктази зберігається близько 20-30 год завдяки наявності активних метаболітів. Дані з фармакокінетики препарату у дітей відсутні. .

Показання для застосування. Як доповнення до дієти з метою зниження підвищеного рівня загального холестерину, ліпопротеїдів низької густини, аполіпопротеїну В і тригліцеридів у хворих на первинну гіперхолестеринемію, комбіновану (змішану) гіперліпідемію і гетерозиготну і гомозиготну сімейну гіперхолестеринемію у тих випадках, коли дієта й інші немедикаментозні методи не забезпечують належного ефекту.

Спосіб застосування та дози. Перед початком терапії Атокором хворому потрібно призначити стандартну гіпохолестеринемічну дієту, якої він повинен дотримуватись під час лікування. Дозу потрібно встановлювати індивідуально, враховуючи початковий рівень ліпопротеїдів низької густини і мету терапії. Рекомендована початкова доза становить 10 мг 1 раз на добу. Змінювати дозу потрібно з інтервалом 4 тижні і більше. Максимальна доза становить 80 мг 1 раз на добу. Препарат можна вживати у будь-яку годину дня, незалежно від прийому їжі.

При первинній гіперхолестеринемії і комбінованій (змішаній) гиперліпідемії призначають по 10 мг 1 раз на добу. Ефект виявляється протягом 2 тижнів, а максимальний ефект розвивається протягом 4 тижнів. При тривалій терапії ефект зберігається.

При гомозиготній сімейній гіперхолестеринемії у більшості дорослих пацієнтів застосування Атокору у дозі 80 мг на добу приводить до зниження рівня ліпопротеїдів низької густини більш ніж на 15 % (18-45 %).

Досвід застосування аторвастатину у дозі 80 мг на добу обмежений.

У хворих з порушеннями функції нирок концентрація аторвастатину у плазмі крові і його гіполіпідемічна дія не змінюються, тому корекція дози не потрібна.

Побічна дія. Запор, метеоризм, диспепсія, біль у животі, нудота, діарея; головний біль, астенія, міалгія, порушення сну. Рідко – судоми, міозит, міопатія, парестезія, периферична нейропатія, панкреатит, гепатит, холестатична жовтуха, анорексія, блювання, гепатотоксичність, алопеція, свербіж, висипання, імпотенція, катаракта, гіперглікемія, гіпоглікемія.

Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату. Активні захворювання печінки або підвищення активності сироваткових трансаміназ (більше ніж у 3 рази) невстановленого генезу, вагітність і період лактації. Препарат не призначають жінкам дітородного віку, які не використовують адекватні методи контрацепції. Діти до 15 років.

Передозування. При передозуванні можливий розвиток рабдоміолізу, порушення функції печінки. Специфічного антидоту не існує. У випадку передозування проводять

симптоматичне і підтримуюче лікування. Через активне зв’язування препарату з білками плазми крові гемодіаліз малоефективний.

Особливості застосування. Жінкам дітородного віку при лікуванні Атокором потрібно використовувати адекватні методи контрацепції.

Захворювання нирок не впливає на концентрацію аторвастатину у плазмі крові і на його гіполіпідемічну дію, тому корекція дози не потрібна.

З обережністю призначають пацієнтам, які зловживають алкоголем і/або мають захворювання печінки. До початку лікування Атокором потрібно проконтролювати стан показників функції нирок і печінки. Перед початком і весь період лікування потрібно дотримуватися стандартної гіпохолестеринемічної дієти. У випадку підвищення активності трансаміназ показники потрібно контролювати доти, доки вони не нормалізуються. Якщо підвищення активності аспартатамінотрансферази або аланінамінотрансферази більше ніж у 3 рази, рекомендується пониження дози або відміна препарату.

Для людей похилого віку корекція дози не потрібна. У процесі досліджень були встановлені безпека і ефективність препарату для пацієнтів цієї групи при максимальній дозі 80 мг на добу.

Терапію Атокором потрібно зупинити у разі вираженого підвищення активності креатинфосфокінази або розвитку міопатії (або посилання на її наявність). При появі ознак міопатії потрібно визначити активність креатинфосфокінази. Якщо значне підвищення рівня креатинфосфокінази зберігається, рекомендується понизити дозу або відмінити препарат.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасне застосування Атокору і дигоксину супроводжується підвищенням рівноважної концентрації дигоксину у плазмі крові майже на 20 %. При одночасному лікуванні дигоксином необхідно адекватно спостерігати за хворим.

У здорових людей паралельне застосування еритроміцину (500 мг 4 рази на добу), що інгібує цитохром Р450 3А4, призводило до підвищення концентрації аторвастатину у плазмі крові.

При застосуванні Атокору і гормональних контрацептивів підвищується концентрація норетидрону і етинілестрадіолу. При встановленні дози контрацептивного засобу необхідно враховувати можливівсть підвищення контрацепції цих засобів.

Колестирамін знижує концентрацію аторвастатину майже на 25 %. При цьому гіполіпідемічний ефект комбінації Атокору і колестираміну вище, ніж під час дії окремо кожного препарату.

Одночасне застосування внутрішньо суспензії, яка містить магнію і алюмінію гідроксид, може знижувати концентрацію аторвастатину в плазмі крові майже на 35 %, не змінюючи при цьому впливу Атокору на рівень ліпопротеїдів низької густини.

Ризик розвитку міопатії під час лікування іншими препаратами цїєї групи підвищується при одночасному застосуванні циклоспорину, фібратів, еритроміцину, протигрибкових препаратів, які належать до групи азолів, і кислоти нікотинової.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі 15 - 25 °С.

Термін придатності – 2 роки.