Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: bencyclane; N,N-диметил-3-/1-бензилциклогептилокси/-пропіламіну гідрофумарат;
основні фізико-хімічні властивості: плоскі, круглі таблетки зі знятою фаскою, білого кольору, з маркуванням “HALIDOR” на одному боці, зі слабким характерним запахом;
склад: 1 таблетка містить бенциклану фумарату 100 мг;
допоміжні речовини: магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, карбоксиполіметилен, натрію крохмальгліколят , полівінілацетат, крохмаль, тальк.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Периферичні вазодилататори. Код АТС С04АХ11.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Міотропний спазмолітик. Знижує тонус і рухову активність гладких м’язів внутрішніх органів. Виявляє помірну судинорозширювальну дію, незначною мірою змінює артеріальний тиск. Має слабку місцевоанестезуючу активність. Викликає помірний седативний ефект, він гальмує агрегацію тромбоцитів.
Фармакокінетика. Препарат швидко і повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Максимум концентрації у плазмі крові досягається протягом перших 3 годин після прийому. Період напіввиведення становить 6 годин. Близько 97 % прийнятої дози виводиться із сечею у формі неактивних метаболітів.
Показання для застосування. Препарат застосовують для лікування
- порушень мозкового кровообігу різного генезу;
- для купірування неврологічних симптомів (запаморочення, головний біль, порушення сну тощо);
- церебральних ангіоспастичних синдромів;
- порушень периферичного кровообігу;
- судинних захворювань очей;
- артеріального спазму, післяопераційних і післятравматичних порушень кровообігу тощо;
- облітеруючих захворювань (облітеруючий артеріосклероз, діабетична ангіопатія).
У кардіології:
для збільшення частоти серцевих скорочень при легкій формі слабкості синусового вузла; синусова брадикардія; симптоми ваготонічної дії на серце, допоміжна терапія при ішемічній хворобі серця.
Вісцеральний спазм:
шлунково-кишковий вазоспазм, гастрит, ентерит, коліт, тенезми, холецистопатія, холелітіаз, постхолецистектомічний синдром.
В урології:
везикальні тенезми, допоміжна терапія при нефролітіазі.
Спосіб застосування та дози. При періодичному застосуванні разова доза становить 1-2 таблетки (100-200 мг), добова доза – 300-400 мг, максимальна добова доза – 4 таблетки
(400 мг).
Тривале лікування: по 3 таблетки (300 мг) на день, протягом 3-4 тижнів, потім – по 1таблетці (100 мг), двічі на день.
Побічна дія. Запаморочення, тахікардія, слабкість, тремор, гіперчутливість до бенциклану, сухість у роті, нудота, діарея, лейкопенія, алергічні реакції.
Протипоказання.
- Ниркова недостатність;
- печінкова недостатность;
- дихальна недостатність;
- серцево-судинні порушенння (гостра вентрикулярна та суправентрикулярна тахікардія,
тахіаритмія);
- підвищена чутливість до будь-якого інгредієнта, що входить до складу препарату;
- вагітність і годування груддю.
Передозування. Симптоми: психомоторне збудження, гіпотонія.
Лікування: симптоматична терапія.
Особливості застосування. Перед початком лікування, можливо, буде потрібно перевірити функцію печінки та нирок.
При проведенні тривалої терапії необхідно через кожні 2 місяці контролювати показники крові.
З обережністю приймати хворим з аденомою передміхурової залози з порушенням відтоку сечі.
Обмеження в керуванні автомобілем та іншими механічними засобами залежать від індивідуальних особливостей хворого.
Не рекомендується застосовувати препарат для лікування дітей віком до 18 років.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Необхідно з обережністю застосовувати Галідор у комбінації з
анестетиками та седативними препаратами (збільшується їх ефект);
симпатоміметиками (тахіаритмія);
препаратами, що спричиняють гіпокаліємію (діуретики, стероїдні гормони, дигіталіс),
серцевими глікозидами, кардіодепресивними препаратами (бета-блокаторами, хінідинами). У цьому випадку дозу Галідору необхідно зменшити (добова доза не більше 150-200 мг).
Умови та термін зберігання. Зберігати при кімнатній температурі (15-25 оС), у недоступному для дітей місці.
Термін придатності – 5 років.