Спирт этиловый инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

хімічна назва: етанол, спирт етиловий;

основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна, рухома летка рідина з характерним

спиртовим запахом і пекучим смаком, легкозаймиста;

склад: 70% спирту етилового за об’ємом.

Форма випуску. Розчин для зовнішнього застосування спиртовий.

Фармакотерапевтична група. Антисептичні та дезінфекційні засоби. Код АТС D08АХ09.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. При зовнішньому застосуванні має антисептичну, дезінфікуючу, місцеву подразнювальну дію. Спирт етиловий коагулює білки, активний відносно грампозитивних і грамнегативних бактерій та вірусів. Проявляє “дубильну” дію на шкіру та слизові оболонки. При прийомі внутрішньо спирт етиловий, впливаючи на клітини центральної нервової системи (особливо кори великого мозку), викликає характерне алкогольне збудження, обумовлене ослабленням процесів гальмування. Після цього спостерігається ослаблення процесів збудження у корі, пригнічення спинного та продовгуватого мозку, функції дихального центру.

Фармакокінетика. При місцевому застосуванні не всмоктується через шкіру. При інгаляційному застосуванні можливі системні ефекти дії спирту. Його терапевтична дія як піногасника розпочинається через 10 - 15 хв, а повна терапевтична дія - через 1 годину.

Показання для застосування. Спирт етиловий застосовують переважно як зовнішній місцевоподразнювальний та антисептичний засіб в терапії на початкових стадіях фурункулів, панариціїв, інфільтратів, маститів. Застосовують для знезаражування як антисептик для хірургічної обробки рук хірургів, а також для обробки невеликого операційного інструментарію. Використовують як піногасник при альвеолярному набряку легень. Як подразнювальний засіб застосовують для обтирання та компресів. Спирт етиловий є антидотом метилового спирту.

Спосіб застосування та дози. Зовнішньо - для обтирання, компресів, дезінфекції шкіри, у тому числі рук, у вигляді примочок. При альвеолярному набряку легень призначають інгаляції парів 70% спирту в умовах стаціонару через носовий катетер.

При отруєнні метиловим спиртом внутрішньо призначають 30% розчин спирту етилового або його 5% розчин внутрішньовенно.

Побічна дія. Пригнічення центральної нервової системи. Можливі подразнення шкіри або слизових оболонок. При інгаляційному застосуванні можливе подразнення дихальних шляхів.

Протипоказання. Не можна застосовувати при гострих запальних процесах шкіри. При лікуванні набряку легень відносними протипоказаннями є психомоторне збудження і некупірований больовий синдром при інфаркті міокарда (через малу ефективність і погану переносимість) цієї терапії хворим з вищеозначеними синдромами. Застосування в дитячому віці до 1 4 років.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При застосуванні спирту етилового внутрішньо сумісно з нітрофуранами відмічається збільшення токсичності останніх.

При сумісному застосуванні спирту етилового і пероральних протидіабетичних засобів, похідних сульфанілової кислоти можливе розвинення гіпоглікемічної коми. Спирт етиловий знижує ефективність тіаміну, збільшує ризик вникнення виразки шлунка при поєднанні з кислотою ацетилсаліциловою. При сумісному прийомі із снодійними засобами різних груп - значне утруднення дихання.

Передозування. У великих дозах при застосуванні внутрішньо зумовлює пригнічення діяльності дихального центру. При отруєнні внаслідок прийому спирту етилового внутрішньо викликають блювання, промивають шлунок. При необхідності вживають реанімаційні заходи.

Особливості застосування. Під час інгаляційного застосування спирту етилового для Попередження інтенсивного його всмоктування та появи збудження кожні ЗО - 35 хв. необхідно вдихати кисень або киснево-повітряну суміш.

Умови та термін зберігання. Зберігати у щільно закритий тарі, в недоступному для дітей місці, подалі від вогню, при температурі не вище 25°С. Термін придатності - необмежений.