Карбоплатин инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: карбоплатин (carboplatin), діамін [1,1-циклобутан-дикарбоксилат (2-)-0, О]-, [SP-4-2-];

основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний або майже безбарвний розчин;

склад: 1 мл розчину містить карбоплатину 10 мг;

допоміжні речовини: манітол, вода для ін'єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Сполуки платини. Код АТС L01XА02.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Карбоплатин – це препарат, який являє собою неорганічну комплексну сполуку платини; його біохімічні властивості подібні до властивостей алкілуючих біфункціональних сполук. Препарат являє собою цитотоксичний комплекс платини, що вступає в реакцію з нуклеофільними ділянками ДНК. Через утворення міжланкових і внутрішньоланкових зшивок у ДНК, а також зшивок ДНК-білок пригнічується синтез ДНК, РНК і білків. Протипухлинна дія карбоплатину не є специфічною щодо фаз клітинного циклу.

Фармакокінетика. Після введення карбоплатину більша частина дози швидко виводиться з крові і виділяється головним чином із сечею протягом 6 годин. Частина препарату, що залишилася, виводиться двофазно, при цьому в середньому період напіввиведення препарату становить 2,5 години. Карбоплатин майже не зв'язується з білками плазми крові, внаслідок чого велика кількість вільного препарату в крові доступна для швидкого виведення. Ступінь виведення препарату із сечею вказує на те, що карбоплатин майже не затримується в тканинах організму. Основний шлях його виведення - нирки. У пацієнта з кліренсом креатиніну 60 мл/хв і вище екскретується 65% від введеної дози протягом 12 годин і 71% від введеної дози - протягом 24 годин у формі карбоплатину. Лише 3–5 % від введеної платини виділяється із сечею в період 24-96 годин. У хворих з кліренсом креатиніну нижче 60 мл/хв загальний кліренс і нирковий кліренс карбоплатину знижуються пропорційно зниженню кліренсу креатиніну, тому при нирковій недостатності період напіввиведення карбоплатину із сироватки крові збільшений, що веде до підвищення мієлотоксичності. Отже, таким хворим дозу карбоплатину треба зменшити. Карбоплатин виводиться майже цілком за допомогою клубочкової фільтрації, і в канальцях нирок відмічається низька його концентрація, що пояснює незначний нефротоксичний ефект цього препарату в порівнянні з ефектом цисплатину.

Показання для застосування. Карбоплатин показаний для лікування злоякісних новоутворень. Застосовується у вигляді монотерапії або в комбінації з іншими хіміотерапевтичними препаратами для лікування поширеного раку яєчників, дрібноклітинного та недрібноклітинного раку легені, раку яєчка, сечового міхура, шийки матки, остеогенної саркоми, метастатичної карциноми молочної залози, пухлин голови та шиї. Крім того, карбоплатин використовувається при лікуванні пухлин мозку (медулобластоми) у дітей.

Спосіб застосування та дози. Карбоплатин призначають у дозі 400 мг/м² поверхні тіла у вигляді внутрішньовенної інфузії. Тривалість введення - від 15 хвилин до 1 години. Наступний курс терапії призначають не раніше, ніж через 4 тижні. Хворим з підвищеним ризиком пригнічення функції кістковомозкового кровотворення дозу необхідно зменшити на 20-25%. Низькі дози препарату можна призначати у разі застосування у комбінації з іншими протипухлинними препаратами.

Підготовка розчину для внутрішньовенного введення. Безпосередньо перед застосуванням кожний флакон препарату карбоплатин розводять 5% розчином глюкози або 0,9% розчином хлориду натрію для інфузій до концентрації карбоплатину не вище 0,5 мг/мл.

Побічна дія.

З боку системи кровотворення. Основним, обмежуючим дозу проявом токсичності Карботиналу є пригнічення кровотворення. Тромбоцитопенія (кількість тромбоцитів нижче 50х10⁹/л) спостерігається у 25 % хворих, нейтропенія (кількість гранулоцитів нижче 1х10⁹/л) - у 16 % хворих, лейкопенія (кількість лейкоцитів нижче 2х10⁹/л) спостерігається у 15 % хворих. Максимальне зниження показників звичайно відмічається на 21-й день при монохіміотерапії. На 28-й день у 90 % хворих кількість тромбоцитів відновлюється і становить 100х10⁹/ л і вище, у 74 % хворих кількість нейтрофілів є більшою за 2х10⁹/л, у 67 % хворих кількість лейкоцитів становить вище 4х10⁹/л. У хворих з порушеною функцією нирок пригнічення кровотворення звичайно відбувається тяжче. У хворих з високим ступенем тяжкості загального стану також спостерігається підвищена частота лейкопенії і тромбоцитопенії. Частота виникнення анемії підвищується зі збільшенням дози карбоплатину, що вводиться. У деяких випадках пацієнтам, які одержують терапію карбоплатином, може знадобитися переливання крові. Пригнічення функції кісткового мозку може бути більш вираженим при використанні карбоплатину в комбінації з іншими препаратами, які токсично впливають на кістковий мозок, або з променевою терапією.

З боку травної системи і печінки. Блювання виникає приблизно у 65% хворих, при цьому в однієї третини цих хворих воно різко виражене. Нудота без блювання зустрічається додатково в 10-15% хворих. Нудота і блювання звичайно припиняються через 24 години від початку лікування, симптоми можна контролювати протиблювотними засобами. Блювання частіше спостерігається при введенні препарату в комбінації з іншими еметогенними лікарськими засобами. Інші шлунково-кишкові явища, що часто спостерігаються: біль у животі (у 17 % хворих), діарея (у 6 % хворих) і запори (у 6 %).

Відхилення функціональних тестів печінки від норми (наприклад АЛТ, загального білірубіну і лужної фосфатази) можуть спостерігатись у хворих з нормальними вихідними показниками. Ці порушення, як правило, не виражені й оборотні приблизно у половині випадків, хоча наявність метастатичної пухлини у печінці може ускладнювати правильну оцінку в багатьох випадках.

З боку ЦНС, периферичної нервової системи та органів чуття. Периферичні нефропатії спостерігаються у невеликої кількості пацієнтів, яких лікують карбоплатином. Найчастіше спостерігались слабкі парестезії. Ризик розвитку периферичної нейропатії збільшується у хворих старше 65 років. Хоча загальна частота периферичних неврологічних побічних явищ, пов'язаних з карбоплатином, є низькою, тривала терапія препаратом може призвести до кумулятивної нейротоксичності. Клінічні прояви ототоксичності та інші сенсорні розлади, такі як порушення зору і зміни смаку, зустрічаються рідко. Існують випадки розвитку симптомів з боку ЦНС у невеликої кількості хворих. Вважається, що ці симптоми часто пов'язані із застосуванням протиблювотних засобів. Порушення зору може спостерігатись при застосуванні карбоплатину у підвищених дозах. Як правило, зір поновлюється повністю або значною мірою після закінчення використання високих доз.

З боку нирок. Розвиток порушень з боку функціональних тестів нирок не є розповсюдженим явищем при терапії карбоплатином. Рівень кліренсу креатиніну - найбільш інформативний показник функції нирок у хворих, які одержують карбоплатин, і є найефективнішим тестом для кореляції кліренсу препарату і пригнічення функції кісткового мозку.

З боку електролітного балансу. У деяких хворих можуть спостерігатися аномально низькі показники електролітів у сироватці крові. Ці порушення рідко виявляються клінічними симптомами, і додаткове введення електролітів при терапії карбоплатином звичайно не потрібне.

З боку репродуктивної системи. Можливі азооспермія та аменорея.

Алергічні реакції. Підвищена чутливість до карбоплатину розвивається у поодиноких випадках і виявляється у формі висипань, свербежу та зрідка - бронхоспазму та гіпотензії.

Інші. Часто спостерігаються біль у місці введення та астенія. Рідко - алопеція, мукозити. Дуже рідко – гемолітичний уремічний синдром.

Протипоказання. Карбоплатин протипоказаний хворим, у яких раніше відмічалася підвищена чутливість до карбоплатину та інших препаратів, що містять платину, а також хворим з тяжким пригніченням функції кістковомозкового кровотворення або з недавньою значною крововтратою, вагітним, при лактації, тяжких порушеннях функції печінки та нирок.

Карбоплатин має мутагенні властивості, терататогенну та ембріотоксичну дію.

Передозування. Антидоту препарату карбоплатин немає. Передозування зазначеного препарату може призводити до розвитку вираженої мієлосупресії і/або недостатності функції печінки. При виникненні ускладнень показано проведення адекватної симптоматичної терапії (з огляду на можливі токсичні прояви).

Особливості застосування. Запобіжні заходи під час роботи з препаратом.

1. Карбоплатин треба застосовувати під контролем лікаря, який має досвід використання протипухлинних хіміотерапевтичних препаратів. Терапія повинна проводитись тільки при правильно установленому діагнозі.

2. При приготуванні та введенні розчину препарату, як і при роботі з іншими протипухлинними засобами, необхідно дотримуватися обережності і користуватися рукавичками. У разі потрапляння розчину препарату на шкіру або слизові оболонки слід негайно і ретельно змити розчин з шкіри водою з милом, а слизові промити водою.

3. Пригнічення функції кісткового мозку залежить від дози карбоплатину і може призвести до розвитку інфекції і/чи тяжкої кровотечі.

4. Карбоплатин може спричинювати блювання. Його частоту та інтенсивність можна зменшити за допомогою протиблювотних засобів.

5. Є відомості про розвиток симптомів, подібних до анафілактичних, які виникають в перші хвилини введення препарату. В цьому випадку застосовуються адренергічні препарати, кортикостероїди та антигістамінні засоби.

6. Через те що алюміній може реагувати з карбоплатином, призводячи до утворення осаду або до втрати активності препарату, для приготування та введення розчину карбоплатину не рекомендується використовувати голки та інше обладнання для внутрішньовенного введення, що містять деталі з алюмінію.

7. Немає достатнього досвіду щодо застосування для лікування дітей.

 Вагітність і лактація. Карбоплатин може спричиняти порушення розвитку плода при застосуванні вагітними. Під час вагітності за необхідності застосування препарату треба обов'язково попередити хвору щодо потенційного ризику для плода. Жінкам дітородного віку під час лікування препаратом необхідно рекомендувати користуватися надійними засобами контрацепції. Під час лікування карбоплатином годування груддю припиняють.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному використанні з препаратами, що справляють мієлодепресивну, нефротоксичну, нейротоксичну або ототоксичну дію, можливо взаємне посилення токсичних ефектів. Цисплатин посилює нефро- і ототоксичність карбоплатин. Слід уникати спільного призначення з аміноглікозидними антибіотиками. Не допускати контакту розчинів карбоплатину з ін’єкційними голками і іншим обладнанням, що містять алюміній (інактивація препарату з утворенням преципітатів).

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Зберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С.

Приготовлений розчин можна зберігати не більше 8 годин.

Термін придатності – 2 роки.