Вазилип^® инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: симвастатин (Simvastatin); 2,2-диметіл-, 1, 2, 3, 7, 8, 8а-гексагідро-3,7-диметил-8-[2-(тетрагідро-4-гідрокси-6-оксо-2Н-піран-2-іл)етил]-1-нафталеніловий ефір, [1S-[1a, 3a, 7b, 8b (2 S*, 4S*), 8ab]];

основні фізико-хімічні властивості: 10 мг і 20 мг - круглі, трохи двоопуклі білі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, зі скошеним боком;

40 мг - круглі, трохи двоопуклі білі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, зі скошеним боком та з насічкою з одного боку;

склад: 1 таблетка містить 10 мг, 20 мг або 40 мг симвастатину;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль попередньо желатинізований, гідроксіанізол бутильований, кислота лимонна безводна, кислота аскорбінова, крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, гіпромелоза, тальк, пропіленгліколь, титану діоксид.

Форма випуску. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Гіполіпідемічні засоби. Інгібітори ГМГ-КоА- редуктази. Препарати, що знижують концентрацію холестерину та тригліцеридів у сироватці крові. Код АТС С10А А01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Симвастатин є засобом, що знижує рівень холестерину. Він є інгібітором гідроксиметилглутарил-КоА-редуктази – ферменту, який бере участь у синтезі холестерину в печінці. Симвастатин знижує концентрацію загального холестерину, холестерину ліпопротеїдів низької густини (ЛПНГ) та тригліцеридів у плазмі крові. При цьому знижується також концентрація холестерину ліпопротеїдів дуже низької густини (ЛПДНГ), тоді як концентрація холестерину ліпопротеїдів високої гистини (ЛПВГ) помірно підвищується. Крім цього, симвастатин має ряд інших позитивних ефектів, зокрема покращує функцію ендотелію кровоносних судин; має антиоксидантну дію, а також пригнічує проліферацію та міграцію клітин при атеросклеротичному процесі.

Фармакокінетика. Симвастатин у формі неактивного лактону всмоктується з шлунково-кишкового тракту від 61 до 85 % і перетворюється в печінці на активну терапевтичну форму. Під час першого проходження через печінку понад 79 % абсорбованого препарату затримується в ній і метаболізується. Максимальна концентрація активних метаболітів досягається через 1,1 – 3 години після введення препарату. Після всмоктування відбувається гідроліз симвастатину в печінці з утворенням активної бета-гідроксикислої форми. Зв'язування з білками плазми становить 98 %. Препарат і його активні метаболіти знаходяться в основному у печінці, яка є основним місцем прояву їх активності. Напівперіод виведення (t_1/2) основного активного метаболіту становить 1,9 години, а загальний кліренс з організму – 31,8 л/год. Близько 60 % препарату виводиться з калом (препарат, який не всмоктався, а також його метаболіти у жовчі) і 13 % - із сечею (неактивні метаболіти).

Терапевтичний ефект досягається через 4 – 6 тижнів лікування.

Показання для застосування.

1. Ішемічна хвороба серця.

Вторинна профілактика ішемічної хвороби серця ( за наявності підвищених показників ліпідного обміну – загального холестерину та холестерину ЛПНГ).

Ішемічна хвороба серця за наявності високого ризику розвитку серцево-судинних ускладнень (інсульт або транзиторний ішемічний напад). Препарат знижує рівень загального холестерину та холестерину ЛПНГ у хворих на ішемічну хворобу серця і таким чином уповільнює прогресування коронарного атеросклерозу, зменшує ризик інфаркту міокарду та смертність у цих пацієнтів. Знижує ризик ускладнень після проведення коронарної реваскуляризації (аортокоронарне шунтування і черезшкірна транслюмінальна ангіопластика)

2. Гіперліпідемія

Вазиліп® регулює концентрацію у сироватці крові загального холестерину, холестерину ліпопротеїдів низької густини, холестерину ліпопротеїдів високої густини та тригліцеридів у пацієнтів з первинною гіперліпідемією (типи IIa і IIb), включаючи полігенну гіперхолестеринемію, гетерозиготну спадкову гіперхолестеринемію та змішану гіперліпідемію.

Вазиліп® також може застосовуватись для зниження високого рівня загального холестерину та холестерину ліпопротеїдів низької густини у пацієнтів з гомозиготною спадковою гіперхолестеринемією.

Спосіб застосування та дози.

 Для лікування гіперхолестеринемії рекомендована доза симвастатину становить від 10 до 80 мг на добу щоденно, у вигляді однієї дози ввечері. Час введення препарату не залежить від прийому їжі ввечері. Рекомендована початкова доза – 10 мг на добу. Максимальна добова доза становить 80 мг. Дозу можна змінювати поступово, лише після 4 тижнів лікування попередньою дозою.

Для пацієнтів з гомозиготною спадковою гіперхолестеринемією рекомендована добова доза симвастатину становить 40 мг один раз ввечері або 80 мг в три прийоми (по 20 мг вранці, в обід і ввечері).

Для лікування пацієнтів з ішемічною хворобою серця доза симвастатину становить від 20 до 40 мг на добу. Рекомендована початкова доза – 20 мг на добу. Збільшення дози відбувається так само, як і при лікуванні гіперліпідемії.

Для пацієнтів похилого віку і пацієнтів з незначною або помірною нирковою недостатністю не потрібно змінювати дозу. Для лікування пацієнтів із вираженою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) дози вище 10 мг можна застосовувати лише у крайніх випадках і під ретельним медичним наглядом.

Для пацієнтів з трансплантатом, які приймають циклоспорин, рекомендованою добовою дозою симвастатину є 10 мг, проте підвищувати дозу таким хворим не рекомендують.

Побічна дія. Можуть спостерігатися запори, нудота, метеоризм, диспепсія, біль у животі, діарея, блювання, головний біль, порушення сну та підвищення показників печінкових ферментів (АЛТ, АСТ); рідше виникають запаморочення, втомлюваність, слабкість м'язів, симптоми свербежу та алопеції. Надзвичайно рідко (зареєстровані окремі випадки) виникають депресія, периферична нейропатія, порушення потенції, порушення функції нирок, протеїнурія, панкреатит, помутніння кришталика, дерматоміозити, шкірні висипання та екзема, міопатія, яка виявляється у вигляді болю у м'язах, слабкості м'язів та збільшення величини м'язової фракції креатинкінази (КК). У виняткових випадках може розвиватись рабдоміоліз з подальшою нирковою недостатністю. Ризик розвитку міопатії з рабдоміолізом збільшується у пацієнтів, які також застосовують інший гіполіпемічний препарат, циклоспорин або деякі препарати, що також збільшують рівень симвастатину в крові.

Синдром підвищеної чутливості, який також виникає дуже рідко, може виявлятись у вигляді ангіоневротичного набряку, васкуліту, дерматоміозиту, тромбоцитопенії, еозинофілії, збільшення швидкості осідання еритроцитів, появи симптомів та ознак артриту, шкірних висипів, фоточутливості, підвищення температури тіла і почервоніння.

Протипоказання. Гіперчутливість до будь-якого складового компонента препарату; захворювання печінки в активній фазі; стійке підвищення рівня трансаміназ у сироватці крові невідомого генезу; вагітність і лактація; порфірія.

Передозування. Описано декілька випадків передозування симвастатину, проте у таких пацієнтів не спостерігали жодних серйозних порушень або наслідків.

При передозуванні симвастатину треба проводити звичайні для таких випадків заходи (промивання шлунка, призначення активованого вугілля, контроль життєвих функцій). Крім того необхідно контролювати функцію печінки та нирок, а також рівень креатинкінази у сироватці крові.

При появі міопатії з подальшим рабдоміолізом і гострою нирковою недостатністю застосування препарату слід негайно припинити, за необхідності провести гемодіаліз.

Особливості застосування.

Терапія симвастатином може зумовити підвищення рівня печінкових ферментів або підвищення рівня трансаміназ у сироватці крові. Перед початком лікування рекомендують визначити рівень трансаміназ у сироватці і в подальшому регулярно контролювати ці показники протягом усього періоду терапії. Якщо рівень трансаміназ сироватки більш як у три рази перевищує верхню межу норми, лікування необхідно припинити. З особливою обережністю рекомендують призначати симвастатин пацієнтам, які зловживають алкоголем або мають хронічне захворювання печінки. При прийомі Вазиліпу® необхідно виключити вживання алкоголю.

Вивчення безпеки та ефективності застосування симвастатину у дітей та підлітків до 18 років не проводилось.

Симвастатин може зумовити підвищення активності м'язового ферменту креатинкінази, у рідких випадках може розвинутися міопатія. Проявами міопатії є значне підвищення згаданого ферменту (більше ніж у 10 разів порівняно з нормою), а також біль, слабкість м'язів. У найскладніших випадках може розвинутись рабдоміоліз (руйнування м’язової тканини). Це може призвести до гострої ниркової недостатністі. Ризик виникнення міопатії є вищим у тих пацієнтів, які одночасно приймають препарати (фібрати (гемфіброзил, фенофібрат), циклоспорин, нефазодон, макроліди (еритроміцин, кларитроміцин), "азольні" антимікотичні засоби (кетоконазол, ітраконазол) та інгібітори протеази ВІЛ (ритонавір), що здатні підвищувати концентрацію симвастатину у сироватці або посилювати його ефект. Ризик виникнення міопатії є також вищим у пацієнтів з нирковою недостатністю. Ріст активності креатинфосфокінази також треба мати на увазі при диференційній діагностиці загруднинного болю.

Бутильований гідроксіанізол спричинює подразнення очей, шкіри та слизових оболонок.

 Вагітність і лактація. Препарат протипоказаний в періоди вагітності та лактації. Жінкам дітородного віку рекомендують приймати симвастатин лише за умови, що ймовірність вагітності буде повністю виключена.

Вплив на психофізичні здатності. Вазиліп® не впливає на психофізичну здатність керувати автомобілем та іншими механічними засобами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Застосуваня симвастатину одночасно з циклоспорином, фібратами, нікотиновою кислотою, ніацином, еритроміцином, кларитроміцином, кетоконазолом, ітраконазолом та нефазодоном може зумовити виникнення міопатій з рабдоміолізом та нирковою недостатністю. Ці препарати є інгібіторами ферменту CYP450 3A4, який бере участь у метаболізмі Вазиліпу® у печінці. Подібні ускладнення можуть виникати при спільному застосуванні Вазиліпу® з похідними фібрової кислоти, але механізм такої взаємодії залишається невідомим. При одночасному прийомі з ритонавіром може підвищуватись концентрація симвастатину у сироватці. Застосуваня симвастатину одночасно з варфарином може посилити вплив останнього на згортальну систему крові і таким чином підвищити ризик кровотечі.

У пацієнтів, які одночасно приймають симвастатин і дигоксин, рівень дигоксину у сироватці може підвищитись, тому такими хворими треба забезпечити відповідне спостереження.

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі не вище 30°С. Зберігати у недоступному для дітей місці. Термін придатності –3 роки.