Ороназол инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна назва: ketoconasole;

основні фізико-хімічні властивості: круглі таблетки зі скошеним краєм та насічкою на одному боці, колір може коливатися від білого до світло-сірого;

склад: 1 таблетка містить 200 мг кетоконазолу;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, лактоза, повідон, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Засоби для системного застосування. Похідні імідазолу.

Код АТС J02A B02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Кетоконазол – синтетичний протигрибковий засіб широкого спектра дії, що уповільнює біосинтез ергостерину в грибах і змінює склад інших ліпідних компонентів мембрани клітин. Проявляє фунгіцидну та фунгістатичну дію відносно дерматофітів (Microsporum, Trichophyton, Epidermophyton), дріжджів (Candida, Pityrosporum, Torulopsis, Cryptococcus), диморфних грибів (Histoplasma capsulatum, Coccidioides, Paracoccidioidies) еуміцетів та інших грибів. Менш чутливі такі мікроорганізми: Aspergillus spp., Sporothrix schenckii, деякі види Dermatiaceae, Mucor spp. та інші фікоміцети, крім Entomophthorales. Кетоконазол ефективний в лікуванні як місцевих, так і системних грибкових інфекцій.

Фармакокінетика. Після перорального вживання кетоконазол добре всмоктується: його біодоступність досягає 75 %, а концентрації в сироватці значно перевищують мінімальну концентрацію пригнічення більшості грибкових інфекцій. Дія кетоконазолу пропорційна його дозі. Оскільки він є слабким двоосновним засобом, він потребує наявність кислого середовища для розчинення і всмоктування. Максимальні рівні в плазмі (в середньому приблизно 3,5 мкг/мл) досягаються протягом однієї–двох годин після перорального прийому разової дози 200 мг кетоконазолу разом з їжею.

Кетоконазол широко розподіляється в організмі; його найвищі концентрації визначаються у печінці, легенях, нирках, кістковому мозку та міокарді. Лише незначна кількість кетоконазолу потрапляє у цереброспінальну рідину. Кетоконазол приблизно на 99 % зв’язується з білками плазми (в основному з альбуміном) in vitro. Виведення із плазми відбувається у дві стадії з часом напіввиведення 2 години протягом перших десяти годин і часом напіввиведення 8 годин – у подальшому. Після всмоктування з шлунково-кишкового тракту кетоконазол перетворюється у кілька неактивних метаболітів. Приблизно 13 % (з яких 2 - 4 % - у незміненій формі) прийнятої дози виводяться із сечею. Основний шлях виведення – з жовчю, яка потрапляє у кишковий тракт.

Показання для застосування.

Поверхнева і глибока грибкова інфекція шкіри, волосся і нігтів, спричинена дерматофітами і/або дріжджами (дерматомікоз, оніхомікоз, висівкоподібний лишай, суха лупа, фолікуліт, спричинений Pityrosporum, хронічний шкірно-слизовий кандидоз);

дріжджова інфекція шлунково-кишкового тракту, включаючи рот;

 хронічний та рецидивний вагінальний кандидоз;

системні грибкові інфекції (системний кандидоз, паракокцидіоїдомікоз, гістоплазмоз, кокцидіоїдомікоз, бластомікоз);

продовження парентерального лікування міконазолом;

профілактичне лікування пацієнтів зі зниженими механізмами захисту (успадкованими або спричиненими захворюванням або ліками), які мають ризик ураження грибковими інфекціями.

Оскільки кетоконазол не проникає через ГЕБ, препарат не застосовується для лікування менінгіту грибкової етіології.

Спосіб застосування та дози.

Дорослим і дітям з масою тіла більше 30 кг

Для лікування системних інфекцій шкіри та шлунково-кишкового тракту дорослі і діти з масою тіла більше 30 кг повинні приймати 1 таблетку ороназолу (200 мг) щоденно разом із їжею. Якщо ця доза не викликає адекватну реакцію, дозу можна збільшити до 2 таблеток (400 мг) 1 раз на добу. Діти з масою тіла до 30 кг повинні приймати від 50 до 100 мг кетоконазолу 1 раз на день залежно від маси тіла (приблизно 3-5 мг/кг маси тіла на добу).

Цієї схеми дозування слід дотримуватись протягом не менше одного тижня після зникнення всіх симптомів або доти, доки результати висівання культур не стануть негативними. Для лікування вагінального кандидозу дозування 2 таблетки на добу протягом 5 днів.

Середня тривалість лікування така:

вагінальний кандидоз – 5 днів,

мікоз шкіри, спричинений дерматофітами, – від 2 до 6 тижнів,

висівкоподібний лишай – 10 днів,

мікоз рота та шкіри, спричинений кандидами, – від 2 до 3 тижнів,

інфекції волосся – від 1 до 2 місяців,

інфекції нігтів – від 6 до 12 місяців (залежно від швидкості росту нігтів; необхідне повне виростання нового нігтя на місці ураженого),

системний мікоз – від 1 до 2 місяців,

кокцидіоїдомікоз, паракокцидіоідомікоз або гістоплазмоз – від 3 до 6 місяців.

Для профілактичного лікування дорослих з імунодефіцитом рекомендується приймати по 2 таблетки (400 мг) а день, а дітям - по 4-8 мг/кг маси тіла, але не більше 400 мг за добу.

Не має потріби у спеціальному зменшенні дози для пацієнтів, які страждають на захворювання нирок або перебувають на діалізі.

Побічна дія.

Побічні ефекти кетоконазолу звичайно бувають слабкими і тимчасовими.

Найчастіше повідомлялось про шлунково-кишкові небажані реакції, такі як диспепсія, нудота, блювання, біль в животі та діарея. Не так часто спостерігаються головний біль, оборотне підвищення активності ферментів печінки, порушення менструального циклу, запаморочення, фотофобія, парестезія та алергічні реакції. Поодинокими небажаними реакціями є тромбоцитопенія, алопеція, імпотенція та оборотне підвищення внутрішньочерепного тиску (набряк та запалення диска зорового нерва, випнуте тім’ячко у маленьких дітей).

При вживанні доз, вищих за рекомендовані, у рідких випадках може спостерігатись гінекомастія та олігоспермія.

Дуже рідко може розвинутись гепатит, найбільш імовірно, ідіосинкратичний (в 1 з 12000 пацієнтів), але він є оборотним при негайній відміні цих ліків.

Протипоказання.

Препарат протипоказаний пацієнтам з відомою реакцією гіперчутливості до кетоконазолу, інших імідазольних антимікотичних засобів або до будь-яких інгредієнтів препарату і пацієнтам, які страждають на гостре або хронічне захворювання печінки.

Передозування.

Найчастіше ознаками передозування є нудота, блювання, запаморочення і головний біль. Іноді достатньо зменшити дозу, а у тяжких випадках, пов’язаних із відчуттям поколювання і судомами, треба негайно припинити прийом Ороназолу. При вживанні надмірної кількості таблеток треба викликати блювання і зробити промивання шлунка, а також прийняти активоване вугілля. Потрібен постійний нагляд та симптоматичне лікування. Специфічного антидоту до цих ліків немає.

Особливості застосування.

Ороназол слід приймати під час прийому їжі для забезпечення його максимального всмоктування. Усмоктування знижується при зниженні кислотності шлункового соку. Пацієнти, які приймають ліки, що знижують кислотність шлункового соку (антациди, антагоністи Н₂, інгібітори “протонного насоса”), повинні вживати ці препарати не раніше, ніж через дві години після прийому Ороназолу.

При захворюванні печінки або появі симптомів захворювання печінки, таких як надмірна втомлюваність з гарячкою, темна сеча, бліде випорожнення, свербіж або жовтяниця, необхідно припинити прийом ліків і звернутись до лікаря. Фактори, що підвищують ризик гепатиту: жінки віком понад 50 років, захворювання печінки в анамнезі, відома непереносимість ліків, тривале лікування з одночасним використанням ліків, які порушують функцію печінки. Якщо лікування триває довше двох тижнів, необхідно робити аналізи функції печінки (перед лікуванням, через 2 тижні і потім – щомісяця). Незначне тимчасове підвищення трансаміназ печінки або лужної фосфатази, яке не супроводжується симптомами, нешкідливе і звичайно не вимагає припинення лікування. Проте за такими пацієнтами слід наглядати. Якщо рівні ферментів печінки підвищаться більш ніж утричі в порівнянні з нормальними, терапію слід припинити.

Кетоконазол зменшує реакцію кортизолу на стимуляцію адренокортикотропного гормону (АКТГ). Тому необхідно контролювати функцію надниркової залози у пацієнтів, які страждають на недостатність цієї залози або у яких функція надниркової залози знаходиться на межі нормальної, а також, у пацієнтів, які тривалий час перебувають в умовах стресу (великі операції, інтенсивна терапія і т. ін.).

Лікування кетоконазолом слід уникати пацієнтам, які страждають на порфірію.

Вагітність та лактація

Безпечність використання кетоконазолу під час вагітності не встановлена.

Кетоконазол не можна призначати під час вагітності, лише у разі крайньої необхідності, якщо очікувана користь переважає можливий ризик для плоду.

Кетоконазол виділяється у грудне молоко, тому годування груддю треба припинити під час лікування препаратом.

Вплив на здатність керувати автомобілем та використовувати технічні пристрої.

Взагалі, кетоконазол не впливає на здатність керувати автомобілем і використовувати інші технічні засоби, але у деяких пацієнтів він може спричинити запаморочення. Тому пацієнти, які відчувають запаморочення після прийому цих ліків, не повинні керувати автомобілем і займатись іншою безпечною діяльністю.

Взаємодія з лікарськими засобами.

Паралельний прийом ізоніазиду або індукторів ферментів печінки, таких як рифампіцин, знижує рівень кетоконазолу в крові. Такі ліки не слід приймати під час лікування Ороназолом.

Оскільки кетоконазол пригнічує дію деяких ферментів Р450 печінки, особливо ферментів групи CYP 3А, він може зменшити виведення паралельно призначених ліків, метаболізм яких залежить від таких ферментів. Підвищені рівні таких ліків можуть бути пов’язані з посиленням і/або подовженням їхньої терапевтичної дії, включаючи можливість розвитку побічних ефектів.

Відомі такі приклади потенційно серйозної взаємодії:

Терфенадин, астемізол, цисаприд, оральний мідазолам і триазолам, підвищений рівень терфенадину, астемізолу або цисаприду можуть подовжити інтервал QT в ЕКГ. Можлива шлуночкова тахікардія типу “тріпотіння та мерехтіння”. Така взаємодія може також спостерігатись з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази, такими як ловастатин. Ці ліки не можна приймати разом з кетоконазолом. Якщо мідазолам призначений внутрішньовенно, необхідні спеціальні застережні заходи, оскільки його седативна дія може подовжитись .

Циклоспорин, антикоагулянти, метилпреднізолон і, можливо, бусульфан і такроліму. Дози цих ліків повинні бути обов’язково зменшені.

Повідомлялось про виняткові випадки реакції на алкоголь, подібної на реакцію на дисульфірам (почервоніння, висипка, периферичний набряк, нудота і головний біль), яка повністю проходила протягом кількох годин.

Умови та термін зберігання.

Зберігайте при температурі не вище 25 ^оС, в захищеному від вологи та недоступному для дітей місці. Термін придатності- 5 років.