Митомицин С Киова инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: Mitomycin; азиризино-(2’,3’:3,4)-пірроло-

(1,2-п)-індол-4,7-діон-6-аміно-1,1а,2,8,8а,8Ь-гексагідро-8(гідроксиметил)-8а-метокси-5-метил-карбамат;

oсновні фізико-хімічні властивості: пурпурово-блакитні кристали або кристалічний порошок. Слабкорозчинний у воді, метанолі або ацетоні, майже нерозчинний в етилацетаті або хлороформі і практично нерозчинний в ефірі або вуглецю тетрахлориді;

склад: 1 флакон містить 2, 10 або 20 мг мітоміцину.

Форма випуску. Порошок для приготування розчину для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Протипухлинні антибіотики. Код АТС L01 DC03.

Фармакологічні властивості.

Протипухлинний ефект.

Мітоміцин С КІОВА має широкий спектр протипухлинної активності і сильної дії проти пересаджених пухлинних клітин, наприклад, карцинома Ерліха, саркома 180, Лейкемія Р388, саркома Йошида.

Механізм дії.

Мітоміцин С КІОВА здатний комбінуватися з ДНК у ракових клітинах і уповільнювати репродукцію ДНК за допомогою утворення перехресного зв’язку з подвійною скрученною ДНК, що забезпечує протипухлинний ефект. Було доведено, що клітини в другій половині пребіосинтетичного періоду (G 1) і в першій половині біосинтетичного періоду (S) ДНК високочутливі до цих препаратів.

Фармакокінетика.

Рівень у сироватці.

Зміни рівня у сироватці у онкологічних хворих, що одержали Мітоміцин С КІОВА одноразово внутрішньовенно при різноманітних дозуваннях препарату, були такими: на ранній стадії після введення препарату підтримується високий рівень його концентрації і виявляється виражений дозозалежний характер. При введенні мітоміцину С в дозі 2 мг, він виявляється в сироватці протягом 30 хв., в дозі 10 мг – 60 хв., а при дозуванні 20 мг та 30 мг – протягом 120 хв. після введення.

Період напіввиведення мітоміцину С КІОВА із сироватки складає 54 хв.

Виділення.

При одноразовому внутрішньовенному введенні мітоміцину С онкологічним хворим через 4 години було виведено з сечею 4,3-3,8 % неметаболізованого препарату.

Показання для застосування.

Хронічна лімфатична лейкемія, хронічна мієлогенозна лейкемія, рак шлунка, колоректальний рак, рак легень, рак підшлункової залози, рак печінки, рак шийки матки, рак ендометрія, рак молочної залози, рак голови та шиї, рак сечового міхура.

Спосіб застосування та дози.

Періодичне застосування.

Звичайно для дорослих призначається внутрішньовенно 4 – 6 мг Мітоміцину С КІОВА один або два рази на тиждень.

Послідовне застосування.

Звичайно для дорослих призначається внутрішньовенно 2 мг Мітоміцину С КІОВА один раз на день.

Періодичне застосування великої дози.

Звичайно для дорослих призначається 10 – 30 мг Мітоміцину С КІОВА від одного до трьох (або більше) разів на тиждень.

Приготування розчину для ін’єкцій

Препарат розчиняють у флаконі, використовуючи співвідношення 5 мл дистильованої води для ін’єкцій на 2 мг Мітоміцину С КІОВА.

Рак сечового міхура

Звичайно для профілактики рецидивів призначають 4 – 10 мг Мітоміцину С КІОВА в сечовий міхур щодня або кожні два дні. З лікувальною метою вводять 10 – 40 мг Мітоміцину С в сечовий мухір один раз на тиждень або три рази на тиждень до загальної кількості у 20 разів. Доза може бути скоригована відповідно до віку пацієнта і вираженості симптомів. Максимальна доза Мітоміцину С КІОВА відповідає показанням Японської фармакопеї і складає

30 мг на день внутрішньовенно.

При необхідності Мітоміцину С КІОВА може бути також використаний внутрішньоартеріально, інтрамедулярно, внутрішньоплеврально і внутрішньочеревинно при дозуванні 2 – 10 мг щодня. Доза може бути розподілена залежно від віку пацієнта і тяжкості симптомів.

Побічна дія.

Гематологічні ускладнення.

Можуть виникати лейкоцитопенія, тромбоцитопенія, крововиливи, анемія (рідше мікроангіопатична гемолітича анемія).

Порушення функції печінки

Рідко можуть виникати порушення функції печінки.

Порушення функції нирок

Можуть виникати гемолітичний уремічний синдром або протеїнурія, гематурія, набряки.

Диспептичні явища

Можуть виникати анорексія, нудота і блювання, стоматити.

Реакції гіперчутливості

Можуть виникати реакції гіперчутливості, такі як висипання.

Порушення функції сечовидільної системи

Можуть виникати цистит, гематурія або атрофія сечового міхура, викликана інстиляційною терапією сечового міхура.

Порушення функції дихальної системи

Можуть рідко виникати інтерстиціальна пневмонія і легеневий фіброз.

Інші.

Рідко можуть спостерігатися симптоми нездужання й алопеція.

Протипоказання. Препарат протипоказаний пацієнтам з підвищеною чутливістю до мітоміцину С, з тромбоцитопенією, порушенням згортання крові і підвищеною кровоточивістю, жінкам у період вагітності та годування груддю.

Слід застосувати з обережністю:

пацієнтам з порушенням печінкової функції;

пацієнтам з порушенням ниркової функції;

пацієнтам з пригніченням кісткомозкового кровотворення;

пацієнтам з порушеннями, викликаними інфекційними захворюваннями;

пацієнтам, хворим на вітряну віспу (можуть виникати смертельно небезпечні ускладнення).

Передозування. Невідоме.

Особливості застосування. Оскільки є повідомлення про можливий вплив Мітоміцина С, що викликають зародкову деформацію у лабораторних тварин, застосувати Мітоміцин С КІОВА не рекомендовано вагітним пацієнткам, а також жінкам із підозрою на вагітність.

Безпека в період лактації не була встановлена, тому пацієнтки, що одержують Мітоміцин С КІОВА, повинні перервати грудне вигодовування.

Щоб уникнути виникнення ангіалгії, флебіта і тромбозу, внутрішньовенне введення препарату слід проводити так повільно, як тільки це можливо, приділяючи ретельну увагу вибору місця і методу проведення ін’єкції.

Внутрішньовенне застосування слід проводити з обережністю, щоб не припустити екстравазації препарату, що викликає склероз або некроз ін’єктованої тканини.

Мітоміцин С КІОВА, розчинений у кислому середовищі, повинен бути використаний не пізніше, ніж відбудеться зниження активності препарату. Мітоміцин С КІОВА несумісний із низьким значенням рН у процесі приготування розчину препарату.

 Мітоміцин С КІОВА може викликати серйозні побічні реакції, тому необхідно часто проводити лабораторні аналізи (контроль гематологічних показників, печінкові проби). При будь-яких відхиленнях від норми слід проводити відповідну корекцію – зменшити дозу або відмінити препарат. Довгострокове застосування варто проводити з великою обережністю внаслідок можливих важких і тривалих побічних реакцій.

Особливо треба звертати увагу на виявлення або збільшення тенденцій до інфекційних захворювань і кровотечі.

Застосувати у дітей треба з великою обережністю, приділяючи увагу виявленню побічних реакцій.

У разі застосування у дітей і пацієнтів репродуктивного віку слід взяти до уваги можливість впливу на статеві залози.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При попередньому або одночасному введенні Мітоміцину С КІОВА і алкалоїдів барвінку рожевого виникає задишка і виражений бронхоспазм. Порушення дихання можуть відзначатися через декілька хвилин або годин після введення алкалоїдів барвінку. Лікування симптоматичне.

Умови та термін зберігання. Зберігати при кімнатній температурі. Термін придатності - 4 роки.